Цей репортаж пишу, відверто кажучи, не у найкращому настрої. Результати голосування у другому турі станом на 8 лютого є доволі невтішними. Віктор Янукович, він же «проффесор», він же «геноцид», випереджає Юлію Тимошенко, і місця для дива вже не залишається. Не хочу вдаватися до якогось аналізу, оскільки для цього в нас є інші автори, просто скажу: причинами для розпачу є те, що до фінішу дійшли саме ці два політики, і загальна політична ситуація, яка склалася в Україні. Такий стан речей не міг не позначитися на настроях виборців за кордоном, зокрема, у Чикаго. Я вже писала репортаж про перший тур і про низьку явку виборців. І хоча людей, які прийшли голосувати вдруге, було значно більше у Чикаго, ніж на інших дільницях української Америки, проте у відсотковому відношенні - це дуже мало.
Робота розпочинається з молитви...
...та гімну України
Молоді українці, які вперше проголосували
Працівникам консульства була висловлена подяка за допомогу
Робота кипить...
Бажаючих голосувати виявилося чимало
Картина другого туру виборів була продуктивнішою: проголосувало більше українців, організованіше працювала команда. Важко тепер сказати, що посприяло кращій явці виборців - те, що кандидатів було у дев'ять разів менше, чи те, що люди почали розуміти, для чого пишуться скарги, докладаються копії документів. Щоб там виборців не спонукало, але у другому турі на дільниці у Чикаго проголосувало 1 372 особи, що знову виводить наше місто на перше місце серед інших міст Америки. Слід додати, що загалом у список виборців було внесено 6 615 імен. Результати волевиявлення громадян України, які проживають в Іллінойсі та інших штатах, віднесених до нашої дільниці, - наступні. За Тимошенко Ю.В. віддали голоси 1 213 осіб, за Януковича - 35, не підтримала жодного кандидата 81 особа та недійсними були визнані 43 бюлетені. На мій погляд, цифри - промовисті. Деякі з них потребують окремих пояснень. Наприклад, чому стільки бюлетенів було визнано недійсними. Проблема полягала у тому, що дуже багато виборців зневажали вимогами законодавства, що призводило до фактичного анулювання їхнього голосу. Наприклад, якщо передбачено не ставити більше однієї позначки, то навіщо своєму обранцю малювати «плюс», а у двох інших клітинках - «мінус»?! Навіщо писати різного характеру коментарі та побажання, які, власне, побачать лише працівники виборчої комісії і у ЦВК, але аж ніяк не самі кандидати або народ України? Навіщо креслити, рвати, розмальовувати бюлетені?! Якщо вам не подобаються обидва кандидати, то: по-перше, треба було активніше голосувати у першому турі, по-друге, можна поставити позначку навпроти «не підтримую жодного кандидата». Вийшло так, що занадто емоційні виборці зіпсували свої бюлетені, що не дало взагалі ніякого результату.
В цілому ж, день пройшов у Генеральному консульстві гарно. Можна було побачити чимало знайомих облич ще з першого туру. Люди з розумінням і вдячністю ставилися до членів комісії, які докладали чималих зусиль. Завітали також до нас гості з Мічигану, Вісконсина. Атмосфера була доброзичливою, приємно емоційною. Врахувавши досвід роботи першого туру, виборча комісія працювала ще більш злагоджено та організовано. Спростило нашу роботу те, що в культурному осередку було поставлено додаткову копіювальну машину для зручності виборців і черговий допомагав писати заяви-скарги. З готовим вже пакетом документів люди займали місця у спеціальному автобусі, який курсував між виборчою дільницею та осередком. Зокрема, підрахунок голосів був завершений вже близько 11 вечора, що просто рекордно швидко у порівнянні з минулим разом. Поруч із членами виборчої комісії продуктивно працювали офіційні спостерігачі: Павло Бандрівський, Богдан Мельник, Роксолана Тим'як-Лончина, Василь Лончина та спостерігачі від ЗМІ: газети «Час і Події» - Надія Ільків і газети «Українське Слово» - Галина Бориславська. Вони, працюючи у декілька змін, перебували на дільниці і пильно слідкували за тим, що відбувалося.
Отже, вибори відбулися, з чим можна нас усіх привітати. Якими б не були результати, ми можемо тільки радіти тому, що маємо можливість обирати того, хто буде керувати нашою країною. І будемо сподіватися на те, що такої можливості нас ніхто не позбавить у майбутньому.
Світлини автора