Експерти не пам’ятають “такого вандалізму по відношенню до основного кошторису країни”.

У вівторок Верховна Рада прийняла Державний бюджет України на 2010 рік, на виконання якого залишається всього вісім місяців. Прем’єр-міністр України М.Азаров назвав його “кризовим, але реалістичним”. Своїми оцінками основного кошторису країни на цей рік поділилися виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, генеральний директор Бюро економічних та соціальних технологій Валерій Гладкий та кандидат економічних наук, автор книжки “Як підняти українську економіку” Андрій Новак.

Бюджет на 2010 рік – “бюджет деградації України”

Бюджет на 2010 рік є бюджетом “деградації України”, вважає кандидат економічних наук, автор книжки “Як підняти українську економіку” Андрій Новак. Свою оцінку економіст пояснив трьома рисами Держбюджету-2010.
Основною рисою нещодавно прийнятого бюджету, на думку пана Новака, є фіктивний дефіцит бюджету у розмірі 57,7 мільярда гривень. “Цей дефіцит був сформований спеціально для задоволення вимоги МВФ – не виходити за межі дефіциту на рівні 6%. Він не враховує дефіцит Пенсійного фонду – 30 мільярдів гривень, який сам уряд закладає в цей бюджет, не враховує дефіцит НАК “Нафтогазу”, який становить близько 30 мільярдів гривень, не враховує невідшкодоване ПДВ, яке сьогодні становить понад 30 мільярдів”, – наголосив експерт.
Крім того, фахівець вважає, що уряд є надто оптимістичним в отриманні доходів від приватизації в розмірі 10 мільярдів гривень протягом цього року. “За ті вісім місяців, які залишилися в цьому році, в умовах радикального падіння цін, починаючи від цін на нерухомість і закінчуючи цінами на промислові об’єкти, уряд хоче зібрати 10 мільярдів від приватизації. Це виглядає не те що оптимістично, а нереалістично. Ну хіба що вся країна піде з молотка, тоді, звичайно, цю суму можна назбирати за залишок року”, – зауважив пан Новак.
Друга риса бюджету полягає у накопиченні величезних боргів, а це дає зрозуміти, що новий бюджет не є бюджетом розвитку. Експерт вважає, що діючий уряд “переплюнув” попередній за накопиченням нових боргів. Андрій Новак пояснив: “Сам бюджет передбачає запозичення у розмірі 100 мільярдів 300 мільйонів гривень. З них тільки 3 мільярди 600 мільйонів призначено на фінансування проектів розвитку, тобто лише 3,5%. А 96,5% піде просто на проїдання дефіциту Держбюджету”.
Третя характерна риса бюджету, за словами експерта, полягає в тому, що ним уряд відверто показав, що у 2010 році ніяких натяків на реформи не буде. “Багато говорилося, що в Україні визріли передумови для економічних реформ, що без них вже далі діяти неможливо. Але бюджет показав, що уряд ніяких реформ робити не збирається. Тобто принаймні цього року уряд працюватиме тими самими методами, якими працював попередній уряд – латання бюджетних дірок за рахунок нових зовнішніх і внутрішніх боргів”, – наголосив економіст.
Крім того, пан Новак звернув увагу на те, як приймався цей бюджет: “Без опрацювання у бюджетному комітеті Верховної Ради, без опрацювання та подання на друге читання, навіть без обговорення у сесійній залі парламенту. Бюджет був прийнятий без третини голосів народних депутатів, які насправді нібито за нього голосували”. Експерт наголосив, що “такого вандалізму по відношенню до основного кошторису країни” він не пам’ятає.
Україна має перспективи подолання кризи
Основні макроекономічні показники, закладені у бюджет на 2010 рік, є реалістичними, вважає генеральний директор Бюро економічних та соціальних технологій Валерій Гладкий. “Економічний прогноз зростання ВВП, закладений у проекті бюджету, є реалістичним. Інфляція, закладена в бюджеті, становить 13,1%. Я би навіть назвав її завищеною, зважаючи на те, що зараз відбувається зміцнення обмінного курсу гривні завдяки збалансуванню платіжного балансу”, – зауважив експерт.
Пан Гладкий переконаний, що Україна має перспективи подолання кризових явищ у поточному році. “Такі перспективи є, але вони із бюджетом не пов’язані. Вони передусім пов’язані із зовнішньою кон’юнктурою: відбувається розігрів у газовому секторі, транспорті та сільському господарстві. Не відбувається розігріву у секторах, орієнтованих на внутрішнє виробництво – у сфері послуг та фінансовому секторі”, – наголосив економіст.
Найважливішим фактором, що матиме істотний вплив на стабілізацію економіки та бюджету, фахівець вважає перегляд газових домовленостей. “Що вдалося зробити цьому уряду – перекласти тягар кризи не на економіку та населення, а перенести його у політичну площину, у відносини із Росією, в питання базування Чорноморського флоту Російської Федерації у Севастополі”, – пояснив свою думку експерт.
Основним позитивом Валерій Гладкий вважає сам факт прийняття бюджету, тому що “він є відправною точкою для переговорів із МВФ”. Проте експерт зауважив, що важко сказати, як МВФ сприйме цю версію бюджету: “Якщо бюджет у нинішньому вигляді не задовольнить Міжнародний валютний фонд, то це призведе до його перегляду та до приведення його до того формату, який врешті-решт задовольнить МВФ”.
Експерт зазначив, що у нинішнього уряду не було можливостей привести цей бюджет до нормального стану, збалансувати його. Причиною цього є конституційні та законодавчі обмеження.
Крім того, Валерій Гладкий зауважив: “Якщо уряду не вдасться засобами бюджетно-податкової політики стабілізувати економіку за проміжок часу, який залишився, то кредит довіри, який у нього сьогодні ще є, буде вичерпано. Тоді уряд зіткнеться із набагато більшими проблемами наступного року”.

