Перемога в Афганістані критично важлива для національної безпеки США і американська сторона підтримуватиме своїх партнерів навіть після повного згортання військової присутності в регіоні. Такими стали основні меседжі, висловлені главами держави та зовнішньополітичного відомства Сполучених Штатів Америки під час зустрічей із афганським президентом Хамідом Карзаєм, який відвідав Вашингтон з робочим візитом.

“Успіх Афганістану матиме наслідки для США та для усього світу. “Аль-Каїда” та її союзники-екстремісти продовжують виношувати плани нападу, базуючись на кордоні між Афганістаном та Пакистаном”, попередив Барак Обама. Глава Білого дому підтвердив взяті на себе зобов’язання щодо підтримки політики президента Карзая, спрямованої на покращення безпекової ситуації, укріплення органів місцевого самоврядування, економічного та соціального розвитку країни. Американський лідер наголосив, що має намір почати скорочувати американську військову присутність в регіоні з середини 2011 року та передавати повноваження відповідним афганським структурам. “Але після 2011 року для нас все ще буде важливо переконатися, що Афганістан знаходиться у безпеці, відбувається економічний розвиток та здійснюється ефективне керівництво. Ми залишимося друзями афганського народу і підтримуватимемо їхні зусилля, спрямовані на стабілізацію,” – підсумував Барак Обама.

Сполучені Штати Америки надаватимуть допомогу урядові Афганістану навіть після повного згортання військової присутності в регіоні. У цьому Хаміда Карзая запевнила Державний секретар США Гілларі Клінтон, виступаючи з промовою під час засідання двосторонньої групи зі стратегічного партнерства. Глава американського зовнішньо-політичного відомства відзначила ті зрушення, яких керівництву Афганістану вдалося домогтися на шляху відбудови країни та налагодження повсякденного життя. Разом з тим, вона вказала на цілий ряд труднощів, що їх необхідно буде подолати. “Прогрес в Афганістані відчутний, однак все ще досить хиткий. Країна залишається під постійною загрозою з боку екстремістів, що використовують силу для досягнення політичних цілей та підтримки кримінальних союзів”, – зазначила Держсекретар. Глава американського дипломатичного відомства визнала, що для закріплення досягнень та подолання існуючих викликів потрібен час і підтримка міжнародних партнерів.

Гілларі Клінтон висловила переконання, що уже наступного року афганська сторона зможе взяти на себе більше відповідальності за стабільність і безпеку в регіоні. Вона вважає, що зусилля, спрямовані на поступовий економічний, соціальний та політичний розвиток, разом із підготовкою афганських сил безпеки, дозволять створити інститути, необхідні для успішного функціонування країни. “Дозвольте мені говорити прямо. Попри те, що ми готуємо відповідальне послідовне завершення міжнародної військової місії в Афганістані, ми не залишимо напризволяще афганський народ. Наші зобов’язання у невійськових сферах залишатимуться дійсними протягом тривалого періоду в майбутньому”, – пообіцяла Державний секретар США.
Головними пріоритетами міжнародного партнерства Гілларі Клінтон назвала безпеку, стабільний розвиток, налагодження ефективного управління, та примирення. Держсекретар визнала, що безпекова ситуація в регіоні безперечно залишається першочерговим завданням, однак вона прямо залежить від рівня економічного зростання країни. Проте, успіх у цьому напрямку неможливий без вдосконалення форм та органів управління на усіх рівнях, а також – без подолання всеохоплюючої корупції. До того ж, глава американського зовнішньополітичного відомства висловила переконання, що президент Хамід Карзай незабаром розробить принципи для реінтеграції членів руху “Талібан” та учасників інших угруповань, які готові повернутися до мирного життя.

Гілларі Клінтон наголосила на тому, що Афганістан та США мають різні точки зору на цілий ряд проблем і не можуть погоджуватися у всіх питаннях. “Однак, це не є перепоною досягнення спільних для наших країн і націй цілей”, – підсумувала глава американського дипломатичного відомства.

Останнім часом у відносинах між Вашингтоном і Кабулом дійсно спостерігалася неабияка напруженість. Афганське керівництво неодноразово піддавалося нищівній критиці за порушення під час виборчого процесу, нездатність створити повноцінні органи влади на місцях та небажання активніше боротися з корупцією. Неабияке роздратування Білого дому викликав і візит до афганської столиці іранського президента Махмуда Ахмадінежада.

У свою чергу Хамід Карзай теж неодноразово дозволяв собі критику відносно того, що союзники та міжнародні спостерігачі надто втручаються у внутрішні справи суверенної держави. Місцеві ЗМІ навіть розповсюдили інформацію про те, що Карзай на зустрічі з членами парламенту заявив – якщо так буде продовжуватися й надалі, то дії талібів перетворяться на виправдану боротьбу за незалежність країни. Незадоволення висловлювалося і ходом операцій, під час яких страждають і гинуть мирні жителі.

Одним із спірних питань стала також ініціатива Карзая про необхідність примиритися із керівниками руху “Талібан”. Білий дім довго обговорював цю проблему, однак єдиної думки серед адміністрації досягти не вдалося. Існують побоювання відносно того, як американці поставляться до такої позиції керівництва США.

Зустріч лідерів двох країн у Вашингтоні серед іншого мала на меті продемонструвати, що сторонам вдалося подолати непорозуміння. Барак Обама наголосив на тому, що існування напруженості між Афганістаном та США “у більшості випадків було перебільшене”. Разом з тим він визнав існування цілого ряду спірних питань, які обговорювалися під час “чесної та відкритої дискусії”.

