Очолює цей список найнезвичніших цікавинок Чикаго «Пізанська» Вежа. Саме так. Щоб побачити це чудо архітектурного мистецтва, вам зовсім не потрібно їхати до Італії. В передмісті Niles за адресою 6300 W Touhy Ave. стоїть дублікат європейської знаменитості, молодший, правда, від оригіналу на цілих 600 років. Побудований він у 1934 році зі сталі, цементу та вапнякового каменю і присвячений пам'яті вченого Галілео Галілея. Принаймні так стверджує табличка в підніжжі вежі. Правда, розмір вежі в два рази менший, ніж оригінал: 28.2 м. (53.1 м. - Пізанська вежа). Зате кут нахилу такий самий. Функцію вона виконує теж не особливу - це всього лише водонапірна вежа. Та й назву вона має зовсім не зіркову - Leaning Tower YMCA (Похилена вежа YMCA).

2ге місце в списку чудернацьких місць Чикаго посідає Похоронний дім «Ahlgrim Family Funeral Service», що знаходиться на NorthWest Hwy. в Palatine. «Що ж тут незвичного?» - спитаєте ви. А ось що: більше ніде в світі в місці тимчасового покою душ померлих вам не запропонують пограти в гольф. А тут - будь ласка. Прийшли, віддали честь померлому, погорювали, висловили співчуття близьким, і, за одне, - пограли в гольф. Правда, дизайн гольфового поля з 9ти лунок все­таки нагадує відвідувачам істинну причину їх перебування за даною адресою. Адже декораціями тут служать черепи та трупи. Для нас це виглядає досить моторошно. Але, якщо врахувати, що Чикаго - місто найбільшої кількості фанів гольфу, то, можливо, в цьому і є якийсь зміст. Як підтвердження цих слів, є довгий час існування цього особливого гольфового поля - створене воно в підвальному приміщенні похоронного дому ще в далеких 60х, і з тих пір власники не мають проблем з відвідувачами.

Однією з найбільш дивних загадок Чикаго є прокляття козлика Біллі. Вона настільки обросла чутками та оповіданнями, що перейшла в ранг «легенд». Початок свій ця історія бере ще в далекому 1945му. Тоді в Чикаго відбувався фінальний матч між місцевою футбольною командою «Cubs» та «Детройтськими тиграми». Це була дуже знаменна подія для чикагських вболівальників. Прийшов на матч і власник таверни «Billy Goat» Вільям Сіаніс, ще й привів з собою свого козлика Біллі, з яким майже не розлучався. Зрозуміло, що чотириногого глядача охоронці відмовились пропустити на стадіон. А господар навідріз відмовився залишити його самого за огорожею. Таким чином пан Сіаніс пропустив найважливішу гру своєї улюбленої команди, і розлючений, у відчаї обсипав прокляттями і охоронців, і «Cubs». Кажуть, саме тоді з його вуст злетіла зловіща фраза, що «Cubs» більше ніколи не виграють першість на світовому чемпіонаті і не прийматимуть на знаменитому стадіоні «Wrigley Field» фінальні ігри. Тоді охоронці тільки посміялись, але згодом не до сміху стало навіть керівництву команди. Подейкують, що вони навіть звертались до ворожок, щоб зняти прокляття. Але й це не допомогло. Улюбленець всього Чикаго бейсбольна команда «Cubs» з розряду чемпіонів перейшла в аутсайдери і з 1945 року жодного разу не стала чемпіоном. Ось так.

Ще однією дивовижною річчю в Windy City є череп актора Дела Клоса (Del Close), який всю свою кар'єру присвятив театру «Goodman». Знаменитий комік завжди славився своєрідним почуттям гумору. Як виявилось, він вирішив назавжди залишатись таким в пам'яті колег і не покидати стіни рідного театру навіть після смерті. Саме тому в своєму заповіті він наказав рідним після своєї кончини віддати його череп в театр. Дивне бажання, правда. Але так чи інакше, в 1999 році після смерті актора його череп встановили у фойє театру на красивому постаменті, і він щовечора «вітає» відвідувачів. Такий собі «привид драматичного театру». Крім того, згідно заповіту актора, цей череп використовують в п'єсі «Гамлет» та інших, де потрібен реманент такого типу.

