rss
12/09/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#365

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Наша духовність \ Дорогою молитви і любові…

У суботу, 4-го вересня, коли сонечко заховалось за горизонт, щоб трошки спочити, і вечірньою прохолодою повіяв легенький вітерець, біля храму св. Володимира і Ольги зібрались учасники груп “Матері в Молитві”, щоб вирушити на Прощу в монастир св. Мокрини, сестри Василія Великого, що є в Пенсильванії.

Цю гарну ідею запропонували наші друзі з Нью-Йорку, які вже не перший раз вирушають на молитву до святих місць. І ось п. Наталя Легка, організатор материнської молитви при Храмі св. Володимира і Ольги, зібрала всіх нас для поїздки на Прощу.
Група з 15 осіб, у складі якої були також члени молитовної групи з церкви св. Миколая, з радісною молитвою вирушила в дорогу. Майже весь час, а їхали ми 9 годин, всі молилися, співали духовні пісні, слухали записані на дисках проповіді. В монастирському готелі для прочан нас вже чекали наші нью-йоркські друзі і допомогли влаштуватися на відпочинок. Недільний ранок привітав усіх ясним, погожим днем, привітним сонечком з небес і щирою любов’ю всіх, з ким ми мали нагоду спілкуватися. Монастир розташований на горі, з якої видніється чудовий гористий краєвид, що нагадує рідне Прикарпаття. Зранку була відслужена Служба Божа англійською і українською мовами, що було дуже приємно. Перед службою всі мали змогу приступити до Святої Сповіді. Служба відправлялася на відкритому місці, людей було дуже багато. Прочани приносили з собою свої розкладні стільчики, бо лавок не вистачало. Було багато молоді і дітей. Неможливо передати словами ті почуття, що наповнювали наші серця під час цієї поїздки. Це щось надзвичайне! Забуваються всі негаразди, буденні справи і тривоги. Душа наповнюється спокоєм і безмежною радістю від спілкування з Господом через щиру молитву, від бажання стати добрішим, очистити душу від всього недоброго, відновитися в чистоті помислів і щирого жалю за недобрі вчинки. Серце наповнювалось безмежною любов’ю до Спасителя, до Матінки Небесної, до ближнього. Сльози розкаяння за гріхи і одночасно великої радості від очищення самі котились з очей у всіх присутніх.
Після Святої Літургії, поснідавши смачними стравами, які приготували сестри-монахині, наша молитовна група і група “Матері в Молитві” з Нью-Йорку разом пішли біля джерела св. Анни на спільну материнську молитву. Що то за радість була – молитися разом, яка це сила молитви! Леся Продиус і Наталя Грешко з Йонкерса вручили нашій молитовній групі дар любові – чудову вервечку, зроблену умілими руками п. Марії з Нью-Йорку. Це вже не перша вервечка, зроблена і передана від щирого серця нашими друзями з Нью-Йорку для наших молитовних груп, щоб запалити в нас вогник щирої молитви і любові на Славу Божу. Ці вервечки передані молитовним групам парафій Св. Йосифа-Обручника, Св. Володимира і Ольги, Св. Покрови, Св. Трійці. А скільки скарбів-молитов, акафістів, дисків з проповідями, духовної літератури передали нам наші любі друзі. З багатьма ми спілкувалися довгими роками лише по телефону, а тепер, на Прощі, зустрілися вперше, як рідні люди. Ми були дуже щасливі від цієї зустрічі.

 

Title 

 

Title 

 

