В Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти штурмують вузи: виламують двері до вступних комісій, стоять в чергах з четвертої ранку, в тих же чергах зомлівають і б’ються між собою. Тим часом політики принишкли в очікуванні масових протестів: уряд зібрався підвищити ціну на газ для населення в два рази. Перші протестуючі вже пішли купатися голяка в фонтанах на Майдані…

Активність українських абітурієнтів цього року зашкалює. Схоже, вони вирішили перевершити своєю діяльністю навіть тих, хто ночами стоїть в чергах біля консульств, в надії виїхати за кордон.
Втім, їх можна зрозуміти – в деяких вузах термін прийому документів скоротили до двох тижнів.
В результаті «пропускна здатність» приймальних комісій просто не витримує, та й що робити комісії з п’яти осіб, якщо до них в чергу вишикувалися 600 абітурієнтів? А кожен член комісії за день спроможний обробити… 20 заяв.
Така кепська ситуація утворилася в Тернопільському державному медичному університеті ім. І. Я. Горбачевського. Про що думали у вузі раніше – невідомо…
Втім, у Національному університеті ім. Шевченка цього року збільшили кількість членів комісії у кілька разів – не допомогло… Претенденти на студентський квиток ще й двері до комісії виламали… До КПІ абітурієнти взагалі лізуть через вікна – навіть міцні двері не допомагають. Не допомагає навіть те, що ні через парадний, ні через чорний хід до заповітних кабінетів не прорватися – охорона міцно «тримає оборону». Одна матуся примудрилася захопити стільчик і «впихнути» свою доцю через вікно біля парадного входу… Інші абітурієнти починали шикуватися в черги з вечора і повлаштовувалися ночувати на килимках біля входу.

В інших вузах абітурієнти почали займати черги ще в четвертій ранку. А оскільки на вулиці зараз панує не зовсім звична для України 37-градусна спека (37 – в затінку), то до обіду частина абітурієнтів починає втрачати свідомість і падати прямісінько під двері. Особливо якщо тому абітурієнту після 10 годин стояння в черзі повідомляють, що черга – не зовсім та, «приходьте в завтрішню чергу». І добре тим, хто стоїть в чергах до медуніверситетів – можуть хоч на якусь допомогу лікаря розраховувати. А що робити решті?
Зате у деяких вузах цього року дуже швидко зорієнтувалися в нових умовах і спробували використати їх з якомога більшою вигодою. Так, у Київському національному торговельно-економічному університеті дуже своєчасно дотямили, що робити з абітурієнтами, котрі за один раз намагаються подати документи на декілька спеціальностей. Керівництво університету зметикувало дуже швидко: одна черга – одна спеціальність. Хочеш подати документи на ще одну – стій у іншій черзі...
Так, одна з абітурієнток вистояла в черзі 10 годин. Вона планувала подати документи одразу на 2 спеціальності, що дозволено умовами прийому. Втім, в приймальній комісії їй відмовили і запропонували написати заяву лише на 1 спеціальність, а на наступний день прийти повторно, вистояти таку ж чергу, і вже тоді подати документи на іншу.
Втім, цій абітурієнтці пощастило – простояла в черзі тільки 10 годин. Інші менш щасливі її колеги мусіли стояти в черзі по три-чотири дні. Черга до приймальної комісії цього вузу набагато більша, ніж до тернопільського медуніверситету – понад три тисячі осіб. Зате охочих подавати документи на 4 – 5 спеціальностей цього року явно мало би поменшати.
У Львівському національному університеті ім. Франка вмудряються за день прийняти документи від понад двох тисяч абітурієнтів. В НАУ люди влаштовували нічне чергування з талончиками – відразу видно, що у батьків присутній старий радянський вишкіл…