Хамід Карзай пояснив, що дружні й партнерські відносини двох країн вибудовуються за надзвичайно складних умов. Ведення війни проти терору вимагає жертв від обох союзників, і їх позиції на деякі питання можуть не співпадати. “Головний момент полягає в тому, що зараз ми зв’язані міцніше, аніж коли б то не було. І цей обнадійливий меседж я передам народові Афганістану”, – зазначив він. Хамід Карзай висловив сподівання, що за підтримки партнерів Афганістан уже за кілька років перестане бути “тяжкою ношею” на плечах союзників, зможе самостійно захищати власну територію та забезпечувати усі потреби населення.

Барак Обама прийме у Білому домі

прем’єр-міністра Лівану Саада аль-Харірі

Зустріч двох лідерів запланована на 24 травня, повідомляє прес-служба президентської адміністрації. “Візит прем’єр-міністра є символом близьких та історичних відносин між Ліваном та Сполученими Штатами Америки”, – йдеться у документі. Саад аль-Харірі вперше відвідає американську столицю з офіційним візитом за час перебування при владі. Президент США сподівається провести з високим гостем консультації щодо широкого кола питань, які є важливими для обох сторін. Зокрема, йтиметься про підтримку незалежності та суверенітету Лівану, а також – про становлення миру й стабільності в регіоні.

“Ми особливо раді вітати прем’єр-міністра під час головування Лівану в Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй”, – наголошується у заяві речника Білого дому

Візит Саада аль-Харірі проходитиме на фоні загострення ситуації в регіоні. Ізраїль звинувачує Сирію в тому, що вона озброює ліванське радикальне угруповання “Гезболла” оперативно-тактичними ракетами “Скад”. Дамаск та Бейрут цю інформацію спростовують, називаючи її “спланованою провокацією”. Сполучені Штати Америки спочатку розділяли занепокоєння ізраїльської сторони, однак пізніше змушені були визнати, що таємно переправити через кордон озброєння такого типу було неможливо. Разом з тим, офіційний представник Державного департаменту США закликав Сирію утриматися від будь-якої підтримки радикальних угруповань, оскільки це може призвести до розгортання нового конфлікту в регіоні.

Між тим, Білий дім готує запит до Конгресу із вимогою виділити додатково 205 млн. доларів для допомоги Ізраїлю у розгортанні системи протиракетної оборони “Залізний купол” (Iron Dome). Про це журналістам розповів офіційний представник Білого дому Томмі Вієтор. Система ПРО була розроблена в Ізраїлі і вже пройшла перші випробування. Невеликі камери та радари використовуються для того, аби відслідковувати та нейтралізовувати ракети малого радіусу дії, якими територію країни обстрілюють із південного Лівану та Сектору Газа.

Представник президентської адміністрації США підтвердив, що американські експерти ознайомилися із особливостями роботи системи минулої осені. Відповідно до їхніх висновків, проект вартий того, щоб одержати підтримку з боку Сполучених Штатів Америки. “Президент розуміє, яку небезпеку становлять ракети, випущені рухом “Хамас” та угрупованням “Хезболла” на ізраїльську територію. Саме тому він вирішив запросити у Конгресу фінанси для підтримки розгортання системи оборони проти ракет малої дальності”, – підтвердив Томмі Вієтор.

Передбачається, що зазначена сума повинна бути виділена додатково до щорічної фінансової підтримки, яка надається Сполученими Штатами Америки. Зокрема, у 2009 році Ізраїль отримав від Вашингтону 2,55 млрд. доларів. В 2012 році допомога зросте до 3 млрд. доларів, а протягом 2013-2018 щорічно виділятиметься 3,15 млрд.

“Наші зобов’язання щодо безпеки Ізраїлю непохитні, а наші відносини у сфері безпеки міцніші, аніж коли б то не було раніше. Сполучені Штати Америки та наш союзник Ізраїль поділяють багато спільних безпекових викликів – від боротьби з тероризмом до протистояння загрозам, що надходять від іранської ядерної програми”,– підсумував представник Білого дому.

Старший онук 39-го президента США Джиммі Картера отримав місце сенатора від штату Джорджия, відповідно до результатів позачергових виборів. Джейсонові Картеру вдалося отримати впевнену перемогу над своїм суперником Томом Стаббсом, набравши 65% голосів мешканців округу ДеКальб (№ 42-й виборчий округ).

34-річний адвокат із Атланти став першим членом сім’ї Картерів, що зайняв виборну державну посаду з часів перемоги Джиммі Картера на президентських перегонах 1976 року. “Моя родина відкрила мені двері, однак рішення люди приймали з огляду на мої заслуги, а не на мою сім’ю”, – наголосив новобраний сенатор після оприлюднення результатів. Однак, він подякував родичам за підтримку й розуміння, якою був оточений під час перегонів.

Позачергові вибори в окрузі штату Джорджия були проведені після того, як сенатор Девід Альдерман відмовився від крісла у зв’язку з призначенням на посаду посла США в Сінгапурі. Демократ Джейсон Картер працюватиме у верхній конгресовій палаті принаймні до кінця року, доки не закінчиться термін його попередника. Аби залишитися на наступний термін, йому доведеться заручитися підтримкою більшості на загальних виборах.

В окрузі, де переміг Джейсон Картер, більшою повагою користуються ідеї Демократичної партії, тому колишнього президента все ще вважають впливовою політичною фігурою. До того, як переїхати до Білого дому, Джиммі Картер двічі обирався до Сенату, а в 1971 році став губернатором штату. Його син Джек Картер балотувався до верхньої конгресової палати у 2006 році від штату Невада, однак програв суперникові-республіканцю.