Ця стаття була написана ще два роки тому. Проте на сьогоднішній день її актуальність не зменшилась, навіть навпаки...

На 16-му році незалежності України ми мали б говорити про те, як розвивати й удосконалювати виражальні засоби української мови. Наприклад, думати, як утворити назву особи за її належністю до певної країни чи нації. Бо якщо від назви країни Іран ми творимо назви осіб іранець, іранка, то не знаємо, як утворити такі ж назви осіб чоловічої й жіночої статі від назви країни Ірак.

Досі остаточно не врегульовано написання и та і у власних назвах іншомовного походження, вживання літери ґ в іншомовних словах. Нема українсько-іншомовних та іншомовно-українських перекладних словників з багатьох мов, зокрема східних. Тим часом на 16-му році незалежності України, на жаль, нам усе ще доводиться думати про те, як захистити українську мову в українській державі. Ухвалами різних з'їздів, конференцій, зверненням до владних структур про захист у державі державної мови, мабуть, можна було б щільно вкрити всю територію України, а які результати?

Загроза існуванню української мови не зменшується, а навпаки, недалі зростає. Мудро і всеохоплююче сказав колись поет: "У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне". Мовою науковою це означає: людина являє собою нерозривну єдність двох начал - духовного і матеріального. Матеріальне нас ріднить з тваринним світом. Людина, як і будь-яка тварина клопочеться про харч притулок і самовідтворення. Це фізіологічні потреби. Але не в тому справжня суть людини. У людини в процесі тривалої еволюції виробився не властивий тваринам феномен - духовність.

Людина існує не лише в реальному світі, а й у світі своїх уявлень, прагнень, ідей, певних моральних засад, умовностей, у зв'язках з іншими людьми в суспільстві. Рівень духовності суспільства визначається передусім рівнем розвитку його культури, мистецтва. У державі, в якій ми живемо, постійно йде мова лише про матеріальне - про економіку. Безперечно, розвинена економіка - невід'ємна умова існування суспільства, його добробуту. Але, по-перше, економіка в цій державі існує лише для збагачення мільярдерів, до речі, неукраїнського походження, а не матеріального забезпечення українців. Наприклад, дешевий газ місцевого видобутку іде на виробничі потреби олігархів, що дає їм скажені надприбутки, а населенню - продається дорогий імпортний газ. По-друге, як віддавна відомо, не хлібом єдиним живе людина.

Проте духовне, визначальне в людській сутності на противагу тваринному в Україні не відсувається на якийсь десятий план, а й нищиться - і нищиться з політичною заповзятливістю. Насамперед українська мова. Чому саме вона? Бо мова - найважливіший засіб формування й утвердження духовності народу. Адже до Бога людина звертається не за допомогою, скажімо, танцю чи образотворчого мистецтва, а саме за допомогою мови. Добрі й злі помисли людина оформляє й усвідомлює в мові. Самовдосконалюється людина через мову. Мова - основна ознака і основний інструмент саморозвитку як людини, так і нації. Оце й треба забрати в людини й нації, щоб їх принизити, знищити їх.

Тому член нині правлячої Партії регіонів секретар Донецької міської ради заявляє:"В Україні державною мовою повинна бути одна - російська. І так рано чи пізно буде". І цинічно плює в обличчя всім українцям: "Після надання статусу держаної російській необхідність розмовляти українською відпаде. Це не мова науки..." У дужках зазначу: перша світі "Енциклопедія кібернетики" у двох томах на 1158 сторінок вийшла 1973 року в Києві українською мовою, тільки через два роки з'явився її російський переклад. І той шовініст далі поплескує нас по плечі: "Та вона (тобто українська мова) не помре. Нею будуть писати пісні, розповідати анекдоти. Вона стане фольклором". Коли членкиня тієї ж Партії регіонів Ганна Герман трохи покартала його за нестриманість, він навпростець розкрив план нині правлячої партії: "Я підтверджую свої слова про те, що російська мова повинна бути державною в Україні. Українська залишиться існувати як мова фольклору, вона не годиться для розвитку науки і міжнаціонального спілкування, тому що її ніхто не знає...

Дедалі частіше чути заяви, що конституційна більшість у Верховній Раді потрібна зокрема й для того, щоб... вирішити мовне питання, тобто надати російській мові статус державної. Звертатися про захист наших прав на рідну мову нема до кого. Навіть Президент в інтерв'ю газеті "Україна молода" напередодні свого дня народження безпорадно розводить руками: "А українська мова? Як важко вона пробиває собі дорогу... Як багато ще треба боротися, щоб ця мова дійсно набрала державного статусу". У нашій державі, далеко ще не українській, той, хто потопає, повинен сам себе рятувати. Нам не треба чекати милості від колишніх окупантів та їхніх нащадків.

У теперішній ситуації українці мають покладатися лише на себе, на свою свідомість. Тому перед загрозою знищення української мови, а отже, й української державності всі, хто вважає себе українцем, повинні: - скрізь принципово послуговуватися тільки українською мовою незалежно від того, якою мовою звергається співрозмовник чи якою мовою розмовляють інші, ніде й ніколи в Україні не переходити на чужу мову - усі, хто живе в Україні, якщо вони не мають нас за бидло, мусять бодай розуміти українську мову (виняток слід робити лише для іноземних громадян); - від усіх державних службовців, зокрема й від працівників Міністерства внутрішніх справ (міліціонерів), вимагати звертань і відповідей лише державною мовою; розпорядження й накази, видані чи оголошені недержавною мовою, ігнорувати як незрозумілі; ми не зобов'язані знати російську мову; - відмовитися від придбання чи передплати газет, журналів, книг недержавною мовою без крайньої на це потреби і тим підтримувати українськомовні засоби масової інформації, українськомовні видання, які нізвідки не мають допомоги. Не ми повинні пристосовуватися до зайд, а вони до нас. Наслідуймо в цьому великого Шевченка. Коли землячок у поемі "Сон (У всякого своя доля)" зверхньо здивувався, що той не вміє говорити "по-здєшнєму", герой поеми відповів: "Ба ні, - кажу, - говорить умію. Та не хочу".

