rss
02/19/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#345

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Київ в диму. Винна сусідська хата?

Чи то винен український фольклор, чи то щось інше, але в східного сусіда хата горить синім полум’ям, і то вже не перший тиждень. Всупереч нашим прогнозам, московський дим таки до Києва справді долітає, а в діях українських чиновників спостерігається дивовижна синхронність з діями російських колег. Російські екологи починають згадувати Чижевського, українські проводять конференції і заспокоюють громадян, мовляв, що пустеля країні наразі не загрожує… А влада тим часом жваво пише відповіді блогерам.

Мушу зізнатися, що в попередньому тексті припустилася помилки в прогнозуванні, коли писала, що московський дим до Києва навряд чи долетить. Не розрахувала потужностей чи то московського диму, чи то українського МНС. Аналітики останнього буквально через день після написання тексту, коли на вулицях Києва почав з’являтися підозрілий “туман із ароматом диму”, спочатку заявили, що то ранковий туман, потім, під вечір, коли вже не можливо було приховати, туман виявив дивовижну стійкість, таки зізналися: це – російський дим.
Втім, деякі екологи заявляють, що пожежі на торфовищах та смітниках біля Києва теж до того диму в столиці причетні, але в МНС цю версію не підтримують.
Оповита димами і Чернігівська область – кажуть, там таки дійсно пролітає російський дим особливо великими гуртовими партіями.
От тільки цікаво – дим був у Чернігові, а затуманення керівних голів “за російським сценарієм” – у Чернівцях. Туди на честь річниці утворення області мав приїхати президент Віктор Янукович – і керівництво у найкращих радянських традиціях взялося терміново класти асфальт по маршруту котеджу. Та так заповзятливо клало, що заасфальтувало навіть каналізаційні люки… В результаті вийшов, як то кажуть, “облом” – замість Януковича приїхав прем’єр-міністр Микола Азаров, а президент залишився в Києві “контролювати пожежі”. Але заасфальтованим люкам це вже не допомогло.
В Росії цей же ж радянський “фокус” виконали на кілька днів раніше – і зробили це ще оригінальніше. Перед тим, як до геть згорілого села мав приїхати Путін, місцева влада нелюдськими зусиллями швиденько проклала по маршруту асфальт. І навіть розміточку нову біленьку намалювала. В селі від будинків тільки самі димарі полишалися – зате дорога новесенька, рівнесенька… Без жодного натяку на дурнів…

Ринди, дурні і блогери

 

Title 

 

