Бог – творець сотворив нас для щастя, для добра, для того, щоб ми прикрасили землю, яку Господь дав нам в подарунок, щоб ми жили щасливо, як квіти в Божому саду. Отець Небесний любить нас усіх, але найулюбленішою Божественною Квіткою в Його садах є Містична Троянда–Пречиста Діва Марія. Недавно всі ми відсвяткували велике свято – Успення Божої Матері.

Їй, нашій Небесній Матінці поклоняємося, любимо її і просимо не залишати нас без ЇЇ Материнської опіки.

Ікона із Ліська
        Наталя Богуслава, Нью Йорк
Ікона із Ліська,
Духовна колиско!
Прийшла із скитальцями аж до Стрия.
Ми край свій лишили,
Де Храми горіли.
Сльозами просякнута рідна земля.

 Ісус на іконі
Царює на троні.
В обіймах матусі тримає весь світ.
А в рученьці правій,
Тобі, Вселаскава,
Біленька троянда -
Нев’янучий цвіт.

На Ліській Іконі
Сіяєш на троні.
Виблискують шати у квітах рясних.
Дитятко лелієш, Пречиста Маріє,
В очах твоїх подив,
Прекрасних, сумних.
Дивуєшся, Мати,
Як можна чекати,
Від Бога достатку та благословінь.
Уся Україно,
Клякни на коліна!
І вимоли ласк для нових поколінь.
Нев’янучий цвіте!
Ми всі – Твої діти.
Ти зцілюєш хворих у Храмі весь час.
Розсипані люди,
Як листя, по світі.
Збери в рідній хаті, Матусенько, нас.

Прийми, Україно,
Пречисту із Сином
І місце у душах людей приготуй.
Нев’янучий Цвіте,
Найкраща Перлино!
У нашому Краї з Ісусом пануй.
* * *
Марія Шаваровська-Баліцька, Тернопіль
О, Матінко Божа!
Царице моя Преблагая…
До Тебе взиває
Моя неспокійна душа.

Без Тебе сумую…Без Тебе помалу
вмираю…
Прошу, неустанно на поміч мені поспішай.
О, Матінко Божа!
Заступнице тиха й ласкава…
До Тебе молюся -
Послухай мої молитви:
Врятуй із безодні, де бродить спокуса
лукава,
Врятуй, Милосердна, спаси мене
і захисти.
О, Матінко Божа!
Владичице Землі і Неба!
Святе Милосердя
У серденько моє всели.
До Тебе взивати щоденно – велика потреба,
Засмучену душу мою у піснях звесели.
О, Матінко Божа!
О, Сяйво Пречисте – Леліє!
О, Пренепорочна
Царице Небесна Свята!
До Тебе молюся, на Тебе складаю надії -
Веди мене, Мамо, до Господа
й Сина Христа.

Веди мене, Мамо!
У Тебе так віддано вірю…
Повчай Неустанно.
Тримай наді мною Покров!
О, Матінко Божа! О, Діво Пречиста
Маріє -
Вділяй мені щедро Божественну
Світлу Любов.

НАШ КРАЙ ТЕРНОВИЙ ОБНІМАЄ
ПРЕЧИСТА БОЖАЛАГОДАТЬ
В Огненнім куполі явилась
Цариця Неба і Землі.
І на Горі вода забилась
В Почаєві – у джерелі.
Волинь, Галичину, Поділля
Благословила Пресвята,
Ступивши на Гору ногою
Во ім’я Господа – Христа.
Наш край Терновий обнімає
Пречиста Божа Благодать
Дух зцілення поскрізь витає
І має Господа печать.
І нескінченні передзвони,
Мов супровід святих пісень,
Знімають суєтні окови,
Вітають радо Божий день.
Біжить з Стопи Свята водиця -
Цілюща Господа Роса…
Спішу з молитвою напиться -
І крапля творить чудеса.
Всі сподівання і надії,
І незгасимий серця жар
Несу я пресвятій Марії -
Свідчення віри в щедрий дар.

