Обама оголосив 11 вересня Днем Патріотів і Національним днем молитви і поминання.

У США відзначили дев’яту річницю терактів, що відбулися 11 вересня 2001 року. Головні траурні заходи відбулися у Нью-Йорку, біля Вашингтона та у Пенсильванії, де у 2001 році загинуло близько трьох тисяч людей. Церемонії очолили президент Барак Обама, віце-президент Джозеф Байден та нинішня і колишня перші леді Мішель Обама та Лора Буш. Хоча минуло вже дев`ять років, для багатьох американців цей день все ще сповнений болю і жахливих спогадів.
Вранці о 8:46 за часом Східного узбережжя США у Нью-Йорку хвилиною мовчання присутні відзначили момент, коли перший захоплений літак врізався в північну вежу Всесвітнього торгового центру (ВТЦ) у нижній частині Манхеттена. Сімнадцять хвилин пізніше – друга хвилина мовчання – в пам’ять другої вежі, ураженої другим захопленим літаком. В Нью-Йорку на місці, де стояли вежі-близнюки, родичі та працівники, що відбудовують центр, зачитали імена 2 700 загиблих на цьому місці. Серед них були 343 пожежники, які перші прибули на місце катастрофи. Більшість членів родин загиблих тримали фотографії втрачених родичів.. На місці Ground Zero за останній тиждень перед роковинами було встановлено 70-футовий сталевий уламок однієї з веж. До наступного року тут планують закінчити будівництво двох фонтанів, які символізуватимуть вежі-близнюки. На сьогоднішній день в північно-західній частині майданчика на місці колишньої Freedom Tower височіє 36 поверхів новобудови, яка має бути заввишки 1,776 фітів і буде вища від старої вежі. Будівництво планують завершити в 2013 році. Як відзначив на церемонії мер Нью-Йорка Майкл Блумберґ, ніяка інша громадська трагедія не уразила місто так глибоко і жодне інше місце не викликає стільки співчуття, любові і солідарності як площа, де стояв Світовий торгівельний центр.

Пожежник салютує загиблим колегам
на церемонії на to Ground Zero в Нью-Йорку

Цьогорічні роковини супроводжувались великим протистоянням численних організацій і простих американців та мусульманської діаспори, члени якої вирішили побудувати неподалік місця зруйнованих веж-близнюків ісламський культурний центр і мечеть. Багато американців вважають такий крок насмішкою і зневагою над пам’яттю загиблих. Саме тому у Нью-Йорку день вшанування пам’яті завершився мітингами протесту. Противники ідеї спорудження мечеті на підходах до спорудження ісламського центру скандували “USA, USA”, “No mosque.” Інша сторона, близько 300 мусульман, прийшли захищати свої інтереси, які відображались на їх лозунгах: “U.S. Tolerates All Religions” та “No to Racism and Anti-Muslim Bigotry.” Антагоністичні сторони розділяли загородження поліцейських та спецзагонів, які прибули на місце протистояння, щоб не допустити до кровопролиття чи інших небажаних наслідків. Мітингуючі розійшлися під вечір, а на місці Ground Zero густі сутінки розступились перед двома колонами світла, спрямованими у небесну височінь, які зайняли місце зруйнованих веж-близнюків на Нью-Йоркській нічній панорамі хмарочосів.

  Анна Серено тримає фото 29-річного сина,
який загинув у торговельному центрі.

 

Лора Буш та Мішель Обама в Shanksville, Pa

В ході подібного зібрання під Вашингтоном, де ще один захоплений літак врізався в Пентагон, пам’ять загиблих вшанував президент Барак Обама. Він наголосив, що події 11 вересня стали нападом не просто на Америку, а на самі принципи, на яких вона побудована.
“Вони недооцінили нашу волю, а ми, американці, вперті. Сьогодні в Афганістані і в інших частинах світу ми наступаємо і наносимо суттєві удари по аль-Кайді та її союзниках. Ми робитимемо усе, що необхідно, щоби захистити нашу країну”. Обама також підкреслив, що важливо розуміти різницю між ісламом як релігією та тими, хто намагається її спотворити. “Можливо, в планах є посіяти міжконфесійний конфлікт, але американці не воюють і ніколи не будуть воювати з ісламом. Це не релігія вчинила напади в цей день. Це була аль-Кайда – мізерна групка відступників від релігії”.
Перша леді Мішель Обама разом з своєю попередницею Лорою Буш взяли участь у вшануванні пам’яті пасажирів рейсу 93, які зуміли протистояти терористам і змусили літак впасти в полі під Шанксвілем в Пенсильванії. Тут на пагорбі зібралось 110 родичів загиблих, які о 10:03, в час падіння літака, по черзі підходили до мікрофону і називали ім’я своїх рідних, що супроводжувалось ударом дзвона. Наступного року на цьому місці буде зведено пам’ятний меморіал з іменами всіх пасажирів героїчного рейсу.
Нагадаємо, у результаті терактів 2001 року, за останніми даними, загинуло 2977 осіб (не рахуючи 19 терористів) та більше шести тисяч постраждали. Серед загиблих – громадяни більше 90 країн світу.

 Толерантний Обама

Перед річницею терактів 11 вересня Барак Обама зазначив, що будівництво мечеті на місці падіння хмарочосів Всесвітнього торговельного центру стало б “непоганою ідеєю”. Цим президент викликав нову хвилю цікавості до цього суперечливого проекту.