Щось подібне діється зараз хіба в чергах до закордонних консульств. У польському консульстві у Львові взагалі не витримали – і звернулися до міської влади з проханням навести лад у чергах. В результаті в мережевих виданнях пішла хвиля коментарів на тему «хто винен».
«А чи не знаєте ви, шановні поборники європейського порядку і демократії, звідки взялися черги під польським консульством і усі ті явища, які їм супутні – корупція, продаж місць, антисанітарія і приниження? Особливо приниження, з яким будь-який громадянин України стикається від моменту, коли у нього тільки зароджується «злочинна» думка побачити світу, відвідати друзів чи рідних, або у справах виїхати за кордон.
Скажу більше. Корупцію, черги, і все решта успішно породила і з великою ретельністю підтримує сама система шенгену. Звісно, що на нашій території, чим потім нам і дорікають.
Майже кожен із нас, хто стикався із проблемою отримання візи, користається системою корупції, створеною самими ж європейцями. Схема проста. Запрошують на конференцію до Польщі. Проблеми із візами (уже не розписую які, бо всі знають, як Отченаш). Даєш знати польським колегам, що навряд чи приїдеш. Вони, однак, як не дивно, зацікавлені, телефонують до консульства, просять так званого сприяння. І тоді тебе проводять поза чергою і ти отримуєш (або не отримуєш) візу. Таке сприяння – це також корупція. Але поляки спокійні – це ж на нашій території, а не на території Євросоюзу, який залишається білим і пухнастим. Бо вимагає порядку у черзі за візами»

Блоги на Zaхid.net

Тема ця, загалом, не нова, от тільки реакції на такі відгуки від польського консульства – ніякої. І, що характерно, люди, яких у Європі найбільше критикують за відсутність європейських цінностей, жодних проблем з консульствами не мають… Принаймні, жоден олігарх ще у чергах не зомлів.

Дай газу?
Тим часом українські політики із завмиранням серця очікують, що буде раніше: місцеві вибори, чи підвищення ціни на газ. На носі – підвищення цін на газ майже вдвічі, відтак деякі аналітики прогнозують падіння рейтингів «регіоналів».
Втім, нещодавно влада вже зробила вкрай непопулярний крок, за який Тимошенко колись кляли, на чому світ стояв: підвищила збір до пенсійного фонду з підприємців, які працюють на єдиному податку. Відтепер такі підприємці платитимуть по 350 грн. При цьому Янукович дуже влучно підметушився із цим законом – буквально за кілька днів до цього Апеляційним адміністративним судом Києва було визнано незаконною аналогічну постанову уряду Тимошенко. При тому, що за Тимошенко сума внеску до Пенсійного фонду була трохи меншою… Однак це не завадило піднімати ґвалт на всю країну, що Тимошенко збирає собі гроші на вибори. Те, що без «додаткових внесків» пенсія підприємця-єдинщика мала би бути вкрай незначною, нікого не хвилювало: коли то ще вона буде, ця пенсія?
Тепер, здається, пенсією почали перейматися майже всі: принаймні, на протести до Адміністрації президента вийшло всього декілька осіб. Більше незадоволених не знайшлося.
«Рік тому, з наради в Тимошенко, 10 тисяч підприємців понесли прокльони по всій Україні, що позначилося на результатах президентських виборів для неї. Не робіть тієї ж помилки!» – застерігали підприємці Януковича.»
Українська правда
Так от чому, виявляється, деякі «єдинщики» голосували за Януковича. Ну нічого, в них попереду ще, здається, і окрім пенсійного збору буде багато сюрпризів…
Ціна на газ для споживачів – справа не така вибіркова, як плата до ПФ, і стосується набагато більшої кількості людей. Хоча б тому, що окрім безпосередньої плати за газову плиту, підвищаться і тарифи на комунальні послуги, які й зараз для багатьох – не така вже й легка ноша.
Тому початки протестів видно вже зразу: нещодавно скандально-відомі дівки з організації FEMEN роздяглися до пояса і полізли купатися в фонтани на Майдані Незалежності. «Немає води в крані – миюся на Майдані» – заявляли дівулі і пояснювали, що виступають проти профілактичних відключень гарячої води й підвищення комунальних тарифів. Міліція їх затримала за дрібне хуліганство й порушення правил проведення мітингів, а суд призначив кожній сплатити штраф по 119 гривень. Активісткам не звикати: за їхніми словами, купаються на Майдані вони вже третій рік, а штраф з них здерли вперше. З огляду на їхні плакати з не зовсім цензурними словами, в чомусь суд таки мав рацію…
Є підозра, що коли до кожної хати прийдуть нові квитанції з новими комунальними тарифами, реакція громадян може бути трошки іншою. Втім, є ще варіант, що і цю «неприємність» громадяни сприймуть зі стоїчним спокоєм…