БОЖИЙ ДАР
Хто з вірою в серці до Бога
Нап’ється води з джерела -
Рівнішає Правди дорога,
Що досі терниста була.
Хто з світлою вірою в серці
Торкнеться Святої води,-
Душа стане чистим джерельцем
 Й сповниться добром назавжди.
Хто з вірою в Матінку Божу
Прийме прохолодний нектар,-
Вмить янголи, що на сторожі,
Знесуть для душі Божий Дар.
Отримає кожна “по вірі”
Правдива душа від Творця.
І житимуть люди у мирі,
Й славитимуть Бога–Отця
Матінка Божа здоров’я дає
Матінка Божа вселяє надію.
Хто з вірою в Зарваницю іде,
Заступництво має від Діви Марії.

МІСТИЧНА ТРОЯНДА
За віру Христову людей катували,
Розп’яли Спасителя світу – Христа.
Містична Троянда в серцях розквітала…
Цариця Небесна, Душа Пресвята.
Містична троянда з Ісусом воскресла,
Містична Троянда – Одвічна Любов!
Містична Троянда в Престолі Небеснім
Тримає над нами Пречистий Покров.
Повірили діти, ангелики Божі,
І славлять Всевишнього дивні діла,
а ручки сплітають віночки із рожі,
Аби Всецариця у квітах цвіла.
В серцях світять ясно духовнії свічі,
А в душах блаженно квітує Любов
Возносимо вгору просвітлені вічі -
Благаєм Пречисту подати Покров.

НЕОПАЛИМА КУПИНА
На Терен–полі, Божому престолі,
Цвіте Неопалима купина.
Радіють бджоли – пахощів доволі,
Милує зір Небесна таїна.
Чарує Всесвіт магія цвітіння
Голчасті скелі творять оберіг.
Вділив із неба Бог святе насіння
І жменьку раю нам поклав до ніг.
Пишна калина білою фатою
Ніжно схилилась до підніжжя гір.
Столітні буки вартою святою
Оберігають дивний Божий твір.
Сміється сонце, росами умите,
Вібрує щастям неба вишина.
На терен-полі, Божому престолі,
Цвіте Неопалима Купина.
Неопалима Купина, Неопалима -
Блаженне диво загадкових кольорів…
В куточку раю, видимо-незримім,
Магічне диво нам Всевишній уділив.
Душа летить подячно в радості до Бога,
Співає серце пісню ангелів святу.
Неопалима Купина, Неопалима,
Немов Сама Пречиста в райському саду.

 О, МАРІЄ!
Оксана Вербовська, Івано-Франківськ
Найсвятіша, найчистіша
Матінко Маріє!
Найясніша зоре наша,
У тобі, надіє.
Вислухай, моє серденько,
Мати найдорожча.
Заступись за мене, Ненько,
В час сумний, тривожний.
Заспокій, порадь, Маріє,-
Мати милостива.
Чарівна красо-леліє -
Поміч всім єдина.
Піднеси мою молитву
До Престолу Сина,
Щоб свята рука Господня
Нас благословила.
Наймиліша Божа Мати,
Небесна Царице!
Буду Тебе прославляти,
І щиро молитись.

ТАМ, ДЕ МОРШИНА КРАЙ…
Там, де Моршина край, заяснів небокрай
Матір Божа на землю ступила.
Свою милість святу сиротинці малій,
Як найвищий дарунок, явила.
Де торкнулась землі Всецариця Небес,
Джерело утворилось цілюще.
На нім Божа Печать, Мудрий Господа Перст,
Милостивий, Святий, Всюдисущий.
Руйнували колись Пресвяте Джерело
Яничари і всі атеїсти.
Та зціляла дорослих і діток малих
Непорочная Діва Пречиста.
І минають роки… Проминають віки…
Часу плин зупинитись не може…
І біжить потічок у обійми ріки
І зціляє усіх Матір Божа.
Крізь камінні серця надневірних людей
Джерело відновилось для світу…
І зціляє усіх милий Божий єлей,
Хто Господні сповня заповіти.
Там, де Моршина край і дерев зелен-гай,
Джерело струменить – Боже диво.
Ти напийся води – суєту віджени,
З Богом в серці життя прещасливе!

