Глава української держави узяв участь у роботі міжнародного саміту з проблем ядерної безпеки, що 12-13 квітня проходив у Вашингтоні. У робочій поїдці Віктора Януковича супроводжували глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін, міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, міністр палива та енергетики Юрій Бойко, міністр фінансів Федір Ярошенко, ряд помічників та радників.

Чи не найголовнішою подією перебування глави нашої держави в американській столиці стали його переговори з президентом США Бараком Обамою. Під час зустрічі сторони обговорили питання поглиблення двосторонньої співпраці, наслідків глобальної фінансової та економічної кризи, енергетичної та ядерної безпеки у світі. "Ми піднімали питання нерозповсюдження ядерних технологій та ядерної безпеки. Я цілком підтримав ініціативу американського лідера у цьому напрямку", - зазначив український Президент, коментуючи результати перемовин.

У спільній заяві президент України Віктор Янукович та глава американської держави Барак Обама ще раз "підтвердили стратегічний характер партнерства між Україною й США" та своє прагнення "реалізовувати його значний потенціал в рамках українсько-американської Хартії про стратегічне партнерство та Стратегічної комісії Україна-США".

"Барак Обама та Віктор Янукович обговорили проблеми відновлення після глобальної фінансової кризи. Глава української держави підтвердив намір тримати курс на реалізацію системних реформ та відновлення співпраці з МВФ. Барак Обама цей намір підтримав", йдеться у документі.

Перебуваючи у Вашингтоні, Віктор Янукович зробив важливу заяву про те, що Україна взяла на себе зобов'язання поступово позбавитися запасів високозбагаченого урану. Натомість офіційний Київ сподівається отримати відповідні технології, обладнання та фінансування. "Президент США оцінив рішення України як історичний крок та позицію лідера у питаннях енергетичної безпеки й нерозповсюдження", наголошується у заяві. Глава Білого дому відзначив "унікальний внесок України у справу ядерного роззброєння" і запевнив, що гарантії безпеки, надані в рамках Будапештського меморандуму з Україною від 5 грудня 1994 року, залишаються в силі.

Лідери двох країн погодилися продовжити спільну роботу над проблемами ядерної безпеки, включаючи зусилля з убезпечення майданчика ЧАЕС.

В рамках візиту до Вашингтону Віктор Янукович зустрівся з директором-розпорядником МВФ Домініком Стросс-Каном. Він високо оцінив результати переговорів української делегації з керівництвом Фонду, серед яких - рішення протягом наступних двох тижнів підготувати спільний Лист про наміри. У цьому документі мова йтиме про програму співробітництва не лише на поточний рік, а й на 2011-й.

Президент висловив переконання в тому, що урядові вдасться скоротити дефіцит державного бюджету до 6%, оскільки це є однією з умов МВФ для відновлення фінансового співробітництва з Україною. За його словами, необхідні розрахунки уже зроблені і вони мають під собою реальне підґрунтя. "Але мова не йде про те, щоб заморозити соціальні виплати. Ми обов'язково будемо виконувати соціальний закон", - підкреслив Віктор Янукович. Президент сподівається досягти цієї амбітної мети за рахунок оптимізації видатків, скорочення адміністративного персоналу, збільшення податків для заможних верств населення та там, "де це не буде знижувати економічний потенціал країни".

Перший заступник глави адміністрації президента Ірина Акімова розповіла журналістам про те, що співробітництво України з Міжнародним валютним фондом швидше за все піде по шляху підготовки нової, більш розширеної програми співпраці. Вона наголосила, що в цілому під час зустрічі "було зроблено ще один крок у напрямку позитивної співпраці з МВФ". Домінік Стросс-Кан у ході переговорів підкреслив, що головний фактор - фактор політичної стабільності дає можливість з упевненістю дивитися в майбутнє та розглядати Україну в якості надійного партнера, що виконує свої зобов'язання.

В рамках візиту Віктор Янукович зустрівся з міністром фінансів США Тімоті Гайтнером, президентом Російської Федерації Дмитром Медведєвим, главою Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао. Український лідер дав інтерв'ю телеканалові "СNN" та столичній газеті "The Washington Post".

Глава держави вклонився пам'ятнику Тарасові Шевченку, поклав квіти до монументу Кобзаря та поспілкувався із численними представниками української громади. Урочистості церемонії надавала пісня "Реве та стогне Дніпр широкий" у виконанні місцевого хору. Глава держави передав провідникам української громади у США подарунок з України - дві мальовничі бандури.

Учасників зібрання здебільшого цікавили питання, пов'язані з майбутнім України, її місцем у регіоні та світі. Віктор Янукович запевнив громаду, що наша держава має усі перспективи для успішного розвитку. Він пообіцяв докласти максимум зусиль для подолання наслідків глибокої фінансової кризи, об'єднання суспільства, розбудови міцної держави та відстоювання її інтересів на міжнародній арені.

Світлини автора

Нова ядерна концепція президента США Барака Обами

Сполучені Штати Америки мають скорочувати роль ядерної зброї у стратегії національної безпеки країни. І перший крок у досягненні цієї амбітної мети президент США Барак Обама бачить у прийнятті нової ядерної концепції "Nuclear Posture Review", представленої минулого тижня.

