На президентську промову щодо подальшої стратегії в Афганістані очікували більше двох місяців. Перш ніж прийняти остаточне рішення, глава Білого дому провів десять зустрічей зі своїми радниками з питань національної безпеки, безліч консультацій з військовими командувачами на місцях та міжнародними партнерами. «Тепер перегляд стратегії завершений. І як головнокомандувач, я переконаний, що відправка до Афганістану додатково 30-ти тисяч військових - в наших національних інтересах», заявив Барак Обама.

Глава держави наголосив, що це - той життєво необхідний ресурс, який дозволить утримати ініціативу та забезпечить формування інфраструктури для відповідальної передачі повноважень місцевим органам влади після згортання американської присутності. «Завдяки цим 30-ти тисячам військових, які будуть відправлені до регіону у найкоротші строки - протягом першої половини 2010 року, ми зможемо подолати безпорядки та убезпечити ключові населені пункти. Вони дадуть нам більше можливостей для належної підготовки афганських збройних сил», пояснив президент.

Барак Обама наголосив, що попри певні досягнення, в країні залишається іще безліч викликів, на які слід знайти відповідь. «Афганістан не втрачений, але протягом кількох останніх років спостерігається рух у зворотному напрямку. Наразі не існує неминучої загрози для діяльності уряду, проте «Талібан» отримав новий імпульс», попередив президент. «Аль-Каїда» не відродилася в Афганістані у такій самій кількості, як це було напередодні 11 вересня 2001 року, однак її прибічники продовжують переховуватися у безпечних місцях вздовж кордонів», додав він.

Разом з тим, Барак Обама пообіцяв, що у липні 2011 року американське керівництво почне згортати військову присутність в регіоні. «Через 18 місяців наші солдати почнуть повертатися додому», наголосив він.

Однак, задля досягнення поставленої мети США потребують підтримки та допомоги міжнародних партнерів. У своїй промові президент дав зрозуміти, що Вашингтон дуже на неї розраховує. «Оскільки це - міжнародна операція, я звернувся з проханням, щоб в контексті наших зобов'язань зробили свій внесок і наші союзники», зазначив глава держави. Він повідомив, що деякі з них уже вирішили збільшити контингенти в Афганістані, і висловив сподівання на подібні рішення з боку інших партнерів. «Наші друзі билися, проливали кров і гинули пліч-о-пліч з нами в Афганістані. І зараз ми повинні стати разом, аби успішно завершити цю війну», підсумував американський головнокомандувач.

Наступного ж дня після виступу Барака Обами, відразу два профільні конгресові комітети влаштували слухання - у законодавців виникло чимало запитань до вищого керівного складу держави та військових командирів відносно подальшої стратегії в Афганістані і доцільності реалізації пропозицій президента. Міністр оборони США Роберт Гейтс виступив у верхній палаті. Він відкрито заявив: якщо об'єднані війська не зможуть зупинити діяльність руху "Талібан", це матиме непередбачувані наслідки не лише для Сполучених Штатів Америки, а й для всього світу. "Поразка в Афганістані означатиме встановлення контролю "Талібану" над більшою частиною, якщо не над усією країною, і повернення до громадянської війни", - попередив глава Пентагону. На його глибоке переконання, це створить умови для розвитку терористичної мережі "Аль-Каїди". ""Tалібан" та "Аль-Каїда" настільки пов'язані між собою, що кожна з організацій отримує переваги від найменшого успіху іншої ", - зазначив Роберт Гейтс.

Разом з тим, глава Пентагону прямо не підтвердив намір керівництва держави почати вивід американських військ з регіону до літа 2011 року. Він наголосив, що адміністрація проведе «ретельну» оцінку ситуації у грудні 2010 року, аби визначитися із подальшими кроками.

Промову президента США у військовій академії Вест-Поїнту більшість оглядачів назвали найважливішим зверненням до нації за увесь період його президентства. Деякі політологи, однак, наголошують, що Баракові Обамі не вдалося досягти головної мети - переконати американців, що ця війна все ще варта боротьби. Опитування громадської думки підтверджують: більшість жителів США не підтримують ідею відправки додаткових підрозділів військових до Афганістану і виступають за якомога швидше згортання присутності в регіоні.

У Сенаті проходять слухання щодо продовження повноважень Бена Бернанке на посаді глави Федеральної резервної системи США

«Це стало б справжньою трагедією, якби після усіх труднощів, які довелося пережити американцям протягом останніх двох років, ми б не змогли вжити необхідних кроків, для попередження нової хвилі кризових явищ», наголосив Бен Бернанке. Він запевнив конгресменів, що ФРС готова змінити курс, почати збільшувати процентні ставки для запобігання інфляції та повертати трильйони доларів, вкладених в економіку у період кризи. Але для рішучих дій у цьому напрямку іще не настав час, вважає глава Федеральної резервної системи. "Ми переконані, що маємо усі необхідні для цього засоби», зазначив він.