СВЯТИЙ ПОЧАЇВ
В Білому світі – одна Богородиця,
У цілому світі – Почаїв один
На Божій Горі душа в спокої молиться,-
Творець наш Один і Один Божий Син.
Як віра хитка – все в людині хитається,
Як віри замало – тривожна душа.
Почаїв був, є й українським лишається,
А зрадників жести не варті й гроша.
Лише у Почаєві слід свій зоставила
Марія – Цариця і Неба, й Землі.
Й Святий Омофор понад краєм розправила,
Присутність її є у місті й селі.
До Неї думками і серцем возношуся
І спрагло приймаю краплини святі.
Почаївська Мати, пробач, щиро прошуся,
Й прийми мене, грішну, в моїй простоті.
Я чую Твій зов, і завжди відзиваюся.
Я чую Твій клич – ті в Почаїв іду,
І там благодаттю Твоєю вмиваюся,
А Ти відвертаєш від мене біду.
О, Матінко божа, о світу Заступнице,
Царице, Леліє, Надіє моя!
До Тебе душа спрагла радісно молиться
Й піснями славить Твоє славне Ім’я.
І де б не була я у світі далекому,
Беру із собою твій образ Ясний.
Почаївська Мати, до Тебе лелекою,
Вертаюсь завжди я в Почаїв Святий.

Україна встає із духовних колін
Україна встає із духовних колін
І здіймається впевнено на дужі крила!
Мати Божа – одна! І один Божий Син!
Триєдиність Творця – наша віра і сила!
Тут, на схилах Дніпра, сяє Божа печать
Свята Київська Русь – то моя Україна!
І витає вгорі пресвята благодать:
Буде в нас рідна Церква – Помісна,Єдина!
Зблисне світлом духовним, чистіш від роси,
І розбрату сльозинки любовно осушить.
Захисти, сохрани, Всецарице, спаси,
Об’єднай назавжди наші страждущі душі.
Об’єднай. Просвіти. Омофором накрий -
Від Почаєва-града і до Херсонеса…
Покривай південь, схід, захід, Київ святий,
Всецарице Маріє, Свята Пантанесса.
Наш Небесний Отець, Матір Божа і Син,
Поведуть українців шляхом благодати…
Україна встає із духовних колін -
Бо прийшла вже пора звіт Творцеві
складати! Ё-

УКРАЇНСЬКИЙ ХРАМ ПРЕНЕПОРОЧНОЇ ДІВИ МАРІЇ У ЛЮРДІ
Михайло Орлич, Чикаго
Довкола гірські шпилі, покриті снігами,
Місяць над ними блищить.
У славному Люрді між всіма церквами
Храм Діви Марії царить.
Народ приїжджає до Люрдської Гроти,
Над Гротою дзвони гудуть.
Блищать в сяйві сонця золочені бані,
Україні славу несуть.
Наш дар України – дар щедрого люду -
Твердиня молитви і віри,
Бо Діва Марія побільшує чудо,
Щоб двигнути нарід з руїни.
Не будемо в Люрді без церкви блукати,
Мов вівці, розбиті в пустині.
Пригорне до серця нас Божая Мати
У Люрдському Храмі-святині.
Схрестять молитовно спрацьовані руки
Віночки сплетуть з Євшан- зілля,
Прийдуть до Марії сини і онуки
З Карпат, з золотого Поділля.
Наш дар довголітній – у Твою Корону!
Даруємо Храм – цю перлину!
Рятуй, Свята Мати із Люрдського трону,
Наш Край – СВЯТУ РУСЬ – УКРАЇНУ!

Підготувала Іванна Яковенко, Чикаго