В американському суспільстві наростає хвиля незадоволення реформуванням системи охорони здоров'я США

Після того, як президент США Барак Обама поставив свій підпис під основною частиною закону щодо реформування системи охорони здоров'я країни, Конгрес схвалив пакет поправок до нього. Голосування більш-менш успішно відбувалося в обох конгресових палатах. Після тривалих дискусій та спроб республіканців заблокувати проходження документу, Сенат врешті підтримав його 56-ма голосами. При цьому 43 законодавці висловилися проти.

Палата представників кількома годинами пізніше теж прийняла той самий пакет поправок 220-ма голосами проти 207-ми. Формально це стало завершенням так званої процедури "примирення", під час якої узгоджуються невідповідності у текстах документів обох палат.

Після схвалення усіх доповнень до закону Барак Обама може святкувати остаточну перемогу в нелегкій боротьбі за його прийняття, що тривала більше року. Глава Білого дому відразу після приходу до влади заявив про те, що система охорони здоров'я країни потребує докорінних змін і зробив це одним з ключових пріоритетів адміністрації щодо порятунку американської економіки.

Передбачається, що запропоновані зміни поставлять у більш жорсткі умови страхові компанії та створять здорову конкуренцію на ринку таких послуг. З іншого боку, вперше наявність страхових полісів вимагатимуть у всіх громадян, а за невиконання цього правила доведеться відповідати матеріальними санкціями.

Тим часом у суспільстві наростає невдоволення положеннями документу і тими змінами, які принесе його запровадження. Зокрема, прокурори 14 американських штатів вважають за необхідне опротестувати закон щодо реформування системи охорони здоров'я в країні, під яким президент США Барак Обама уже встиг поставити свій підпис. Підставою для такого рішучого кроку вони називають неконституційність деяких положень документу. Наприклад, генеральний прокурор штату Флорида Білл Макколум заявив, що Конституція ніколи не дозволить прямо чи шляхом погроз штрафними санкціями змушувати усіх громадян купувати страхові поліси. "Ця акція генеральних прокурорів обох партій по всій країні має дати зрозуміти федеральному урядові, що ми не будемо терпіти порушень конституційних прав наших громадян та суверенітету штатів", - підкреслив він.

Під судовим позовом поставив підпис і прокурор Луїзіани Джеймс Кардвелл. Окремі документи, однак з подібними претензіями та звинуваченнями, подали прокурори штатів Алабама, Вірджинія, Колорадо, Айдахо, Мічиган, Небраска, Пенсільванія, Південна Кароліна, Техас, Південна Дакота, Юта та Вашингтон.

Прокурор Південної Кароліни Генрі Макмастер заявив про необхідність захистити суверенітет свого штату. Він переконаний, що підготовка позовів - єдиний реальний спосіб "захистити американський народ від безпрецедентної атаки на державну систему".

Серед тих, хто підтримав ініціативу - 12 прокурорів-республіканців. Однак, Білл Макколум висловив сподівання, що до них приєднаються і демократи. "Це питання торкається усіх нас, оскільки воно стосується прав та свобод громадян, і безпосередньо пов'язане із виконанням наших конституційних обов'язків на посадах генеральних прокурорів", пояснив він. Білл Макколум називає новий закон "податком на життя" для вільних громадян вільної країни, що суперечить усім нормам основного закону США. Більш того, на його глибоке переконання, реалізація положень документу ляже тяжким фінансовим тягарем на штати та органи місцевого самоуправління.

Тим часом, ЗМІ з багатьох регіонів повідомляють про те, реформа системи охорони здоров'я може мати негативні наслідки для здоров'я та спокій конгресменів-демократів, які за неї голосували. Законодавці почали отримувати листи з погрозами та образами, масовими стали скарги на розбиті вікна, постріли у місцевих представництвах Демократичної партії. Доводиться констатувати, що реакція на реформу охорони здоров'я набуває масового характеру та кримінального відтінку. Конгресвумен Ліза Слоттер, наприклад, отримала повідомлення, що було найнято професійного вбивцю, від рук якого постраждають рідні парламентарів. Член Палати представників Ерік Кантор заявив про те, що його офіс в Річмонді (штат Вірджинія) обстріляли невідомі. Один із найбільш активних прихильників реформи конгресмен Расс Карнахан виявив на газоні біля власного будинку порожній гріб. До перевірки усіх цих фактів долучилося Федеральне бюро розслідувань, однак поки про результати їх діяльності не повідомляється.

Більшість фахівців твердять, що хвиля громадського незадоволення, яка підігрівається противниками реформи та самими страховими компаніями, стихне ще не скоро. Питання ж про відповідність ініціативи Конституції, навантаження на американську економіку та правомірність штрафів за відсутність полісу залишатимуться актуальними принаймні до наступних президентських перегонів.

Візит Біньяміна Нетаньяху до Вашингтону минулого тижня відбувався на фоні відчутного загострення американсько-ізраїльських відносин через заяву Ізраїлю про намір продовжити будівництво у східній частині Єрусалиму. До того, як зустрітися з президентом США, прем'єр-міністр провів переговори з Державним секретарем Хілларі Клінтон та поспілкувався на Капітолійському пагорбі з конгресовими лідерами.

Візит Біньяміна Нетаньяху до Вашингтону
не допоміг подолати розбіжностей

Попри усі сподівання, не сприяла цьому навіть особиста зустріч прем'єр-міністра Ізраїлю та президента США, яка відбулася у Білому домі. Барак Обама провів переговори з ізраїльським прем'єром, аби обговорити наміри Ізраїлю продовжити будівництво 1,6 тисяч одиниць житла у східній частині Єрусалиму та наслідки такого рішення для просування мирного процесу в регіоні. Перемовини відбувалися за закритими дверима, жоден із учасників не коментував їх результатів для широкого загалу. Однак, за словами речника президентської адміністрації, після зустрічі залишилися питання, за якими не вдалося досягти згоди.

Роберт Гіббс назвав переговори, які тривали більше трьох годин, "чесною та відкритою дискусією", що була зосереджена на проблемах регіональної безпеки та можливостях досягнення всестороннього миру. За його словами, Барак Обама попросив Біньяміна Нетаньяху "вжити певних кроків для відновлення довіри" між учасниками мирних переговорів. Разом з тим, він відмовився дати більш детальні пояснення щодо предмету розмови двох лідерів.

Візит Біньяміна Нетаньяху до Вашингтону минулого тижня проходив на фоні відчутного загострення американсько-ізраїльських відносин. Причиною цьому послужила заява ізраїльського керівництва про намір зводити додаткові будівлі у східній частині Єрусалиму. Як наслідок - було перенесено на більш пізній строк поїздку спецпосланника американської адміністрації на Близькому Сході Джорджа Мітчелла до регіону. Гілларі Клінтон попередила, що будівництво житла для поселенців обернеться "вкрай негативними наслідками" для двосторонніх відносин. З різкою критикою виступив і віце-президент США Джозеф Байден.

Однак, перебуваючи у Вашингтоні, Біньямін Нетаньяху обмінявся думками щодо можливості повернення до палестино-ізраїльських переговорів із Державним секретарем США Гілларі Клінтон. Представник Держдепу розповів журналістам, що переговори, які мали відбутися у стінах дипломатичного відомства, були перенесені до готелю "Mayflower". З такою ініціативою виступила ізраїльська сторона. Зустріч Держсекретаря США та прем'єр-міністра Ізраїлю проходила за закритими дверима один-на-один і тривала більше години. Пізніше обговорення продовжилося у присутності міністра оборони Ізраїлю Ехуда Барака.

Журналісти не змогли адресувати свої численні питання учасникам зустрічі, оскільки зустріч з пресою після її закінчення відмінили. Натомість, заступник глави американського зовнішньополітичного відомства зі зв'язків з громадськістю Філіп Кроулі пояснив, що сторони "продовжили дискусії щодо конкретних дій, які можуть бути вжиті для покращення атмосфери та продовження переговорів" між ізраїльтянами та палестинцями.

Своє ставлення до позиції палестинської та американської сторони у цьому спірному питанні Біньямін Нетаньяху висловив під час зустрічі з конгресменами. Він заявив, що необ´рунтовані вимоги до ізраїльської сторони можуть стати причиною затримки ще на рік близькосхідних мирних переговорів. "Ми не повинні потрапити до пастки нелогічних та необ´рунтованих вимог. Це може затримати мирні переговори ще на рік", - передав слова прем'єра його речник.

У свою чергу спікер Палати представників Ненсі Пелосі наголосила на давніх та глибоких зв'язках двох країн, однак не висловила жодного занепокоєння ситуацією навколо наміру ізраїльського керівництва зводити додаткові будівлі у східній частині Єрусалиму. "Довготривала дружба між США та Ізраїлем базується на спільних цінностях: демократія, плюралізм, свобода та надія на мир і безпеку для наших дітей", - зазначила конгресвумен.

Ненсі Пелосі підкреслила, що серед законодавців не існує розбіжностей у цьому питанні. "У Конгресі ми всі в один голос підтримуємо Ізраїль", - заявила вона. Спікер нижньої палати зазначила, що на Капітолійському пагорбі цілком поділяють занепокоєння партнерів відносно ядерних амбіцій Тегерану. "Ми залишаємося відданими ідеям просування мирного процесу, відстоювання безпеки Ізраїлю, розробки відповідальних санкцій проти Ірану", - підсумувала Ненсі Пелосі.

США та Росія підпишуть новий договір про стратегічні

та наступальні озброєння 8 квітня

Сполучені Штати Америки та Російська федерація після року інтенсивних переговорів дійшли врешті згоди щодо нового договору про стратегічні та наступальні озброєння. Таку заяву днями зробив президент США Барак Обама за результатами телефонної розмови зі своїм російським колегою Дмитром Медведєвим.

Глава Білого дому зазначив, що від початку його перебування на посаді одним із головним пріоритетів діючої адміністрації було протистояння ядерній загрозі. "Ось чому у квітні минулого року в Празі я поклав початок американській ініціативі домогтися миру й безпеки у світі без ядерної зброї, мети, про яку говорили такі президенти як Джон Кеннеді та Рональд Рейган", - зазначив Барак Обама. Він підкреслив, що консультації з РФ щодо договору про скорочення стратегічних озброєнь (Strategic Arms Reduction Treaty - START) стали однією із основних складових політики американської адміністрації у цій сфері.

Барак Обама зазначив, що "перезавантаження" відносин з Російською Федерацією сприяло інтенсифікації двосторонньої співпраці у багатьох напрямках. Серед них - проблема Афганістану, боротьба з економічною кризою через структури G-20, протистояння ядерним амбіціям Ірану та цілий ряд інших.

За словами президента, новий договір START передбачає прогрес у кількох аспектах: скороченні майже на третину ядерних озброєнь, значне зменшення ракет та пускових установок. "Він також є свідченням гнучкості, яка нам потрібна для захисту та підтримки нашої національної безпеки і для гарантування нашим союзникам непохитності своїх зобов'язань у безпековій сфері", - наголосив Барак Обама.

Глава Білого дому зазначив, що дві найбільші ядерні держави у світі беруть на себе ряд серйозних зобов'язань щодо нового договору, демонструючи тим самим роль лідерів у глобальних зусиллях зупинити розповсюдження ядерної зброї. Він висловив переконання, що це слугуватиме прикладом для інших країн.

Барак Обама повідомив, що підписання договору заплановане на 8 квітня і відбудеться у Празі.