Після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах його друга половина не переїхала з Донецька до Києва.

Глава держави пояснював це так: “Дружина вже попередила мене, що буде набагато більше уваги приділяти онуку, ніж мені. І розповіла навіть, як вона це буде робити зі своєю свахою. Я кажу, я вам заважати не буду, буду тільки допомагати”.
Раніше, коли Янукович був прем’єр-міністром, його дружина також більшу частину часу проводила у Донецьку з сім’єю старшого сина Олександра і тяжкохворою матір’ю.

“Американські валянки”

“Київ прийняв мене недружньо”, – так передавала у газеті слова Людмили Янукович її подруга та землячка Світлана Чуб.
Україна пізнала дружину тоді ще кандидата у президенти Януковича у 2004 році: нинішня перша леді виступала у Донецьку на мітингу на підтримку лідера Партії регіонів.
Цитати про “американські валянки” та “наколоті апельсини” стали предметом глузування. Відтоді Людмила Янукович на таких акціях не виступала. Хоча й супроводжувала чоловіка на передвиборних мітингах.
У лютому цього року заступник глави адміністрації президента Януковича Ганна Герман пообіцяла, що Людмила Янукович буде з’являтися на публіці як “народна перша леді”. Але після інавгурації глави держави Людмилу Янукович у Києві не бачили.

Надійний тил

Театр – одне з небагатьох місць, де можна побачити пані Янукович. Її улюблений балет – “Дон Кіхот” на музику Людвіга Мінкуса. У Донецькому оперному театрі цей балет дають кілька разів на рік. І обов’язково – у жовтні, у день народження першої леді України.
Художній керівник театру Вадим Писарєв каже, що присутність у залі дружини президента країни не створює жодних незручностей для глядачів. А найсміливіші з них підходять до гості та просять сфотографуватися на згадку.
“Будь-яка людина може підійти, взяти автограф, поговорити з якоїсь теми. Тобто Людмила Олександрівна дуже відкрита”, – каже режисер театру.
“І напевне, варто її берегти зараз. Це людина, яка дуже любить свою сім’ю, все своє життя поклала на виховання дітей. У Віктора Федоровича дуже надійний тил. Це я можу сказати прямо та відверто”, – додає Вадим Писарєв.
Про першу леді України відомо мало. Вона не виступає на публіці, не дає інтерв’ю та уникає пильної уваги з боку преси.
Починаючи з 90-х років, донецькі журналісти можуть пригадати лише кілька виступів Людмили Янукович, пов’язаних із діяльністю її благодійного фонду “Від серця до серця”.
На той час дружина губернатора Донецької області, вона їздила у дитячі табори, будинки дитини, дарувала автомобілі та іграшки.
А нещодавно пані Янукович з’явилася на засіданні клубу “Інтелігент” при ліцеї Донецького національного університету: її оголосили “берегинею” клубу.

“Зараз таких жінок не зустрінеш”

Сімейне життя Людмили Янукович могло скластися зовсім інакше.
Її дядько обіймав високу посаду: за одними даними – у міській прокуратурі, за іншими – у суді.
Щодо Віктора Януковича, то він, як відомо, до моменту знайомства з майбутньою дружиною мав за плечима дві судимості.
Донецький поет і друг сім’ї Борис Білаш каже, що свого часу сім’я нареченої була проти такого шлюбу: мовляв, цей хлопець – тобі не рівня. Молодому Януковичу довелося довго добиватися прихильності родичів коханої дівчини.
“А хто тоді був Віктор Федорович? Людина молода, з великими амбіціями, з бажанням відбутися у житті, трудоголік… І вона йому завжди допомагала. Зараз таких жінок уже не зустрінеш. А в неї такий принцип: усе, що віддав, – те твоє”, – говорить Білаш.
Борис Білаш жив із Януковичами в одному під’їзді. Сусіди часто ходили одне до одного в гості. Поет згадує, як за часів суцільного дефіциту майбутній президент України приходив із гостинцями – палкою ковбаси чи мішком картоплі.
Про Людмилу Янукович сусід говорить як про натуру співчутливу. Від класичної музики та співу в неї могли навернуся на очі сльози, каже він.
“Чудова була нрсподиня! – згадує поет Білаш. – Коли ми бували у них в гостях, нас із жінкою завжди зустрічали добре. Я бачив, як вона дітей виховувала. Не балувала їх у ситості, ні. Вона дуже вимоглива. По-материнськи добра, і разом із тим у ній була якась жорсткість. Але ця жорсткість йшла від Віктора Федоровича. Тому що він дітей тримав у дисципліні, як на виробництві підлеглих”.

Сама собі стиліст

Одягається перша леді України доволі стримано й не змінює зачіску багато років поспіль.
Чи не єдиний люксовий аксесуар у її гардеробі – сумочка “Шанель”, яку дружина президента бере до театру.
Режисер Вадим Писарєв каже, що Людмила Янукович вибирає одяг сама.
“Такі от надто модні сукні, які ми бачимо по телебаченню, це не стиль Людмили Олександрівни, – продовжує Писарєв. – Її стиль – скромність і краса. Це має бути обов’язково однотонний костюм чи сукня: червона, кремова або чорна. Але якщо чорна, то обов’язково з білими вставками”.
“Знаю, Людмила Олександрівна за всім слідкує сама. У неї немає ні кутюр’є, ні стиліста. Є своя точка зору, і вона її дотримується. І вважаю, це дуже правильно”, – говорить він.

“Перша пані”

Нещодавно у церкві святих Кирила та Мефодія у Макіївці Донецької області Людмилі Янукович вручили нагороду Української православної церкви за допомогу в будівництві храму в її рідному Єнакієвому.
Відомо, що дружина президента – людина набожна, часто відвідує храми й монастирі.
Уже в зрілому віці вони з чоловіком обвінчалися. Обряд провів духовний наставник сім’ї Януковичів схіархімандрит Зосима.
Прес-секретар Донецької єпархії отець Георгій Гуляєв каже, що Людмила Янукович багато допомагає церкві та людям, але не любить афішувати це.
А на запитання, чи варто зробити благодійною роботу дружини президента публічною та прозорою, священик відповідає так: “Давайте вона сама визначиться, якою їй потрібно бути”.
“Тому що є роль держави й є традиції, – продовжує Георгій Гуляєв. – Були часи радянські, коли про дружин генеральних секретарів ніхто не знав. Тільки Раїса Максимівна Горбачова себе показала”.
За словами прес-секретаря єпархії, сама назва “перша леді” – це копіювання західних зразків.
“Леді – це все-таки західний лад. У нас як буде назватися – перша пані? У нас свій менталітет, і його складно перебороти. І навіть не потрібно бороти. Ми – такі, як ми є, ми – українці”, – каже він.