Чергове звернення президента Сполучених Штатів Америки до нації стало предметом дискусій іще до того, як президент його виголосив.

Найбільше занепокоєння викликало повідомлення про те, що глава держави збирається говорити із Овального кабінету. У пресі з’явилися коментарі експертів, які пророкували надзвичайно невтішні новини та говорили про можливі нові загрози для національної безпеки країни. Вони пояснювали це тим, що американські лідери вдавалися до такого формату лише за часів кризи – Джордж Буш говорив із відомої кімнати в ніч після 11 вересня 2001, Рональд Рейган повідомив про катастрофу шатла “Challenger”, Джон Кеннеді – про Кубинську кризу. З Овального кабінету Річард Ніксон заявляв про те, що залишає свою посаду.
Барак Обама говорив про аварію на нафтовій платформі “Deepwater Horizon”, яка уже завдала чимало лиха і продовжує погрожувати прилеглим штатам. Він визнав серйозність наслідків і заявив, що на їх подолання знадобиться не один рік. “Уже зараз витік нафти у Мексиканській затоці став найбільшою екологічною катастрофою, з якою доводилося зіткнутися Америці. На відміну від землетрусу чи урагану, це не та подія, яка виявляє руйнівну силу за хвилини чи дні. Мільйони галонів нафти, що потрапили до затоки більше схожі на епідемію, з якою ми боротимемося протягом місяців чи, навіть, років”, – наголосив глава держави. Він пообіцяв кинути на подолання наслідків аварії усі доступні ресурси і не припиняти зусиль, доки не буде досягнуто необхідних результатів. “Ми змусимо “Brirtish Petroleum” заплатити за збитки, які спричинила їхня компанія. І ми зробимо усе необхідне, аби допомогти узбережжю Мексиканської затоки та її мешканцям пережити цю трагедію”, – зазначив Барак Обама.
У своєму першому зверненні до нації, яке транслювалося із Овального кабінету Білого дому, президент закликав американців підтримати законопроект, спрямований на реалізацію енергетичної реформи. За його словами, документ покладе початок докорінним змінам того, як країна споживає та виробляє енергію. Витік нафти у води Мексиканської затоки став “болючим нагадуванням про те, що час закласти майбутнє чистої енергетики настав уже зараз”, – пояснив глава держави.
Барак Обама порівняв амбітний намір позбавитися “залежності від вуглеводневого палива” із приготуваннями до Другої світової війни та місією на Місяці, в результативність яких вірили далеко не всі. Він заявив, що попри віддаленість перспективи реалізації цієї мети, не може допустити бездіяльності і докладе усіх зусиль для втілення її у життя.
Звернення глави Білого дому транслювалося через кілька годин після того, як уряд оприлюднив оновлені оцінки збитків від катастрофи та приблизні суми коштів, необхідних для їх подолання. Перед тим, як президент з’явився на телеекранах, лідери Республіканської партії в Конгресі застерегли його від використання катастрофи для просування внутрішньополітичних підходів діючої адміністрації. Попри це Барак Обама висловив занепокоєння, що ризики з часом лише зростатимуть, і закликав Сенат якомога швидше проголосувати за законопроект, який уже був схвалений Палатою представників.
Проблема відповідальності за катастрофічні наслідки аварії на нафтовій платформі стали минулого тижня головною темою не лише для Білого дому. На Капітолійському пагорбі під час слухань у профільному конгресовому комітеті виступив глава корпорації “British Petroleum” Тоні Хейфорд. Йому довелося витримати перехресний вогонь гнівних звинувачень, залізних аргументів та прямих запитань від законодавців, які називали помилки ВР злочинною халатністю. Керівник компанії визнав провину й відповідальність “British Petroleum” та висловив готовність компенсувати усі збитки, нанесені навколишньому середовищу й економіці країни. Тоні Хейфорд пообіцяв тісно співпрацювати із керівництвом США та надавати усю інформацію щодо робіт із ліквідації наслідків катастрофи.
Однак, кількома днями пізніше стало зрозуміло, що інформація про масштаби катастрофи навмисне замовчується компанією. Виявилося, що “British Petroleum” оцінює можливі об’єми витоку нафти в Мексиканській затоці до 100 тис. барелів на добу. Ця цифра приголомшила громадськість, оскільки значно перевищує всі оцінки, які звучали раніше.
Цифра в 100 тис. барелів наводиться в документі BP для внутрішнього користування, текст якого оприлюднив член Палати представників від Демократичної партії Ед Маркі. До цього найбільш песимістичним сценарієм фахівці вважали витік в 60 тисяч барелів. Офіційно компанія оцінювала його лише у 5 тис. барелів на добу. “Цей документ піднімає питання, які надзвичайно нас хвилюють – відносно того, що ВР знала й коли отримала потрібну інформацію. Уже зараз зрозуміло, що корпорація із самого початку не йшла назустріч урядові й народу у справі ліквідації витоку. Тепер же родини, які живуть і працюють на узбережжі затоки, страждають від некомпетентності менеджерів ВР”, підсумував Ед Маркі.
Між тим, аварія, визнана найбільшою в історії країни, загрожує екосистемам і економічному добробутові чотирьох штатів, і перш за все – Луїзіани. Компанія уже задовольнила 31 тисячу претензій і позовів та виплатила більше 100 млн в якості збитків. Іще майже 2 млрд доларів було витрачено корпорацією на ліквідацію наслідків аварії.

