Вже певний час на цілому ряді Інтернет-сайтів ми могли побачити таке оголошення:

19 червня о 12 годині
Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні
(вул. Мазепи, 15а)
Прийди і помолись

І ось цей день настав. Ті, хто прийшли в оголошений час на схили Дніпра, до Меморіалу, побачили та почули те, що стало стартом всесвітньої кампанії пам’яті.

Ті, хто були випадковими перехожими і підійшли сюди з цікавості, тут дізналися, а ті, хто свідомо та цілеспрямовано прийшли сюди, добре знали про те, що Світовий Конгрес Українців та Інститут національної пам’яті (ІНП, Київ) задумали масштабний проект, який має своє метою не дати згасити в пам’яті України та світу свічу, яку українські патріоти запалили та повезли по різних країнах декілька років тому, розповідаючи про страшні події 1932-1933 років минулого століття.

Підходячи до Меморіалу, я побачив доволі нечисленні групки людей, які поволі згуртовувалися в коло. Тема Голодомору сьогодні не акцентується новою владою, на відміну від попереднього Президента. Тому сюди прийшли ті, кому дійсно ця трагічна тема болить, хто глибоко відчуває ту величезну рану, яка була завдана українській нації Голодомором.

На центральній алеї усіх зустрічав бронзовий пам’ятник дівчинці, жертві Голодомору, обкладений свічками, за яким височіла свіча самого Меморіалу.

Так ось виглядав вхід до алеї, яка веде до Меморіалу, 19 червня 2010 року

Біля Меморіалу пам’яті жертв голодоморів в Україні квадратом вишикувались представники трьох українських церков – Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Греко-Католицької Церкви та Української Автокефальної Церкви. Їх оточило живе коло людей, всередині стояв невеликий столик, на якому лежали хрест, Біблія, стояли малі дітки та ініціатори-керівники цієї акції.

Зліва направо: Герой України директор ІНП академік І.Юхновський, Президент СКУ п.Євген Чолій
та Генсек СКУ п. Стефан Романів

Погода стояла гарна, сонячна, дув невеликий вітер.

Зустріч розпочали представник Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович та Генеральний секретар СКУ Стефан Романів. Вони коротко розповіли про мету акції, її подальше розгортання і запевнили, що сукупними зусиллями українців усього світу вдасться поширити у світі інформацію про Голодомор і на зміну першій хвилі – Свічі пам’яті нині приходить друга хвиля – Свіча моління.

П.С. Романів та В.В’ятрович розпочинають акцію

Після цього розпочалася вже сама Молитва та відправа, яку очолив Патріарх Філарет.

 Патріарх Філарет

Люди уважно слухали, молилися, осіняли себе хресним знаменем, згадували подумки загиблих та невинно убієнних голодом. Неподалік я побачив стареньку жінку з портретом, на якому було зображено гарного молодого українця у вишиванці. Підійшов до неї, познайомився, розпитав. Це виявилася уродженка Кіровоградщини Ганна Клоченко.

Пояснила, що на портреті її батько – Григорій Клоченко. Він та практично уся сім’я стали жертвами Голодомору. – “А я ось все ще для чогось живу”, – заплакала жінка.

Що можна було їй сказати, чим утішити? Єдиною втіхою для неї, для усіх, хто вижив після Голодомору, для їх дітей, онуків та і загалом для України буде саме те, що творилося у цей час біля Меморіалу – Пам’ять та Молитва.

 Поминаючи батька…

Дехто прийшов сюди з маленькими дітками. На руках однієї мами було зовсім малятко, але дбайливо одягнене у вишиваночку. Вона з глибоким смутком слухала молитву, притискала до себе дитинку і постійно цілувала її у голівку. Весь її вигляд свідчив, що ця молода українська мати поринула думками у той страшний час і, напевне, думає про те, про що подумав і я, побачивши цю сценку – про мільйони матерів та дітей, безжально задушених страшним зашморгом Голодомору.

 Згадуючи стражденних матерів та дітей…

Після молитви з великою промовою виступив Президент Світового Конгресу Українців п.Євген Чолій. Чітко, голосно, карбуючи звуки та слова п.Євген ще раз системно виклав розуміння Голодомору як геноциду українського народу, пославшись при цьому на ряд наукових досліджень та статистичні розрахунки. Як підкреслив п.Чолій, ці розрахунки свідчили, що загалом з убитими Голодом та ненародженими дітьми жертвами Голодомору стали 10 мільойнів українців.

Президент СКУ висловив незгоду з позицією нової української влади, яка заперечує геноцид, а визнає тільки трагедію Голоду як спільну для чотирьох колишніх республік СРСР – України, Росії, Білорусії та Казахстану. Він наголосив, що маємо справу саме з геноцидом, причому здійсненим за допомогою найстрашнішого засобу – Голоду.

Промовляє Президент СКУ п.Євген Чолій

На завершення акції керівник ІНП Ігор Юхновський подякував передовсім святим отцям і усім присутнім та повідомив, що тепер Меморіал передано у розпорядження Інституту. Отже ним будуть опікуватися ті, хто знає, вивчає та глибоко розуміє трагедію Голодомору.

Після закінчення церковні ієрархи, передовсім Патріарх Філарет та Кардинал Любомир (Гузар), благословляли усіх, хто підходив до них і просив цього.

  Глава УГКЦ благословляє…

Свічки моління від київських круч розійдуться тепер по усьому світу…

19 червня 2006 року, Світлини автора