Безумовно 2010-й рік є для нас дуже багатим на події. Ще свіжим є відголос двох турів президентських виборів, залишається на порядку денному можливість проведення відтермінованих виборів до місцевих рад в Україні, як і дострокових виборів до Верховної Ради. Ми безумовно в певний спосіб беремо у цих процесах активну участь, наскільки це можливо. Але ще однією важливою подією для усіх українців, які проживають на теренах Сполучених Штатів Америки є всеамериканський перепис населення. На перший погляд, це внутрішня справа Америки і не зачіпає нас, як одну з громад багатонаціональної держави. Та насправді участь у цьому найважливішому обліку населення США є надзвичайно важливою для усіх національностей та спільнот однієї з найбільш населених держав світу. І найголовніше для нас, українців, незалежно від громадянства чи статусу перебування обов'язково взяти участь у Переписі населення-2010 і заявити про себе, поставивши позначки не лише у графі "Білий чи біла" стосовно раси, але й у графі "Інша раса" - і дописати - "Українець". Далі я спробую пояснити необхідність такого вибору.

Про силу і важливість української громади в США не доводиться говорити, адже це прекрасно видно з великої кількості парафій, шкіл, фінансових установ та різного виду підприємств та організацій. В цілій низці американських міст є Українські околиці, які для усіх нас стали насправді тою частинкою України закордоном, далеко від дому. Багато вихідців із Південно-Східної України справедливо відзначають, що тут, можливо, більш збережено українські традиції та культуру, ніж у них в Донецьку, Луганську чи Одесі. Та все ж, нам не слід недооцінювати та забувати про велику силу американізації, яка за своїм розмахом та силою є зовсім не слабшою від русифікації, мадяризації, румунізації чи полонізації, хоча й на відміну від попередніх, є цілком природною на своїй території. А отже, щоб якось опиратись їй, не втрачаючи своєї ідентичності, нам слід об'єднатись та голосно заявити про себе. Іншою великою проблемою, особливо четвертої хвилі, є незнання англійської мови і як наслідок - необхідність в послугах українських перекладачів чи просто потреба в українській версії численних Інтернет-сторінок та урядових програм. На превеликий жаль, небагато людей знають про низку законів прийнятих адміністрацією Президента Клінтона на забезпечення необхідним перекладом рідною мовою (!!!) пацієнтів у лікарнях, а також й неангломовних мешканців США у судах та багатьох інших сферах. Саме це й дало зелене світло для появи великої кількості приватних перекладацьких компаній, як і посприяло міжнародній компанії "Мовна лінія" ("Language Line"), послугами яких Ви маєте право скористатись Вашою рідною мовою (а y випадку справ у поліції, державних, фінансових установах, магазинах чи соціологічних компаніях - безкоштовно для Вас, за рахунок установи). Однак багато представників саме останньої хвилі часто від незнання, а іноді і під дією постколоніальних комплексів, запитують про послуги не українською, а російською чи польською мовами. Все це легко долається обізнаністю влади та приватних компаній щодо реальної чисельності українців чи осіб українського походження в певному штаті чи в США в цілому. Ваше право на інформацію рідною мовою - у Ваших руках! А це, в свою чергу, створить нові робочі місця для українців і позбавить Вас необхідності плазувати перед "рускоязичними" помічниками. Це тільки одна з побутових ілюстрацій важливості саме Вашої активної участі в Переписі-2010. Будьмо єдиними в цій важливій справі для нашої громади та Української Нації в цілому!

Як стверджують джерела Української Вікіпедії, потреба в обліку населення виникла у далекій давнині. Вона була пов'язана з політичними, господарськими і військовими потребами стародавніх держав, яким потрібні були відомості про кількість населення, яке здатне платити податки або може бути призваним в армію. Оскільки найдавніші держави виникли в Стародавньому Єгипті, Китаї, в басейні річок Тигру і Євфрату (Месопотамія, Вавілон, Ассирія) в Індії, Японії, то якраз у цих найдавніших державах були проведені перші в історії людства обліки населення, зокрема, в Єгипті (близько 2800 - 2250 рр. до н.е.), Китаї (у 2238 р. до н.е.). Перші обліки населення мали примітивний характер. Іноді вони велися не шляхом записів, а носили символічний характер. Скіфський цар Аріанта (Скіфія була розташована переважно на території сучасної України), бажаючи знати число своїх підданих, наказав: кожному скіфові під страхом смертної кари принести мідний наконечник до стріли. Першим у світовій практиці загальним переписом населення був перепис 1790 року в Сполучених Штатах Америки. У 1800 році провели свої перші загальні переписи населення Швеція і Фінляндія, у 1801 році -Англія, Данія, Норвегія, Франція. Першим переписом населення в незалежній Україні став Всеукраїнський перепис-2001, важливість якого важко переоцінити. Саме його даними ми користуємося, коли серед іншого говоримо про кількість українців в Україні відносно числа національних меншин, а також саме цей перепис підтвердив значно більшу кількість тих громадян України, які визнають українську мову рідною. Але перепис охоплює практично всі сфери життя громади, як-от дані про домогосподарство, рівень освіти та багато іншого. На всі ці дані покладаються численні урядові відомства та місцеві органи влади. Більшість країн світу, як і Україна та США проводять переписи населення раз у десять років.

