Часом голова іде обертом, коли подумаєш, як швидко і разюче змінюється наш світ. Подумати тільки - ще якісь 10 років тому Інтернет був диковинкою, і пошук потрібної інформації займав довгі години, а листи повзли до своїх адресатів дні і, навіть, тижні. Ще 15 років тому мобільний телефон здавався шматочком недосяжного комфорту, і звичайна людина могла тільки мріяти йти вулицею і балакати з кимось в іншій півкулі планети. Світ глобалізувався і став дуже маленьким.

Та що там технології! Ще, здається, вчора ми виходили зі шкіл та інститутів із дипломами, котрі начебто засвідчували той факт, що ми вже все знаємо про світ навколо і всередині нас. А зараз розуміємо, що наші класичні знання нікуди не годяться. Практично щодня наука приголомшує нас відкриттями, котрі все завзятіше підгризають фундамент нашого уявлення про життя...

І при такому божевільному напливі інформації ми не сходимо з розуму тільки завдяки тому, що, слава Богу, змінюємося разом зі світом. Бо будь-який процес чи явище у рамках буття неодмінно зазнає еволюції. Це Закон Вічних Змін, котрий, як це не парадоксально, навряд чи колись буде змінено.

І от це уже14-ий новорічний номер нашого часопису!

Мабуть, у найвірніших наших читачів і зберігся перший новорічний випуск з грудня 1996 року.

Правда ж, ми дуже змінилися? Сьогоднішні ми уже не маємо практично нічого спільного із тими «нами», котрими ми були 14 років тому. Звичайно, з чисто візуальної точки зору. І це очевидний і незаперечний плюс, з чим ми себе і вас, любі читачі, вітаємо. З прогресом технологій ми стали привабливішими і кольоровішими, доступність інформації дала нам можливість бути для вас цікавішими, оперативність її передачі дозволила нам частіше виходити у світ.

Цього року ми суттєво змінили не лише наш зовнішній вигляд, а й, так би мовити, начинку. Ми намагалися змістити акценти з політики на інформативно-розважальні матеріали, при цьому нам вдалося не перейти у розряд жовтої преси і залишитися серйозним виданням.

Приємно завважити, що з нами працюють як професійні журналісти, так і дописувачі з кола наших читачів. Наші давні кореспонденти уже довели читачам свою відданість та професіоналізм і протягом років інформують всіх нас про всі аспекти життя. Крім того до нашого творчого колективу приєднались нові журналісти, які значно розширили інформативний обсяг газети. Приємно працювати й з дописувачами з громади, які допомагають охоплювати всі громадські події великого Українського Чикаго.

Однак, з іншого боку, друковані ЗМІ в еру Інтернету та телебачення, як відомо, переживають не найкращі часи. Образ людини із газетою в руках, котрий колись уособлював собою сучасність, обізнаність і перебування в курсі подій світу, уже більше не несе у собі цього сенсу. Газету в руках замінив пульт від телевізора, комп'ютерна мишка та айфон.

Навіть найбільші і найавторитетніші видання за таких несприятливих обставин скорочують тиражі, посилаючись на те, що, мовляв, кількість їх читачів суттєво зменшилася. Людство просто перестає читати.

Можливо, нас би теж спіткала така невесела доля, якби не деякі особливості нашої аудиторії. Адже етнічна преса, як не крути, явище швидше сентиментальне, ніж бізнесове. І нас тішить той факт, що для української громади ми упродовж років залишаємося острівцем чогось ностальгійно-рідного в бурхливому океані американських реалій. Особливо ми раді бути корисними для новоприбулих, котрі у найперші і найважчі часи адаптації у новому для себе середовищі потребують інформації на рідній мові.

Тому можемо сміливо сказати - у цей нелегкий для світу рік ми не лише не згорнули свій тираж, навпаки - ми успішно розширили територію розповсюдження часопису. З чим і вітаємо наших читачів, на прохання котрих ми почали розповсюджувати нашу газету далеко на південь Чикаго.

І оскільки, за законами маркетингу, тільки попит породжує пропозицію, ми насамперед вдячні вам, наші вірні читачі, за те, що наперекір усім світовим тенденціям ви не перестаєте читати. Адже тільки за таких умов наш труд виправданий, а старання - винагородженні. Дякуємо за те, що ви з нами!

Окрема щира подяка нашим незмінним рекламодавцям, чия підтримка і досі дозволяє нам не просто балансувати на гребені хвилі у ці кризові часи, а, що найважливіше, дає змогу залишатися безкоштовним виданням. Ми цінуємо співпрацю з вами і сподіваємося, що ви залишитеся з нами і в році наступному.

А відтак, підбивши підсумки і щиро вклонившись усім, кому ми вдячні, можемо нарешті із легким серцем усіх вас привітати.

Хай усім нам з вами вистачає душевного уміння радіти у щасливі миті і сили - пережити складні, хай у наших серцях завжди вистачає місця для тих, хто потребує нашого тепла, нехай прийде до нас мудрість не побиватися над втратами, щоб не прогавити другий шанс, і нехай не забракне нам сміливості після поразки підвестися і йти до нової мети. Будьмо разом!