Ще цікавішу синхрон­ність показала україн­ська та російська влада в благородній справі спілкування з інтернет-активними громадянами.
Починалося все, знову ж таки, в Росії – з пожеж. В соціальних інтернет-мережах з цього приводу вже давненько течуть потоки розповідей очевидців пожеж з жахливими подробицями і, що вже тут приховувати, з відбірною, добре відшліфованою лайкою на адресу представників влади різного рівня. І от один з московських дачників написав у своєму ЖЖ відкритого листа до прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна з гнівно-нецензурним закликом: “Заберіть на… свій непрацюючий телефон, поверніть моєму селу ринду!” (РИНДА2, -и, ж. 1. заст. Особливий дзвін, що звучить опівдні на суднах парусного флоту. 2. Судновий дзвін для подавання певних сигналів. // Сигнальний підвісний інструмент на судні. Тлумачний словник).
“Знаєте, чому ми горимо? Тому що п***ць!
У селі при м***ках комуністах, яких усі лають, було три пожежних ставки, висіла ринда, у яку били, якщо починалася пожежа, і – о диво! – була пожежна машина, одна на три села, правда, але була. І от прийшли добродії демократи й почався п****ць, перше, що зробили, це засипали ставки й продали ці місця під забудову, пожежну машину теж кудись діли, напевно інопланетяни сп***ли, а ринду замінили на телефон (модернізація б***), тільки він ні х** не працює, тому що забули підключити…
У мене питання: куди йдуть наші гроші? Чому ми з кожним роком усе далі й далі скочуємося до первіснообщинного ладу? На х*** нам якийсь там інноваційний центр у Сколково, якщо в нас пожежних машин елементарних немає. Чому раніше були такі люди як лісники, які попереджали загоряння й оперативно доносили інформацію до пожежних, тим самим не допускаючи вогонь до населених пунктів. Я не хочу телефон у селі, я хочу пожежні ставки й мою ринду назад, викопайте мені ставок, я сам за ним стежити буду й наповнювати, якщо адміністрації району впадло цим займатися, просто видайте мені місце. Зрозумійте, добродії чиновники, ваші конгеніальні ідеї на х*** у Росії не потрібні… звільніть мене від податків або просто заберіть відрахування в пенсійний фонд, я однаково не доживу до пенсії з таким життям, я на ці гроші куплю пожежну машину на три села й буду спати спокійно, знаючи, що її вже ніхто не відбере її в мого народу, моїх сусідів селян, тому що вона, с***, буде наша й ми за неї вб’ємо, якщо потрібно буде.
Поверніть мені, б****, мою ринду, с***и, і заберіть свій телефон на х**”.
ЖЖ, top_lap
Цього чудового листа, можливо, Путін і сам би міг прочитати (принаймні, ФСБ в Росії читає ЖЖ дуже уважно), однак російські журналісти вирішили не покладатися на випадок, і переслали цей витвір епістолярного мистецтва Володимиру Володимировичу з приміточкою: “В обличчя Вам, звичайно, ніхто не скаже, але Інтернет сповнений критики і обурення”. Путіну нічого не лишалося, як написати сповнену обіцянок відповідь: “З величезною цікавістю ознайомився з Вашою точкою зору… Загалом, з Вашими зауваженнями згоден… За наявності Вашої адреси ринду отримаєте у губернатора негайно. Щиро ваш, В.Путін”.
Вочевидь, адреса блогера для керівництва держави і спецслужб не була таємницею, бо через кілька днів російські ЗМІ з усією помпезністю повідомили: в селі Високово Калязінського району Тверської області, в якому нараховується 40 будинків, на прохання анонімного блогера встановили ринду. Фото ринди обійшли всі ЗМІ, не тільки російські, а й українські.
Втім, блогер заявив, що Путін просто “показав почуття гумору” і “постібався”, а по суті нічого не відповів – і знищив свій журнал. І доволі вчасно – керівник Калязінського району звинуватив блогера у наклепі і зібрався притягати його до відповідальності… Заразом поскаржився на тяжке життя, мовляв, у нас роботи купа, до зими, до шкільного року готуємося, а тут нас змусили бігати і шукати тому блогеру ринду…
Загалом блогер був правий – бо по суті він вимагав від влади якщо не навести лад, то хоча б надати народу право на самозахист від пожеж, така практика існує в багатьох країнах. Однак відповіді по суті він не отримав… Зате дав Путіну шанс зайвий раз попіаритися.

Ринда по-українському

 

