Уряд США судиться з владою Аризони через імміграційний закон

 Дебати навколо того, як вирішувати проблему з нелегальними іммігрантами у США досягли точки кипіння. На початку цього тижня федеральний уряд опротестував у суді правомірність закону про імміграцію, прийнятий штатом Аризона. В результаті суспільство розділилося на два табори – тих хто підтримує владу Аризони у вживанні жорстких методів щодо нелегальних іммігрантів з Мексики і тих, хто вважає, що вирішення таких проблем є виключно компетенцією федерального уряду, який повинен розробити комплексну імміграційну реформу. Обидві сторони наводять переконливі аргументи на свою користь.
Днями перед Білим домом зібралися люди, які принесли з собою рукописні звернення до Барака Обами з проханням зупинити дію спірного аризонського закону. Вони хочуть розпочати комплексну імміграційну реформу і зробити це негайно. На їхню думку, яку зрештою підтримала президентська адміністрація, влада Аризони порушила Конституцію, яка гарантує верховенство федерального закону над законами штатів. В урядовому поданні до суду говориться, що прийнятий в Аризоні закон ускладнить запровадження федеральних заходів із подолання імміграційної проблеми.
Штат Аризона потерпає від напливу нелегальних іммігрантів з Мексики. Влада штату нещодавно дозволила місцевим правоохоронцям вимагати документи, які підтверджують легальний статус перебування в країні у кожного, кого поліцейські вважають підозрілим. Таким чином, вперше в історії, перебування в країні нелегально буде порушенням не лише федерального закону, але й закону штату.
На запитання кореспондентів Голосу Америки, міністр внутрішньої безпеки США Джанет Наполітано, пояснила у чому проблема:”Захист кордонів у цьому штаті, як і у всіх інших штатах, є відповідальністю федерального уряду. Ми це робимо. Але нам потрібно більше людей, кращі технології і додаткова інфраструктура, щоб робити це краще. І це є частиною урядового плану”.
За приблизними підрахунками, через кордон з Аризоною у США потрапило найбільше нелегалів – майже пів мільйона осіб. Прихильники дій влади штату кажуть, що уряд робить замало, щоб цей потік зупинити. Серед них і Колбі Мей – юрист Американського центру за закон і справедливість: “Аризона не намагається самостійно регулювати імміграцію. Вона не говорить, хто може приїжджати, а хто ні. Вона просто прийняла закон, який копіює те, що робить федеральний уряд вже 40 років. І не зрозуміло, що у цьому законі так здивувало уряд”.
Професор права Американського університету Стів Владек, натомість, переконаний, що аризонський закон порушує Конституцію:”Я не думаю, що вони мали право приймати такий закон. Але їм дещо таки вдалося досягнути. Вони розпочали діалог у суспільстві стосовно необхідності негайно запроваджувати імміграційну реформу”.
Проблема нелегальної імміграції є актуальною не лише для Аризони. Загалом у США, за різними підрахунками, перебуває від 12 до 20 мільйонів нелегалів. Хто має вирішувати цю проблему – окремі штати чи федеральний уряд? Остаточну відповідь на це питання, схоже, дасть лише Верховний суд.
Президент США Барак Обама закликав Конгрес якнайшвидше відкоригувати імміграційні закони. Зволікання, на його думку, лише поглиблює проблему. Виступаючи в Американському університеті, Обама назвав імміграційну систему “розбитою та небезпечною”. Це була перша промова американського лідера повністю присвячена імміграційній реформі. Питання має особливу вагу у світлі виборів до Конгресу у листопаді. Адже голоси латиноамериканців, які чи не найбільше очікують на зміни, можуть допомогти демократам отримати перемогу в кількох штатах. Обама переконує, що будівництво паркану на кордоні – не вихід із ситуації. Він каже: “Система розбита, і всі про це знають”. Бездіяльність на державному рівні, зауважив Обама, призвела до того, що влада на місцях почала вирішувати проблему самотужки.
Проведення імміграційної реформи – було однією з обіцянок президентської кампанії Обами. І чимало його прихильників підганяють президента з її виконанням. Так, відразу після промови президента під Білим домом зібралась група релігійних лідерів, які вимагають проведення реформи вже до кінця цього року. Барак Обама наголошує, що країні потрібна багатогранна імміграційна реформа. Він виступає проти надання амністії тим незаконним іммігрантам, які вже опинилися в країні. Однак, відкидає ідею масової депортації: “Це неможливо зробити на практиці, і коштуватиме шалені гроші. Більше того, це б порушило принципи цієї нації”.
Однак, на думку експертів, не зважаючи на заклики Обами, приймати реформу такого масштабу Конгрес навряд чи наважиться у рік проміжних перевиборів.