У спеціальній заяві з нагоди оприлюднення документу глава Білого дому наголосив, що відтепер найбільшою загрозою для США та міжнародної безпеки вважається не потенційна ядерна війна між державами, а ядерний тероризм з боку екстремістів та безвідповідальне розповсюдження ядерної зброї. "Крім того, доктрина визнає, що наша національна безпека та безпека наших партнерів і союзників може відстоюватися значним потенціалом американських звичайних озброєнь та надійною системою протиракетної оборони", зазначив головнокомандувач.

Оприлюднений документ дещо зміщує акценти, оскільки раніше зусилля значною мірою зосереджувалися на стримуванні ядерних амбіцій держав та протистоянні можливим ядерним ударам. Відповідно до його положень, діюча адміністрація обіцяє не вживати атомної зброї проти неядерних країн і навіть у випадку хімічної чи біологічної атаки проти США не вдаватися до цього крайнього заходу. Попередня адміністрація залишала за собою таку можливість.

Барак Обама наголосив на необхідності приділяти більше уваги програмам, які б запобігали розповсюдженню ядерної зброї. Глава Білого дому повідомив, що США ніколи не використають ядерну зброю проти країн, які таких арсеналів не мають, є членами Договору про нерозповсюдження і дотримуються взятих на себе зобов'язань. "Ті країни, які таких зобов'язань не дотримуються, опиняться у ще тіснішій ізоляції і зрозуміють, що гонитва за ядерною зброєю не зміцнює їхньої безпеки", підкреслив президент.

Міністр оборони США Роберт Гейтс на спеціальній прес-конференції підтвердив цю тезу. "Якщо тут і міститься меседж для Ірану та Північної Кореї, то він наступний: якщо ви готові грати за правилами, приєднатися до міжнародної спільноти, то ми візьмемо на себе ці зобов'язання і відносно вас. Однак, якщо ви за правилами грати не бажаєте, прагнете розповсюджувати зброю масового знищення, то ми залишаємо за собою усі можливі варіанти відповіді", підсумував глава Пентагону.

Американський головнокомандувач заявив, що США не проводитимуть ядерні тести й домагатимуться ратифікації Договору про повну заборону таких випробувань. "Сполучені Штати Америки не будуть також створювати нові ядерні боєголовки та здійснювати військові місії, спрямовані на збільшення ядерного потенціалу", наголошується у заяві Барака Обами. На його глибоке переконання, лише шляхом скорочення арсеналів, убезпечення ядерних матеріалів та зміцнення положень Договору про нерозповсюдження, можна запобігти ядерному тероризмові та наблизити день, коли така зброя перестане існувати.

Віце-президент США Джозеф Байден вважає, що сьогодні ядерні загрози від терористичних угруповань та держав, які прагнуть за будь-яку ціну отримати таку зброю, як ніколи реальні. Своє бачення проблематики він виклав у статті, яку надрукувало авторитетне видання "Los Angeles Times".

"Президент Обама зробив важливий крок до того, щоб подолати ці загрози. Він представив план, який зменшить роль ядерної зброї у стратегії нашої національної безпеки, однак гарантуватиме те, що наш арсенал залишатиметься безпечним та ефективним стільки, скільки це буде потрібно", наголошується у матеріалі.

Джозеф Байден переконаний, що оприлюднена днями нова доктрина США "Nuclear Posture Review" спрямована на "запобігання розповсюдженню ядерної зброї та досягнення миру й стабільності у світі без неї". Ця стратегія залишає далеко позаду підходи "ходової війни" і ставить зовсім інші пріоритети, які є актуальними зараз. "Вона визнає, що найбільшою загрозою для США та глобальної безпеки є не ядерне протистояння країн, а ядерний тероризм екстремістів та розповсюдження цієї зброї на величезну кількість країн", підкреслює віце-президент. За його словами, відтепер рішення про чисельність зброї та її розміщення прийматиметься виходячи не лише із фактора стримування, а з необхідності протистояння тероризмові та боротьби із її розповсюдженням.

Джозеф Байден зазначає, що із розвитком звичайних озброєнь та інших технологій, США потребують зараз значно менше ядерної зброї, аніж 10 років тому, аби зупинити противників і захистити союзників. "Після нового перегляду, ми збережемо лише ту зброю, яка потрібна для наших головних потреб", пояснює політик.

"Президент і я особисто дали американському народові обіцянку захистити його від ядерних ризиків. Вищих обов'язків у нас немає. Наша стратегія відповідає цим обіцянкам і протистоїть найнебезпечнішим загрозам, які виникли перед нашою планетою", підсумовується у статті.

Представлений документ визначає "фундаментальним завданням" збройних арсеналів стримування можливих атак на Сполучені Штати Америки чи їх союзників та партнерів. Деякі законодавці-демократи заохочували президента Барака Обаму окреслити її як "єдину мету", виключивши таким чином можливість першими використати потенціал у разі конфлікту. Однак, міністр оборони Роберт Гейтс підкреслив, що ядерні загрози все ще надзвичайно небезпечні, аби вводити подібні обмеження. "Ми усвідомлюємо, що маємо досягати прогресу на шляху, окресленому президентом. Проте, ми також усвідомлюємо, в якому світі живемо", зазначив він.

Реакція серед експертів та законодавців на оприлюднені нововведення виявилися неоднозначною. Дехто вважає невірним скорочувати роль ядерної складової у стратегії національної безпеки. Чимало аналітиків висловлюють занепокоєння щодо рішення модернізувати арсенал замість того, аби продовжувати розробляти новітню зброю.