rss
04/30/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ “Ручні” вибори

На Яценюка, Тимошенко і Тігіпка чекає непростий рік.

По містах і селах з вівторка розпочався "тихий переполох": Партія регіонів внесла законопроект про місцеві вибори, і місцеві еліти похапцем намагаються зрозуміти, у що для них може вилитися зміна правил гри. "Главред" теж вирішив не відставати від мейнстрима політичної думки і проаналізував нові правила виборів з погляду влади, опозиції і країни в цілому.

 

Хто не з партією - вільний

Відтак, як і було обіцяно, на місця - в обласні, районні та міські ради - повертається змішана система, за якої половина депутатів пройде через мажоритарне "горнило", а решта - по списках місцевого осередку партії.

Далі цікавіше: проект передбачає заборону на висунення кандидатів у депутати і мери місцевими партійними осередками, які зареєстровані менш ніж за рік до виборів ("тумбай" Яценюк, Тігіпко та іже з ними!). Під забороною опинилися також блоки партій. Загалом, це наша "гідна" відповідь Європі, яка носиться з політичною структуризацією і посиленням ролі партій.

Ось тільки в Європі - в тій самій Польщі - брати участь у місцевих пропорційних виборах можуть не лише місцеві організації партій, а й коаліції виборців, що зібрали необхідну кількість підписів. Та хоч би й Ліга уболівальників місцевої футбольної команди! У нас же - тільки партійні осередки з річною "пропискою". Ключове слово в цьому проекті - "тільки".

Особлива "родзинка" документа - порядок формування комісій (принцип "не важливо, як проголосують, важливо, як порахують" - як бачимо, ще ніхто не відміняв). Отже, мало того, що комісії формуються "зверху": ЦВК формує тервиборчкоми, а ті, у свою чергу, дільничні комісії. Так ще й подавати кандидатури в тервиборчкоми можуть тільки партії, нині представлені в парламенті. До чого це призведе? Відповідь очевидна - нові партії подаватимуть кандидатів у вищестоящі комісії, сформовані парламентськими партіями, а ті вже вирішуватимуть, "кого страчувати, кого милувати".

Тим паче, що і привід для відмови включити того або іншого "чужака" в дільничну комісію завжди під рукою - наявність професійної підготовки. А її мають, хіба що, вчителі, лікарі, бібліотекарі, що роками засідають в комісіях. А ось для молодих прогресивно, та просто сучасно мислячих людей, вхід туди, схоже, буде закритий.

Але і це ще "квіточки". Безумовним "хітом" цього проекту слід вважати імперативний мандат на місцях. Про нього вже давно говорили, але прописати у такому вигляді додумалися тільки зараз: депутата місцевої ради, мера можна відкликати, якщо його діяльність не відповідає програмі партії, що його висунула. Тобто горе тому, хто публічно наважиться засумніватися в "генеральній" лінії партії.

І, нарешті, останній гол у ворота суперника - максимально скорочені терміни кампанії (50 днів). Всім зрозуміло, що проводити вибори влітку - утопія. Тому, за досвідом минулих кампаній, можна припустити, що раніше 10 вересня активні дії не почнуться. І відразу аврал: два дні дається на висунення кандидатів, п'ять днів - на подачу представників у комісію. Звичайно, так працювати не можна, але так працювати доведеться.

Крім того, в законопроекті міститься ціла низка "сюрпризів" дрібнішого калібру, приміром, порядок підрахунку голосів, оскарження результатів. І це дає підставу зробити невтішний висновок - влада має намір по-максимуму "зачистити" нові проекти, в ручному режимі сформувати комісії і провести вибори в порожньому "кінозалі".

 

Проти лома є прийом

За останні 3-4 місяці нової влади місцеві еліти багато що відчули: податковий пресинг, тиск прокуратури. Стало зрозуміло, що навіть членство в Партії регіонів не дає якихось преференцій, і що своїх "зголоднілих" за час опозиції там вистачає.

До цього слід додати, що аванси, видані на президентських виборах, - обіцянка включити в списки на місцевих виборах - не спрацювали. Недивно, що багато місцевих бізнесменів з потрійною енергією вважали за краще шукати альтернативний партійний майданчик, а не зв'язуватися з розкрученими партійними брендами (про місцеві "лохотрони" читайте в матеріалах "Главреда").

Почався справжній бум на ринку партій - "змітали" все, назва і розмір політпроекту значення не мали. Ажіотаж, природно, породив зростання цін до $200-300 тис. за "штуку". Наприклад, оточення мера Едуарда Гурвіца шукало партію під свій проект "Наш дім - Одеса". Схожа історія трапилася в Дніпропетровську, де бізнесмен Ігор Циркін намагався перейменувати партію "Справедлива країна" в "Наш дім Дніпропетровськ", проте Мін'юст йому відмовив. Відомство Лавриновича аргументувало це тим, що законодавство не допускає існування регіональних партій, і тепер вони судяться.

