Та написати я хочу не про це. Справа в тім, що на цих виборах я дебютувала у якості члена виборчої комісії, подивилася на, свого роду, «кухню» цього процесу. Раніше, як і більшість співвітчизників, я приходила на виборчу ділянку, брала бюлетень, робила у ньому відповідну позначку, опускала в урну і йшла геть. Часами щось плутала, нервувала через довготривале очікування за бюлетенем і дивувалася, чому у людей, які працюють на виборах, такий втомлений вигляд наприкінці дня. Тепер я знаю відповідь на це питання......

Дозволю собі легкий відступ і поясню, що останнє голосування, яке відбулося 17 січня 2010 року, кардинально відрізнялося від усіх попередніх, оскільки мало місце нововведення - скарги на невключення до списку виборців. Точніше, самі скарги не є нововведенням, вони вже давно передбачені Законом України «Про вибори Президента України», однак раніше так масово не практикувалися.

Вся справа в тому, що голосування цього року відбувалося за значно суворіших вимог. Передусім, ЦВК включила до списку виборців на закордонних дільницях тільки тих осіб, що перебувають на консульському обліку. Така передумова до реалізації виборчого права значно обмежувала кількість тих, хто, власне, це право міг реалізувати. Навіть не беручи до уваги людей, що перебувають за кордоном нелегально, чимало українців просто не ставали на консульський облік. Чому? Здебільшого, через те, що це вимагає «виписки» з місця проживання, чого люди робити не хочуть. Інші не стають на облік через брак інформації чи просто забувають.

Але йдеться насамперед про те, що велика кількість доволі активних громадян України, які перебувають у Іллінойсі, Мічигані, Вісконсині тощо, позбулися можливості віддати свій голос за одного з кандидатів. З огляду на це, комісія вирішила вжити усіх заходів, щоби дати людям можливість проголосувати. Через українські ЗМІ у Чикаго постійно передавали інформацію про нові постанови від ЦВК, про чергування у Кредитній спілці «Самопоміч» та Культурному осередку членів виборчої комісії, які приймали скарги про невключення у список виборців. Останнє повідомлення було про те, що подібні скарги будуть приймати у день виборів, однак, крім закордонного паспорту, слід було мати документ, який би підтверджував адресу перебування або мешкання виборця у Чикаго. Йшлося про посвідчення особи (ID), посвідчення водія, кореспонденція, яка б засвідчила місце проживання, договір оренди житла тощо.

Всі ці вимоги були не нашим винаходом. Подібні директиви надходили з ЦВК, яка умови участі у виборах робила все складнішими, при цьому сама допускала грубі порушення законодавства. Можна було б зараз розпинатися про те, хто саме намагається маніпулювати виборцями через подібні «уточнення» та зміни. Але «після бійки кулаками не розмахують».

Мене особисто найбільше розчарували чутки про те, що українцям не дають можливість голосувати. Вони розлетілися в момент і повсюди. А офіційна інформація, яка стосувалася скарг, що дала б можливість людям реалізувати своє право, до них не дійшла. І як результат - досить низька активність виборців.

Словами чисел: з 6 205 осіб, імена яких перебували у списку виборців, проголосувало лише 939 осіб. Сумна статистика, яка свідчить про загальну зневіру і байдужість.

Але є в цій історії і світла сторінка. Як член виборчої комісії, яка працювала на дільниці практично добу, не можу не відзначити, наскільки наші люди толерантні і терплячі в умовах, що склалися. Ми всі чудово розуміли, що стояти у задушливому приміщенні, де було значне скупчення людей, - не найкращий спосіб провести час у неділю.

Ми розуміли роздратування людей, яким довелося писати скарги наново, оскільки ті, що були складені раніше, під час їх збору у банку та осередку, ЦВК не затвердила. Натомість «спустила» нову директиву щодо документу, який підтверджував би місцеперебування виборця. Ми розуміли, що людей нервувала необхідність робити нескінченні копії, переписувати заяви, в яких адреса в одному місці пишеться українською мовою, в іншому - англійською. Ми все це дуже добре розуміли і відчували. Наприклад, по тій «важкій» тиші у кімнаті, де за нашими спинами мовчки стояло близько десятка людей, дожидаючи своєї черги. І ця тиша зрідка переривалася репліками, повними жартів і компліментів нам, членам виборчої комісії. Приємно було бачити, що навіть довготривале очікування і втома не перешкоджали нікому пропускати вперед літніх людей, жінок з маленькими дітьми і навіть тих, хто дуже поспішав на роботу.

Звичайно, траплялися невеличкі інциденти, коли роздратування вже було не під силу приховувати, однак вони так само швидко вичерпувалися. І, не в останню чергу, завдяки витриманості та ввічливості моїх колег по комісії. Умови, в яких нам довелося працювати, легкими не назвеш, особливо тоді, коли переповнені автобуси приходили один за одним.

