Американський Сенат прийняв резолюцію щодо України

Американський Сенат прийняв резолюцію, в якій визнав прогрес України у зміцненні демократичних інституцій та проведенні відкритих і прозорих виборів. У схваленому документі міститься заклик поважати територіальну цілісність та незалежність української держави.

Автори резолюції відзначають, що «відданість України стандартам демократичних, відкритих та прозорих виборів була необхідною умовою повної інтеграції у світову демократичну спільноту». При цьому звертається увага на те, що досягнення у сфері реформування виборчого законодавства, розвитку вільної та незалежної преси, становлення суспільних інституцій, які б поважали права людини, стали основою прогресу на шляху до демократії та процвітання. За висновками Організації з безпеки та співробітництва в Європі, другий тур президентських виборів 7 лютого 2010 року відповідав більшості вимог ОБСЄ та Ради Європи. До того ж, і в 2004, 2006 та 2007 роках вибори в Україні проходили відповідно до міжнародних стандартів цих організацій.

«Сполучені Штати Америки рішуче підтримують український народ у його зусиллях, спрямованих на побудову вільного й демократичного майбутнього, відповідно до Декларації про незалежність 1991 року», – йдеться у резолюції. Київ зробив необхідні кроки, спрямовані на інтеграцію до європейських інституцій, шляхом приєднання до Плану дій Україна-ЄС. Двосторонні відносини України та США підкріплені створенням Стратегічної комісії, інавгураційне засідання якої відбулося 9 грудня 2009 року у Вашингтоні.

Сенат наголосив на необхідності працювати над вирішенням решти проблем, пов’язаних із виборчим процесом, та на які було вказано ОБСЄ й іншими міжнародними організаціями, зазначається у тексті резолюції. Верхня конгресова палата закликала «усі сторони» поважати незалежність та територіальну цілісність України, а також – «її повноцінну інтеграцію до міжнародної демократичної спільноти».

У документі закріплено обіцянку надавати подальшу підтримку розвитку вільної та відкритої демократичної системи й прозорої ринкової економіки в Україні. «Сенат підтверджує свої зобов’язання щодо залучення уряду України до подальшого розвитку двосторонніх відносин в рамках Комісії стратегічного партнерства Україна-США», –підсумовується у документі.

 Україна продемонструвала суттєвий прогрес з дотриманням прав людини. Про це йдеться у черговому щорічному звіті «2009 Country Reports on Human Rights Practices», підготовленому Державним департаментом США. Усі вибори, що останнім часом проводилися в державі, були визнані вільними, прозорими й відкритими, наголошується у документі. Влада дійсно поважає законодавчо закріплені права на свободу слова, преси й зборів. Журналісти, рівно як і пересічні громадяни, можуть публічно критикувати владу. В країні вільно працюють неурядові організації, діють опозиційні рухи, при цьому не було жодного повідомлення про політично мотивовані зникнення людей чи вбивства.

Попри значні успіхи, залишаються невирішеними проблеми щодо перевищення правоохоронцями повноважень у місцях попереднього утримування підозрюваних. До того ж, умови в таких закладах все ще далекі від прийнятних. Не є рідкістю випадки антисемітизму та расової й етнічної нетерпимості. Надзвичайно актуальними названо проблеми торгівлі людьми й корупції у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У документі підкреслюється, що в світі залишається чимало урядів та режимів, які грубо й систематично порушують права людини. Звіт представила глава американського зовнішньополітичного відомства Гілларі Клінтон. «Права людини – річ універсальна, однак діють вони локально. Саме тому, ми маємо намір оцінювати усіх, зокрема й самих себе, відповідно до тих самих стандартів», – пояснила вона.

Держдеп назвав три основні тренди, які визначають характер порушень прав людини в 2009 році. Перший з них – «тривожні дані» про кількість тортур, вбивств, які не розслідувалися належним чином, та інших випадків недотримання основних прав.

У документі особливий наголос зроблено на те, що у деяких країнах введено нові надзвичайно суворі обмеження на існування неурядових організацій. За словами заступника Державного секретаря з питань демократії, прав людини та праці Майкла Познера, з 2008 року 25 держав запровадили додаткові перепони й усіляко перешкоджають реєстрації, вільній діяльності та отриманню ними закордонних коштів. Активісти таких рухів та організацій нерідко ставали жертвами грубого поводження та помирали насильницькою смертю. Серед них – чимало журналістів традиційних медіа та Інтернет-видань.
Іще однією проблемою, яка піднімається у звіті, стало «продовження та посилення» дискримінації членів релігійних груп, етнічних меншин, у деяких країнах ще й жінок, які «не мають доступу до політичної влади, аби захистити свої інтереси».
Серед держав, де ситуація заслуговує на особливу увагу й критику згадали Іран, Афганістан, Демократичну Республіку Конго, Судан, Пакистан, Кубу, Північну Корею та низку інших. Двічі було названо і Російську Федерацію – мова йшла про численні порушення прав людини у зонах конфлікту та обмеження свободи слова, зборів і об’єднань. У цьому контексті зазначається, що президентські вибори 2008 року не були «ні прозорими, ні вільними». У документі звертається увага на численні випадки «прямого й опосередкованого» урядового втручання в регіональні та місцеві вибори.

Звіт вказує на випадки свавілля правоохоронних органів, які дозволяють собі діяти насильницькими методами та утримають підозрюваних в неприйнятних для цього умовах. Проблема корупції в РФ – надзвичайно глибока, особливо – у судовій сфері. До того ж, почастішали випадки проведення обшуків без відповідних на те санкцій. Протягом року було вбито 8 журналістів, лише в одному із цих випадків влада знайшла винуватця.

Досить низьку оцінку щодо дотримання прав людини одержала й білоруська влада. Президент Лукашенко безпосередньо контролює усі органи влади та державні установи з 1994 року. Парламентські вибори 2008 року не стали виключенням і не відповідали жодним міжнародним стандартам. Продовжує надходити інформація про арешти й переслідування через політичні переконання та внаслідок критики на адресу влади, підсумовується у документі.

 Жінки-пілоти часів Другої світової війни одержали Золоті медалі Конгресу

Урочиста церемонія вручення найвищих цивільних нагород – Золотих медалей Конгресу відбулася на Капітолійському пагорбі. Їх отримали жінки-пілоти ВПС США часів Другої світової війни. Близько 200 представниць прекрасної статі, які за військових часів були змушені опанувати далеко не жіночу професію, одержали довгоочікуване визнання за свій патріотизм, хоробрість та мужність.

«Учасники підрозділу жіночої служби пілотів! Ми усі – ваші дочки і ви навчили нас літати», – звернулася до ветеранів спікер Палати представників Ненсі Пелосі. Вона наголосила, що протягом тривалих років вчинок цих людей не мав достатньої уваги й визнання.

Прийнявши високу нагороду, 88-ти річна Дені Перріш з Техасу підкреслила, що жінки робили це добровільно і не чекали на якусь особливу вдячність. Їхнім головним завданням було частково вивільнити чоловічий склад для більш складних місій за океаном. «Ми зробили це, бо були потрібні своїй країні», – пояснила літня жінка.

Днем раніше усі колишні пілоти взяли участь у церемонії покладання квітів до Меморіалу військово-повітряним силам США. Вони не приховували сліз і часто говорили про те, що для більшості з них уже не буде нагоди зібратися разом і згадати минулі часи.

До Конгресу деякі жінки принесли із собою фотографії своїх загиблих товаришів і нагороди отримували із думкою про тих, хто не дожив до цього дня. «Мене не турбує публічність і слава. За що дійсно болить душа, так це за те, що більше 900 пілотів уже пішли з життя, так і не дочекавшись на визнання», – поділилася своїми переживаннями 85-ти річна Хагхез Кайллер з Каліфорнії.

