rss
11/24/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
У фокусі – Америка \ “Taste of Chicago”

Мабуть не багато людей звернуло увагу цього, 2010 року, на те, що Чикаґський фестиваль ласощів, відомий як "Taste of Chicago" відзначив ювілей - 30-річчя.

Протягом 3-ох декад він задовольняв і продовжує задовольняти кулінарний апетит різних за етнічним походженням мешканців нашого інтернаціонального міста, чисельних відвідувачів з інших міст Америки, і навіть багатьох туристів з цілого світу. Відбувається він у найкращій частині нашого міста - поблизу узбережжя Мічиґану з одного боку і на тлі панорами різноманітних архітектурних споруд, що прикрашують славну чикаґську вулицю Мічиґан, відому як "Magnificent Mile". На сьогодні "Taste of Chicago" вважається найбільшим в цілому світі фестивалем їжі, адже тут протягом 10 днів, до дня свята Незалежності, під відкритим небом, "ласують" різні етнічні кулінарні страви мільйони відвідувачів; а в останні кілька років їх кількість перевищувала три з половиною мільйони. Подібні фестивалі ласощів відбуваються майже в усіх великих містах Америки, але вони приваблюють ледве пів мільйона відвідувачів.

Треба бути вдячним Арні Мортон - саме він був автором ідеї влаштовувати в нашому місті таке дійство як "Taste of Chicago". При кінці 70-их років минулого століття він побував на подібному фестивалі в Нью-Йорку, який, однак, був набагато меншим за своїми розмірами. Повернувшись додому, він почав переконувати тодішнього посадника міста Джейн Бирн (Jane Byrne) започаткувати подібний захід у "вітряному" місті. Не одразу пані Бирн виявила ентузіазм до пропозиції. А причиною її початкового холодного ставлення до запропонованої ідеї було те, що кілька років у Чикаґо вже відбувався подібний захід під назвою "Chicago Fest", а його організатором був попередній посадник міста Майкл Біландік. Після завзятої політичної кампанії за крісло посадника, і після своєї перемоги, демократка пані Бирн взяла курс на ліквідацію культурно-розвагових заходів, що залишив її попередник демократ Біландік, і не вважала за потребу впроваджувати щось, що нагадувало б минуле. Тут пригадаймо, що багато політичних експертів тоді вважали, що пані Бирн виграла вибори тільки тому, що зимою, у виборчому році, у Чикаґо були рекордові опади снігу, з якими пан Біландік невдало впорався. Мешканці міста не хотіли йому цього простити і мабуть тому віддали крісло у "City Hall" енергійній пані Бирн, яка декому сьогодні нагадує нашу Юлію Тимошенко. Тодішній керівник громадських подій міста Чикаґо таки вмовив пані Бирн на проведення заходу "Taste of Chicago", і він вперше відбувся у 1980 році на вулиці Мічиґан. Припав чикаґцям до вподоби - замість очукуваних 100 тисяч відвідувачів прийшло 250 тисяч. В наступному році його проведення було перенесене до ¥ранд парку, де це дійство продовжується по сьогоднішній день. Його попередник "ChicagoFest" спочатку відбувався на Navy Pier, згодом був перенесений в комплекс Soldier's Field, де почав втрачати число відвідувачів і був припинений у 1983 році посадником міста Гералдом Вашинґтоном, приятелем пані Бирн.

 Title

У формат "Taste of Chicago" цього року були впроваджені деякі інновації стосовно його розміщення. В минулих роках продуктові будки були розміщені обабіч дороги Коламбус Драйв, а на її південному кінці було "Чортове колесо", з якого був гарний вид на місто і на харчові будки. Негативним було те, що прохід між харчовими будками був відносно вузький - люди товпилися, перешкоджали тим, що стояли в чергах за їжею і навпаки. Цього року, ліквідовано "Чортове колесо", а харчові будки в більшості були розташовані на одному боці дороги. Для відвідувачів був виділений ширший прохід, але була довша дорога від одного кінця до другого.

Title 

З приємністю хотілося б завважити ще одну інновацію. Останні кілька років серед восьми десятків продуктових будок була присутня "наша", українська, а її господарем був ресторан "Шоколад". Спасибі Вам за таке достойне представлення української громади!

Майже кожного року дружина і я відвідуємо "Taste of Chicago". А коли цього року почули в передачі новин на 7-му каналі коротке інтерв'ю із працівниками української будки, то це тільки укріпило наші плани відвідати "Taste of Chicago" і заглянути до української кухні. Мушу сказати, що ми були дещо збентежені тим, що на питання кореспондента 7-го каналу стосовно меню було сказано, що воно включає "pierogie". Кореспондент навіть звернув увагу, що "perogie" - це польська страва, на що дістав не зовсім ясне вияснення, що, мовляв, у нас є компетиція з поляками.

