У неділю, 6 грудня, 2009 року парафія Непорочного Зачаття в Гамтремку (Мічиган) святкувала 95ліття від свого заснування. Вірні, коли прибули з України, відчували духовну потребу, розуміли, що на еміграції, щоб зберегти свою ідентичність, необхідно мати свою рідну парафію, церкву, школу. Власне через такі чинники громада у 1914 році під проводом пароха о. Євгена Бартоша розпочала свою діяльність. Впродовж 95-літньої історії парохами та співпрацівниками були визначні постаті Церкви, сильні духом та переповнені євангельським ентузіазмом вірні сини своєї Української Католицької Церкви та свого народу. Такі як: о. С. Косіцко (пізніше єпископ у КарпатоУкраїнському обряді), о. Ярослав Габрo (пізніше єпископ Чикагський), о. Йосиф Шмондюк (пізніше митрополит Філадельфійський), о. Мирослав Іван Любачівський (пізніше Верховний Архієпископ Львівський, кардинал, Глава Української ГрекоКатолицької Церкви з 1984 до 2000 року), о. Інокентій Лотоцький, ЧСВВ (пізніше єпископ Чикагський). Саме завдяки їхньому невтомному, жертовному та відданому служінні Богу та його синам і дочкам ми завдячуємо тому, чим сьогодні парафія гордиться, пишається і береже, як безцінний скарб. Протягом багатьох років при парафії діє школа Непорочного Зачаття, де формується поколіннями національна свідомість, плекається любов до традицій, мови, культури та зберігається національна історична пам'ять свого народу. Церква має прекрасний хор, молодіжну молитовну групу «Молодь Христа», Марійську Дружину, котрі роблять вагомий внесок у життя парафії та її розбудову. Є також активний церковний комітет. Це з 1962 року отці василіяни заснували Українську Католицьку Радіо­годину, котра продовжує свою трансляцію щопонеділка й сьогодні, під дирекцією o. Ігумена Даниїла Чайковського.

З нагоди ювілею ігумен та парох о. Даниїл Чайковський, ЧСВВ у співслужінні з о. Романом Гикавим, ЧСВВ та о. Андрієм Бурдою відслужили урочисту Божественну Літургію. Під час неї ігумен виголосив проповідь, в котрій підкреслив важливість парафії, її місію та завдання, яке вона виконує у житті кожного християнина, також подякував за вірність Церкві та підтримку традицій, навівши в приклад світлої пам'яті п. Марію Деркач. Окрім того парох привітав о. Романа Гикавого із 15-літтям священослужіння і побажав йому Многих і Благих літ на Христовій ниві. Молитовного настрою та духовного піднесення додав своїм співом хор церкви.

Після Літургії розпочався парафіяльний бенкет, на якому у вступному слові пан Зенон Чорній наголосив, що парафія Непорочного Зачаття: «є твердинею і наріжним каменем нашої громади, і є засобом підтримки нашої самобутньої культури». І це не пусті слова без змісту та реального покриття, адже парафія та школа Непорочного Зачаття виховала світочів для своєї Церкви та народу. Саме тут навчався владика Кир Гліб Лончина (Апостольський адміністратор Екзархату для українців у Великобританії) та інші визначні особистості наших часів, котрі наполегливою працею зробили свій немалий внесок у розвиток світової культури та науки. Також під час бенкету відзначили пам'яттю п. Марію Деркач як ревну парафіянку, віддану своїй Церкві та своєму народові. Крім того учні Католицької школи Непорочного Зачаття привітали щирими та теплими словами о. Романа Гикавого із 15-літтям священослужіння, до речі, яке він розпочав і надалі продовжує у детройтській громаді. Відтак о. Маріо Дацишин, ЧСВВ настоятель резиденції св. Йосафата (Ворен) розповів про нього, як про священика та ченця, наголосивши на покликання, «як на превеликий дар Божий. Бог кличе, людина слухає, приймає, відповідає, посвячується, обіцяє і сповняє». У такий спосіб він вказав на священство як ласку від Бога і завдання перед Церквою, Чином і народом, що своїм життям намагається втілювати чернець о. Роман. Опісля Ігумен монастиря отців василіан Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в Гамтремку о. Даниїл Чайковський подякував всім за підтримку, щирість та сердечність, висловивши належну подяку найперше Господеві та Пречистій Діві Марії.

Відзначення 95-ліття парафії Непорочного Зачаття вже стало сторінкою історії, але це закарбувалося в наших душах і серцях, допомігши заново духовно пережити зародження громади, усвідомити її величезне значення у житті детройтської спільноти.