Цією мистецькою подією, ми хочемо звернути вашу увагу на багатющі архівні фонди Українського Національного Музею, у яких знайшлася невеличка програмка від концерту Соломії Крушельницької, що відбувся в залі симфонічного оркестру в Чикаго 28 квітня 1928 року. Перечитуючи багато матеріалів, пов'язаних із творчістю оперної Діви, я не натрапила на чикагські спомини концертування. І ось відкриттям-доповненням до вже написаного і дослідженого в біографії Соломії Крушельницької стає наша маленька розвідка того, щож відбувалося на американській сцені, коли співала знаменита Соломея. Крім цього, існує у музеї цілий фонд звукозаписів, де ми знайшли дві українські пісні «Вівці мої, вівці», «Через сад-виноград» у виконанні С. Крушельницької, датовані 1928 роком. У записі брав участь Гуцульський оркестр народних інструментів. Також є у нас платівки із записами оперних арій. Якщо з технічного боку можна мати застереження щодо якості записів, то в історичному плані дані експонати мають неоціненну вартість. Вони дають можливість насолодитися мистецтвом великої вокалістки, оцінити її майстерність, пізнати виконавську школу та манеру виконання, вивчити смаки й уподобання як самого митця, так і шанувальників музичного мистецтва загалом. Ми ще раз спробуємо переконати вас, що експонати музею через роки посилають відголосся тим подіям, під зорею яких збиралися українці, щоб послухати оперний спів Соломії Крушельницької. Сподіваюся, що наші доповнення зможуть скласти різноаспектні враження про творчість та приватне життя співачки, а лірико-драматичне сопрано Галини Герявенко, Алли Курильців, Тетяни Торжевської донесуть вам репертуар, із яким концертувала незабутня Батерфляй. Музичний вінок шани до ніг осяйної Соломії складає піаністка Оксана Підручна. Признаюся, що цей черговий музейний захід ми вимріяли, як цікавий концерт із романсів, українських пісень та оперних арій, що входили до репертуару самої Соломії Крушельницької. Тож так само, як і ми з вами сьогодні, у далекому 1928 році, слухали чикагівці українських пісень, принесених на крилах вітру з "родимого", як тоді казали краю. Відкриваємо перед вами завісу із концертувань Америкою.

 Програмка концерту С. Крушельницької в Чикаго та рекламні проспекти

"Голос Соломії найкрасивіший з тих, що коли-небудь чули люди..." - так писала світова преса після кожного тріумфального виступу "незабутньої Аїди", "найчарівнішої Чіо-Чіо Сан", "ідеальної Брунгільди"... єдиної і неповторної Крушельницької.

Та де б не співала Соломія, якими б оваціями не супроводжувалися її виступи, вона завжди пам'ятала, якого роду і якої землі вона донька. Кожен її концертний виступ закінчувався виконанням українських пісень. «Я мала хвилини великої насолоди, коли могла чужинцям показати красу наших народних пісень. Ці пісні були сильнішим доказом нашої високої культури, ніж факти з нашого славетного минулого... Українські народні пісні я популяризувала в різних кінцях світу». Така любов до рідної землі не може не зворушити кожне щире серце. Ця відданість має бути сьогодні для нас взірцем національної самоповаги- того, як треба цінувати та берегти рідну мову, культурні та історичні традиції. А її сміливість, яку вона проявила у присутності російського царя, викликає просто захоплення. У черговий свій гастрольний приїзд до Петербурга Крушельницька виступала з концертом у царському палаці. Це був час, коли українська мова переживала свої чорні дні під тиском імперської цензури. Соломія не змінила репертуар концерту, завершивши його традиційним виконанням українських народних пісень. Так геніальна співачка виявила свою шану рідному корінню. " Моя національність усім відома: я її ніколи не змінювала і ніколи й ніде не зміню, хоч підлесливість та видавання себе кимось іншим іноді приносить користь», - повторювала уродженка західного Поділля, сама від тієї користі нерідко відмовляючись.

За кілька сезонів на сцені Великого театру Варшави вона перетворила оперу «Галька» Монюшка з репертуарної Попелюшки, якою затикали дірки у розкладі вистав, на справжній національний шедевр. Важко повірити, але в Америці навіть у музичних колах Крушельницьку подекуди вважають польським сопрано. Петербурзька ж преса сто років тому писала, що співачка називає себе італійською артисткою. Вона ж, сп'яніла ж від мелодизму італійської опери, дала життя низці вокальних творів Лисенка, Нижанківського, Вахнянина, Людкевича, Січинського, Матюка. Соломія любила брати участь у Шевченківських концертах, то й у нашому звучатиме пісня на слова Т. Шевченка та її приятеля Івана Франка. «Вона мені як храм. Я чую в ній органи", - говорила Соломія Крушельницька про українську пісню.