Ще однією диковинкою міста довгий час був так званий «шашлик» з автомобілів, що красувався на Сермак плазі в Бервін. Цей архітектурний витвір художника з ЛосАнджелесу Дастіна Шулера бентежив всіх водіїв та перехожих з 1989 року. Скульптура «Spindle» - це 12надцятиметровий стержень, на який насиляли 8 автомобілів: Volkswagen Beetle, BMW New Class, Ford Escort, Mercury Capri, Ford Mustang, Pontiac Grand Prix, Ford LTD, Mercury Grand Marquis. Цікаво, що одна машина для композиції була подарована архітектору власником шопінгцентру Девідом Бермантом, який вважав, що дана скульптура - це не тільки візитна картка містечка Бервін, а й частина його успішного бізнесу. Адже величезна кількість туристів чи просто людей, які проїжджали повз, завертали на паркінг подивитись на скульптуру та сфотографуватись, а потім вже заодне й відвідували магазини.

Цей «автошашлик» провокував контроверсійні погляди в населення містечка. Одні вважали скульптуру шедевром, інші - жахливим монстром. Такі суперечки привели до того, що в 2008 році постало питання знесення «шашлика» і зведення на його місці нового «Walgreens». Захисники скульптури пропонували перенести її в інше місце, проте коштів на цю процедуру ($350 000) так і не зуміли зібрати, не зважаючи на всі спроби. Тому в 2008 році шашлик з автомобілів зник з карти Чикаго і залишився тільки в альбомах, рейтингах та пам'яті чикагців.

Наступним чудом архітектури в нашому місті є будівля «Tribune Tower», а точніше сам фасад будинку. Він просто унікальний! Адже це єдиний будинок в світі, прикрашений уламками історії. Багато вважають його музеєм історії просто неба. Тут ви зможете знайти камінці з Великої Китайської стіни, з індійського Тадж Магалу, з єгипетських Великих пірамід. Всього на фасаді налічується більше ніж 150 історичних шматочків будівель з усього світу. І поділяють їх на 3 категорії. Камінці чи будівельні матеріали з історичних місць - це, наприклад, камінь з замку Гамлета, цеглина з будинку Лінкольна чи шматок зі Світового Торгівельного Центру в НьюЙорку. Є ще й справжнісінькі свідки історії: уламок скелі мезозойського періоду з Нью Джерсі чи шматок граніту з гори Пентілікус, що застосовувався на будівництві Парфенону. Крім того, на фасаді ви можете знайти артефакти на зразок орнаментального каменю зі стіни Британського Парламенту чи з палацу німецького короля Фредеріка Великого. А започаткував цю колекцію Роберт Мак Кормік (18801955) у 1920 році. Протягом багатьох років він був власником і видавцем газети «Chicago Tribune» і багато подорожував по всьому світу. Його наступники продовжили традицію, і саме тому колекція зростає з кожним роком.

Палац Гівенса чи Церква Beverly Unitarian викликає подив у будького, хто потрапляє на вулицю Longwood Drive. І ось чому. Цей замок був збудований у 1886 році магнатом та письменником Робертом Гівеном в подарунок для своєї дружини. Кажуть, що Гівен спеціально їздив до Ірландії, країни свого дитинства, щоб віднайти креслення старовинного замку, який потім звів на американській землі. Отож не дивно, що кожен, хто побачить на вулиці Чикаго середньовічний європейський замок, не може втямити, як це архітектурне чудо потрапило до Америки. До речі, Гівенс прожив у замку до 1909 року. Після його смерті власники змінювались кілька разів, аж допоки в 1942 році його не перетворили в дім молитви, який відомий всім під назвою «Beverly Unitarian Church».

Як і всі замки, чикагський має свої історії та привиди. Кажуть, ніби привиди колишніх господарів деколи навідуються в замок, обходять його вночі зі свічками та прямують на другий поверх в опочивальню. А ще в замку час від часу зустрічають привид маленької дівчинки, яка померла в замку, коли тут розміщувалась школа. Не вірите? Можете відвідати замок самостійно і переконатись чи спростувати ці чутки.