Справжніх буйних зараз мало?
Тим часом все ж таки почала показуватися на люди головна опозиція каїни – Юлія Тимошенко. І вийшло це у вкрай кумедний спосіб: виявилося, що Юлія Володимирівна активно читає сайт з промовистою назвою Дурдом.in.ua (до речі, «фотожаби» для цього сайту із задоволенням малюють у вільні від роботи «перекури» чимало простих смертних без жодних перемовин про гонорар, теж саме – і з деякими статтями).
Активісти сайту якось написали звернення до Тимошенко «зі словами критики і підтримки одночасно». І пояснили надії країни, що її надто тиха діяльність зовсім не влаштовує тих громадян, які вірою і правдою віддали їй свої голоси на останніх виборах. І що пора би вже відійти від шоку і піти в народ. Змінити зачіску, зняти корону, залишити позаду гламурні сердечка – і разом з опозиційно налаштованими громадянами шукати вихід з ситуації. Про Луїс Віттон дурдомівці промовчали – однак, є надія, що їх таки зрозуміли.
Бо, як то не дивно, Тимошенко відповіла на звернення – спочатку на своєму блозі, а потім її прес-секретар надіслала відповідь редакції сайту.
«Привіт, durdom! Привіт, Іванівно!
Свого часу мене дуже вразила одна історія. Її розповів у новинах російський телеканал НТВ. Це майже короткометражка Кустуріци... Під час війни на Кавказі десь на початку дев’яностих, напризволяще покинули будинок для психічно хворих, тобто – дурдом (ну, так у нас називають подібні заклади, хоча це й не етично, мабуть). Всіх «нормальних» вивезли з зони конфлікту.. Весь персонал – лікарів і санітарів – евакуювали, а хворих людей забули. Вони залишилися самі – в зруйнованому місті, серед війни, без води, без продуктів, без світла.
Однак ці немічні люди не здалися, не розгубилися, не впали в розпач. Вони створили щось на кшталт штабу самопорятунку. Дістали продукти в навколишніх селах, привезли воду, організували догляд за найтяжчими хворими... Вони вистояли в цьому хаосі й безладі, вони не здалися обставинам і перемогли. Треба було бачити цей сюжет. Вони були в тисячу разів нормальніші й кращі, аніж найнормальніші з нормальних...
Це я до того, що невипадково в цих абсурдних обставинах найбільш адекватним опинився сайт durdom.in.ua…
Я готова до боротьби і до роботи. Давайте діяти спільно. Хоча б тому, що Україна потребує сьогодні не проданого-перепроданого або зашуганого до нестями амбіційного політичного або екзальтованого «інтелектуального» матеріалу, а людей в повному змісті цього слова. Я їх шукаю та збираю в дієву армію.
Я цілком сприймаю вашу критику на мою адресу. Я з готовністю «зніму корону», як радиш ти, Іванівно, і Тетяна Коробова, можливо, я не помітила, як вона з часом вималювалася. Я разом з вами.»

Втім, Тимошенко не тільки відповіла на листа, а й пішла в народ – зустрілася із самими «дурдомівцями». Є сподівання, що опозиційна справа таки зрушить з місця – адже цей сайт, попри свою назву (чи завдяки їй), є одним із найадекватніших аналітичних сайтів країни. Час вже українським аналітикам довести, що вони здатні на щось більше, ніж писати ночами на кухні довгі теоретичні матеріали…