І це не національна обмеженість, а вимушений самозахист перед обскурантизмом колоніального провінційного мислення. Повчімося шанувати себе й у західноєвропейських політиків, як це зробив президент Франції Жак Ширак, який вийшов із залу в Брюсселі (Бельгія), коли почув, що його земляк-міністр на міжнародній конференції почав свій виступ англійською мовою. "Франція дуже поважає свою мову, - пояснив свої дії Ширак. - Ми довго боролися за її становлення. Я був прикро вражений, коли почув англійську з уст француза". Берімо за зразок народи прибалтійських країн, які за радянської окупації не принижувалися до того, щоб переходити на мову окупантів. І тому вижили. Зрештою, чудовий приклад дають нам більшість ведучих телепередач. Хоч би якою мовою говорив співрозмовник, вони не відступають від державної мови. І як невихований постає не ведучий, а той співрозмовник, український громадянин, який по-колоніальному пихато ігнорує мову народу, серед якого живе. Рідну мову, мову наших прадідів, яку вони виплекали й пронесли багатою крізь нестерпно важкі лихоліття, ми повинні, хай там що, відстояти перед навалою новітніх варварів. Якщо, зрозуміло, нам не байдужа доля наших дітей і внуків. Якщо хочемо вижити.

 

Іван ЮЩУК,

професор, заслужений діяч науки і техніки України, член НСПУ. Літературна Україна

 

---

 

Афоризми про вибори

 

Виборчий бюлетень сильніший за кулю.

Авраам Лінкольн

 

Ви виграли вибори, а я - підрахунок голосів.

Анастасіо Сомоса

 

Виборча кампанія - це проміжок між виборами.

NN

 

Віддав свій голос, ми потім позбавляємося голосу; це досить логічно

Єжи Лещинський

 

Говорити з політиком про вибори - так само як говорити з конем про перегони.

Максим Звонарьов

 

Дивлячись на обличчя політиків-кандидатів, радуйся, що лише один із них переможе

NN

 

Дивна річ вибори: голосуєш за когось, а виявляється - проти себе.

Володимир Шамша

 

Електорат - одноразовий народ.

Акрам Муртазаєв

 

Електорат не вибирають.

Олександр Рогов

 

Кожен має право на помилку, а щоб кожний міг цим правом скористатися, проводять вибори

NN

 

Коли я вступив на посаду президента, більш за все мене вразило те, що справи дійсно були такі погані, як ми стверджували.

Джон Кеннеді

 

Краще регулярно ходити на вибори, ніж одного разу попасти на барикади.

Едуард Севрус

 

Ми розумніші за тих, кого обираємо.

Михайло Жванецький

 

Найдорожча частина прозорих виборів - імітація їх прозорості.

Володимир Шамша

 

Найкращий голос на виборах - голос розуму.

Володимир Шамша

 

Не можна весь час обманювати всіх, та й не треба: одного разу на чотири роки достатньо NN

 

Немає важче завдання ніж виграти вибори, не доводячи всім і кожному, що ти не вартий перемоги.

Едлай Стівенсон

 

Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і до виборів.

Отто фон Бісмарк

 

Ніщо так не псує ваше минуле, як згода висунути свою кандидатуру на виборах.

NN

 

Погана влада вибирається добрими громадянами, котрі не голосують.

Джордж Джин Нейтан

 

Після виборів і після одруження рідко отримуєш те, чого прагнув.

Вілл Роджерс

 

Поганий той депутат, який не прагне стати кандидатом

Сергій Скотніков

 

Політична зрілість - це коли ви голосуєте так само, як я

Едлай Стівенсон

 

Половина всіх виборців не голосує, і, як правило, не та половина.

NN

 

Результат виборів, як правило, невтішний, але що заважає нам насолоджуватись процесом?

Віктор Корнілов

 

Рейган виграв вибори, тому що його противником був Джиммі Картер. Якби Рейган балотувався без противника, він програв би.

Морт Сал

 

У будь-який мові існує близько десяти тисяч непотрібних слів, і більшу частину з них можна використати для написання передвиборчої платформи.

NN

 

Чесний політик - той, котрому керівник його виборчої кампанії не каже як він виграв вибори.

Джеррі Робінсон

 

---

 

Питання - відповіді

Шановна редакціє, пригадайте, будь-ласка, мені й та й іншим читачам правила постановки коми.

 

Кома між однорідними членами речення

 

Кома ставиться

1. Між однорідними членами речення, не з'єднаними сполучниками: Учіть дітей бачити, мислити, відкривати, дивуватися.

2. Перед протиставними сполучниками а, але, та (в значенні але): У світі є не тільки добро, а й зло.

3. Між однорідними членами, з'єднаними повторюваними сполучниками і, й, та (в значенні і): В промінні місячнім, як в морі, втонули ниви, і луги, і темні праліси, і гори.

4. Між кожною парою однорідних членів речення, з'єднаних сполучниками попарно: Тут росли сосни і ялини, берези і дуби.

Кома не ставиться

1. Коли однорідні члени речення з'єднані одиничними сполучниками і, й, та (в значенні і): Ліси й садки укрились цвітом запашним.

2. Між неоднорідними означеннями: Відчуває щирість сонця голубий прозорий день.

3. Перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік: Моє щастя - Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном.