Слідкуючи за різними показниками, що їх публікують як державні, так і приватні джерела, і які відображають стан американської економіки, виглядає так, що от-от з’явиться інформація, що рецесія закінчилася, і що економіка країни починає виходити з негараздів, які вже більше двох років є “ярмом на шиї”.

В більшості випадків, вихід із економічного застою чи рецесії приходить тоді, коли в якомусь одному секторі економіки стаються певні позитивні зрушення. Ті зрушення поширюються на споріднені сектори і започатковують процес, який стає поштовхом до економічного росту. Звичайно, не кожний сектор має однакову вагу і однакове значення для цілісності економічного росту. Є сектори, які відіграють важливішу роль, ніж інші. До вагомих секторів належить сектор виробництва (manufacturing). Його вагомість в тому, що він тісно пов’язаний з різними галузями економічної активності. Він є джерелом необхідних для виробництва матеріалів, покупцем технологій, робить капіталовкладення у виробничий процес, активізує транспортну індустрію, а понад усе – позитивно впливає на ріст зайнятості. А коли додати, що робочі місця у виробничому секторі відносно високо оплачуються, то це тільки підсилює вагомість цього сектору в економіці. Саме тому до цього сектору уважно приглядаються економісти і стежать за його поведінкою.
Ще в минулому році почалося пожвавлення у виробничому секторі. Це пожвавлення відображає індекс, який оголошує на початку кожного місяця приватна дослідча організація, відома як ISM (Institute for Supply Management). Хоч ріст у секторі був повільний, з місяця в місяць нерівномірний, однак мав виразні ознаки позитивних зрушень в галузі виробництва. У травні цього року він був на рівні 59,7. І хоч на сім десятих одиниці він є нижчий за квітень (у квітні він дорівнював 60, 4), то все ж таки був позитивним. Тим більше, що економісти прогнозували, що в травні він може бути тільки на висоті 59,0. Індекс ISM побудований так, щоб відповісти на питання, в якому напрямку прямує виробничий сектор: чи розвивається, чи скорочується. Межу становить число 50. Якщо індекс стоїть вище 50 – це означає, що виробничий сектор в стані росту. Зростання цього індексу за останніх дев’ять місяців і його перебування вище позначки 50 виразно демонструє те, що американські виробничі фірми вступили на шлях збільшеної активності. Чи це означає, що рецесія закінчилася?
Назвімо й інші показники на підтвердження пожвавлення в американській економіці. Наприклад, в цьому році був занотований зріст у замовленнях на товари довшого терміну користування. За даними Міністерства внутрішньої торгівлі (Commerce Department) у місяці квітні вони зросли на 2,9 відсотка в порівнянні з попереднім місяцем, хоч прогнозувалося, що зростуть тільки на 1,1 %. Заразом, був також збільшений експорт товарів, зокрема, комерційних літаків та виробів важкої індустрії. Ще недавно багато економістів вважали, що експорт може бути тим чинником, який допоможе американській економіці втримувати безперервний ріст. Правда, було це ще до фінансової кризи і коли ще вартість долара по відношенні до інших одиниць занижувалася, зокрема стосовно євро. За позитив треба вважати також і те, що останні повідомлення Міністерства праці щодо поведінки цін як на виробничому, так і споживчому рівні, не виявляють інфляційних ознак. Це обіцяє збереження теперішньої монетарної політики Радою Федеральних Резервів, яка корисно діє в сфері кредитування. Врешті, згадаймо: прибутки підприємств у першому кварталі цього року були майже у 70 % випадків кращими, як це передбачалося, і то в усіх галузях економіки – виробничій, продовольчій, фінансовій і так далі.
Тож стрілки різних показників вказують на те, що в другій половині поточного року американська економіка “відживе”. На підтвердження цього погляду можна ще використати індекс “впевненості споживача”, який публікує приватна група економістів (Conference Board). Цей індекс є надто суб’єктивний, бо базується тільки на опитуванні кількох тисяч осіб. Його метою є передати погляд американського споживача стосовно працевлаштування, планованих витрат на закупи товарів та на економіку в цілому. За останніми повідомленнями, в травні цей індекс зріс до 63,3, тобто до позиції, яку займав в березні 2008. У квітні він був на рівні 57,7. Треба зауважити, що в “добрі часи” цей індекс стоїть набагато вище. Цей індекс відрізняється від індексу університету Мічиган тим, що базується на меншому числі респондентів і вимірює сентимент споживача замість його впевненості. Останній був менш оптимістичним.
У світлі названих показників можна запитати: чи це все означає, що рецесія закінчується, а може й закінчилася? Слово в цьому питанні має група економістів-експертів, які вирішують на базі багатьох показників, основним з яких є ВВП, коли рецесія починається і коли закінчується. Недавно це питання було підняте на обговорення в пресі. Було це ще до того, коли набрали розголосу події в Греції, коли у Мексиканській затоці стався вибух на нафтодобувній платформі, і коли на фондовому ринку 6 травня цього року комп’ютерний “´ліч” мало не зруйнував всі фондові багатства, нормальну торгівлю яких він мав би забезпечувати. Відомо, що на протязі 15 хвилин того дня індекс Dow Jones втратив 700 пунктів, а амплітуда між верхньою і нижньою межами досягла 1000 без двох пунктів. Ще до сьогодні ніхто точно не дослідив причин, чому на нью-йоркській біржі стався такий випадок, і чому на протязі короткого часу ринок торгівлі акціями “летів стрімголов” у пропасть, поки відвойовував більшу частку втрат. До речі, якщо говорити про торгівлю на фондовому ринку в травні, який щойно закінчився, то його показникам щодо коливань і втрат не було рівних за останніх 70 років.
Економісти-експерти кілька місяців тому сказали, що вони не готові прийняти рішення стосовно закінчення рецесії. Як пригадуєте, їм потрібно було в 2008 році аж 6 місяців, щоб визнати, що економіка в рецесії. Здоровий глузд підказує, що важко сподіватися на швидке закінчення сьогоднішньої рецесії, якщо зважити, що на горизонті існують такі проблеми, як можливий дефолт у Греції, не кращий фіскальний стан у Іспанії, Італії та Ірландії, неспокій на фондовому ринку з “´лічем” чи без, та інші проблеми. Дехто ставить риторичне питання: як можна сподіватися кінця рецесії на фоні таких ´лобальних економічних проблем, до яких ще додаються політичні? В кінцевому результаті не від цих проблем залежатиме, коли закінчиться теперішня рецесія, якій вже два з половиною роки, бо не вони її спричинили. Вони, радше, є наслідком чогось іншого. А тим іншим є світовий стан безробіття і боргові “ями” в різних країнах внаслідок світового стану безробіття та ірраціональної фіскальної політики різних урядів. На борг завжди жити не можна – його колись треба таки сплачувати. То чи мудро давати грекам “беєлаут” і збільшувати їхній існуючий державний борг, чи може заставити їх затягнути тугіше пасок? Цікаво, в якому стані була б сьогодні незалежна Україна, якщо б не отримувала мільярдів доларів від своїх громадян, які розбрелися по світі на заробітки? Як добре, що вона тих грошей не мусить нікому повертати! Ті гроші – це манна з неба!