Щоб не застрягнути в тяжбах з досвідченим у процедурних тонкощах міністром, багато бізнесменів вважали за краще не зв'язуватися з перейменуванням партій. Бо політтехнологи і без того знайдуть спосіб розповісти виборцеві, хто саме ратує за прибирання вулиць, відкриття нових маршрутів, будівництво дитячих майданчиків, а хто так - "піариться".

Але влада такі "хитрощі" з боку місцевої еліти передбачала і до них готувалася. Причому хід думки чиновників знаходився приблизно в такому руслі: є проблема - треба когось у чомусь обмежити, і проблеми не стане. І дійсно, варто заборонити висувати кандидатів у депутати і мери місцевими осередками, які зареєстровані менш ніж за 365 днів до виборів, і на наших очах вчорашні щасливчики перетворюються на лузерів.

Так, за даними Мін'юсту, не зможуть взяти участь у виборах 785 осередків партії "Сильна Україна" Сергія Тігіпка, 631 осередок "Фронту змін" Арсенія Яценюка, 209 осередків - "За Україну!" В'ячеслава Кириленка, 66 - "Громадянської позиції Анатолія Гриценка, 64 - "Свободи" Олега Тягнибока. І це при тому, що з 2005 року партії досить було зареєструвати обласні осередки, а наявність структур у селах, селищах, містах ніхто не вимагав - надто марудно було утримувати там офіси.

При цьому, як наголошують фахівці, у "молоді" осередки зареєстровані, в основному, в областях, тоді як з погляду ресурсів, що перебувають у їхньому розпорядженні, найцікавіші міські та районні ради.

Як призналася в коментарі "Главреду" заступник Тігіпка Олександра Кужель: "Це не має нічого спільного з демократією. Ми дали політтехнологам завдання розробляти варіанти. Але визначитися в цьому випадку повинен Сергій Леонідович".

Варіантів у нього, як зазначив "Главреду" фахівець з регіональних виборів, координатор проекту MESTNYE.com Павло Карайченцев, не так вже й багато. Фактично йому "світить" така собі "дружба" під загрозою виключення зі ЗМІ і, можливо, з політичного життя.

"Усе залежить від свободи вибору Сергія Тігіпка: чи є у нього санкція включати в список опозиціонерів до місцевої влади, чи нав'яжуть йому дітей, кумів, родичів "донецьких" - Клюєва, Богатирьової, Рибака. За умови лояльності Тігіпка всі "технічні" проблеми - наприклад, відсутність у "Сильної України" зареєстрованих більш ніж за рік до виборів місцевих осередків - будуть вирішені. Потрібну партію йому "підженуть", - припустив експерт.

Як не складно помітити, на Донбасі повторюється ситуація президентських виборів: виборцям пропонуються на вибори або регіонали-консерватори на чолі з Януковичем, або регіонали-ліберали під керівництвом Тігіпка. Проте ті й ті однаково контрольовані. До речі, не так давно син глави РНБО Раїси Богатирьової Ігор очолив донецьке відділення "Сильної України".

Втім, патова ситуація загрожує не лише Тігіпку, але і його конкурентові - Арсенію Яценюку. "Добре б також зобов'язати ЦВК при затвердженні результатів місцевих виборів забезпечити представництво партій, які створили коаліцію у ВР. Остаточні пропозиції з розподілу місць у місцевих радах, мерів, Кабмін повинен погоджувати з Президентом України і не пізніше ніж за 3 дні надати безпосередньо главі ЦВК", - іронізував у письмовій відповіді для "Главреда" Яценюк. Але що робитиме - не уточнив.

А що ж "Свобода"? Ці, здавалося б, не повинні упиватися власним безправ'ям. Проте у кореспондента "Главреда" склалося інше враження. Швидше там були раді, що Яценюка і Тігіпка залишать за бортом. Принаймні такий висновок можна було зробити з єхидного коментаря заступника голови партії Андрія Мохника: "Ці політичні сили були створені на рівному місці або шляхом придбання партій і зміни назви? Навіщо ж вони придбали цей неліквід?". Уїнстон Черчілль із цього приводу якось сказав: "Умиротворення диктатора - це годування крокодила у сподіванні, що ти будеш з'їдений останнім", про що "свободівці", схоже, вважають за краще не замислюватися.