Наші сусіди - канадці - натомість перераховують своє населення щоп'ять років. До речі, саме на прикладі Канади хотів би проілюструвати важливість того, щоб вказати в окремій графі своє УКРАЇНСЬКЕ ПОХОДЖЕННЯ. За даними канадського перепису 2006 року, українці займають одне з провідних місць серед представників різних етносів, і саме завдяки своїй самосвідомості і бажанні брати активну участь в громадському житті країни, водночас наголошуючи на своїй українськості. Ось дані щодо графи "Етнічне походження" цього перепису:

Канадський перепис є чудовим прикладом згуртованості української громади незалежно від різних особистих відмінностей, хвилі еміґрації чи політичних вподобань. Свідченням впливовості української громади є велика кількість високопосадовців Канади українського походження, серед яких в свій час був і Роман Гнатишин, який у 1990-95 роках обіймав найвищу посаду в державі - генерал-губернатора.

На противагу чудовому прикладу Канади ми можемо згадати чимало переписів наших колишніх поневолювачів - Росії, Польщі, Румунії, Угорщині, де кількість українців свідомо занижується різноманітними дозволеними і не зовсім засобами, але найстрашнішим ворогом, безумовно, залишається асиміляція і небажання, а часом і невиправданий страх згадувати про своє українське походження. Неозброєним оком видно кількість українців чи осіб українського походження на чисельних державних посадах, у російському спорті та шоу-бізнесі, але офіційно за Переписом-2002 там їх лише 2.9 млн., хоча за даними української громади, це число є не меншим п'яти мільйонів. Все це є свідченням важливості активного прояву своєї позиції в заповненні анкети Перепису незалежно, де б українці не проживали. Наша сила саме в єдності!

Що ж стосується США, то тут в так званій короткій формі анкети перепису населення графа "Етнічне походження" відсутня! Для чого це потрібно чи не потрібно американському уряду, не є предметом нашої сьогоднішньої дискусії, але слід також пам'ятати, що для багатьох американців це питання з певних причин вважається делікатним. Питання етнічного походження натомість вивчається лише в Дослідженні американських громад (American Community Survey), а також у рамках Перепису 2000-го року шостій частині громадян Америки відсилалася окрема "довга версія" анкети, що включала додаткові запитання включно з етнічним походженням. Що ж стосується сукупних даних, то для Вашої інформації подаю дані щодо осіб українського походження в різних роках: 1990 - 740723 або ж 0.3%, в 2000 - це вже 892992 (0.3%), а за даними 2007 року - 971000 (!). Тобто чітко простежуються тенденція до стійкого збільшення завдяки четвертій хвилі еміґрації чи радше іміґрації (для США). Але ж ми також повинні пам'ятати, що ці дані є відносними, адже вираховуються в середньому за даними вищезгаданого дослідження. Реально ці цифри є значно більшими, адже тут не враховуються нелегальні мешканці та інші категорії іміґрантів. Одночасно Бюро перепису США надмірно розділяє деякі етнічні групи в самому переписі населення, як-от латиноамериканське чи азійське походження поділене на найдетальніші національності. Що ж стосується білої раси, то тут поділу немає взагалі, що є абсолютно безглуздим, оскільки потреби у ірландської чи німецької громади є зовсім відмінними від потреб української громади. З певних причин Бюро перепису абсолютно не цікавить додаткове запитання щодо походження, бо анкета буцімто забирає надто багато часу, а от номер телефону і обов'язкове (!) "так чи ні" запитання щодо латиноамериканського походження, виявляється, є необхідним для Департаменту торгівлі та переписного бюро. Ці подвійні стандарти є абсолютно незрозумілими, але поширеними в багатьох урядових організаціях та присутніми навіть на Інтернет-сторінці самого Бюро перепису США у розділі про Дослідження американських громад (American Community Survey). Тут є перелік іншомовних версій їхньої брошури, і серед мов української немає при кількості осіб українського походження за їхніми ж даними (!) в 972 тис. А от гаїтянський варіант французької мови (який, до речі, навіть мовою не вважають) є тут присутнім при загальній кількості вихідців з острова Гаїті в 531 тис.!!! Це лише приклад "під носом" у Бюро перепису, а продовжувати цей ряд можна і далі як на федеральному рівні, так і на рівні штатів. Отже, тільки ми можемо змусити себе поважати, так як це роблять навіть менші громади.

Українська громада та й усі особи українського походження повинні усвідомити, що тільки спільними зусиллями ми досягнемо успіху. Отже, починаючи з середини березня Американське Бюро перепису населення розпочинає розсилання анкет звичайною поштою через федеральну систему USPS, а нашим завданням є вказати поруч з "Білою расою - White" в питанні номер 9 ще й позначку "Some other race - якась інша раса чи походження" та написати "Ukrainian". Це практика багатьох інших громад США, які успішно заявляють про себе. Слід також пам'ятати, що усі українці повинні взяти участь у Переписі, адже він ніяким чином не відстежує ні статусу учасників, ні навіть їх громадянства, а стосується усіх осіб, які проживають в США станом на 1 квітня 2010, і навіть тих, котрі тимчасово відсутні. І тут не настільки важливо подати Ваше правильне ім'я, як наголосити хто Ви. І найголовніше, Перепис населення 2010 - це наш єдиний шанс заявити про себе на наступне десятиліття, а наступної можливості доведеться чекати аж до 2020 року. Не будьмо байдужі і повідомляймо про це своїх сусідів та друзів, а також підписуймо відповідну петицію за адресою: http://www.PetitionOnline.com/ua1/petition.html. Слава Україні!