У понеділок мер Дейлі офіційно оголосив про початок нової програми “Chicago Career Tech”, фінансування якої склали 25 мільйонів доларів зі скарбниці міста. Ця програма спрямована на перепідготовку працівників, які зможуть знайти нову роботу у технологічно-орієнтованій економіці. Місто планує, що ця програма триватиме наступні три роки завдяки коштам, які надходитимуть від оренди автостоянок (парківок), що дасть можливість допомогти тисячам людей. “Економічна ситуація змінилася”, сказав Дейлі, виступаючи перед першим класом з 175 чоловік, – “….у нас є чудові трудові ресурси і ми тільки повинні дати людям можливість пройти відповідну підготовку або перепідготовку”.

Впродовж 70-х років одного згадування імені Гарі Алемана було достатньо, щоб викликати в людей страх. “Він був катом Чикагської мафії”, – розповів Лі Флосі, колишній агент ФБР, який очолював Чикагський відділ боротьби з організованою злочинністю у 90-х роках. “Ви б не захотіли, щоб він опинився за вашою спиною”.

Тим не менше, довгий термін у федеральній тюрмі і рак перемогли 71-річного вбивцю. На останніх тюремних фотографіях видно у кого перетворився той, кого так боялися у Чикаго 70-х роках, – старого чоловіка із запалими очами та рідким, сивим волоссям.

Минулої суботи Алеман помер у Hill Correctional Center. За офіційним повідомленням Алеман був дуже хворим, тому ніяких підозр його смерть не викликала.

Найманий вбивця злочинної організації “Outfit” був засуджений за вбивство посадовця профспілки у 1972. Термін перебування за гратами йому визначили від 100 до 300 років.

Справа Алемана стала ще й особливою тому, що вперше за всю історію юриспруденції в Америці, обвинуваченого вдруге засудили по одній і ті самій справі. Він був виправданий на першому процесі. Згодом, виявилося, що суддя був підкуплений і слухання відбулося вдруге, яке завершилося винесенням вироку. Ця справа стала також першою у CookCounty, коли відомого кілера вдалося “посадити” саме за вбивство.

Алеман, наполовину італієць, народився у 1939 році в районі Taylor Street. На початок 70-х років він вже мав репутацію найманого вбивці для різних груп “Outfit”. Його роботою було, в тому числі, залякування людей. Якщо хтось забував платити данину місцевим босам “Outfit”, до них посилали Алемана, вигляду якого було досить для того, щоб викликати повну покору боржників.

“Було в ньому щось таке, що викликало страх у людей, він умів залякувати”, – згадує Флосі, який зустрів Алемана у 90-тих. “Якщо ви бачили у дзеркальці заднього виду автомобіля Алемана, ви точно знали – у вас серйозні проблеми”.

Алеман набув такої національної “слави” холоднокровного ката, що як тільки йшлося про нерозкриті справи про вбивства, які дуже відносно нагадували “почерк” Алемана, його ім’я одразу потрапляло в список підозрюваних.

Флосі розповів, що коли працював у ФБР в Канзас-Сіті, інформатор показав пальцем на Алемана, як на потенційного виконавця в одному із вбивств, хоча агенти так і не змогли побудувати справи проти Алемана тоді. “От, яка репутація у нього була”, – додав Флосі.

Справа, яка стала останньою для Алемана, була вбивство Вільяма Логана 27 вересня 1972-го року біля його будинку. Слідчі так і не встановили чіткого мотиву для вбивства, тим не менше Логан був учасником одного неприємного судового спору про опіку проти когось з рідні Алемана.

Луїс Алмейда, спільник вбивці, який давав свідчення у 1977-му році на суді, сказав, що вони “пасли” Логана впродовж 2-х тижнів. В день вбивства поїхали до нього додому. Коли Логан вийшов з будинку і підійшов до своєї машини Алеман крикнув: “Гей, Біллі” і вистрілив у нього двічі з рушниці 12-го калібру. Незважаючи на ці свідчення та показання сусіда, який бачив Алемана на місці вбивства, той був виправданий до суду без участі присяжних суддею Френком Вілсоном. Пізніше справу було відправлено на новий розгляд, а суддя Вілсон покінчив життя самогубством у 1990-му році.

На повторному слуханні у 1997 році Роберт Кулі, адвокат мафії, засвідчив, що дав хабара судді Вілсону у розмірі $10 000 за виправдання Алемана.

