Тоді рейтинг глави держави серед населення становив більше 68%. Після року на президентській посаді діяльність Барака Обами схвалює не більше 50% жителів США. Про це свідчать результати останнього опитування, проведеного телекомпанією «CBS News» і оприлюдненого у день річниці перебування при владі 44-го президента країни.

Таке падіння рейтингів політики експерти оцінюють по-різному. Критики вважають, що населення адекватно реагує на прорахунки діючої адміністрації, а симпатики молодого й енергійного президента переконані - даються взнаки надзвичайно високі очікуваннями від нього самого та його команди.

Варто зазначити, що за місяць до інавгурації 4-го глави Білого дому, економіка країни знаходилася на дні кризи, було втрачено більше півмільйона робочих місць, власників близько 300 тисяч будинків позбавили прав на нерухомість, банківська система опинилася на межі краху. У спадок від попередника Барак Обама отримав не лише складні внутрішні проблеми, а й дві війни за океаном. Саме тому, з першого ж дня в Овальному кабінеті йому довелося приймати важкі рішення, що не завжди користувалися популярністю.

Так, своїм першим указом глава Білого дому постановив закрити сумнозвісну в'язницю на військовій базі в Гуантанамо. На його глибоке переконання, це мало сприяти відновленню престижу США на міжнародній арені та стало б свідченням того, що "методи реалізації зовнішньої політки США відповідають американським цінностям". На виконання цього доручення було відведено рівно рік, однак уже в травні Сенат відмовився виділити кошти, які просила адміністрація на реалізацію проекту, а президент змушений був визнати: закрити в'язницю в заплановані терміни буде надзвичайно важко.

Діюча адміністрація останнім часом часто звітує про початок відновлення економіки, пожвавлення фінансових ринків та банківської діяльності. Однак, далеко не всі американці задоволенні результатами керівництва країни. Відповідно до результатів опитування, деякі з них переконані, що Барк Обама багато уваги приділяє допомозі американській промисловості і недостатньо підтримки надає безпосередньо самим громадянам. 49% респондентів вважають, що президент надто захопився порятунком банків і 37% не схвалюють багатомільйонних ініціатив адміністрації щодо підтримки автовиробників. Натомість 54% американців жаліються, що керівництво мало робить для середнього класу. 6 з 10 опитаних переконані, що президент не допомагає малому бізнесові та власникам нерухомості, що опинилися у скрутному становищі через кризу.

Роздратування американців цілком зрозуміле. Багатомільярдний план порятунку вітчизняної економіки, запроваджений адміністрацією, дійсно дозволив сповільнити руйнівний вплив кризи не лише в США, а й у багатьох інших країнах світу. Однак, рівень безробіття на кінець минулого року все ще становив близько 10%, у той час як Білий дім обіцяв стабілізувати цей показник в районі 7%. Навіть за умови певного поліпшення ситуації, над яким доведеться ще багато працювати, важко порівняти її з груднем 2007 року, коли рівень безробіття становив 4,9%. За два роки рецесії кількість людей, що не можуть знайти роботу у США, зросла з 7,5 мільйона до 15,4 млн.

Окрім того, глава Білого дому налаштував проти себе значну частину співвітчизників, які незадоволені реформою системи охорони здоров'я. З політичної точки зору, Барак Обама мав усі необхідні переваги, аби почати реалізовувати цю ініціативу, адже в Палаті представників та Сенаті активно діє демократична більшість законодавців. Однак, документ виявився настільки суперечливим, що пройшли уже всі можливі останні терміни, а рішення винесено так і не було. Попри те, що впровадження у життя положень реформи обійдеться федеральному бюджетові в 871 млрд. доларів США, глава держави вважає цей крок життєво необхідним. Ініціатива має на меті допомогти 30-ти млн.. американців, які не мають страхових полісів, та створити нові умови конкуренції на ринку приватного страхування. Компанії не зможуть відмовити у страхуванні людям, які уже мають проблеми зі здоров'ям. Реформа стала причиною запеклої суспільної дискусії, яка триває й зараз та не може не впливати на рейтинг глави держави.

Незадоволене населення й тим, що керівництво держави продовжує проводити активну військову політику в Афганістані та в Іраку, адже з приходом до влади 44-го президента американці очікували повернення своїх солдат з гарячих точок. Барак Обама для багатьох був миротворцем, ініціатором нових відносин і нових підходів у реалізації політики США на міжнародній арені. Впливу піддався і Нобелівський комітет, який оголосив Барака Обаму лауреатом Нобелівської премії миру за "видатні зусилля щодо зміцнення міжнародної дипломатії".