І коли під час підрахунку ми виявили, що проголосувало лише 939 осіб, то були просто вражені: нам здавалося, що пройшло тисячі зо дві. Однак на кожну людину було витрачено чимало часу. Слід було пояснити, як правильно написати скаргу, зняти копії документів, внести до списку виборців, видати бюлетень. Крім того, юним виборцям, які голосували вперше у своєму житті, видавалися пам'ятні грамоти.

Для того, щоб усе це зробити у найкоротший час, потрібна була злагоджена співпраця усієї комісії.

Я хочу висловити захоплення і подяку всім своїм колегам, з якими пліч-о-пліч пропрацювала з 7-ої години ранку 17 січня до, не пам'ятаю вже котрої години ранку, 18 січня. Захоплення - за їхню стійкість, витриманість, за уміння виконати в один момент декілька завдань і відповісти на пару запитань. Подяку - за готовність допомогти, дати потрібну і своєчасну пораду, розважити анекдотом під ранок, коли фізичних сил вже просто немає. Ці люди, співпраці з якими я дуже рада, заслуговують поіменного переліку: голова виборчої комісії - Юрій Фігель, заступник голови - Ольга Личко, секретар - Федір Байор, члени виборчої комісії: Ольга Вовчук, Дарія Гриньків, Мар'яна Гриньків, Ростислав Гриньків, Іван Дем'янець, Надія Кочут, Олег Петрущак, Маріанна Попович, Юрій Сорока, Галина Угрина, Катерина Фем'як, Мар'яна Янків.

Однак робота виборчої дільниці не обмежується працею виборчої комісії. До загальної справи долучилися працівники консульства, які в силу своїх службових обов'язків працювали у день виборів. У той день «службу» з нами розділили Генеральний консул України в Чикаго Костянтин Кудрик, віце-консул Андрій Філіпчук та завідуюча канцелярією Світлана Бєлікова.

Поряд з ними «вахту» несли також спостерігачі, присутність яких безумовна на виборах. Вони не тільки слідкували за процедурою, але й допомагали членам виборчої комісії, морально підтримували. Зокрема, спілкувалися з людьми, роз'яснювали причини ускладнення виборчого процесу, за що ми їм вдячні, оскільки це дуже полегшувало нашу роботу. На виборчій дільниці у Чикаго спостерігачами працювали: Оксана Чуйко - офіційний спостерігач, затверджений ЦВК; представники ЗМІ: Олег Музика та Ярослав Купчак - від газети «Час і Події», Чернишова Тетяна - від «Українського незалежного радіо», Марта Бориславська і Галина Бориславська - від газети «Українське слово».

Окремо хочу відзначити важливу складову успішної роботи дільниці - кухню. Я, звичайно, «не роблю з їжі культу», але поїсти люблю. Тому, коли вирвалася у перерву щось перехопити, була приємно вражена, що на нас чекали не просто чергові канапки, а справжня скатертина-самобранка! Смачний обід, а далі і вечеря були забезпечені завдяки спонсорській допомозі Кредитової Спілки «Самопоміч», організаціям УККА Відділ Іллінойс, УГО «Помаранчева Хвиля», Фундації «Спадщина». А приготували смаколики працівниці кухні Культурного осередку та ресторану «Старий Львів». Хочу також подякувати Оксані Шмігельській, яка нас, «синіх» від утоми, годувала та напувала кавою.

Після організаційних та гастрономічних подробиць я можу нарешті згадати про ту картину, яка постала перед нами після підрахунку голосів. Отже, як вже зазначалося вище, за кандидатів у Президенти України віддали свої голоси 939 осіб, з яких не підтримали жодного - 13, а зіпсували свої бюлетені - 12. Далі уподобання розподілилися таким чином: за Ющенка В.А. проголосували 382 виборців, за Тягнибока О. Я. - 215, за Тимошенко Ю.В. - 192, за Тігіпка С.Л. - 42, за Януковича В.Ф. - 16, за Гриценка А.С. - 15, за Яценюка А.П. - 52. Решта кандидатів не одержали жодного голосу у підтримку.

Як би важко не проходило голосування, все одно для українців це свято. А для тих, хто в еміграції, - подвійне, оскільки саме у цей день ми можемо відчути себе ближчими до нашої землі. Хотілося б тільки побажати усім, хто прийшов на вибори, зберегти якнайкращі спогади, а тим, хто не прийшов, - зважитися висловити свою громадянську позицію щодо того, хто буде керувати нашою державою наступні 5 років, і прийти на голосування у другому турі, яке відбудеться 7 лютого 2010 року.

Посткриптум:

Генеральний Консул України Костянтин Кудрик: Найперше хотів би подякувати усім виборцям, які прийшли в неділю 17 січня і виконали свій громадський обов'язок. Також необхідно відзначити злагоджену роботу усієї дільничної виборчої комісії № 96 (в м. Чикаго) і зокрема - її голови Юрія Фігеля, який зумів організувати роботу і створив необхідні умови для проведення виборів.Крім того слід скласти подяку кредитовій спілці "Самопоміч" і місцевому відділу УККА за допомогу, яку вони надали нашій дільничній виборчій комісії в Чикаго.