Title 


Як то не дивно, аналогічний діалог з деяким запізненням пройшов і в Україні.
Почалося все з того, що блогер і журналіст за сумісництвом Олег Шинкаренко у своєму ЖЖ розмістив “емоційний запис” з “погрозами життю президента України”. Запис потрапив на очі працівникам СБУ, які вже нещодавно відзначилися активністю в сфері інформаційної політики і не зовсім адекватною поведінкою стосовно закордонних журналістів та експертів. А тепер вирішили взятися і за українських “акул пера” та “дятлів клавіатури”. І – запросили Шинкаренка до себе на “відверту розмову”. В якій заявили, що його записи “залишили неприємний слід в душі”, і вимагали з нього письмову обіцянку ніколи більше не критикувати в своєму ЖЖ Віктора Януковича.
Згодом СБУ оприлюднила заяву, в якій мовилося, що у дописах автора містилися “погрози стосовно державного діяча”.
І оскільки сам Шинкаренко не додумався, за прикладом російського блогера, знищити свій інтернет-журнал, то “невідома сила” таємничим чином повитирала з журналу всі згадки про Януковича без жодних погоджень з автором журналу. Однак автор трапився геть несвідомий, і наробив галасу в ЗМІ, мовляв, СБУ та прокуратура втручаються в особисте життя блогерів. І заявив це не будь-де, а в ефірі Бі-Бі-Сі. Тобто, знову ж таки, дякуючи старанням закордонних радіостанцій, честь їм і хвала, ще один “прокол” СБУ отримав широкого розголосу.
“Чомусь у прокуратурі та СБУ вирішили, що я закликаю до вбивства президента. Хоча я ні в якому разі не закликав. Дай Бог здоров’я нашому президентові Януковичу – нехай живе до ста років”, – заявив Шинкаренко.”
Бі-Бі-Сі
Шинкаренка підтримали українські журналісти, зокрема – рух “Стоп цензурі”, звернулися до СБУ з проханням розтлумачити, яку юридичну силу несе письмове свідчення про те, що блогер “більше не буде у різкій формі критикувати владу у своєму ЖЖ”, і які санкції до нього будуть застосовані в разі невиконання ним своєї письмової обіцянки”.
Потім за голову схопилися українські блогери, які доволі швидко підрахували, що 25 000 інтернет-щоденників теоретично держава може контролювати, таким чином кожного блогера може очікувати тиха розмова з “людьми в чорному”. І блогери провели флеш-моб під веселою назвою “Хочу на допит в СБУ”. Кожен учасник акції розмістив у себе в журналі пост зі словосполученням “вбити Януковича”.
“Я вважаю, що українська блогосфера не може кинути таку справу на самоплив. Раз їм в СБУ не подобаються наші пости, то хай вони там знають, що нам не подобаються вони”, – заявив організатор акції Андрій Чоботарьов.
Хто його знає, як би далі розвивалася ситуація але тут російські колеги підказали українській владі, як викрутитися з цієї халепи “з високо піднятою головою”. Саме в цей час Путін в Росії написав згадану відкриту відповідь анонімному блогеру. Вочевидь, хтось в апараті президента “листування” прочитав і подумав: “Еврика!”. Але був один нюанс: російський “анонімний блогер” писав листа саме президенту, і листа переслали президенту заповзяті російські журналісти. Український блогер був зовсім не анонімним, слова про Януковича, власне, зверненням як таким не були, та й донесли ці слова до керівних вух не журналісти, а спецслужби. Однак рятуватися якось треба було – і президент з власної ініціативи написав відкритого листа блогеру.
“Згоден з вами в тому, що викликати на допит бло´ера – це останнє, чим повинна займатися СБУ. Думаю, у Служби Безпеки є інші важливі проблеми… Думаю, що наша з вами позиція із цього приводу допоможе керівництву СБУ відкоригувати стиль своєї роботи.
…Я, чесно кажучи, радий, що в країні є такі активні і сміливі хлопці, які дуже швидко реагують на помилки влади… Буду відвертий – ваші приколи щодо “викличте мене на допит в СБУ” викликали у мене гірку усмішку. От куди вам не слід прагнути потрапити, хлопці, так це на допити.
Ви молоді, талановиті, стильні. Вам треба цікавою справою займатися. Чи є у вас така справа? Чи знайшли ви себе в житті, в своїй професії – ось про це я хотів би з вами поговорити – і допомогти, якщо потрібно.
Країні потрібні активні, сміливі молоді люди, і владі вони потрібні в першу чергу.