Президента уже тоді критикували за те, що він погодився прийняти таку високу нагороду. Журналісти нагадували - за всю історію США лише тричі глави держави були нею відзначені. Однак, на відміну від Вудро Вільсона та Теодора Рузвельта, Барак Обама став номінантом менше, ніж через два тижні після того, як обійняв нову посаду. До того ж, через місяць після виголошення промови на урочистостях в Осло, Барак Обама оголосив про рішення відправити додатково 30 тисяч військовослужбовців до Афганістану.

Може, саме тому 60% учасників останніх опитувань суспільної думки зазначили, що 44-ому президентові не вдалося поки виконати одну із ключових передвиборчих обіцянок - принести докорінні зміни до Вашингтону. Проте, майже половина респондентів вважає, що зовнішня політика адміністрації допомогла покращити імідж США на міжнародній арені.

Загалом, відразу після інавгурації, більше двох третин населення сподівалися, що Барак Обама стане «хорошим чи дуже хорошим» президентом. На сьогодні таких оптимістів лишилося лише 46%. Натомість 54% дають йому посередню чи низьку оцінку.

Деякі політологи вважають, що зниження рейтингу глави Білого дому протягом першого року при владі - явище досить типове і спостерігалося у більшості американських лідерів. Посилаючись на дані дослідницької служби «Gallup», вони нагадують, що Дуайт Ейзенхауер та Джон Кеннеді втратили за 12 місяців 4% прихильників, Ричард Ніксон - 5%. Підтримка Рональда Рейгана зменшилася на 14%, Джима Картера - аж на 17%. Цієї участі вдалося уникнути лише президентам Джорджу Бушу-старшому та Джорджу Бушу-молодшому, однак це не завадило останньому покинути офіс із рекордно низьким рейтингом.

Деякі політологи попереджають про небезпеку, яку несе в собі подальше зменшення підтримки Барака Обами серед американців. Вона полягає в тому, що другий рік його перебування в Білому домі співпаде із проведенням парламентських виборів. Якщо діяльність президента схвалюватиме менше половини населення країни, це може стати причиною втрати позицій Демократичної партії і призвести до значного зменшення її впливу в Конгресі. Першим свідченням цього експерти вважають результати виборів сенатора від штату Массачусетс. У нелегких перегонах першим прийшов республіканець Скотт Браун, який отримав впевнену перемогу над своєю суперницею від Демократичної партії Мартою Коуклі. Підстави для занепокоєння дає і той факт, що Массачусетс завжди вважали штатом, де беззаперечно підтримують Демократичну партію. До серпня 2009 року штат представляв у Сенаті Едвард Кеннеді, який обирався до верхньої палати Конгресу вісім разів із 1962 року і вважався одним із найвпливовіших членів Демократичної партії на політичній арені США.

Про досягнення та прорахунки Барака Обами іще будуть сперечатися політики, журналісти й аналітики, однак більшість з них схиляються до думки, що від президента Сполучених Штатів Америки чимало залежатиме і в 2010 році, який може стати вирішальним для його ролі в історії країни.

Американські експерти закликають тісно співпрацювати з новообраним президентом України

На цьому наголошується у доповіді, яку оприлюднив авторитетний науково-дослідницький інститут Німецький фонд Маршала у Вашингтоні. Документ під заголовком «Україна: демократія у розвитку» політологи присвятили аналізові результатів першого туру президентських виборів та прогнозам на найближче майбутнє. Звіт підготувала група експертів фонду, до якої увійшли старший науковий співробітник з питань трансатлантичних відносин, колишній помічник Державного секретаря США Дейвід Креймер, старший керівник програм Марк Канінгем та директор офісу дослідницької установи в Братиславі Павол Демес.

Перш за все, фахівці відзначили, що Україні вдалося здійснити величезний прогрес на шляху демократичних перетворень. За їх словами, навіть у Криму, звідки часто-густо надходили повідомлення про провокації, цього разу голосування пройшло спокійно, відкрито й прозоро.

Експерти згадали й про високі оцінки виборів з боку ОБСЄ. Разом з тим, у доповіді підкреслюється, що представники Офісу демократичних інституцій та прав людини наполегливо не рекомендували змінювати виборче законодавство між першим та другим туром.