Підрозділ Жіночої служби пілотів військово-повітряних сил (Women Airforce Service Pilots – WASP) був сформований із цивільних льотчиць-добровольців в 1943. Бажання виконувати складні завдання і бойові місії тоді виявили більше 1 100 представниць прекрасної статі, 38 з них загинули. Однак, протягом тривалого періоду часу їх вважали цивільними працівниками і жінки не користувалися пільгами, доступними військовим. Лише в 1977 році, після тривалої боротьби за свої права, учасниці WASP отримали статус ветеранів.

Сполучені Штати Америки продовжуватимуть надавати допомогу постраждалій від землетрусу Республіці Гаїті. Про це заявив глава Білого Дому Барак Обама після зустрічі у Вашингтоні з президентом Гаїті Рене Превалем.

«Ситуація в регіоні залишається надзвичайно складною і не слід плекати ілюзій відносно того, що криза закінчилася», – попередив американський лідер. «Багато гаїтян все ще конче потребують, прихистку, продуктів харчування й ліків», –додав він. Барак Обама наголосив, що скоро розпочнеться сезон весняних дощів і проблеми стануть масштабнішими. «Завдання зараз полягає в тому, щоб запобігти іще одній катастрофі», – підсумував Барак Обама.

Глава Білого дому наголосив, що на Гаїті залишається цивільний персонал, військові ж передають повноваження та функції з контролю та відновлення країни місцевим фахівцям та міжнародним партнерам. «Зобов’язання США щодо надання допомоги постраждалій державі мають залишатися в силі й будуть виконані. Це та обіцянка, яку я давав після трагедії, і яку я маю намір дотриматися», – наголосив Президент. Він висловив сподівання, що конференція донорів, яка незабаром відбудеться в Нью-Йорку, стане доброю нагодою для усіх сторін допомогти Гаїті відбудуватися після страшної катастрофи та підтримати країну на шляху її руху до кращого майбутнього.

У свою чергу Рене Преваль від імені усього гаїтянського народу висловив глибоку вдячність за допомогу в час відчаю. «Масштаби руйнувань, яких зазнала Гаїті в результаті землетрусу 12 січня 2010 року, важко уявити. Однак, і відповідь міжнародної спільноти – від Азії до Африки, зі США, Канади, Латинської Америки, країн Карибського Басейну, від Європи до Близького Сходу, теж була відповідною», – наголосив Президент Республіки Гаїті.

Гість Білого Дому закликав «винести уроки» із трагічних подій і покращити систему координації міжнародних зусиль на випадок подібних катастроф у майбутньому. Він висловився на підтримку ідеї створення при Організації Об’єднаних Націй «червоних касок» – підрозділу оперативного реагування в умовах стихійних лих.

В рамках робочого візиту до Вашингтону Рене Преваль провів переговори з Державним Секретарем США Гілларі Клінтон. Глава американського зовнішньополітичного відомства висловила глибоке переконання в тому, що проведення чергових виборів на Гаїті є запорукою стабільності та легітимності роботи уряду країни. Вона пообіцяла високому гостеві підтримку з боку американських партнерів. «Я запевнила Президента Преваля, що Сполучені Штати Америки будуть працювати з міжнародною спільнотою, аби вибори пройшли якомога скоріше», – наголосила вона.

Президент Гаїті вважає абсолютно недопустимою ситуацію, за якої існуватиме тимчасовий уряд, що не буде легітимним. «Ми обов’язково повинні мати законний уряд», – заявив він. Рене Преваль наголосив, що парламентські та президентські вибори необхідно провести до кінця року, коли закінчиться термін його повноважень. «Існування тимчасового уряду стане справжньою катастрофою. Він не буде легітимним, не існуватиме парламенту, відбудеться повернення до 2004 року”, – переконаний президент.

Вибори законодавчого органу влади на Гаїті були заплановані на початок 2010 року, однак після сильного землетрусу, що забрав життя більше 220 тисяч людей, їх довелося перенести.