Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору Андерс Фог Расмуссен в рамках візиту до Вашингтону виступив з промовою в одному із найповажніших ВУЗів американської столиці - університеті Джорджтаун. В контексті політики подальшого розширення Альянсу, він зазначив, що НАТО не відмовляється від планів прийняти в лави альянсу Україну та Грузію, однак обидві країни мають відповідати усім критеріям членства в організації.

 Високопосадовець наголосив на необхідності для України та Грузії тримати курс на реформування не лише безпекової сфери, а й багатьох інших секторів життєдіяльності. Він підкреслив, що приєднання до альянсу - «не подарунок», а відповідність цілому ряду обов'язкових критеріїв. «Грузія, так само як і Україна, зможуть стати членами НАТО тоді, і лише тоді, коли виконають усі вимоги, які висуваються до країн-кандидатів. Ці вимоги відносяться до широкого кола питань не лише щодо оборони, а й інших сфер суспільного життя», пояснив Андерс Фог Расмуссен.

 Колишній Держсекретар США Мадлен Олбрайт

Генеральний секретар нагадав, що під час саміту країн-членів Альянсу в Бухаресті було прийняте важливе рішення. Тоді глави держав та урядів організації прямо вказали на те, що Україна і Грузія будуть членами НАТО, однак довжина шляху до цієї мети залежить від самих претендентів. Він вказав і на те, що співробітництво з Києвом та Тбілісі не припинялося й продовжує активно проводитися через механізм двосторонніх робочих груп.

Під час семінару питання розширення Організації північноатлантичного договору промовці не раз називали серед пріоритетних. Щоправда, дискусії навколо цієї проблеми не обходилися без посилання на позицію Росії. Державний секретар США Гілларі Клінтон, відкриваючи зібрання своєю промовою, наголосила: «Подальше розширення Організації Північноатлантичного договору не повинно викликати стурбованість у Російської Федерації. Я цілком розумію сильне занепокоєння, яке часто висловлюється нашими російськими партнерами. Думаю, що одним із завдань на найближчі роки буде переконати РФ, що розширення НАТО не є загрозою для Росії ХХІ століття, Росії, яка має чимало інших проблем, що потребують вирішення. Деякі з них дійсно є загрозами, але надходять вони з інших джерел, і аж ніяк не від НАТО,» - підкреслила глава американського зовнішньополітичного відомства. За її словами, Альянс прагне до встановлення відносин співробітництва з РФ, які б сприяли зближенню та приносили конкретні результати обом сторонам. Зокрема, Росія має стати партнером НАТО у боротьбі з транснаціональними загрозами, включно з розповсюдженням ядерної зброї, тероризмом, піратством, кібератаками.

Серед важливих завдань стратегічної концепції подальшого функціонування НАТО Держсекретар назвала формування власної архітектури системи протиракетної оборони, яка буде здатна захистити країни Європи. «Ми переконані, що це зробить континент безпечнішим місцем. Ця безпека може розповсюджуватися й на Росію, якщо вона вирішить з нами співпрацювати,» - заявила вона. Гілларі Клінтон назвала цю сферу «виключною можливістю діяти разом задля спільної безпеки».

Глава американського зовнішньополітичного відомства Гілларі Клінтон

Глава американського дипломатичного відомства нагадала, що російське керівництво виступило з пропозиціями відносно створення нового договору з питань європейської безпеки та договору Росія-НАТО. За її словами, деякі запропоновані ініціативи містять «конструктивні ідеї». Разом з тим, США «не бачать необхідності» переглядати домовленості і переконані, що переговори про європейську безпеку мають відбуватися в рамках існуючих структур - ОБСЄ та Ради Росія-НАТО. «Ми маємо серйозні розбіжності з РФ у підходах до деяких питань. Ми намагатимемося використати Раду в якості форуму для відвертої дискусії щодо сфер, в яких ми не погоджуємося один з одним», - наголосила Держсекретар.

Гілларі Клінтон зазначила, що кожна країна має право самостійно вирішувати, до якої організації приєднатися. І виходити у цьому рішенні вона має виключно із власних стратегічних інтересів. «Однак, держави, що прагнуть приєднатися до Альянсу, мають чітко уявляти, які вимоги перед ними стоять на порозі членства. НАТО у свою чергу ефективно співпрацює з такими країнами, аби підтримати їх на шляху до вступу в організацію», - підсумувала глава Державного департаменту США.

На відміну від інших промовців, які намагалися оминати у своїх виступах «гострих кутів» і окреслювали проблеми в загальних рисах, міністр оборони США Роберт Гейтс різко розкритикував позиції своїх європейських союзників. На його глибоке переконання, політика демілітаризації, якої дотримуються країни Європи, становить «реальну загрозу» для колективної безпеки. «Я думаю, що ми досягли критичної точки, коли більша частина континенту зайшла надто далеко у хибному напрямку», - підкреслив глава Пентагону.

Американський міністр звернув увагу на проблему недостатнього фінансування оборонних потреб європейськими країнами, яка ставить під удар міжнародну безпеку. «Ідея демілітаризації Європи, де широкі суспільні й політичні кола з пересторогою відносяться до використання військової сили та пов'язаних з цим ризиків, народилася в ХХ столітті. В ХХІ столітті вона перетворилася на перепону досягнення реальної безпеки та становлення довготривалого миру», - наголосив американський міністр.

Роберт Гейтс підкреслив, що недофінансування Організації Північноатлантичного договору з боку європейських країн протягом майже 10 останніх років привело до того, що дефіцит західного оборонного блоку зараз становить сотні мільйонів доларів євро. «Проблема полягає не лише у зменшенні фінансування НАТО. З часів закінчення «холодної війни» бюджет організації та національні оборонні бюджети значно скоротилися навіть попри проведення протягом останніх п'яти років безпрецедентних операцій поза межами території НАТО», - зазначив глава Пентагону.

На прикладі війни в Афганістані міністр оборони США намагався довести, що Альянс переживає глибоку кризу. Саме цей конфлікт продемонстрував слабкість організації та поставив питання про її подальше функціонування перед обличчям майбутніх серйозних викликів, переконаний Роберт Гейтс. Глава Пентагону застеріг: що така політика може призвести до того, що майбутні потенційні вороги НАТО сприйматимуть його, як «паперового тигра».

Попри загальний суворий тон своєї промови, Роберт Гейтс все ж таки звернувся зі словами вдячності до союзників по Організації Північноатлантичного договору, які протягом останніх трьох місяців продемонстрували «безпрецедентну готовність виконувати свої зобов'язання». Країни НАТО збільшили присутність в Афганістані з літа минулого року з 30 до 50 тисяч військових.