Аналізуючи значення цьогорічних перегонів для регіону, політологи наголошують: розвиток України важливий для усієї Європи, тому слід покласти край політиці «почекаємо, а потім побачимо». Відразу ж після оголошення переможця Захід має негайно починати налагоджувати тісну співпрацю з новим президентом. «І не для того, аби конкурувати з Москвою, а тому, що в України та Заходу накопичилося багато спільних завдань. Надто довго відносини Києва з Вашингтоном, Берліном, Брюсселем та іншими європейськими столицями заходили у глухий кут через нескінченні політичні баталії українських лідерів. Це давало західним урядам достатньо підстав, аби відкладати на потім серйозні відносини», переконані експерти.

Економічна криза стала центральною темою кампанії Юлію Тимошенко. Їй було надзвичайно важко переконати електорат у своїх добрих намірах, оскільки саме на прем'єра країни покладають відповідальність за більшість проблем. Першим з активною критикою на її адресу виступив президент і колишній соратник по «майдану» Віктор Ющенко. У цьому контексті автори стверджують, що новообраному лідерові доведеться діяти дуже швидко й рішуче, аби врятувати економіку країни. Серед головних пріоритетів мають залишатися боротьба з корупцією, проведення конституційної та юридичної реформ, посилення енергетичної безпеки та вирішення долі Чорноморського флоту. Політологи зазначають, що питання внутрішнього розвитку були головними під час цьогорічних президентських перегонів і залишатимуться такими й до другого туру.

Особливу увагу автори доповіді зосереджують на тому, що зовнішньополітичні пріоритети обох лідерів перегонів досить схожі. «Віктор Янукович та Юлія Тимошенко виступають за поліпшення відносин з Росією, які загострилися за часів керівництва Віктора Ющенка. Обидва кандидати говорять про поглиблення зв‘язків з Європейським Союзом та США. У той же час жоден із них не буде поспішати з приєднанням України до НАТО», наголошують політологи.

Відомий політолог, старший науковий співробітник Університету Торонто Тарас Кузьо більш різкий у своїх оцінках обох кандидатів та позицій, які займають західні країни щодо президентських перегонів в Україні. Експерт називає Віктора Януковича «ще більш проросійським політиком», аніж свого часу був Леонід Кучма. Він ставить під сумнів здатність лідера Партії Регіонів побороти корупцію, яка стала «справжньою раковою пухлиною» для розвитку держави. Разом з тим, він визнає, що Юлія Тимошенко також відійшла від антиросійської риторики і готова до конструктивного діалогу з Москвою. «Це можна пояснити об'єктивною необхідністю відновлювати робочі відносини з РФ та тим фактом, що в більшості регіонів України не підтримають кандидата з відверто антиросійською платформою», вважає політолог.

Тарас Кузьо назвав вкрай небезпечними експерименти з мовним питанням. «У разі практичної реалізації обіцянок про російську мову як другу державну, західні регіони не приймуть такої України і ця проблема пройде червоною лінією між двома частинами країни, ще більше розділяючи її», попереджає політолог.

Фахівець глибоко переконаний: найперше, чого Сполучені Штати Америки та Європейський Союз очікують від президентських виборів в Україні - це стабілізації політичної ситуації та здатності влади до конструктивної роботи. Експерт відверто говорить про те, що зацікавленість у офіційного Вашингтону щодо цьогорічних українських виборів значно менша, аніж це було в 2004-2005 роках. Він пов'язує це перш за все із зміною адміністрації Білого дому, яка більше зосереджена на вирішенні економічних післякризових проблем, стурбована веденням воєн в Іраку та Афганістані. «Я вважаю, що цього разу більш уважно за подіями в Україні слідкують у Брюсселі, а п'ять років тому було навпаки. Як і в самій державі, на Заході має місце розчарування останніми подіями в Україні і, навіть, деяка втома від українського питання», пояснює політолог. Однак, на його глибоке переконання, європейські партнери Києва, як і Сполучені Штати Америки, прагнуть одного й того ж. «Вони очікують від цих президентських виборів становлення, врешті, політичної стабільності, яка дасть змогу усім гілкам влади працювати разом. Працювати, аби втілити в життя те, що не вдалося реалізувати за останні п'ять років», підкреслив експерт.

Українці повернуться на виборчі дільниці 7 лютого і, без жодного сумніву, знову доведуть, що можуть провести вільні, відкриті й чесні вибори. Після цього настане черга нових лідерів продемонструвати таку ж здатність професійно керувати країною.