Під час материнської молитви до нас підійшов український Єпископ, Владика Михайло, який поблагословив нашу молитовну спільноту і кожного зокрема, поспілкувався з нами, як з рідними і не залишав нас без своєї уваги до кінця нашого перебування в монастирі. Ми дуже тепло з Владикою попрощалися перед від’їздом, кожний отримав візитку і запрошення телефонувати Владиці в кожній потребі. Усі два дні, проведені в монастирі, проходили в молитві за потребуючих допомоги, за оздоровлення і зцілення хворих, за рідних і близьких нам людей, за наш український народ і нашу Україну-неньку. Надзвичайно чудовою і незабутньою була процесія навколо монастиря ввечері. Сотні прочан, маленьких діточок з свічками в руках, обійшли монастир навкруги, з молитвою, з великою вірою в серці в Бога, в заступництво і покровительство Матінки Небесної, з вірою в те, що люди чимраз більше будуть навертатися до правди, любові, добра, що сили зла не будуть мати місця в наших серцях і Благодать Господа нашого Ісуса Христа завжди буде поміж нас. Приємно було бачити серед паломників Джорджа Волтера, отця-монаха, який відвідав майже всі країни світу, всі святі місця і який пішки, два тижні добирався до цієї Святої обителі. В 1999 році я мала нагоду зустрітися з ним в Україні, в Колодіївці, в монастирі, де настоятелем є отець Григорій Планчак. Джордж Волтер любить нашу Україну, він сказав, що наш народ дуже віруючий та терплячий і що його чекає світле майбутнє. Він поблагословив нашу молитовну групу і виразив надію на зустріч в наступному році. Думаю, що в наступному році нас, українців з Чикаго, буде не 15, а хоч би 50. Тоді наш спів, а співали ми разом “Боже Великий єдиний” і наш Гімн України, почують не тільки всі прочани і служителі цього монастиря, а вся Пенсильванія, а відголос понесеться горами, через океан до рідної України… А головне, щоб Господь наш, Отець Небесний почув наші молитви і Матінка Божа захистила всіх нас і нашу Україну від всього злого.
Всі, хто прийняв участь у цій Прощі, залишились дуже задоволеними і отримали велику силу духа для подальшої праці, прагнуть брати участь в наступних поїздках, які ми будемо організовувати. Ось їхні враження від поїздки на Прощу.
Оксана Люта: “Це була дійсно Божа Благодать. Бажаю, щоб той Божий Дух був з нами і надалі”.
Таня Шумило: Поїздка чудова. Вона настільки вплинула на моє світосприйняття, що за такий короткий час я повністю перемінила свій погляд на людські цінності. Дуже дякую за організацію цієї поїздки і готова до наступної.

 

 Title 

 

Title 

 

Title 

 

Галя Фелинюк: Дуже гарні враження від спільної молитви, від щирих нью-йоркських друзів. Таке враження, що ми вже зустрічалися багато разів. Тепер я розумію, що таке йти у житті разом з Богом у серці.
Стефа Хойняк: Я всім знайомим розповідаю про цю незабутню поїздку. При можливості, буду рада прийняти участь в наступній.
Оля Брездень (16 років): В цю поїздку я їздила з мамою і молодшим братиком Богданком. Ми дуже задоволені, бо побачили, як багато людей різних національностей моляться разом. Побачили дуже багато своїх ровесників і знайшли нових гарних друзів. Щиро дякуємо за таку гарну поїздку і молитву. Ми з братиком молилися за здоров’я нашої мами і всієї родини.
Думаю, що так думають всі, хто доторкнувся щирим своїм серцем до правдивого, прекрасного, вічного, хто відчув себе частинкою великого Всесвіту, яким опікується Отець наш Небесний і Богородиця. На цій Прощі дійсно були люди різних національностей, які розмовляють різними мовами, але молитва єднала в цей час всіх в єдину молитовну родину, сіяла зерна Божої Любові.
В понеділок зранку всі присутні були на Архиєрейській Службі Божій. Після відправи паломники, набравши свяченої водички, збиралися назад додому. З відновленою душею, радісно, прощалися з друзями і знайомими з Нью-Йорку. Віримо, що таких зустрічей спільної материнської молитви буде багато.
Тільки щира молитва всіх людей може бути почута Богом, тільки так ми можемо випросити у Всевишнього божих ласк для себе, для майбутніх поколінь, для нашої України. Запрошуємо всіх приєднуватися до наших молитовних груп, які вже є майже в кожній церкві. Скоро вони будуть в усіх церквах і будуть численно збільшуватись. Ми в це віримо!
Слава Богові! Слава Україні!

Невичерпне джерело любові – містична троянда

Патріарший собор Воскресіння Христового у Києві. 27 жовтня відсвяткував своє восьмиріччя

Подяка#2019-49 (12/04/2019)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com