Минулого тижня Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй схвалила введення нових, жорсткіших санкцій щодо Ірану.

Серед них – ціла низка обмежень на фінансові операції за участю Ісламської Республіки і продовження ембарго на торгівлю зброєю. Президент США вважає документ Ради Безпеки щодо Ірану свідченням рішучого наміру міжнародної спільноти зупинити розповсюдження ядерної зброї. На цьому Барак Обама наголосив, коментуючи результати голосування. “Протягом багатьох років уряд Ірану відмовлявся виконувати власні зобов’язання в рамках Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Він порушував обіцянки перед Міжнародним агентством з атомної енергії та ігнорував резолюції Ради Безпеки ООН. І в той час, як іранське керівництво ховалося за незрозумілою риторикою, його дії глибоко усіх непокоїли”, – підкреслив глава Білого дому у своїй промові.
Президент нагадав, що його адміністрація завжди виступала за те, аби знайти дипломатичне вирішення проблеми. Іранові неодноразово надавали можливість поліпшити відносини з рештою світу, послабити політичну ізоляцію та поглибити економічну інтеграцію. “Ми пропонували урядові Ірану перспективи кращого майбутнього для народу країни, однак тоді і тільки тоді, коли він повернеться до виконання своїх міжнародних зобов’язань”, – зазначив Барак Обама.
Попри всі зусилля, Тегеран відмовився йти на компроміс, що спонукало світову спільноту вдатися до жорсткої відповіді, підкреслив глава Американської держави. Він відзначив “рішучу підтримку” документа з боку міжнародної спільноти. “Під час голосування до нас приєдналися країни Азії, Африки, Європи та Латинської Америки – включно з Росією та Китаєм. І ці санкції відображають спільне бачення того, що ядерна зброя на Близькому Сході не відповідає нічиїм інтересам, а за виклик глобальному режимові нерозповсюдження слід нести відповідальність”, – підсумував глава Білого дому.
Разом з тим, у спеціальній заяві Білий дім підкреслив, що Сполучені Штати Америки все ще відкриті для діалогу з Іраном. Однак, для цього офіційний Тегеран має повернутися до своїх зобов’язань і довести міжнародній спільноті, що його ядерна програма має виключно мирну мету. У документі зазначається, що прийнята Радою Безпеки ООН резолюція стала логічним доповненням до тривалих дипломатичних зусиль щодо стримування ядерних амбіцій ІРІ. “Ми й далі працюватимемо з нашими міжнародними партнерами, аби врешті знайти рішення мирним шляхом”, – наголошується у заяві.
Адміністрація глави держави звертає особливу увагу на те, що комплекс санкцій був уважно розроблений саме таким чином, щоб їх наслідки відчули приватні особи й організації, які несуть відповідальність за іранську ядерну програму. “Вони не призначалися для того, щоб зашкодити народові Ірану”, – йдеться у документі.
Для ІРІ Резолюція 1929 “збільшує вартість” політики, спрямованої на подальше ігнорування думки й принципової позиції світової спільноти. Її метою було переконати Тегеран, що мирне розв’язання проблеми – передусім у його інтересах. “Це – зрозуміла й рішуча відповідь на відмову Ірану відповідати на занепокоєння міжнародної спільноти щодо його ядерної програми”, – підсумовується у заяві.
Реакція іранської сторони на прийняття чергової резолюції була вкрай негативною. Президент ІРІ Махмуд Ахмадінеджад назвав документ “нікчемним папірцем”, що не має жодних легальних підстав. За його словами, санкції ООН “не матимуть жодного ефекту” на Ісламську Республіку.
Представник Ірану в МАГАТЕ заявив що, попри підсумки голосування в Раді безпеки, Тегеран не припинить збагачення урану. За словами глави парламентської комісії з питань зовнішньої політики і безпеки Ірану Алаеддіна Боруджерді, парламент ІРІ має намір переглянути рівень відносин з МАГАТЕ.

Сполучені Штати Америки, які є найбільшим донором гуманітарної допомоги для Сектору Газа, мають намір виділити регіонові додатково 400 млн. доларів.

