rss
04/01/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Точка зору

Побувши ледве 55 днів при владі, новообраний Президент України Віктор Янукович вже вкотре встиг відвідати Москву. І як стало відомо, під час своїх останніх відвідин, 21 квітня 2010 року, на догоду російським можновладцям - Медведєву і Путіну, - уклав з ними угоду, за якою було надано російському чорноморському флоту дозвіл на його перебування на суверенній території України ще додаткових 25 років після терміну, який мав закінчитися через сім років.

Взаміну за цей подарунок Росії Президент Янукович одержав можливість купувати в Росії газ за зниженою ціною на 30 відсотків на протязі наступних 9 років. Невідомо, чому була угода на термін дев'ять років, але 30 відсотків мені нагадує 30 срібняків, за яких Юда продав Христа. Занижена ціна за газ була мізерним поступком Росії для України, бо невідомо який буде курс цін на газ в наступних роках і як встановлюватиметься його базова ціна, від якої нараховуватиметься знижка, і хто її встановлятиме.

Авторитетні знавці Конституції України стверджують, що підписання договору Президентом Януковичем суперечить 17 статті Конституції України, яка забороняє перебування військ чужої країни на території України.

Не знаю, чи те, що сталося 21 квітня 2010 року, хтось передбачав, а якщо передбачав то напевно не думав, що станеться з такою швидкістю після того, як Віктор Янукович поселиться на Банковій. Хтось міг навіть думати, що це питання може, евентуально, стати об'єктом обговорення як на політичному рівні, так і в народі. Адже територія України - це земля українського народу, і одна людина, будь вона президентом, не може нею торгувати самовільно. Згадаймо, як вже довго обговорюється питання вступу України в НАТО, що в ніякому випадку не загрожує територіальній цілісності України, і воно ще довго буде обговорюватися. Натомість надання чужій країні дозволу на утримання нею військової бази на твоїй території, яка, як знаємо з історії, хоче тебе підкорити і проковтнути, це політично непродуманий крок, який могла зробити тільки така людина, для якої Незалежність України не є цінністю.

Тому підписання цього договору Президентом України Януковичем треба розцінювати не тільки як ганебний крок глави держави, але як державний злочин. А тим більше, як знаємо з історії, всі договори Росії з Україною виходили в некористь для України. Згадаймо Переяславські домовлення від 1654 року, які закінчилися ліквідацією Гетьманщини Росією. Експерти кажуть, що севастопольська морська база немає ніякого стратегічно­оборонного значення для Росії. Якщо так, то чому ж тоді Росії хочеться утримувати цю базу, хоч це їй дорого не коштувало досі, й мало що більше коштуватиме від тепер. Натомість перебування російського флоту в Севастополі має експансійне значення для Росії, яка ще й до сьогодні не позбулася імперських амбіцій. Саме тому Росія хоче зберігати свою присутність в Криму, чого не помічає Президент України Янукович, та й ще торує для цього Росії дорогу.

Тож не дивно, що свідомі українці, як в Україні, так і ті, що в силу обставин перебувають за її межами на заробітках (ці останні направляють в українську економіку мільйони доларів щорічно), зустріли підписання угоди Президентом Януковичем з неймовірним обуренням. Це був шок для кожного свідомого українця і спонтанно вилився у реакцію масштабних розмірів. Це засвідчили події у Верховній Раді, і продовжують засвідчувати мітинги протестів по всій Україні, протести людей поза межами України перед її консулятами та амбасадами. Інтернет заповнився сотнями заяв, висловів занепокоєння, листами, в яких домінує осуд скандальної угоди Януковича з Москвою. Сьогодні українець питає українця: як міг Янукович, ґарант цілісности української державної території, легковажно віддавати її частку в довготермінову оренду чужій державі, політика якої ведеться на позбавлення її суверенітету та незалежності?

Може не треба дивуватися, бо Янукович ніколи не виявляв ні патріотизму, ні особливої любови до незалежности України. Він мабуть не любить, що Україна проголосила свою незалежність. Чи хтось може назвати хоч один приклад, який свідчив би про те, що Янукович працював на поповнення України українським, національним змістом. За те можна назвати багато прикладів на підтвердження протилежности. Ви їх знаєте.

Сьогодні запізно критикувати тих, що промостили дорогу Януковичу до президентської влади. Це нічого не дасть. Це вже вчорашній день, а критика ще більше вестиме до протистояння серед демократичних сил. На жаль, демократичний блок - це збір дрібних партій і груп, і часом виглядає, що чим менша група, тим домагається більшого голосу.

Сьогоднішнє невдоволення діями Президента Януковича - це нова Помаранчева революція. У 2004 та в наступних роках демократичнонаціональна "еліта", на жаль, не зуміла використати той потенціал, що його монолітно продемонстрував український народ на Майдані Незалежности, жертвуючи своїм здоров'ям та іншими людськими невигодами в умовах холоду, голоду та матеріальних витрат. Світ високо оцінив Помаранчеву революцію, а наша "еліта" її недооцінила. Тут завадила партійна роздрібненість і, як згодом виявилося, непорозуміння між партійними провідниками були перешкодою до знайдення спільного знаменника до співпраці. Не було єдності!

Сьогодні існує ще більша потреба об'єднання провідників демократичнонаціональних сил. І це мусить статися, бо в іншому випадку - третьої нагоди не буде. Треба опрацювати нову стратегію, поповнити лави національно­демократичних сил новими людськими силами, а понад усе - закинути чвари, протистояння, хвальбу про те, хто більший патріот. (Патріот не той, що патріотично говорить, а той, що позитивно діє, не очікуючи похвал). Народ готовий до нової Помаранчевої революції, можливо в іншій формі. Але цим разом народ вимагає єдності серед провідників. Мусить бути єдиний фронт і "єдиномислення". В іншому випадку народ опиниться в ярмі, і за нанесені йому кривди викличе на суд перед Богом всіх тих, що не хотіли єднатися, що ставили свої "лідерські" амбіції вище від блага власного народу і України.

21 квітня 2010 року Янукович віддав Росії в оренду частку української землі - севастопольську морську базу, а що зробить завтра - можна тільки догадуватися. Тому антиукраїнські дії антиукраїнського президента Януковича треба спинити. Це зможуть зробити тільки об'єднані демократичнонаціональні сили. Настав час діяти, люди, ЯКЩО ВИ ЛЮДИ!!!

Здати все!

Незалежність для “чайників”

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com