Під час слухань у профільному сенатському комітеті Бенові Бернанке довелося зіткнутися із перехресним вогнем запитань та різкої критики з боку представників як Республіканської, так і Демократичної партій. Його звинуватили у нездатності попередити фінансові проблеми країни та в тому, що антикризова політика ФРС була вкрай неефективною.

Бен Бернанке у свою чергу наголосив, що саме завдяки своєчасним та рішучим крокам не лише Федеральної резервної системи, а й Конгресу, Міністерства фінансів, Федеральної корпорації страхування депозитів та інших органів, вдалося «запобігти розростанню кризи та зменшити її руйнівні наслідки».

Очікується, що Сенат прийме остаточне рішення щодо продовження повноважень глави ФРС до різдвяних канікул. Проте очевидно, що наразі далеко не всі законодавці підтримують його кандидатуру. До того ж, у верхній конгресовій палаті всерйоз розглядають питання про можливе позбавлення Федеральної резервної системи усіх її повноважень по контролю над банківським сектором.

"Я не голосуватиму за Бена Бернанке. Він - частина проблеми», підкреслив сенатор Берні Сандерс від штату Вермонт і пообіцяв блокувати слухання щодо цього питання. Свою позицію він пояснив тим, що глава ФРС «нічого не зробив», аби запобігти виникненню серйозних проблем, «причиною яких стала Wall Street, і він сам, як її дієва частина».

З різкою критикою докризової політики Федеральної резервної системи та її регулятивних функцій виступив і співголова банківського комітету сенатор Річард Шелбі (штат Алабама). Сенатор-республіканець Джим Баннінг від штату Кентуккі також не приховував свого роздратування. Він заявив, що лише за ситуацію, коли керівники корпорації AIG отримали значні премії, Бена Бернанке слід було негайно відсторонити від обов'язків.

Сенатор-демократ від штату Коннектикут Крістофер Додд висловився відносно функцій ФРС вцілому. «Мене швидше непокоять інституційні питання, аніж певний керівник, який бере участь у прийнятті рішень», заявив законодавець. Він оцінив діяльність Федеральної резервної системи як «глибокий провал» та незадовільне невиконання основного завдання: стримування інфляції та рівня безробіття в країні.

Разом з тим, більшість демократів мають намір підтримати главу ФРС і, за оцінками експертів, він має усі шанси очолювати систему центрабанків протягом наступних чотирьох років. Тим більше, що Бен Бернанке користується повагою й довірою глави Білого дому, який вважає його висококваліфікованим фахівцем та найкращим кандидатом на посаду глави Федеральної резервної системи США.

Рівень безробіття в США скоротився і становить 10% від працездатного населення країни

Коментуючи звіт, міністр праці США Хільда Соліс у своїй заяві наголосила, що останні дані свідчать про результативність впровадження урядового плану з відновлення американської економіки (American Recovery and Reinvestment Act). "Діюча адміністрація кожного дня зосереджена на проблемі подолання безробіття та створення нових робочих місць. Ми напружено працюємо над відновленням економічного росту та над тим, аби якомога швидше мільйони американців, які потребують роботи і хочуть працювати, могли її знайти», підкреслила міністр. Вона висловила глибоке переконання, що саме завдяки цій ініціативі в країні вдалося зберегти та створити більше мільйона робочих місць.

Президент США Барак Обама позитивно оцінив статистику, представлену міністерством праці. Разом з тим він попередив, що попереду - нелегкий період стабілізації. «Це добра новина, яка прийшла якраз у сезон надій. Однак, нам ще доведеться пройти тривалий шлях. Я вважаю, що втрата навіть одного робочого місця - це вже багато», зазначив глава Білого дому.

Президент визнав, що відновлення неможливо буде досягти без невдач і тяжкої праці. Він зазначив, що протягом наступних кількох місяців в основних показниках економічної стабільності можливі коливання, однак наразі прослідковуються позитивні тенденції. Разом з тим, Барак Обама підкреслив, що «навіть найкращі тенденції не можуть сплачувати рахунки» і пообіцяв зробити усе можливе, аби якомога швидше повернути американцям робочі місця.

Попри обнадійливі дані міністерства праці, аналітики не поспішають із оптимістичними прогнозами на майбутнє. Дехто з них вважає, що остання статистика частково пояснюється збільшенням сезонних робочих місць у сфері роздрібної торгівлі та індустрії розваг. Фахівці також зазначають, що навіть за умов певного покращення, ситуацію важко порівняти її із груднем 2007 року, коли рівень безробіття становив 4,9%. Усього ж за два роки рецесії кількість людей, що не можуть знайти роботу у США, збільшилася із 7,5 до 15,4 мільйонів.