Про це заявив президент США Барак Обама після зустрічі з лідером Палестинської автономії Махмудом Аббасом. За словами глави Білого дому, ці кошти призначаються для спорудження будівель, відновлення шкіл, розвитку бізнесу.
Барак Обама зазначив, що трагедія із “Флотилією свободи” стала тяжким випробуванням для регіону і привернула увагу міжнародної спільноти до проблем Гази, які потребують негайного вирішення. Він іще раз закликав провести “повне й усебічне” розслідування інциденту, аби з’ясувати всі факти.
За словами глави Американської держави, він та його співрозмовник погодилися з тим, що Ізраїль має право запобігати перевезенню зброї до Сектору Газа. “Однак ми переконані також і у важливості вивчати нові механізми, які б дали змогу забезпечити людей товарами й послугами, гарантувати економічний розвиток та здатність відкривати власний бізнес, створюючи нові можливості для Сектору Газа”, – зазначив Барак Обама.
Американський президент пообіцяв і надалі докладати всіх зусиль, аби наблизитися до врегулювання близькосхідної проблеми. Він закликав Ізраїль співпрацювати з усіма сторонами – включно з Єгиптом, Палестинською автономією та міжнародною спільнотою, щоб знайти вихід зі складної ситуації.
Нещодавно Барак Обама запросив відвідати Вашингтон главу Палестинської автономії Махмуда Аббаса та прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху. Ізраїльський прем’єр мав зустрітися з главою Білого дому після візиту до Канади, однак через інцидент із “Флотилією свободи” він скасував зустріч з американським лідером і негайно вилетів до Ізраїлю. Як уже повідомлялося раніше, ізраїльські військові кораблі перехопили шість суден “Флотилії свободи”, що перевозили 10 тисяч тонн гуманітарної допомоги і будматеріалів до Сектору Газа. Унаслідок інциденту 9 людей загинуло, близько 40 дістали поранення. Керівництво Ізраїлю назвало кривавий інцидент “брутальною провокацією”, однак міжнародна спільнота висловила занепокоєння жорстокими діями.

Олександр Моцик

 Після звільнення Олега Шамшура у Вашингтоні з нетерпінням очікували нове призначення. І ось 11 червня Президент України підписав відповідний Указ, яким призначив наступним Надзвичайним та Повноважним послом України у Сполучених Штатах Америки Олександра Моцика, який до цього успішно очолював дипломатичне представництво України в Республіці Польща.
Українська дипломатія зажди відповідально ставилася до призначення свого офіційного представника у США. Адже Вашингтон залишається одним із основних стратегічних партнерів для України. При цьому вже, мабуть, стало звичною практикою, що український посол у Сполучених Штатах має бути досвідченим професіоналом, який добре зарекомендував себе на попередніх високих посадах.
У цьому зв’язку варто зазначити, що двосторонні відносини між Україною й Польщею, якими опікувався у Варшаві О.Моцик, впродовж останніх років набули виключно позитивної динаміки. Сьогодні Варшава також є стратегічним партнером для України, обидві держави реалізують амбітний проект підготовки до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року. До того ж, Польща висловила бажання бути “адвокатом” України в міжнародних інституціях. Тут, без сумніву, можна стверджувати, що роль українського посольства в РП у цьому процесі була далеко не останньою, адже успіх двостороннього діалогу багато в чому залежить і від роботи дипломатів.
Щодо США, слід зазначити, що О.Моцик не вперше представлятиме Україну на американському континенті. У 1992-1995 роках він працював у Постійному Представництві України при ООН у Нью-Йорку, був віце-головою Спецкомітету ООН з розробки Міжнародної конвенції з питань безпеки персоналу ООН і асоційованого з нею персоналу.
Після цього він був послом у Турецькій Республіці, представником України при Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС). Працюючи в центральному апараті МЗС, також обіймав високі посади, в тому числі першого заступника міністра з питань європейської інтеграції.

Протягом місяця травня дефіцит федерального бюджету Сполучених Штатів Америки знову зріс. Уряд витратив на 135,93 млрд. доларів більше, аніж зміг зібрати в якості податків до федеральної казни. Про це йдеться у черговому звіті американського міністерства фінансів.
Документ оприлюднили після того, як днем раніше глава Федеральної резервної системи США Бен Бернанке висловив глибоке занепокоєння станом фінансової системи країни. Високопосадовець виступив перед членами профільного комітету верхньої конгресової палати. Він попередив про існування ризику для усієї економіки у разі, якщо фінансові ринки почнуть ставити під сумнів здатність уряду скоротити дефіцит. Глава ФРС наголосив на необхідності негайно розробити детальний план поступового подолання цієї проблеми.
На травень 2010 року аналітики прогнозували дефіцит бюджету дещо вищим, аніж цифра, представлена у звіті мінфіну. Наприклад, агентство “Dow Jones Newswires” передбачало різницю між доходами та витратами на рівні 140 млрд. доларів. Усього за перші 6 місяців поточного фінансового року, що почався 1 жовтня, американський уряд витратив на 935,61 млрд. більше, аніж отримав.
У 2009 році Сполучені Штати Америки досягли рекордного рівня дефіциту, що становив 1,42 трлн. доларів.