Отже я простягаю вам руку – давайте зустрінемося. Віктор Янукович.”
УНІАН
Як бачите, стиль глави держави кардинально змінився – він вже не пропонує “не молоти язиком, бо ви ще молодий, вам ще жити треба”. Приклад сусідів явно пішов на користь. Але український явно несвідомий блогер не оцінив свого щастя – і не просто не знищив журналу і не почав хвалити Януковича, а написав напрочуд чемну відповідь главі держави.
“Ваша влада, Вікторе Федоровичу, вже так допекла багатьом українцям, що вони готові зібратися на другий Майдан. Сьогодні встановилася дуже спекотна політична погода – досить піднести сірника, і вибухне шалене вогнище… Але чи винен у цьому народ і я, як частина цього народу? Чи це народ живе в дуже сумнівно придбаних заміських резиденціях та по півтора місяці відпочиває у Криму? Чи це народ є акціонером компанії “РосУкрЕнерго”, яка присмокталася до нашого бюджету? Чи народ володіє телекомпаніями та одночасно керує таємною поліцією? Хіба народ роз’їжджає на подарованих таємничими спонсорами кадилаках за мільйон гривень? Може, це народ купує за півтора мільйона доларів народних депутатів у парламенті? Хіба це народ напускає міліцію на мітинги опозиції?
Український народ – як головне джерело влади в Україні – за Конституцією, яку ви порушили, формуючи більшість у парламенті, не має всіх цих можливостей. Їх маєте ви – за наш рахунок, бо ви – влада – живете за рахунок наших податків. Ви і лаєте нас вільно і з великим задоволення: ми добре пам’ятаємо і ваших “козлів, що заважають нам жити” і “От, бл***, с***и,, пройти не можна!” пана міністра Яцуби. А що лишається нам? Лаятися та погрожувати? Але виявляється, що і це вже заборонено!
Але біда в тому, що влада занадто прислухається до лайок блогерів. Біда в тому, що вона абсолютно не слухає цілком конструктивну критику незалежних журналістів... Ви кажете, що ми потрібні владі. Для чого? Аби добити депутата Олеся Донія? Чи посадити за надуманими звинуваченнями Юлію Тимошенко? Може, для того, аби по всій країні наставити ганебні пам’ятники Сталіну? Чи для того, аби остаточно загнати в резервацію українську мову та культуру? Може, владі потрібні якісь виправдання своїм спробам задушити податками український малий бізнес? Чи їй просто хочеться мати таких собі “кишенькових” блогерів, яких би можна було показувати в якості зразка демократії і ще на виставки посилати?
Зрозумійте, чому ми лаємось та погрожуємо: тому що ви не слухаєте аргументованих, коректних та конструктивних пропозицій. Ми лаємося від безсилля, а ви – від пихи та надмірної самовпевненості. Але так довго не триватиме: ті, хто дав вам владу, ті її і заберуть”.
singing-foot.livejournal.com
Російські блогери такого своєму “владному тандемові” не писали, тому зразка відповіді на такий лист в українського керівництва теж нема. Однак є підозри, що якщо не в Україні, то в Росії нового майдану можна очікувати найближчим часом. Незважаючи на те, що в Україні температура – за 40 градусів, а в Росії – тільки за 38, але російські мешканці переносять спеку набагато гірше. Та й диму в них більше. В результаті в московських моргах трупи померлих вже складають стоячи в підвалах – всі холодильники зайняті, а це вже зовсім не смішно. Високе керівництво “неофіційно” забороняє лікарям ставити діагноз “тепловий удар”, але навряд чи цей “фокус” надовго врятує. Російські блогери, отримавши свою “ринду”, читають апокаліптичні тексти про наступ пустелі на Москву і гадають, що буде швидше: спека піде на спад, чи народні маси піднімуться на хрестовий похід проти влади.
Дані екологів наразі змушують схилятися до другого варіанту: кажуть, що підйоми температури влітку можуть тривати ще 5 – 7 років. Таким чином, або все згорить синім полум’ям, або ж “гасити” будуть не тільки пожежі. Спроби заспокоїти населення тим, що подібна спека вже була, теж не дуже надихають: востаннє таке було у 1920-х – 1930-х роках…

В полоні спеки

Українська Душа й Українська Стріла

«Мінськ-2»: 4 роки#2019-07 (02/14/2019)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com