22 серпня відбулося урочисте відкриття пам’ятника оперній діві- Соломіі Крушельницькій.

Співачку вперше зобразили в повний ріст. Хоч її скульптури прикрашають Львівську оперу і музей в Мілані, там Крушельницка співала в знаменитому театрі Ла Скала, але такого пам’ятника ще не було. Талантом українки, народженої в Тернопількій області, захоплювалися по всьому світу – від Петербурга до Нью-Йорка. Відлили бронзову статую у Львові. Теперь вона буде прикрашати центральну площу, поряд з драматичним театром імені Тараса Шевченка. Рідних співачки, котрі були присутні на відкритті пам’ятника, здивувала подібність скульптури з самою Соломією і в зовнішності, і навіть у характері, котрий теж змогли передати художники.
Ось що повідав Мирослав Скорик, внучатий племінник Соломії Крушельницької:
– Вона дійсно подібна, вона не є… часом, її представляють дуже такою “цукровою”, як то кажуть, а власне мала вона таке обличчя як показано на пам’ятнику – серйозні риси, дуже такі крупні і виразові, я думаю це прекрасний пам’ятник. Це визначна подія не лише в культурному і артистичному житті, але і в історїї України.
На святі виступав і головний скульптор цього шедевру, котрий мав за честь жити цією роботою аж два роки.
Коли з пам’ятника знімали заслону, вишиту українським орнаментом, зазвучала скрипка і пісня самої Соломії. І ось-заслін впав, як падав на коліна весь світ, перед голосом прекрасної українки, і на світ з’явилася вона – горда, мужня, поважна, знаменита, і така тендітна – Соломія.
О, Соломіє, – перед тобою відкривалися двері майже усіх країн, вони мали за честь слухати твій голос, дивитися на цю стрункість і поважну ходу, але Ти завжди серцем і думками була в Україні, разом з Україною.
Щоб освятити пам’ятник на свято запросили священика, котрий був одягнений у фелон, у котрому правив служби у церкві в селі Біла ще Соломіїн батько.

Щоб підкреслити усю значимість творчості великої Соломії і показати міста і країни у яких їй довелося побувати і гастролювати до підніжжя пам’ятника діти у вишиванках ставили кошички з квітами. На кожному кошичкові майорів прапорець з написом – назвою міста чи країни де побувала легендарна співачка. Її незрівнянної краси лірико-драматичне сопрано – справді унікальне явище в оперному мистецтві кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст.
Також на свято була запрошена директор львівського музично-меморіального музею імені Соломії Крушельницької. Цей музей займає другий поверх будинку, який колись належав Крушельницькій і в якому минули останні роки її життя. Вона відзначила прекрасну роботу скульпторів, художників, і у своїм слові говорила і таке: “У Львові вже давно функціонує музей імені Соломії Крушельницької, але про пам’ятник думок у нас досі не було. Та після відкриття у Тернополі такої меморіально-історичної споруди, думаю, що і ми запропонуємо у недалекому майбутньому щось подібне”. На згадку вона передала тернопільському голові Роману Заставному пам’ятну книжку про життя Соломії Крушельницької.
Свято музики тривало довго. На цьому святі тернополяни і гості міста змогли послухати пісні у виконанні артистів з київської опери, тернопільських виконавців, дитячі колективи та академічні співи гостей з Вінниці.