Прихований
дефіцит бюджету

Макроекономічні показники, закладені в бюджет, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає розумними. Проте він наголосив на наявності прихованого дефіциту, який є більшим за вказаний у бюджеті – 5,1%.
На думку експерта, прихований дефіцит пов’язаний із трьома основними факторами: ПДВ, Пенсійним фондом та НАК “Нафтогазом”.
Прибуткова частина бюджету орієнтована на те, що “левову частку становитимуть надходження від ПДВ”, зазначив експерт. І в бюджеті зазначено, що прибутки від ПДВ мають збільшитися на 41%. На думку пана Устенка, такого результату можна досягти двома шляхами. Перший – збільшення ПДВ, “що навряд чи можливо в умовах української економіки”. Другий – різке покращення адміністрування ПДВ.
Проте експерт вважає нереалістичною цифру 41%. За оцінками Міжнародного фонду Блейзера, основні надходження від ПДВ, які з’являються в бюджеті, це надходження від українського імпорту. “Ми оцінюємо приріст імпорту цього року на 20-25%, у найкращому випадку – на 30%. Згідно ж із новим бюджетом, прибутки від ПДВ збільшаться на 41%. Незрозуміло, яким чином покриватиметься цей розрив в 11%”, – зауважив пан Устенко.
За словами фахівця, цей бюджет знову показав проблеми, що нині існують у Пенсійному фонді. На фінансування Пенсійного фонду новим бюджетом виділяється 66 мільярдів гривень, з яких 30 мільярдів – це те, що закладено на покриття дефіциту Пенсійного фонду, пояснює експерт. “Чи не є це сигналом для того, що існує колосальна проблема із Пенсійним фондом? Половина пенсій – дефіцитні! З кожним роком ця проблема все більше й більше накопичувалася і врешті-решт вилилася в такий колосальний дефіцит. А це означає, що наступного року, якщо не проводити ніяких реформ, пов’язаних із Пенсійним фондом, то проблема просто захлесне економіку України та систему соціального забезпечення в країні!” – наголосив економіст.
Стосовно НАК “Нафтогазу” пан Устенко також зауважив, що існує окремий дефіцит на рівні 1%, але про це у бюджеті не було написано жодного рядка.
Крім того, 30 мільярдів гривень потрібні цього року на рекапіталізацію української банківської системи. “Всі забули, але ця проблема залишилася. Це проблема 2007-2008 років, пов’язана зі слабкою банківською системою, для підтримання якої і потрібні значні кошти”, – зауважив пан Устенко.
Таким чином, проблема полягає в тому, що у нас не сумуються всі дефіцити, як це робиться в інших країнах, підкреслює експерт. “Якщо ми хочемо знати реальні цифри, то нам потрібно скласти закладений дефіцит 5,1%, 1% дефіциту НАК “Нафтогазу” та 2,8% на рекапіталізацію банків. Тож отримуємо реальний дефіцит разом із прихованими, які раніше не бралися до уваги. Ми отримуємо 8,9%”, – підсумував фахівець.