Однією з небагатьох держав, де можна було залишатися українкою, не втрачаючи любові чи бодай толерантності публіки, була для співачки Аргентина, де Крушельницька удостоїлася честі на концерті до 100-річчя незалежності країни виконати державний гімн з аргентинським прапором у руках. Коли під акомпонемент симфонічного оркестру Соломія заспівала з хором державний гімн Аргентини, злива оплесків нагадувала розбурханий океан". Вдячна місцева преса ще 20 років після того відстежувала її гастрольні маршрути і з захопленням писала про тріумф на Батьківщині, де співачка «сідала перед клавіатурою і співала деякі з тих журливих пісень своєї країни, у яких ледь відчутна швидкоплинна радість».

20 січня 1928 року Соломія Крушельницька приїхала в Північну Америку на гастрольне турне по містах США і Канади. Її зустрічав у Нью-Йорку Комітет українських жінок.

4 лютого відбувся перший сольний концерт С. Крушельницької в США. У її програмі "Пісні всіх народів" звучали твори композиторів К.Монтеверді, Б.Пасквіні, О.Респіґі, Ф.Момпелліо, М. де Фалья, І.Падеревського, Севере, Кадмана, Р.Штрауса, Г.Вольфа, О.Гречанінова, С.Рахманінова, М.Лисенка, М.Мусоргського та українські народні пісні. Концерт відбувався в Нью-Йорку, у залі "Mecca Auditorium". Програма поміщена в газеті Америка за 2 липня 1928 року.

9 лютого сольний концерт слухала Філадельфія. 19 лютого її вітали у Йонкерсі. Повідомлення про цю подію знаходимо у спогадах Михайла Гайворонського. 4 березня - С.Крушельницька виступила у концерті, присвяченому 67-й річниці пам'яті Тараса Шевченка у Нью-Йорку в Українському Робітничому Домі. 25 березня - у Пітсбурґу у Великому театрі. 8 квітня відбувся концерт у Детройті. А з повідомлення в газеті "Канадійський українець" від 11 квітня 1928 р. дізнаємося, що 21 квітня відбудеться "Великий концерт Соломії Крушельницької за участю Українського хору Вінніпеґу".

28 квітня 1928 року концерт Соломії Крушельницької відбувся у Чикаґо. У залі міського симфонічного оркестру, Соломія виконувала: К.Монтеверді "Aria d'Assavia", Басані "Мінует", Равеля "Єврейська мелодія", Р.Штрауса "Чарівний привид", М.Мусоргського " Де ти зіронько?" та "Гопак", М. де Фалья "Йота", Кадмана "Пісня американських індіанців", Брамса "Самота піль", М.Лисенка "Якби мені, мамо, намисто", О.Нижанківського "Ой в полі садок", Д.Січинського "Як почуєш вночі", С.Людкевича "Ой вербо, вербо", М.Гайворонського "Ой нагнувся дуб високий", Я.Лопатинського "В неділеньку вранці". Згадка про цей концерт поміщена є у газеті "Свобода" за 7 травня 1928 року. Програма того концерту - на нашому стенді. Ви маєте змогу також, відчути у повідомленнях про виступ співачки той пієтет, з яким американський продюсер повідомляв українців про приїзд оперної Діви. Зокрема зазначалося, що у творчій біографії співачки 1925 рік було увінчано виступом перед принцом Італії, на який вибирано кращу з кращих. А ще повідомляється про те, що Соломія Крушельницька, як ніхто інший, несе в світ прекрасні твори відомого українського композитора Лисенка, і тим самим привчає світову громадскість до мелодики і музики української народної пісні. У лаври похвал вливалося признання за виконання творів різними мовами, адже співала вона іспанською, італійською, французькою, німецькою, польською, російською та українською мовами. До того ж вона додала до свого американського репертуару пісню американських індіанців англійською мовою, чим, як зазначали критики в Нью-Йорку, втерла носа багатьом, народженим в Америці, музикантам та співакам. Українська громада тепло прийняла свою краянку, "українського соловія Соломею", як писала місцева преса. Окрім репертуару, вже тоді американські українські підприємці в Чикаго розмістили у книжечці свої рекламки в поклоні перед талантом Крушельницької. І саме сьогодні повідомляємо вам, що за адресою 2322 West Chicago Ave. у 1928 році знаходилася музична консерваторія Oakley Conservatory of Music - "одинока українська вища музична школа в Чикаго", де на її факультетах навчали гри на музичних інструментах, хорового співу та вокалу, теорії та історії музики, гармонії. Сьогодні за адресою 2332 W Chicago Аvе знаходиться кредитівка "Самопоміч", яка на наше прохання підтримати цей чудовий вечір, відгукнулася позитивно, видрукувавши портрети Соломії Крушельницької, за що їм від нас усіх подяка.

20 травня 1928 року сольним концертом в театрі "Princess" в Монреалі завершила своє турне Північною Америкою знаменита Соломія Крушельницька. «Мої тріумфи? Перемоги у житті не можуть бути занадто часті. Тріумф щовечора? Це забагато. Найважливішим мірилом моїх успіхів залишалось часто власне відчуття, що я проспівала свою партію, як вміла найкраще» - саме так про себе висловлювалась примадонна.

Твоє ім'я, як пісня, як народ! " - ці слова українського поета Дмитра Павличка якнайкраще засвідчують нашу з Вами шану творчості тих, хто були справжніми послами української культури.