У компанію "нещасливчиків" потрапили і бютівці. Хоча з місцевими осередками у них все гаразд, але розіграти "карту Януковича" 2004 року їм поки не вдається. Незважаючи на опозиційний статус і досі потужні ресурси, скупчення скривджених під прапорами БЮТ не спостерігається. По-перше, новий Президент - не рівня попередньому, любить, щоб його боялися і щоб опозиціонери знали, з ким мають справу, якщо не знали до того.

По-друге, "мажоритарка" ламає сталі правила гри, а лавка блискучих дублерів у БЮТ невелика. Нарешті, Тимошенко буде змушена проводити ребрендинг "Батьківщини" після заборони блокам брати участь у виборах.

Очевидно, прораховують всі ризики і бізнесмени з БЮТ: залишитися з Тимошенко і отримати гарантовану кількість мандатів чи ризикнути вирушити у вільне плавання. Невипадково, мабуть, луганчанка Наталя Королевська останнім часом "піарить" проект "Новий Донбас".

Доречно зауважити, Регіони теж не ведуть повноцінну кампанію на місцях (збори голів штабів і написання інструкцій для них - не рахуються). "Очевидно, що ставка робиться десь на адмінресурс - "задавимо і передавимо", десь на популярність Януковича. Але якщо в Харкові заяви Геннадія Кернеса розцінюються як програма дій Партії регіонів, то в тих містах, де у них немає своїх мерів, плани партії влади залишаються для виборців загадкою", - підкреслив Карайченцев.

Втім, знайшлися й ті, хто частково виграє у разі ухвалення законопроекту. Наприклад, Блок Литвина втрати від ребрендинга "Народної партії" компенсує наявністю розгалуженої місцевої мережі. Аналогічно, не виникне проблем на місцях у комуністів, а Петро Симоненко, до того ж, позбудеться суперників в особі блоку "Волги-Грача" в Криму.

"Щасливий квиток" опинився зараз і в попутників комуністів по "Лівому блоку" - СДПУ (о). З одного боку, партію будували на совість, і на кількість осередків, зареєстрованих більше 10 років тому, їй скаржитися не доводиться. З іншого - грошей на вибори немає. Чим не привід - обміняти "технічні" можливості на гроші когось із сильних гравців?

У коментарі "Главреду" глава СДПУ (о) Юрій Загородній запевнив, що керівництво КПУ докладатиме всіх зусиль, аби зберегти блоки на місцевому рівні. Втім, шанси на це невеликі, оскільки голосів за цей законопроект вистачає і без комуністів. Тоді СДПУ (о) піде на вибори самостійно, але за чиї гроші - секрет.

 

Які професіонали, така й країна

Підбиваючи підсумки, слід зазначити - збереження колишнього ставлення до місцевого самоврядування означає, що нагорі немає ніяких планів по його перевлаштуванню. Попереду - безнадійна доля "Титаніка" з "розбитими" дорогами, недореформованим ЖКГ, браком грошей на зарплати і енергоносії, а також інфраструктурна криза.

"В сьогоднішніх умовах місцеві вибори для країни абсолютно не принципові. Більш того, вони відволікають суспільство від глобальних проблем, які наростають. І, що б Регіони не придумали, законопроект про місцеві вибори не містить головного: він абсолютно не оновлює місцеві ради, не робить їх працездатними, і головне, незрозуміло, з кого питати через 4 роки, коли вони нічого не зроблять", - наголошує Карайченцев.

Замість політичної структуризації "вірні мажоритарщики", мабуть, дружними рядами побіжать під прапори своїх "патронів". І якщо до виборів Василь Пупкін - полум'яний трибун і непохитний борець з корупцією, то після - може опинитися в таборі своїх ідеологічних опонентів. І його стопами, можна припустити, вирушить не один десяток депутатів.

Інша річ, що мажоритарні округи - це шанс для місцевих кланів підпорядкувати собі цілі міста і виступити в ролі "ліквідаційної комісії", прибравши до рук останні "ласі шматки": землю і комунальне майно.

Тому перед місцевими гравцями стоїть завдання №1 - потрапити в ради. А далі - буде видно. "Це принцип бізнесу: щоб не відставати, треба постійно грати, спочатку стаючи мажоритарщиком місцевого ЗАТ, а потім, намагаючись домовитися з реєстратором акцій. На це багато хто і розраховує: спочатку зайти в раду, а потім домовитися і вигідно продати свої невеликі відсотки на виборах", - зазначив Карайченцев.

А далі - позбавлена всілякої "вільності", а заразом і грошей місцева рада так і не доросте до повноцінного представницького органу на місцях, тому що хто ж їй дасть рости. У що це може вилитися, страшно й уявити.

Алла Присяжнюк, "Главред"

Вода, вогонь і мідні труби

Україна між “тут” і “там”: племена й ідеології

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers