За документ у Палаті представників було віддано 219 голосів, не підтримали його положень 212 законодавців. Голосування поставило крапку у довготривалому процесі консультацій, обговорень та дебатів, що тривали не один місяць. Закон повинен закласти підвалини для створення дієздатної мережі, яка б гарантувала населенню якісне медичне обслуговування та забезпечити страховими полісами більше 32 млн. американців, що зараз не мають можливості оплачувати такі послуги. Без річної страхівки жителі країни не звертаються до місцевих лікарів навіть за невідкладною допомогою, а госпіталізація чи нескладна операція можуть повністю розорити родину із низьким та середнім статком.

Законопроект, який демократам вдалося провести через нижню палату без єдиного голосу з боку представників Республіканської партії, уже назвали найбільшою перемогою Барака Обами за весь час його президентства. "Це - Акт про громадянські права ХХ-го століття", - прокоментував результати голосування демократ Джеймс Клейберн від штату Південна Кароліна.

Реформа, ініційована діючим главою Білого дому, дійсно вражає своєю масштабністю. Коли основні положення були вперше представлені на розсуд широкої громадськості, Бюджетний офіс Конгресу оцінив її у 1,6 трлн. доларів, що на фоні глибокої фінансової кризи в державі здавалося неймовірною сумою. Однак, Барак Обама продовжував наполягати на тому, що глибока трансформація системи охорони здоров'я є одним з ключових пріоритетів адміністрації щодо порятунку американської економіки. Він неодноразово стверджував, що сучасний стан системи медичного забезпечення та страхування громадян є "однією з найбіліших загроз не тільки для добробуту американських сімей, але й для основи американської економіки".

Республіканську меншість, однак, така теза не переконала. Не погоджувалися із високими витратами бюджетних коштів і ряд представників Демократичної партії. Після тривалих дискусій бюджет на реформу системи охорони здоров'я вдалося звести до 940 млрд. доларів, які мають бути виділені протягом наступних 10 років. Противники радикальних змін посилаються на те, що дефіцит федерального бюджету країни уже перевищив 220 млрд. доларів, а державний борг Сполучених Штатів Америки наблизився до відмітки в 12 трлн. доларів.

Контраргументом прибічників реформи стали попередні оцінки аналітиків та Бюджетного офісу Конгресу, відповідно до яких реалізація запропонованих інновацій дозволить скоротити бюджетний дефіцит на 138 мільярдів доларів протягом десяти років. Очікується, що нововведення зможуть повноцінно діяти вже з 2014 року, довівши кількість американців зі страховими полісами до 95% населення.

Основним каменем спотикання між двома партіями стала пропозиція президента щодо введення плану державного медичного страхування як однієї з альтернатив тим страховим пакетам, що пропонують приватні компанії. Республіканці рішуче відстоювали свою позицію і наполягали, що система державного медичного обслуговування несе ризик для основ ринкової економіки США, оскільки загрожує знищити принцип конкурентного змагання у цій сфері. До того ж, на їхню думку, введення опції державного страхування відіб'ється на якості обслуговування пацієнтів. Однак, законопроект, підтриманий Палатою представників, передбачає створення спеціальної федеральної служби, завданням якої буде боротьба із необ´рунтованим підвищенням страхових виплат та іншими серйозними порушення з боку недобросовісних страхових компаній. Їх буде поставлено в досить жорсткі рамки, серед яких - заборона на відмову страхувати хворих людей, які потребують лікування.

Передбачається, що запропоновані зміни створять умови для здорової конкуренції на ринку страхування, що допоможе кожному американцю підібрати поліс відповідно до власних статків.

З іншого боку, вперше пропонується зробити страхування обов'язковим для усіх громадян і ввести санкції за недотримання цього правила. Медичні послуги для бідних в рамках програми "Medicaid" будуть значно розширені, а для родин з 4-ох осіб, що отримують до 88 тисяч доларів на рік, буде встановлена федеральна допомога у сплаті за страхові послуги.

Компанії та підприємства, які допомагатимуть співробітникам вирішувати питання зі страхуванням, будуть стимулюватися спеціальними державними програмами. Ініціативи пропонують збільшити соціальні виплати, які заможні американці здійснюють в рамках пенсійної програми. Мова йде також про підвищення зборів та платежів із фармацевтичної промисловості та виробників медичного обладнання.

Глава Білого дому висловив задоволення тим, що конгресменам вдалося схвалити законопроект. "Ми довели, що все ще є народом, який здатен до величезних звершень", - наголосив Барак Обама у спеціальній заяві. Він підкреслив, що для більшості американців дебати навколо системи охорони здоров'я не були абстрактною темою, адже для від прийняття цього закону залежить добробут їхніх родин. "Це-перемога американського народу та здорового глузду. Сьогодні було закладено черговий камінь у фундамент американської мрії", - підсумував президент. Аби бути присутнім під час доленосного голосування, він скасував заплановану поїздку до Індонезії та Австралії.

На перший погляд запропоновані адміністрацією Білого дому фундаментальні зміни до законодавства мали б сприйматися широкою громадськістю з ентузіазмом. Однак, на практиці виявилося, що суперечки навколо реформи розкололи суспільство. Дебати на Капітолійському пагорбі супроводжувалися хвилями протестів проти запропонованих змін, організованими по всіх країні консервативними активістами. Навіть вирішальне голосування у неділю відбувалося під гучні заклики мітингуючих "убити" законопроект. Біля стін Капітолію зібралися сотні незгодних із докорінними змінами у системі охорони здоров'я. Вони вважають, що ініціативи уряду Барака Обами погіршать якість їх медичного обслуговування.

Попри значні зусилля, Білому домові не вдалося зробити цей проект двопартійним, що президент декларував як одне із головних завдань. Республіканці в Палаті представників не підтримали положень законопроекту. Більш того, вони погрожують його переглянути, якщо отримають достатню кількість місць на конгресових виборах, запланованих на листопад 2010 року.

Основний законопроект, схвалений Палатою представників, був затверджений Сенатом іще наприкінці минулого року. Глава Білого дому має поставити свій підпис під документом протягом наступних кількох днів. Верхня ж палата почне дебати навколо пакету поправок до реформи, який Палата також прийняла у неділю 220-ома голосами проти 211.

Близько 10 тисяч людей вийшли на центральні вулиці міста, аби висловити свою незгоду із політикою діючої адміністрацій. Активісти антивоєнних організацій закликали припинити кровопролиття та повернути родинам батьків, синів та братів. На плакатах можна було побачити надписи: "Нам потрібні школи й робота, а не війна!", "Імперія вбиває демократію!", "Ветерани говорять: це - не наша війна!", "Виведіть війська зараз!". Учасники акції принесли на площу до Білого дому бутафорні гроби, обернувши їх в іракські, афганські та палестинські прапори. "Війна - це вбивство", скандували маніфестанти, вимагаючи згорнути американську присутність в регіоні.

Активісти намагалися привернути увагу громадськості й до того, що на військові потреби витрачаються мільйони доларів, коли економіці не вистачає ресурсів для створення нових робочих місць, гідного медичного обслуговування, фінансування місцевих органів та систем. "Більша частина руху проти воєн була зосереджена на адміністрації Буша та її політиці в Іраку та Афганістані. Буш пішов. Мільйони людей сподівалися, що це покладе край і війнам. Натомість, після року керівництва, нова адміністрація далека від їх завершення", розповів журналістам координатор об'єднання "ANSWER" Браян Бекер.

Деякі учасники акції протесту навпаки вважають, що за суперечками навколо внутрішньополітичних питань політики геть забули про солдатів та їх долі. "Усе, що ми чуємо зараз - охорона здоров'я, а для людей головними стали питання грошей і роботи. Їм слід нагадати, що за океаном триває дві війни і члени наших родин все ще знаходяться там", пояснив 61-річний Ларрі Сіверсон, чиї три сини служили в Іраку.

На знак протесту маніфестанти лягли поряд з бутафорними гробами біля забору Білого дому. 8 з них були заарештовані за відмову виконати вимоги правоохоронців - закон вимагає, щоб учасники протестів проходили навпроти президентської адміністрації і не зупинялися там на довгий час. Серед затриманих - відома активістка Сінді Шихан, чий син загинув в Іраку.

Фото автора