BP заявила про прогрес у ліквідації витоку нафти

Фото АР

Британська енергетична компанія BP заявила, що досягла певного успіху в зупинці витоку нафти з аварійної свердловини на дні Мексиканської затоки. Про це повідомляє Бі-бі-сі.  Представники компанії обіцяють, що нова заглушка, яка, за їхніми словами, буде здатна повністю перекрити витоки, буде готова до найближчої середи.
У свою чергу, адміністрація США впевнена в тому, що нові зусилля британської компанії ВР з ліквідації витоку нафти з родовища на дні Мексиканської затоки увінчаються успіхом, заявив помічник президента Сполучених Штатів Девід Аксельрод. Водночас, він зазначив, в Білому домі розуміють, що інженери ВР зараз перебувають в “незнайомій ситуації”, проводячи роботи із заглушення свердловини на глибині близько 1,5 км. “Зараз здійснено невеликий крок назад, зроблений для того, щоб прийти до більш контрольованої ситуації (з розливом нафти), – вказав Аксельрод в ефірі телекомпанії ABC. – У нас є всі підстави сподіватися на те, що новий підхід (ВР) спрацює”. Йдеться про заходи, які інженери ВР роблять для установки на гирлі свердловини нового, більш герметичного куполу для збору нафти.
Нагадаємо, напередодні за допомогою підводних роботів було зрізано встановлену раніше заглушку на свердловині та розпочато демонтаж іншого обладнання. Ці роботи проводяться для того, щоб встановити новий купол. На сьогоднішній день нафтового забруднення зазнали більш ніж 700 кілометрів узбережжя, під загрозою опинилося прибережне рибальство.
Збиток британської компанії BP через витік нафти в Мексиканській затоці до теперішнього часу досяг $3,12 млрд. Щоб покрити витрати ВР веде переговори про продаж своїх активів на суму 12 мільярдів доларів, включаючи велику частку в нафтоносному районі Прудо-Бей на Алясці, пише газета Sunday Times. Як стало відомо виданню, переговори ведуться з американською енергетичною компанією Apache, яка заявила про свій інтерес до угоди. На даний момент компанії обговорюють “структуру угоди і які інші активи може бути в неї включено”.
Газонафтовий район Прудо-Бей на Алясці вважається найбільшим родовищем в Північній Америці.
Продаж активів буде одним із заходів BP щодо збільшення грошового фонду, який виплачує збитки тим, хто постраждав у результаті розливу нафти в Мексиканській затоці, зазначає американський телеканал Msnbc. Передбачається, що обумовлену суму компанія буде вносити на депозитний рахунок поетапно протягом декількох років. Керувати фондом буде Кеннет Файнберг, який раніше курував виплати компенсацій сім’ям загиблих у результаті терактів 11 вересня 2001 року.

Демократична партія США може втратити більшість у Палаті представників у ході осінніх виборів.
Про це, як повідомляє Бі-бі-сі, заявив прес-секретар Барака Обами Роберт Гіббс. За його словами, якщо демократи не зможуть добре провести передвиборну кампанію, республіканці зможуть повернути собі більшість місць у парламенті.
Зазначимо, що рейтинг Обами нещодавно відновив історичний мінімум. Причинами цього, в першу чергу, є прояви фінансової кризи, а саме безробіття і стан національної економіки.
По-друге, багато політиків-республі­канців проти стратегії Білого дому в Афганістані та Іраку.
Останнім чинником, що зіграв не на користь Обами, стала екологічна катастрофа в Мексиканській затоці, яку не вдалося усунути досі і з наслідками якої американцям доведеться не раз зіткнутися в майбутньому.
Так, згідно з даними опитування, проведеного представниками нью-йоркського коледжу Siena College, який неодноразово робив опитування на політичну тематику в США, президент США Барак Обама зайняв 15-місце в рейтингу найкращих президентів в історії Сполучених Штатів.
Крім того, більш ніж половина американців не хочуть переобрання Обами на другий термін.
Сам Обама вважає свою роботу “виключним привілеєм” і задоволений нинішнім рейтингом. “Це винятковий привілей – прокидатися щодня рано вранці і знати, що ти служиш американському народу і у тебе є можливість зробити життя кращим”, – сказав Обама. “Зважаючи на все те, що зараз відбувається, мій рейтинг нормальний”, – зазначив президент.

