У жовтні цього року минуло 5 років з часу створення Української громади у Норвегії.
Про її діяльність і здобутки, про святкування ювілею - в інтерв'ю з головою громади п. Наталею Равн-Kрістенсен.

Святкувалося чудово! Співалося, танцювалося - з'їли 40 літрів українського борщу. Приїжджали до нас виконавці з Німеччини, Швеції та різних міст Норвегії. А норвезькі газети писали про те, як українці вміють гарно і весело забавлятися. До речі, святкування нашого ювілею підтримала компанія "Telenor", за що ми їм дуже вдячні.

З часу створення громади у 2004 році кількість українців у Норвегії зросла вдвічі і зараз нас уже понад 2 тисячі. Росте громада, а з нею - рівень наших заходів. Зрозуміло, що завжди є щось незавершене, є нові, невтілені в життя ідеї. Також знаємо багато талановитих українців, яких хотілося б долучити до спільної справи, але загалом задоволена тим, як розвивається громада.

Якщо хтось почуває себе одиноким на чужині, то це почуття ще більше загострюється, коли доводиться бути самому на Різдво чи Великдень. Зрозуміло, що саме на свята, які звиклося святкувати з родиною і які багато означають для людини, хочеться бути з кимось, хто тебе розуміє. Тому намагаємося організувати "непомпезнo-домашні" заходи на ці свята. Останні кілька років ми винаймали великий зал на самий Святвечір і вечеряли разом - зі свічками, молитвою, дідухом, 12-ма стравами, вертепом і колядою. Було дуже затишно. А наступного року плануємо зробити різдвяний театр. Наші дівчата давно виношують ідею поставити сценку за мотивами Гоголя.

Уже три роки святкування Дня Незалежності України починаємо на могилі Миколи Радейка, а цього року навіть провели тематичний вечір на його честь. Микола Радейко цікавий не лише як національний герой, член УПА, але як і приклад українця в Норвегії, який швидко інтегрувався, отримав в Осло освіту лікаря, виховав дітей в українському дусі і все життя присвятив просвітницькій діяльності, намагаючись донести до людей правду про Україну та українців.

Слід зазначити, що в усіх починаннях нас активно підтримує Посольство України в Норвегії. Деякі заходи ми організовуємо разом з посольством. Як, наприклад, молебень в пам'ять загиблих від Голодомору, який проходив у церкві королівського палацу. Про цей молебень вийшла стаття у найбільшій норвезькій газеті "Aftenposten".

Цього року ми організували величезні вечорниці з етнодискотекою, на яку запросили українського співака Олега Скрипку. Цей співак дійсно вміє забавляти публіку, і ми бавилися до ночі. Було приблизно 400 людей. Їли сало, багато співали, проводили конкурс костюмів і танцювали, танцювали, танцювали... Приїзд Скрипки до Осло був великою подією, і ми мріємо повторити такі вечорниці з ним ще раз, а також - запросити інших виконавців з України.

На жаль, реалізація таких проектів залежатиме не лише від нашого бажання, але й від того, чи вдасться отримати спонсорську підтримку, бо української музики в Норвегії не знають, а організація свят тут, як і все інше в Норвегії, дуже дорога.

Загалом усі свята намагаємося проводити українською та норвезькою. Наприклад, на гаївках, які ми проводили цього року на Великдень на березі озера Согнсван, до нас прийшли норвежці, молдовани, росіяни, серби, німці і данці... Задуману вікторину про знання Біблії довелося перекладати ще й на англійську, бо приєдналося багато зацікавлених. А на День Конституції України українські пісні виконував сербський співак Янко Радовановіч з відомої тут сербсько-норвезької групи "Ракія". Потім ми пробували підспівувати йому його улюблену сербську пісню. Приходять до нас і норвежці, які колись побували в Україні і закохалися в неї, в її гостинних людей, багату землю. Серед них можна назвати паню Маріаннe Клейманн Севoг, яка разом зі своїм чоловіком збирає кошти і втілює в життя сільськогосподарськi проекти в Україні. Є один норвежець пан Стефан Фрюденлюнд, який так перейнявся творами Шевченка, що взявся перекласти з української мови весь "Кобзар". Судячи з його заангажованості, у нього це вдасться. Пан Стефан навіть навчився співати українською і на святкуванні нашого ювілею приємно здивував нас піснею "Всюди буйно квітне черемшина".

Загалом, наше святкування 5-річчя громади є найяскравішим прикладом "українізації норвежців". Норвезький хор "Харестуа" відкривав наш вечір українськими піснями. Нам було дуже приємно, коли 20 норвежців гарними голосами співали "Ти ж мене підманула" під деригуванням колишньої одеситки Ірини Амундсен. Вечір продовжив росіянин, співак Гьотеборзької опери зі Швеції Ніколай Гільов, який вже 5 років приїжджає до Осло на свята і співає своїм чаруючим голосом українською мовою. Кілька років тому п. Гільов уперше в житті виконав весь концерт українською мовою. Це було в Осло саме для нас. Виявляється, його мама була українкою.

Це вдалося зробити якраз після нашої розмови, і вже три роки активно діє Українська недільна школа для дошкільнят. Раніше заняття проводили у мене вдома (мені площа дозволяє), а тепер дожилися і винаймаємо гарне приміщення у центрі Осло. Бачимо, що є люди, для яких важливо, щоб їх діти чули і вивчали українську мову, а зробити це часто доволі складно. Є багато дітей, до яких мами розмовляють українською, але діти відповідають лише норвезькою. Дитячі заняття дуже важливі, бо це єдине місце для дітей, де вони бачать, що існують інші діти, які розмовляють українською. Нам дуже пощастило, бо у нас є талановитий педагог і дитячий психолог Юлія Гаугланд (колись - Ковалевська), яка і завідує школою. Отож, зараз п. Юлія готує з дітьми виставу "Ріпка" та "Теремок", яку ми хочемо поставити на свято Миколая. Це свято у напів-українських сім'ях користується популярністю вже 4 роки, і батьки везуть дітей навіть здалеку. Цікаво бачити і слухати, коли діти розповідають Миколаю віршики українською (норвежці дуже рідко вчать вірші напам'ять, тут це не прийнято). Тепер залишається дітям лише придумати логічне пояснення, чому Миколай приносить подарунки в Норвегії тільки українським дітям.

Така активна діяльність Української громади можлива лише завдяки відданим справі і талановитим людям. До речі, хочу поділитися новиною: недавно була створена і почала активно діяти Українська громада у Бергені. Її очолює молода та енергійна Ольга Корчминська.