Глава держави прагне з’ясувати, що ж сталося на платформі компанії “British Petroleum” і як запобігти подібним інцидентам у майбутньому.

“Нам необхідне ґрунтовне розслідування того, як функціонують газова і нафтова індустрія і як ми регулюємо їхню діяльність. Ось чому в п’ятницю я підписав указ про створення Національної комісії з розслідування витікання нафти на платформі BP Deepwater Horizon і буріння в морі”, – повідомив Барак Обама в традиційному суботньому радіозверненні до нації.
Новостворений орган займатиметься не лише інцидентом, що призвів до гуманітарної катастрофи в затоці, а й перевірятиме усі методи та практики в нафтодобувній індустрії, контролюватиме рівень безпеки на платформах та вироблятиме рекомендації щодо покращення ситуації у цій галузі. Серед основних функцій комісії буде ще й оцінка ефективності діяльності державних органів у сфері видобутку корисних копалин, відповідність законодавства на місцевих, регіональних та федеральному рівнях.
Глава Білого дому співголовами двопартійної комісії призначив демократа Боба Грема, який два терміни служив губернатором Флориди і представляв Флориду як сенатор майже два десятиріччя, та республіканця Біла Рейлі, що є почесним головою ради директорів Фонду захисту дикої природи і давно займається проблемами нафтової та газової індустрії. Президент пообіцяв найближчим часом оголосити імена іще п’яти членів комісії, яка повинна представити доповідь і свої рекомендації через шість місяців.
Орган, який планує створити Барак Обама, буде функціонувати подібно до комісій, що були сформовані у 1986 та 1979 роках. Перша займалася вивченням обставин загибелі космічного корабля “Challenger”, інша – інциденту на атомній станції “Three Mile Island”.
Фахівці стверджують, що незалежна експертна комісія допоможе главі Білого дому обґрунтувати ті зміни, які діюча адміністрація збирається запропонувати для вдосконалення енергетичної політики країни та скорочення викидів парникових газів.
Не виключено, що реформи стосуватимуться перш за все служби з питань управління мінеральними ресурсами США (Minerals Management Service, MMS). Раніше Барак Обама прямо звинуватив установу у недобросовісному виконанні своїх обов’язків та надто м’якому ставленні до компаній, яким видавалися ліценції на розробку родовищ. “Здається, що дозволи отримувалися лише на основі обіцянок, що роботи будуть проводитися відповідно до стандартів безпеки. Більше така практика існувати не буде”, – пообіцяв президент.
Як уже повідомлялося раніше, платформа “Deepwater Horizon” затонула біля узбережжя штату Луїзіана 22 квітня після вибуху та 36-годинної пожежі. Інженерам компанії “British Petrolium” після кількох невдалих спроб вдалося таки встановити на аварійній свердловині трубопровід протяжністю більше 1,5 км. За його допомогою фахівці сподіваються скоротити обсяги сировини, яка витікає у воду. Однак, американські урядовці досить скептично оцінили перспективи такого підходу. У спільній заяві міністр внутрішніх справ США Кен Салазар та глава департаменту національної безпеки Джанет Наполітано заявили, що технології “British Petrolium” не зможуть остаточно вирішити проблему витоку нафти у Мексиканській затоці. “Ми не зупинимося, доки BP повністю не ізолює джерело витоку, не ліквідує розлив, а природні ресурси Мексиканської затоки не будуть відновлені”, – йдеться у документі.
Нещодавно стали відомі і результати розслідування експертної групи Конгресу США, яка займалася перевіркою даних щодо цього інциденту. Відповідно до представленого звіту, менеджери платформи “Deepwater Horizon” не відреагували належним чином на цілий ряд невідповідностей. Натомість, вони робили усе можливе, аби прискорити просування проекту. Саме таке недобросовісне ставлення могло стати каталізатором вибуху, що призвів до загибелі 11-ти людей та розливу небезпечної сировини у води затоки.
Експерти переконані, що причиною нещасного випадку став витік вибухонебезпечного газу. За усіма правилами слід було призупинити видобуток нафти, доки проблему не вдасться усунути. Замість цього бурові роботи продовжувалися у звичайному режимі. Свердловина також не пройшла важливого тесту на випробування тиском, що проводився усього за кілька годин до інциденту.

 Директор Національної розвідки США Денніс Блер подав у відставку

Про своє рішення він оголосив у спеціальній заяві, розповсюдженій прес-службою установи. “Із почуттям глибокого жалю я повідомив президентові про те, що збираюся залишити посаду директора Національної розвідки 28 травня. Я не мав більшої честі й задоволення, аніж очолювати надзвичайно талановитих і патріотичних чоловіків і жінок розвідувальної спільноти”, – наголошується у документі. Звертаючись до своїх колег, директор підкреслив, що їх невтомна щоденна праця допомагає забезпечувати ведення двох воєн та запобігати новим атакам на американську територію.
Американські ЗМІ з посиланням на власні джерела у Конгресі стверджують, що заява Денніса Блера була розповсюджена після його зустрічі з главою держави, яка відбулася в четвер у Білому домі. Під час тривалої розмови стало зрозуміло, що директор “втратив прихильність президента”, цитує агентство “Associated Press” слова одного із високопосадовців.
“Денніс Блер має чимало заслуг перед Сполученими Штатами Америки і я вдячний за його службу на посаді директора Національної розвідки. Протягом кількох десятків років адмірал Блер чесно, самовіддано й грамотно служив нашій країні та цінностям, які ми поважаємо”, – йдеться у заяві Барака Обами, розповсюдженій його прес-службою. Президент відзначає, що за час перебування директора на його посаді та в умовах складних викликів, розвідка проявила свою ефективність і відданість справі.
У документі, підготовленому Білим домом, не вказується на жодну причину, через яку глава одного із найвпливовіших відомств країни був змушений піти у відставку. Однак, попри відсутність офіційного пояснення, американські ЗМІ висунули принаймні дві версії. Відповідно до однієї з них, діюча адміністрація була незадоволена цілим рядом помилок, допущених розвідслужбами у сфері захисту внутрішньої безпеки країни. Серед найбільш серйозних називається масове вбивство військових на базі Форт-Худ, спроба здійснити терористичний акт на борту літака у різдвяний день, підготовка вибуху на Таймс-сквер минулого місяця. У більшості випадків, за координацію розвідувальних управлінь відповідав Національний антитерористичний центр (National Counterterrorism Center), підпорядкований Блерові.
Інші експерти твердять, що відставка директора є свідченням проблем в ієрархічній структурі керівництва спецслужб. Зокрема, мова йде про тривале протистояння між Деннісом Блером та главою Центрального розвідувального управління Леоном Панеттою, який відстоював своє право на контроль над усіма зовнішніми операціями. Маючи досвід роботи в Конгресі та керівництва апаратом Білого дому, глава ЦРУ виборов собі такий дозвіл, розширивши повноваження відомства і свої власні.
Посада директора Національної розвідки США була створена після терористичних атак 11 вересня 2001 року наказом президента Джорджа Буша. Людині, яка її обіймала, повинні були підпорядковуватись усі 16 розвідувальних відомств та спеціальних служб. Адмірал військово-морських сил США у відставці Денніс Блер отримав призначення після перемоги Барака Обами у 2009 році. До нього обов’язки директора виконували Джон Негропонте та Майкл Макконнелл. Однак, фахівці твердять, що посада глави Національної розвідки США ніколи не передбачала усієї повноти повноважень, необхідних для ефективного контролю над складною системою численних розвідувальних підрозділів.