Королева Великобританії Єлизавета Друга відвідала Нью-Йорк, де виступила з промовою в Організації Об’єднаних Націй. У місті “Великого яблука” королева зупинилась по дорозі додому з Канади, де провела дев’ять днів. Експерти розцінили її виступ в ООН як частину її королівської спадщини. Це був короткий, але насичений подіями візит.
Останній раз королева Єлизавета Друга виступала з трибуни ООН у далекому 1957 році. Тоді їй було тридцять один рік і вона панувала всього чотири роки. Тоді ще молода і сором’язлива королева зірвала хвилю овацій. Через 53 роки, тепер 84-річна Єлизавета Друга, знову примусила зал Об’єднаний Націй піднятись на ноги.
Її промова тривала лише 8 хвилин, протягом яких королева чимало говорила про те, наскільки змінився світ за 58 років її перебування на троні Великобританії. Королева віддала належне Організації Об’єднаних Націй за її роль у врегулюванні конфліктів, організації гуманітарної допомоги та в боротьбі з бідністю в усьому світі. Проте вона додала, що зробити потрібно ще більше:
Королева Великобританії Єлизавета Друга закликала Об’єднані Нації не зупинятися на досягнутому.
Єлизавета Друга зустрілась з генеральним секретарем ООН і також відвідала місце, де стояли вежі-близнюки Світового торговельного центру. Крім того, разом із своїм чоловіком Єлизавета Друга зустрілася з родичами загиблих британців та відкрила англійський сад, присвячений пам’яті 67 громадян Великобританії, які загинули 11 вересня 2011 року.

У США починаються дебати щодо того, хто повинен контролювати доступ до Інтернету. Уряд хоче регулювати компанії, які надають послуги швидкісного Інтернет-сполучення, аби не дозволити їм вирішувати, як саме американцям користувася Інтернетом. Адміністрація Обами має амбітні плани в наступні 10 років забезпечити кожного американця швидкісним Інтернетом. Уряд також хоче домогтися однакового доступу до всіх вебсайтів, а також, аби провайдери кабельного та бездротового Інтернет-зв’язку не могли вирішувати хто і що саме бачить в Інтернеті.
Минулого року в Америці було майже 70 мільйонів користувачів швидкісного Інтернету. Проте, США значно відстають за рівнем поширення швидкісного Інтернету в країні від інших розвинутих країн. У списку, який нещодавно очолювала Данія, США посідають 15-те місце.
Але, за словами кореспондентки Бі-Бі-Сі у Вашингтоні, уряд не має юридичного права вказувати провайдерам, що робити.
Організація, яка захищає цифрові права американців (Public Knowledge) підтримує такий крок.
Директор організації з юридичних питань Гарольд Фельд каже, що доступ до Інтернету не повинен надаватися на розсуд великих компаній: “Одна з причин, чому це так важливо, це те, що довкола швидкісного Інтернету ми плануємо освіту наших дітей. Ми плануємо нашу кар’єру. Якщо говорити про те, як люди беруть участь у суспільстві, то мати доступ до Інтернету так само суттєво, як електрику, чи телефон.”
Проте, Стів Ларджент, який очолює Асоціацію провайдерів бездротового зв’язку (CTIA), каже, що урядове втручання придушить інвестиції та інновації.
За словами кореспондентки Бі-Бі-Сі, плани уряду цілком можливо будуть оскаржені в суді і врешті суди і Конгрес, можливо, будуть змушені вирішувати, хто контролюватиме Інтернет в Америці.

Підготувала Лариса Кухар
За матеріалами інформагентств