Українська економіка стане ПДВ-залежною

У Держбюджеті-2010 урядом закладені потенційні небезпеки. 60% всіх податкових надходжень Держбюджету уряд збирається отримати від одного податку – податку на додану вартість. Таку думку висловив кандидат економічних наук, автор книжки “Як підняти українську економіку” Андрій Новак. “Враховуючи ще 30-мільярдні борги по відшкодуванню ПДВ, це означає, що фактично уряд бюджетну систему України 2010 року зробив ПДВ-залежною. У нас більша частина бюджетного процесу залежатиме від стану адміністрування одного податку – ПДВ. Тобто цього року українська економіка буде чітко ПДВ-залежною, на жаль”, – зауважив експерт.
Друга небезпека, за словами економіста, є традицією українських урядів. Ми чуємо дуже багато розмов про те, що українську економіку, зокрема бюджетну систему, треба децентралізувати. “Партія регіонів мала би дбати про розвиток регіонів. Але за допомогою бюджету уряд настільки централізує бюджетну систему, що доходна частина зведеного бюджету, тобто 80% зведеного бюджету України, розподілятиметься через центральний, державний бюджет, а тільки 20% – через всі місцеві бюджети всіх рівнів разом взяті. Уявіть собі ступінь централізації!” – обурюється пан Новак.
Крім того, експерт зазначив, що спеціально пошукав у економічній історії диктаторів, які би концентрували у центральній владі 80% бюджетних ресурсів країни. “Я такого не знайшов. А у нас урядом закладено саме таке співвідношення. У попереднього уряду це співвідношення було 78% і 22%. Так само, невелика різниця”, – зауважив економіст.
Намагаючись дати економіці політичну оцінку, пан Новак підкреслив, що фактично діючий уряд Азарова за методами роботи в економічній системі України нічим не відрізняється від попереднього уряду. Єдина ж відмінність, на думку економіста, полягає в тому, що “попередній уряд “перевершив” нинішній за всіма тими економічними хворобами, які були властиві уряду Тимошенко”.

Потенційні ризики Держбюджету-2010

Держбюджет-2010 “роздягнув” економіку України та показав нині існуючі колосальні проблеми, вважає Олег Устенко. “Не можна не вирішувати проблему НАК “Нафтогазу”, не можна не вирішувати проблему Пенсійного фонду, не можна не вирішувати проблеми, пов’язані зі структурними реформами. Потрібно розчистити поле і провести реформи, інакше проблеми, які є в бюджеті 2010 року, у геометричній прогресії збільшаться у 2011 та 2012 роках і поставлять під сумнів життєздатність економіки в цілому”, наголосив експерт.
Крім того, пан Устенко зазначив, що у нещодавно прийнятому бюджеті вже можна побачити потенційні зони ризику та проблеми, які потребують якомога швидшого вирішення.
Основний ризик, на думку фахівця, полягає в тому, що частина статей передбачає можливість “збільшення бюджетних коштів за рахунок додаткових боргів”. Тобто зараз уряд планує покривати дефіцит за рахунок грошей МВФ, Світового банку, Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Європейського союзу, які в сумі становитимуть близько 2 мільярдів доларів.
Друга небезпека, за словами експерта, полягає в тому, що новий бюджет передбачає запозичення на внутрішньому ринку 8,3 мільярда доларів за рахунок ОВДП. “Це непогано! Нормально позичати у своїх. Але 8,3 мільярда! Це надзвичайно серйозна сума!” – наголосив Олег Устенко.
Третій ризик фахівець вбачає в тому, що в бюджеті окремою статтею передбачено, що у разі проведення місцевих виборів цього року держава може виходити на світові ринки та позичати гроші на проведення виборів. “Про це я кажу із суто економічної точки зору – не з політичної. Це також додаткові борги! І це небезпечно з точки зору економіки”, – наголосив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера.
Наступним небезпечним моментом бюджету пан Устенко вважає те, що передбачається, що НБУ дасть близько 10 мільярдів гривень у бюджет. “Це лякає з точки зору інфляції. Де НБУ візьме ці гроші? Він просто увімкне друкарську машину та розкрутить інфляцію”, – пояснив експерт.