До Києва завітала висока делегація НАТО на чолі із заступником Генерального секретаря НАТО з питань оборонної політики та планування Іржі Шедіві.

У рамках візиту під час восьмого засідання спільної робочої групи Україна-НАТО з питань військової реформи високого рівня офіційні представники Альянсу обговорюють з українськими колегами поступ реформ у вітчизняному секторі безпеки та оборони.
Перед засіданням спільної робочої групи Іржі Шедіві зустрівся з журналістами і люб’язно поділився поглядами НАТО на трансформацію сфери безпеки і оборони, як у концептуальному, так і в практичному контексті.
Пояснюючи мету візиту, заступник Генсека НАТО нагадав, що спільна робоча група з оборонної реформи Україна-НАТО є головним форматом для забезпечення нагляду і супроводу співпраці між Україною і НАТО в таких питаннях, як оборонна реформа і трансформація збройних сил нашої країни. У рамках її діяльності відбувається також підтримка розвитку громадянського суспільства та експертного співтовариства, поширюється досвід країн НАТО.

Пане Іржі, чи плануєте ви надати оцінки результатам реформ в Україні?

Так, ми оцінимо результати впровадження Річної національної програми у галузі реформування сектора безпеки та у межах програми професійного розвитку, яка надає допомогу навчитися службовцям сектора передової практики управління сектором безпеки за зразком Альянсу. Ми також оцінюватимемо Стратегічний оборонний бюлетень України та обговоримо можливості спільної робочої групи для надання допомоги вашій країні в реалізації положень цього огляду.

В Україні нині активно просувається новий тренд розвитку – позаблоковий статус. Як у НАТО розцінюються розбіжності між деклараціями та реальною роботою?

Північноатлантичний союз поважає рішення уряду суверенної держави. Разом з тим, наші українські співрозмовники (до зустрічі з журналістами відбулися переговори з представниками Міністерства оборони України. – Авт.) запевнили, що це не матиме жодних наслідків для практичної співпраці, зокрема для оборонної реформи. Більше того, ми почули також запевнення у тому, що Україна збирається продовжити участь в чотирьох міжнародних операціях під проводом НАТО. Важливим також є те, що український парламент ухвалив закон, що дозволяє перебування іноземних військ на території України. Альянс і Україна матимуть кілька спільних міжнародних навчань, це нові можливості співпраці.
Згадаймо загальний принцип партнерства, НАТО розглядає його як обопільний рух, це означає, що партнерам пропонується певний набір інструментів для співпраці, а потім спільно розробляються цілі та робочі плани такої співпраці. Прагнення країн-партнерів, приєднатися до НАТО чи ні, залежить від їхнього суверенного рішення. Зараз ключовими словами співпраці НАТО з Україною є практична і прагматична співпраця, яка покликана підвищити рівень управління та якості підготовки збройних сил.

Все ж таки, виконуючи Річну національну програму з набуття членства в Організації Північноатлантичного договору, чи наближається Україна фактично до НАТО?

В Альянсі поважають заяви українського керівництва щодо неприєднання до будь-яких блоків. Водночас український досвід є безпрецедентний – країна працює у межах Річної національної програми і одночасно декларує небажання вступати до НАТО. Разом з тим жодних дебатів з цього приводу у штаб-квартирі НАТО не було, я вас запевняю, що як проблемне це питання в Брюсселі ніколи не обговорювалося. Річна національна програма – це національний документ, який розробила Україна і реалізує його, а НАТО лише допомагає їй в реалізації. Якщо Україна зацікавлена в продовженні співпраці у такому форматі, я не бачу в цьому жодних проблем.

За лаштунками зовнішньополітичної кухні подейкують про ребрендинг поняття “євроатлантична інтеграція” України і можливо новий зміст співпраці. Що ви можете сказати з цього приводу?

Дочекаємося осені і логічного завершення виконання Річної національної програми. Після цього ваші представники поділяться результатами роботи з партнерами по НАТО і, можливо, запропонують певні ідеї та пропозиції. Відтак ми зможемо скоригувати роботу щодо поточного політичного курсу керівництва України. Особисто для мене важлива не назва, а суть документів зі співпраці, а вона полягає у прагматичній і практичній роботі.

Повернемося до реформ української армії. Як ви оцінюєте рівень її фінансування?

НАТО завжди заохочувала Україну до підвищення оборонного фінансування війська. Сьогодні асигнування не є достатніми для досягнення тих цілей, які Україна для себе декларує у впровадженні реформ. В той же час Альянс заохочує Україну до більш динамічної трансформації збройних сил, а це передбачає зокрема скорочення їхньої чисельності. В НАТО розуміють поточну ситуацію, які пріоритети Українська держава ставить перед собою, зокрема у контексті реформ економічної системи і економічного зростання, загального впорядкування бюджету. Ми очікуємо, що після консолідації фінансового сектора з’являться кошти і для фінансування питання оборонних реформ.

Україна є частиною європейського простору, зокрема і безпекового. Як в Альянсі ставляться до ініціатив російського президента щодо нової архітектури європейської безпеки?

План Медведєва щодо створення європейської системи безпеки без США обговорюється в межах ОБСЄ і НАТО, та його члени вважають, що саме ця організація є доречним форматом для обговорення теми. У цьому контексті виникає питання щодо доданої вартості запропонованої системи, і саме довкола цього питання і точаться дискусії. Воно ставиться так: що саме конкретно може додати запланована архітектура колективної системи безпеки? Є багато країн, які вважають, що немає потреби корелювати існуючу систему безпеки, яка базується на абсолютно чітких документах та принципах, у Гельсінкському Заключному акті, зокрема щодо поваги до суверенітету і територіальної цілісності, рівності, невтручання у внутрішні справи, Хартії Нової Європи 1999 року. З іншого боку, такі ініціативи дають нагоду ще раз обговорити проблеми системи безпеки з метою її поліпшення. Погодьтеся, що в царині міжнародних відносин і безпеки немає нічого досконалого і все може бути поліпшено.

Чи вважаєте ви неформальні рекомендації групи експертів, які представляють 12 країн, досконалими для використання їх у тексті Нової стратегічної концепції НАТО?

Це хороший документ, і його презентація минулого тижня засвідчила, що він містить продумані блоки, які увійдуть до майбутньої Стратегічної концепції НАТО. Перше враження від цього документа на рівні Північноатлантичної ради було позитивним, ще очікується ряд неформальних обговорень різних його частин та розділів. У результаті чого Генеральний секретар НАТО прагне отримати більш повну інформацію щодо позиції конкретних країн Альянсу з цього приводу. Влітку він планує підготувати особисто проект Стратегічної концепції на засадах і керуючись інформацією, яку йому буде надано в результаті обговорення. Пізніше, у вересні, Генсек має намір презентувати проект Стратегії, з метою пошуку консенсусу і здобуття підтримки проекту представниками країн НАТО для того, щоб затвердити його у листопаді на саміті НАТО в Лісабоні.

Гіпотетичне запитання з вашого дозволу. У разі реальної загрози територіальній цілісності Україні, чи існують механізми адекватної спільної з НАТО відповіді на такий виклик?

Взагалі-то, це внутрішнє питання України. Але положеннями угоди про Партнерство заради миру, на якій базуються відносини з усіма країнами, здається статтею 8, передбачений механізм. В статті йдеться про те, що кожна країна, яка перебуває в партнерських відносинах з НАТО, має доступ до механізму консультацій з Альянсом у разі виникнення небезпеки для її суверенітету. В такому випадку вона звертається до Альянсу і отримує консультації.

Як ви оцінюєте можливу участь України у створенні системи ПРО в Європі?

Це передчасне запитання, бо його відповіді повинно передувати загальне рішення на рівні Альянсу щодо майбутньої системи ПРО. В Організації Північноатлантичного договору попередньо це питання обговорюється, існує думка, що на Лісабонському саміті в листопаді буде ухвалено рішення. Загальна думка всередині Альянсу полягає у тому, що тільки після ухвалення консолідованого рішення з питань створення майбутньої стратегічної системи ПРО Альянс зможе вести переговори з іншою стороною щодо можливої участі у створенні ПРО.
Роман Сущенко, “Главред”