Title 

Ми відвідали "Taste of Chicago" в середу, 30 червня. До міста їхали на "METRA" - була це рідкісна, але приємна нагода відчути атмосферу цього транспорту. Приїхали до Оґелві центру перед 12-ю годиною. День був чудовий, сонячний, від озера тягнуло приємним, холодненьким вітром. Температура сягала 70 градусів за Ференгайтом, згодом піднялася до 73-ох. День був неначе на замовлення.

Згідно плану, спочатку зупиняємося у Мілленіум парку на каву. Тут дуже добра кава, в якій не можна було собі відмовити. Після кави йдемо до "Taste of Chicago. Звичайно, ідемо шукати "Шоколад". Проходимо здовж продуктових будок. Читаємо знайомі назви ресторанів - деякі повторюються з року в рік. Ніде не зупиняємося - хочемо почати зі "смакування" страв української кухні. Знайшли - розташована в південному кінці комплексу. На будці читаємо меню: "Varenyky", "Chicken", "Crapes". Ми аж зраділи, що немає "pierogie". Спілкуючись українською мовою, замовляємо налисники. Індус, що стояв в черзі позаду нас, дещо здивовано приглядався до нас, прислухався до мови. Цікаво, що думав.

Українські налисники були тільки початковою їдою на розбудження апетиту. Повертаємося назад і підходимо до будки, де продають лапки індика у барбек'ю соусі. Це наша традиційна їда на "Taste of Chicago". Звичайно, їмо стоячи. Тут немає ні крісел, ні столів. Заїлися барбек'ю соусом. Витираємося вологими серветками, що Маруся принесла з собою. Як тільки скінчили їсти лапки індика, зразу біжимо по пиво. По дорозі знову купуємо квитки на суму 32 доларів. Після напитку пішли присісти на короткий відпочинок неподалік від фонтани. Приглядаємося до людського натовпу. Ходять, як мурашки. Кожен із своїм прицілом, у кожного своя мета. Хто ці люди - чи вони з числа 15 мільйонів безробітних? Гроші мають, харчі купують.

Title 

Дещо відпочивши, повертаємося назад до "Taste of Chicago". Цим разом зупиняємося біля будки, де продається кукурудза на качані. Купили й почали смакувати зернятка з качана. Відтак надибали будку з "Funnel cake". Як не спробувати? Така їжа в більшості продається надворі під час пікніків та карусельних дійств.

Здавалося, що вже наїлися і напилися. Але в нас ще були купони на 10 доларів. Подивившись одне на одного, ми зрозуміли, де їх потратити. Йдучи повільною ходою, повертаємось знову до будки "Шоколад". Цього разу купуємо налисники з сиром приправлені поливкою з полуниці, бо перед тим мали налисники з грибами, шпинатом та фета сиром.

Наближався вечір. Ми вже були втомлені від ходи, їди і пекучого сонця, яке не знаходило ні хмаринки в небі, щоб хоч на мить заховатися й не смажити людей. Вирішили, що вже досить "Taste of Chicago" і подалися до станції метро. Це була найприкріша частина нашої екскурсії, бо до станції треба було йти більше однієї милі. У поїзді ми обговорили нашу прогулянку і прийняли рішення....відвідати "Taste of Chicago" в наступному році.

Title 

Наступного дня, як завжди, переглядаю "Chicago Tribune". Доходжу до секції газети під назвою "Play". На її першій сторінці є стаття штатного критика газети, Фила Ветеллі, стосовно "Taste of Chicago". Журналіст пригадує читачам, що ще буде один "weekend" на відвідини "Taste of Chicago". Він називає 4 будки, які, за його словами, заслуговують на золоті нагороди. А відтак називає ще дві будки, що, на його думку, належать до найкращих з-поміж першорозрядників, і однією з них є будка № 47 "Shokolad Pastry & Cafe. На третій сторінці секції є світлина тарілки з куркою і варениками, а під нею не зовсім зрозумілий підпис: "Here's hoping Shokolad Pastry & Cafe's yummy varenyky (think Ukrainian pierogi) will be back in 2011" ("Будемо надіятись - смачні вареники від Shokolad Pastry & Cafe's (гадаю - це українські "перогі") повернутися сюди і в 2011!")

Колись нас світ називав по різному, тепер вже знає, хто УКРАЇНЦІ, але, мабуть, ще довго треба чекати, щоб розбирався у нюансах наших унікальностей, нашої ідентичності, починаючи з написання нашої столиці Kyiv, а не Kiev.

 

 

“Конституція України як основа української державності – круглий стіл у Вашингтоні”

У фокусі Америка

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com