Попередні результати по Україні розміщені в Інтернеті. По Чикаго проголосувало 939 громадян. На першому місці Президент України В.Ющенко, на другому - народний депутат України О.Тягнибок і на третьому - Прем'єр-міністр України Ю.Тимошенко.

Я не коментуватиму чому саме так, але єдине скажу, що потрібно поважати думку усіх виборців, незалежно від того, як вони голосують - це їхнє право.

Можу ще додати, що по усіх штатах в Чикаго була найвища явка виборців, після Чикаго йде Нью-Йорк, Сан-Франциско і Вашингтон. Це черговий раз доводить, що українська громада в Чикаго є найбільш активною громадою у США і, можливо, по всій Північній Америці.

Користуючись нагодую ще раз дякую усім громадянам, які проголосували 17 січня і запрошую усіх прийти і проголосувати в другому турі, який має відбутися 7 лютого цього року. Я вірю, що ми спільно з нашою дільничною виборчою комісією зуміємо гідно організувати усім бажаючим голосування в другому турі.

Голова виборчої комісії Юрій Фігель: Від імені виборчої комісії висловлюю щиру подяку за сприяння та допомогу в організації та проведенні першого туру виборів Президента України кредитівці «Самопоміч», УККА (Відділ Іллінойс), УГО «Помаранчева Хвиля», фундації «Спадщина», медичному офісу д-ра. Бориславської, фірмі «Калина». За дуже смачні, проте недорогі, страви дякуємо ресторану «Старий Львів» та кухні Українського Культурного Центру. Українському Культурному Центру також дякуємо за надання приміщення для засідань. За інформаційну підтримку дякуємо «Українському незалежному радіо» та тижневикам «Час і Події» та «Українське Слово». Також хотілося б відзначити особисті старання та допомогу в організаційних питаннях пана Романа Яцківського та подякувати працівникам Генерального консульства України в Чикаго за плідну співпрацю.

Спостерігач від газети «Час і Події» Олег Музика: Завтра Водохреща. Сидимо сім'єю за святковою вечерею. Слухаємо колядки, діти бігають, все урочисто... Але розмови щораз знову повертаються до виборів і стають сумними. Якась дивна асоціація з колядкою «Сумний був той Святий Вечір». Не хочеться привітань з нагоди свят, лише гостра потреба зупинитися від щоденного бігу і серйозно задуматися над усім, що відбувається у рідній Україні.

Чергові президентські вибори не принесуть полегшення, адже шанси виграти цю боротьбу проукраїнські сили впустили. Посварені і здеморалізовані, ослаблені вічними інтригами, вони не в змозі об'єднатися, зібрати своїх прихильників у єдиний фронт.

Оце відчуття розгубленості і незадоволення, мабуть, пронизало кожного, хто покладав свої людські надії на лідерів «Помаранчевої революції» 2004 року.

Чикагська громадська організація «Помаранчева хвиля» утворилася на хвилі великого ентузіазму і прагнення змін із симпатиків президента України Віктора Андрійовича Ющенка. Благодійна допомога Україні, об'єднання нової української еміграції для інтересів усієї громади - це основні напрямки нашої діяльності. Ми звернулися до виборців із закликом обов'язково прийти і підтримати двох кандидатів на посаду президента України - В.А. Ющенка та Олега Тягнибока. Це наш свідомий вибір.

В дільничній виборчій комісії, яка розміщена в консульстві України в Чикаго, працюють три члени нашої ради, наші друзі і однодумці. Зрештою треба відзначити товариську, людяну атмосферу, котра присутня в Генеральному консульстві України завдяки його працівникам і Генеральному Консулові - особливо. Це молоді ввічливі українські професіонали.

Після звернення Голови дільничної виборчої комісії до нашої організації про організаційну і фінансову підтримку, ми зробили все, що було можливо: збудували нові і відремонтували старі виборчі кабінки, прикрасили виборчу дільницю, забезпечили харчуванням, охороняли порядок і організовували виборців, даючи їм необхідну інформацію і супровід. Відчутна допомога надійшла і від інших українських організацій, фінансових установ.

А пізно ввечері 17-го. січня, коли вже вирисувалася картина з голосами виборців, стояли ми зажурені там же, в консульстві, адже перемагає той, проти кого повстала свідома Україна тоді, в 2004-му на Майдані Незалежності в Києві. Ми знаємо причину сьогоднішньої поразки, але чи знайдемо гідний нашої совісті вихід?

Особливо гидко слухати коментарі "независимых источников информации"! Стільки ненависті до людей, котрі піднялися з колін і вистояли тоді на Майдані. Це ж відбулося братання різномовних українців, вільних від страху і комплексу меншовартості. Тоді ними любувалася задивована Європа, вітав Новий Світ...