Країни G20 мають разом працювати над тим, аби домогтися стабілізації тенденцій відновлення у світовій економіці після глибокої кризи. Про це йдеться у відкритому листі президента США Барака Обами, адресованому лідерам держав “Великої двадцятки”. Текст документу розповсюдила прес-служба Білого дому.
“Ми збираємося в Торонто у часи нових викликів для світової економіки. Ми повинні діяти разом, аби зміцнити відновлення”, – наголосив глава держави. На його глибоке переконання, серед першочергових завдань залишається завершення фінансової реформи, яка допоможе запобігти подібним ситуаціям у майбутньому. Барак Обама зазначив, що міжнародна спільнота надто тяжко працювала над тим, аби подолати рецесію, і зараз не може здавати своїх досягнень. “Це означає, що ми повинні будемо ще раз підтвердити наявність єдиної мети, спрямованої на надання політичної підтримки для забезпечення сильного економічного росту”, – підкреслив президент.
Глава Білого дому звернув увагу на те, що економіки країн G20 все ще нестабільні й досить слабкі. У більшості з них існує власна політика відновлення у післякризовий період – зміцнення мереж соціальної безпеки чи реформування ринку праці задля стимулювання попиту та притоку інвестицій. У цьому контексті Барак Обама закликав лідерів “Великої двадцятки” зробити висновки із помилок минулого і збалансовувати інтереси власних країн із потребами глобальної економіки. Він застеріг також від надто швидкого згортання внутрішніх програм стимулювання, що може призвести до нової хвилі рецесії. Зі свого боку президент пообіцяв, що уряд Сполучених Штатів Америки буде докладати максимум зусиль для скорочення рівня безробіття, відновлення попиту у приватному секторі, зменшення дефіциту федерального бюджету до 3% ВВП уже до 2015 року.
Барак Обама висловив сподівання, що під час чергового форуму лідерам “двадцятки” вдасться досягти домовленостей відносно вимог до прозорості банківської діяльності та підходів до системи регулювання фінансових ринків. Зустріч лідерів G20 запланована на 26-27 червня. Цього разу представники найпотужніших світових економік обговорюватимуть глобальні проблеми в канадському місті Торонто.
Хоч саміт іще навіть не почався, американські та європейські експерти уже вголос висловлюють досить песимістичні прогнози щодо його результатів. Деякі політологи твердять, що протиріччя в “двадцятці” надто значні, а інтереси країн-учасниць часто кардинальним чином відрізняються. Економісти навіть називають “нездоланними” розбіжності в позиціях Вашингтона та Берліна по ключових питаннях, які підніматимуться на форумі. Представники найбільших економік світу обговорять проблеми лібералізації торгівлі, відмову від планів глобального банківського податку, посилення регулювання фінансових ринків, збільшення їх прозорості та зниження загальних ризиків у функціонуванні системи. Серед головних тем буде й реформування міжнародних фінансових організацій – в першу чергу Міжнародного валютного фонду та Світового банку.

Президент США Барак Обама вітатиме у Вашингтоні короля Саудівської Аравії Абдаллу ібн Абдель Азіза. Зустріч двох лідерів запланована на 29 червня. Про це йдеться у повідомленні прес-служби Білого дому.
За словами речника президентської адміністрації Роберта Гіббса, Барак Обама сподівається обговорити зі своїм гостем питання зміцнення двосторонніх відносин між Сполученими Штатами Америки та Саудівською Аравією. Йтиметься і про проблеми, що викликають занепокоєння обох сторін, зокрема – безпека в Перській Затоці, стан мирного процесу на Близькому Сході та інші регіональні й глобальні питання.
Американський президент сподівається провести переговори і з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху, який має завітати до Вашингтону 6 липня. За словами речника Білого дому, США намагаються працювати з усіма сторонами, аби “знайти додаткові шляхи покращення ситуації в секторі Газа”. “У цьому напрямку багато чого ще слід зробити, і президент очікує, що зможе обговорити нову політику та додаткові кроки з прем’єр-міністром Нетаньяху під час його візиту до Вашингтону”, – підкреслив Роберт Гіббс.
Зустріч американського та ізраїльського лідерів була запланована на 1 червня. Беньямін Нетаньяху відповів на запрошення Барака Обами і мав прибути до столиці США після завершення візиту до Канади. Однак, після атаки на “Флотилію свободи” він був змушений терміново повернутися до Ізраїлю, скасувавши заплановані переговори у Білому домі.