Гарі Алемана було обвинувачено вдруге. Кримінальний суддя Майкл Тумін виніс вирок, яким призначив покарання для Алемана, що вже “відсидів” 19 років, перебування у тюрмі строком у 300 років. Представники слідства повідомляли, що Алеман підозрювався ще у 20-ти вбивствах на замовлення мафії, однак обвинувачення по цих злочинах висунуті не були.
У 2002 році Prisoner Review Board відхилило заяву Алемана про дострокове звільнення. Єдиному з членів Prisoner Review Board, який голосував за звільнення, пізніше були пред’явлені звинувачення у підкупі роботою для його сина у Лас-Вегасі. Пізніше ці обвинувачення були зняті.

Флосі, який тепер є власником приватної охоронної фірми згадує, що вперше зустрів Алемана на початку 90-х, коли був у складі групи, що збирала докази у його справі. “Він був дуже стриманим, спокійним. Це була людина, яку нічого не хвилювало. На нього неможливо було справити враженням поліцейським значком. Немає сумніву у тому, що він був абсолютно безжальною людиною”.
.

У зв’язку із постійними скаргами на відмову у доступі до громадської бази даних, мер Дейлі минулого четверга оголосив про те, що на міському веб-сайті було проведено декілька змін, які дозволять зробити його адміністрування більш прозорим.

Користувачі зможуть відстежувати їхні заявки на службу 311 і поглянути на фінансову звітність міських держслужбовців. Вони також зможуть побачити список заяв про доступ до бази даних мерії відповідно до Freedom of Information Act, що може засмутити журналістів, яким непотрібно, щоб конкуренти бачили над чим вони працюють.

Дейлі, робота адміністрації якого супроводжувалася скандалами завдяки журналістським розслідуванням, заперечив, що опублікування запитів на інформацію є методом захисту від подальшого “копання”. “Вони і так все знають. Вони всі і все знають у будь-якому випадку”, – сміючись відповів Дейлі. “Повторюю, якщо ви хочете прозорості у діяльності уряду, то ви її отримали. Це не має відношення ні до Sun-Times, ні до Tribune, ні до будь-яких інших ЗМІ”.

Адвокат мерії, Мара Джорджес сказала, що вона сумнівається, що запитів на отримання інформації стане менше тільки через те, що такі запити стануть очевидними для інших.

Як вважають журналісти, Дейлі почав розмову про прозорість після того, як минулого року він всіляко опирався спробам журналістів ознайомитися з документами, що стосувалися використання його адміністрацією федеральних коштів на стимулювання економіки. Дейлі також підтримав відмову начальника поліції федеральному судді у надані переліку офіцерів, які були звинувачені у зловживанні службовим становищем.

Незважаючи на розрекламовану мером прозорість сайту, можливості дізнатися детальніше про умови угоди лізингу парківок, так і немає. Олдермени схвалили цю угоду у грудні 2008 року, незважаючи на те, що на вивчення умов досить складного договору в них було лише декілька днів.

Адреса міського веб-порталу: data.cityofchicago.org.

Джон Спатц

Минулої п’ятниці було оголошено, що теперішнього голову Water Management Department було переведено на нижчу посаду у зв’язку з нещодавніми звинуваченнями, висунутими працівникам департаменту у нелегальних підробітках на стороні. Крім того, деяких керівників підозрюють у тому, що вони брали людей на роботу в обмін на політичну підтримку.
Місце Джона Спатца, колишнього керівника, зайняв Томас Пауерс, який працював комісіонером у Department of Transportation з минулого року.

Такі кадрові перестановки відбулися після того, як Генеральний інспектор Джозеф Фергусон зробив звіт у лютому про те, що працівники Water Management Department виконували приватні замовлення, з використанням державних матеріалів. Все це відбувалося у той час, коли департаментом керував Спатц. Зокрема, йдеться про приватний ремонт у 2008 році Nativity of Our Lord Roman Catholic Church, яка знаходиться в 11-му окрузі, під контролем сім’ї Дейлі.

Томмі Тейлі, заступник комісіонера департаменту, був звільнений після того, як Фергюсон запропонував застосувати до нього дисциплінарне покарання за “ліві роботи”. Фергюсон також стверджує, що два керівники нижчої ланки наймали людей на роботу в обмін на політичну підтримку, що є порушенням наказу федерального суду.

Спатцу не було висунуто жодних звинувачень. Речниця Дейлі повідомила, що його було переведено на іншу посаду у його ж департаменті.