День відкритих дверей у музеї сміливо вписується у фестивальну осінь української громади міста Чикаго.

Ось, уже вдруге Український Національний Музей проводить своєрідні музейні гостини. Понад 1150 відвідувачів завітали впродовж двох днів, 11 і 12 вересня, до музею. Це свято покликане поспілкуватися, поділитися багатством музейних скарбів, показати американській спільноті нашу культуру та відкрити багатьом вікно в Україну. Його популярність перейшла далеко за межі українського села, адже серед відвідувачів було багато таких, що вперше завітали сюди. Відрадним є й те, що студенти з України, попередньо тут побувавши, самі ставали екскурсоводами. “Я дуже щасливий, що ми знову бачимося, і ось, знайомтеся, мої друзі по навчанню на магістерській міжнародній програмі в Іллінойському університеті”, – говорив студент з Вінниці, а поруч – гості з Уругваю, Чілі та Англії. Члени дирекції та управи ці дні добровільно присвятили музеєві, чергуючи в експозиційних залах та частуючи домашнім печивом з кавою бажаючих перепочити у галереї серед картин знаменитого Богдана Божемського. Представлена у музеї етнографія з багатьох куточків України викликала у багатьох найтепліші спогади, пов’язані з рідною землею. Вражала презентація експозицій, присвячених історії України, дивувала своєю колекцією книгозбірня... На фестиваль прийшли цілими родинами, кожен – від найменшого до найстаршого, був охоплений увагою музейників. У той час, як дорослі розглядали встановлені акторами театру “Гомін” на подвір’ї музею найважливіший вид транспорту українського села – справжній віз та хатину під стріхою, їх діти стояли у черзі до фей, що розмалювавши їм личка, дарували погідний настрій усім навколо. А скільки радості від світлини, зробленої під стіною української хати з петриківським розписом. Молоді приятелі музею на місці друкували світлини, одягаючи своїх гостей в українські строї. Учасники школи Бойового Гопака ім. І. Нечая викликали зацікавлення як своїм одягом, речами козацької атрибутики, так і спритністю у користуванні шаблями. Книголюбів, мов медом, притягували столи книжкового ярмарку, а найвибагливіші задовольняли себе придбаною у музейній крамниці вишиванкою “на щодень”. Від розмаїття програм розбігалися очі. Успіху, як і минулого року, сприяла злагоджена і дружня робота музейної команди під проводом президента Ярослава Ганкевича. Тож творцями погоди у своїй родині, громаді, державі є насамперед люди, у їх руках ті обереги, що не дозволять нічним вітрам-бешкетникам накликати дощів на свято, яке скликає друзів і сонцедайністю української культури освітлює майбутнє громади. Народинам музейного свята сприяли проведення щорічних фестинів парафії святих Володимира і Ольги, які, зазвичай, відбуваються у сусідстві з музеєм. Тож вздовж 22 –го блоку вулиці Superior свято. Тисячів гостей чекає цікава програма з музикою, піснями і танцями, смачною їжею, ярмарковим різнобарв’ям – від продажі українських сувенірів до рекламно-промоційних кіосків різних бізнесів та спонсорів фестину. Цього року, прикрашені вінком ворота музею, запрошували громаду на музейну гостину, повідомляючи ще одним плакатом про те, що музеєві виповнюється 58 років. Тож, як співається у пісні – і в нас, і в вас, хай буде гаразд! Музейники вдячні усім, хто долучився своєю участю до організації проведення дня відкритих дверей та запрошують відвідувати наші виставки, підтримувати традиції українського музейництва на американській землі.