Виступ Барака Обами 6 вересня 2010 року став лише репетицією до головної промови, присвяченої 9-й річниці терактів у Нью-Йорку та Вашингтоні. Та американський президент вже визнав, що побудова мусульманського центру на місці зруйнованих хмарочосів не така вже погана ідея.
Промова політика була в основному присвячена створенню нових робочих місць та утриманню інвестицій на заводах Сполучених Штатів. Але наприкінці він заявив, що його країна має показати всьому світові приклад толерантності й терпимості, а тому побудувати мусульманський центр за проектом асоціації Cordoba може бути непоганою ідеєю показати цю толерантність. Одначе Обама одразу зазначив, що це має бути рішення усіх американців.
Ця частина промови сколихнула нові дискусії навколо проекту пам’ятника на місці трагедії 11 вересня. Американське суспільство готується зустріти річницю терактів, так і не визначившись, що саме треба там звести. За опитуванням інформаційного агентства NBC, лише 30% населення країни вважають, що там потрібно побудувати монумент загиблим, інші або не визначилися, або заявляють, що чекають проектів від влади. На цьому тлі побудова мусульманського культурного центру не видається такою незвичною.
Проте значна частина американців сприймають таку ідею вкрай негативно. Для них краще б на місці падіння Всесвітнього торговельного центру (ВТЦ) був би постійний будмайданчик, аби лише не поступитися принциповими позиціями. Саме тому президент відкрито не підтримав побудову мечеті, а лише закликав до загальнонаціонального обговорення цього питання.

Питання місця
Мусульманська асоціація Cordoba запропонувала побудувати ісламський культурний центр за сто метрів від колишніх башт ВТЦ ще в травні 2010 року. Та це питання не мало розголосу до того моменту, коли Рада управління Мангеттена дозволила їй це зробити. Це сталося на початку серпня, саме тоді ситуація почала активно загострюватися.
В газеті New-York Times одразу з’явилася публікація, що Cordoba initiative утворена на гроші уряду Малайзії, де діють жорсткі ісламські закони. Крім того, ця суспільна організація неофіційно пов’язана з радикальним рухом “Ісламське братерство”.
Біля офісу Cordoba initiative в Нью-Йорку почалися маніфестації з вимогою відкликати свою пропозицію та відмовитися від будівництва. Одночасно з Білого Дому надходили несміливі сигнали, що культурний центр мусульман на тому місці був би проявом толерантності.
Чим ближче підходила річниця терактів, тим більше розгорталися пристрасті. Одна з протестантських церков Флориди Dove World Outreach Center запропонувала 11 вересня привселюдно спалити 200 примірників Корану, аби показати, що саме мусульмани винні в терактах. На це вже мав реагувати командувач американських військ в Афганістані Девід Петреус. 5 вересня він заявив, що такий демарш може погіршити становище американських солдатів, які воюють в Афганістані та залишаються в Іраку.
Зараз уряд вже анонсував нову хвилю обговорення серед експертів та рядових американців, аби визначитися, чи будувати там ісламський центр. Після промови Обами голова Ради з міжнародних відносин Річард Хаас заявив, що більшість негативно налаштованих американців не розуміють, що там збудують не лише мечеть, а й центр американсько-ісламської співпраці. Це, на думку аналітика, лише допоможе боротьбі з тероризмом.

Тінь мечеті
Американський сенатор Роберт Менендез, який входив у комісію з розслідування терактів 11 вересня, минулого тижня заявив, що питання побудови ісламського культурного центру виходить за межі США і впливає на їх позиції в світі.
Політик каже, що зараз Америка веде важку війну з талібами та Аль-Каїдою в Афганістані і намагається ізолювати шиїтський Іран, аби не допустити розвиток його атомної програми. А відтак – підтримка поміркованих мусульман дуже необхідна. Виступаючи проти мечеті, американці показують, що бачать у кожному прихильникові ісламу терориста.
Причому саме зараз питання толерантності до мусульман постало для Вашингтона надзвичайно гостро. Політика Барака Обами на Близькому Сході поки не знаходить підтримки. Союзник США Ізраїль продовжує свою жорстку лінію щодо Палестини. Переговори, що почалися в Америці минулого тижня, поки не дають істотних результатів. Аналітики центру Брукінгса визначають, що впродовж останніх місяців Білий Дім зайняв досить слабку та вичікувальну позицію, що не виправдовує себе.
Окрім того, американці дуже болісно сприймають війну в Іраку, яка лише кілька тижнів тому для них офіційно закінчилася. Більшість експертів вже кажуть, що то була пряма поразка, яка налаштувала мусульманський світ проти заходу. В 2009 році, під час опитування в країнах Близького Сходу, 51% населення вважало, що політика США в регіоні правильна. За рік цей показник впав до 16%. Такі цифри свідчать, що мусульманський світ поступово налаштовується проти американців.
Водночас Вашингтон м’якою політикою щодо мусульман сам відштовхує своїх союзників, таких як Ізраїль. Тому зараз побудова мечеті на місці падіння башт ВТЦ більше потрібна мусульманам у всьому світі, аби повірити, що захід не веде проти них приховану війну.
Америці потрібна підтримка поміркованих ісламських режимів, інакше їхні окупаційні сили не втримаються на Близькому Сході. Бо зараз серед місцевих жителів образ американця накладається на образ ворожого солдата. Саме тому президент Обама так наполегливо повертається до цього питання, навіть у промові, напряму не присвяченій розбудові соціальної інфраструктури, він приділив йому місце, аби заявити, що світ вже зараз живе, як єдине ціле, і тому Америка має очолити цей процес єднання і не сіяти розбрат.