Далеко поза межі українського Чикаго несеться у світ слава про справжні балі, що влаштовуються під час новорічних свят нашою громадою. Ось вже кілька років поспіль, ми буваємо на знаменитих Маланчиних вечорах дебютантів, або як кажуть у народі, на Сумівській Маланці. Ця традиція прижилася тут так міцно, що уявити Новий рік без цього свята просто неможливо. Тож і вчорашній вечір, наповнений мелодіями віденського вальсу, до сьогодні додає романтики від побаченого і оптимізму, що молоді люди, які були головними героями вечора, стануть активними учасниками громади. Маланчин бал сумівської молоді відповідає за своїм змістом "Віденському балу", що веде свій родовід від "Віденського оперного балу". Колись це було середньовічне міське свято, яке поступово перетворилося в щорічну міжнародну подію, і яка незмінним місцем проживання обрала осередки Спілки Української Молоді Америки, Канади та інших країн. Бал мав свої правила, свою послідовність танців і свій етикет, особливі для кожного історичного часу. Обов'язковим для балу був оркестр чи гурт музик. Наприкінці балу завжди була вечеря і дуже часто додаткові розваги. Додатковою розвагою для нас є те, що 23 січня у Чикаго ми зустрічали ще раз 2010 рік. У центрі міста в бенкеному залі готелю Marriot відбувалося дійство, що за датою повинно б співпадати із святом Маланки, проте по-іншому влаштований світ американського бізнесу, який пересуває дні, мов стрілки годинника. Метаморфоза з винаймом приміщення не вплинула на традицію, і рівно опівночі усі вітали один одного з Новим роком. Особливого пінесення додали коломийки та гопак. Розкішні білі сукні дебютанток, строгі чорні токсідо юних ескортів, чарівні звуки музики, малиновий дзвін наповнених вином келихів - неодмінні атрибути свята. «Дрескод» зобов'язує попередньо прийняти на себе чималу кількість сеансів "лахотерапії" у пошуках сукні і чоловічого вбрання. У підсумку найдорожчі і найкращі можна було побачити саме на Маланчиному вечорі.
Бальна урочистість початку вечора примусила завмерти на мить зал, що зібрав багато гостей. У супроводі ескорту та батьків входили юні принцеси. Після презентації громаді, перший вальс дебютантки танцювали зі своїм батьком, а відтак продемонстрували мистецтво віденського вальсу, поставленого хореографом Адріяною Караван. Вони так натхненно танцювали! Хоча за надзвичайною легкістю кожного «па» стоїть не один день репетицій, але вони чудово підготувалися, отримували задоволення від танців, а глядачі- позитивний заряд, спостерігаючи, за їх впевненими першими кроками у доросле життя. Традиція проведення сумівцями дебюту полягає у збереженні ланцюга між старшим та молодшим поколінням організації. З кожним роком кількість учасниць збільшується. Сьогодні у сумівських осередках в Чикаго та Палатайн чимало сумівців з нової хвилі еміграції.
Весь вечір свої мелодії дарувала присутнім оркестра "Грім"..
З надією дивимося у рік прийдешній і чекаємо наступного Маланчиного балу, щоби знову бути разом зі своїми друзями, одягнути вишукане вбрання, послухати прекрасну музику, потанцювати, поспілкуватися, привітати дебютантів. Ці зустрічі прищеплюють молоді глибинний зміст світської культури та повагу до традицій своєї громади.
На час балу забуваються проблеми, а залишається музика, танець і краса!
Традиційна Маланка осередку СУМ
ім. Миколи Павлушкова в Чикаго
Традиційний Новорічний Бал "Маланка" із презентацією дебютанток Осередку СУМ ім. Миколи Павлушкова в Чикаго відбувся в суботу, 23-го січня 2010 р., на "Магніфічній Милі" міста Чикаго в готелі Marriott Chicago Downtown. Гості почали сходитись вже о 6-ій вечора у фойє залу Grand Ballroom. Традиційна дружня та весела атмосфера панувала під час зустрічей довголітніх і нових приятелів та знайомих. Усі вони з різних поколінь, еміграцій та організацій.
Гості зайшли до зали о 7-ій годині, де побачили на столах чудові прикраси української квіткарні "Whoopsie Daisies" та прекрасні пам'яткові програмки оформлені, організаційним комітетом. Ведуча вечора Ірена Чернюк привітала понад 400 присутніх гостей. В короткому слові вона змалювала значення вечора, а саме: «Найперше, Маланка - це прощання зі старим роком та радісна зустріч нового року. По друге - це святкування важливої події в житті цьогорічних дебютанток. По третє - це свято нашої спільної української громади». Вона наголосила, що молодшому поколінню було подаровано золоту спадщину українського обряду, традицій, та зорганізованої громади. Вона закликала усіх до з'єднаної праці у Спілці Української Молоді та в різних прицерковних і громадських організаціях, щоб зберегти цей - "Євшан Зілля"!
Особливою частиною програми була презентація 13 дебютанток осередків СУМ ім. Миколи Павлушкова в Чикаго та ім. полк. Дмитра Вітовського у Палатайн. Пані Ірена представила хореографа презентації Адріяну Караван та попросила її до дальшого ведення програми. Тоді гості привітали красунь вечора, яких супроводжали у залу їхні щасливі батьки та пристійні ескорти. Пані Адріяна з приємністю висловила думку, що мала нагоду краще познайомитись з дебютантками не тільки впродовж підготовки до сьогоднішнього вечора, але й коли вони підростали в рядах Спілки Української Молоді. Вона побажала їм багато успіхів та щастя у майбутньому. Згодом вона представила кожну дебютантку. Голова осередку в Чикаго - пані Ярослава Абрамюк, булавна осередку в Палатайн - пані Діяна Федай, та булавний осередку в Чикаго - пан Михайло Осика, вручили дебютанткам традиційну стрічку та склали ґратуляції. Особисте представлення кожна дебютантка завершила глибоким поклоном гостям на залі.
Пані Адріяна далі провадила презентацію, запрошуючи батьків до танцю із своїми донями. Впродовж танцю з чудовою хореографічною постановкою присутні відчували зв'язок і любов між батьками й дочками. Опісля танцю, дебютантки вручили своїм матерям червоні рожі як вияв своєї любові і вдячності. Коли батьки сіли на свої місця, відбулась кульмінаційна точка презентації - танець дебютанток із ескортами. Під звуки класичної музики вони виконали цікавий за своєю хореографією поставлений п. Адріяною танець. Присутні нагородили їх довгими щирими оплесками.
Пані Абрамюк привітала усіх присутніх найсердечнішими побажаннями Божих ласк¸ щастя і радості в Новому Році та з подякувала за підтримку в минулому. Звертаючись до дебютанток, за словами гасла Спілки Української Молоді на 2010 рік - "Мрій і Шукай" закликала їх: "Ніколи не забувайте, хто Ви є і якого походження. «Мрій - шукай» - будьте горді і впевнені в свої сили і здібності та завжди пам'ятайте, що Ви є українці."
Бал продовжувався смачною вечерею, перед якою провів молитву отець Богдан Налисник з катедри св. о. Миколая, що був присутній у залі,. Після вечері гості забавлялися до пізньої години під звуки оркестри "Грім" з Нью Йорку. Опівночі усі присутні традиційно зустріли Новий Рік голосним співом "Многая Літа". Неохоче гості розійшлись додому, проте вони ще довго радітимуть гарним споминам.
Висловлюємо подяку і ґратуляції усім, що допомогли влаштувати цей гарний вечір, особливо "Маланчиному" Комітетові: голові Христині Хиляк; членам: Іванці Баранівській, Діяні Вруській, Наді Дудич-Дібартоло, Андреї Мулик, Ірені Чернюк.
Дебютантки (і ескорти) 2010: Оленка Лідія Березецька (Василь Ільчишин), Тамара Христина Бозьо (Ярема Пилипчак), Арета Діяна Васюнець (Марко Запаранюк), Роксана Надія Васюнець (Маркіян Пилипчак), Наталя Анна Вудбайн (Александер Магера), Роксоляна Горайська (Михайло Ольшанський), Орися Лаврін (Василь Добрянський), Вікторія Марія Левицька (Олесь Васюнець), Гануся Мендюк (Іван Горайський), Даня Марія Оверко (Никола Куляс), Таня Данєл Скворч (Данило Веремінський), Оля Тимуш (Маркіан Попович), Софія Марія Федащин (Олександер Ралько).
Христя Верещак, Чикаго