Немедикаментозні, профілактичні заходи щодо артеріальної гіпертензії, яка вказується в рекомендаціях Українського Товариства Кардіологів "З профілактики та лікування артеріальної гіпертензії" має бути спрямована на:

- відмову від паління.

- зменшення вживання алкоголю не більше 30 мл етанолу на добу для чоловіків і 15 мл - для жінок;

- зменшення ваги тіла за наявності ожиріння;

- регулярне виконання динамічних фізичних вправ - швидкої ходьби протягом 30-45 хвилин, або хоча би 3-5 разів на тиждень;

- обмеження вживання кухонної солі до 6,0 г на добу (не більше чайної ложки);

- достатнє вживання калію, кальцію та магнію;

Коротше все це називається: зміна способу життя.

При артеріальній гіпертензії необхідно прагнути зменшення ваги тіла (за наявності ожиріння або ж навіть просто при надлишковій вазі). Підвищення ваги асоціюється з 2-6 кратним підвищенням ризику виникнення артеріальної гіпертонії. Часто саме лише зниження ваги на 1 кг супроводжується зниженням систолічного артеріального тиску на 3 мм рт.ст., діастолічного артеріального тиску - на 1,2 мм рт.ст.

При артеріальній гіпертензії рекомендується дієта № 10 по Певзнеру. Зміст її полягає в тому, щоб зменшити кількість солоної їжі, а також їжі, яка містить жири, особливо тваринні, що сприяють розвитку атеросклерозу.

Енергетична цінність - 9839-10886кДж (2350-2600ккал).

Хімічний склад: білки - 80-90г (60 % тваринні),

жири - 70 г (30 % рослинні),

вуглеводи - 350-400г,

натрію хлорид - 5-7г (з них 3-5 г видають хворому для підсолювання окремих блюд за смаком, решту міститься в натуральних продуктах)

вільна рідина - 1,2 л.

Рекомендуються чи виключаються продукти та страви:

Але справа в тому, що суворої дієти тривалий час мало хто зможе дотримуватися. Якщо ж просто сказати: не їжте жирного і солоного, то чимало пацієнтів щиро вважають, що не зловживають такими стравами. При цьому під поняттям жирне, як правило, розуміють сало або ж масло. Більшість пацієнтів також чули і усвідомлюють, що не варто багато їсти борошняного і солодкого. А от таку поширену страву, як картопля, смажена на маслі, або маргарині, до уваги не беруть.

Від чого ж все таки повнішають в першу чергу? Ну, звичайно ж від солодкого і борошняного! - скажуть більшість людей. От, я через це п'ю чай та каву без цукру, але схуднути чомусь не можу. Але не все так просто, виявляється. Саме крохмаль, глюкоза, що знаходяться в цукрі та борошні, насамперед використовуються організмом для поточних потреб. А жири - то вже є запас енергії і, як правило, використовуються як джерело енергії (спалюються), коли зменшується кількість вуглеводів (людина відчуває тоді голод і знов починає їсти). Таким чином, в першу чергу, використовуються вуглеводи, котрі щойно потрапили в організм, потім запаси депо вуглеводів - глікогену, далі жири, щойно спожиті. Аж потім може дійти справа до жирів, які відклалися. Але до цього частіше не доходить, тому що людина відчуває голод і поповнює запаси вуглеводів. Все це призводить до того, що навіть при невеликій кількості жирів, особливо коли є значна кількість вуглеводів, жири відкладаються у запас і людина товстішає. А, при зменшенні фізичного навантаження здатність жирів окислюватися ще й зменшується, з віком, при вагітності, при перебудові організму під час клімаксу, при спадковому зниженні здатності жирів окислюватися.

Важливим фактором є той незаперечний факт, що ми вживаємо таки надмірну кількість жирів. І не тільки сало, або масло, в котрих частка жиру на 100 г продукту сягає 70-80 %. У майонезі також - від 40 до 70 % жирів. Сметана може мати від 15 до 35 %. Копчені ковбаси зі свинини містять 35-45 %. Варені - 25-30 %. Телятина жирна - до 30 %, пісна - до 5-10 %. Сосиски та сардельки - 25-30 %. Маргарин - від 20 до 60 % жиру. Навіть шоколадні цукерки і сам шоколад - 30-40 %. Навіть рослинна олія - це ж чистий жир - до 95 %. Інша справа, що рослинні жири містять поліненасичені жирні кислоти, що мають протиатеросклеротичну дію і тому кращі, ніж тваринні. Але все-таки, навіть якщо пацієнти тривалий час дотримуються дієти з овочевих салатів з великою кількістю майонезу, рослинної олії, то можуть не тільки не схуднути, але й набрати ваги. А повніють від будь-якого жиру. Отже, купуючи продукти, уважно читайте інформацію на упаковці: насамперед щодо жирів!

Існують продукти, за допомогою яких легко вгамовується відчуття голоду. Ті, що містять у собі вуглеводи, крохмаль, цукор. Це - хліб, макарони, крупи, деякі фрукти (апельсини, банани, родзинки).

Продукти, що помірно вгамовують відчуття голоду - це м'ясо, риба, яйця, більшість овочів та фруктів, молоко.

А є продукти, які мало вгамовують бажання їсти: це різні жири, масла, сметана.

Якщо раніше вважалося, що для того, щоб схуднути, насамперед потрібно обмежувати вуглеводи, то тепер доведено, що, в першу чергу потрібно зменшувати кількість жиру не більше ніж 70 на день, щоб не поправлятися, щоб схуднути - до 40-50 г. Якщо довести кількість жирів на день до 40 г, то збільшення ваги не виникає незалежно від того, скільки вуглеводів вживається. Доведено, що жир будується із вуглеводів тільки при значній одномоментній кількості вживаних вуглеводів. А так відкладається тільки жир, котрий ми вживаємо. Так би мовити, в чистому вигляді. Отож, щоб нормалізувати вагу, потрібно, в першу чергу перебудувати свою дієту так, щоб значно зменшити вміст жирів, а вже далі кількість вуглеводів. Загальна кількість жирів має перевищувати 30 % калорійності добового раціону. Це важливо для того, щоб утримувати вагу на одному і тому самому рівні. Якщо ж обмежити кількість вуглеводів, не зменшуючи кількості жирів, або, навпаки, збільшити їх - вага не тільки не зменшиться, але й збільшиться.

Багатьом людям вдавалося за допомогою голодування, жорстких дієт зкидати зайву вагу на певний час, але вона швидко набирають її потім.

На одній з моїх лекцій я сказав, що такі препарати як адельфан, клофелін - це вчорашній день і їх варто використовувати не для тривалої терапії, тільки можна в гострих випадках підвищення артеріального тиску. Хтось із слухачів вигукнув: "Чому Ви проти адельфану?!" Я пояснив, що цей препарат має більше побічних ефектів, ніж інші: різко знижує артеріальний тиск, викликає слабкість, в'ялість, сонливість. Побічні дії виникають через основну складову адельфану - резерпіну. Протягом тривалої терапії може затримувати рідину, знижувати статеву потенцію, викликати нудоту, проноси, а також депресію. Рекомендується дуже обережно використовувати жінкам, старшим 50 років, через можливу карцерогенну дію. Не менш широко відомий клофелін - викликає сухість в роті, головний біль, сонливість, почуття втоми, запори. Все це примушує більшість гіпертоніків кидати лікування і взагалі не лікуватися, що призводить до катастроф у вигляді інфарктів та інсультів. На полицях аптек дуже багато препаратів і можна почути: "Дайте щось від тиску". Слід пам'ятати, що за умови вживання лікарського засобу необхідна консультація з лікарем - фахівцем, щоб не пошкодити собі.

На сьогодні, використовуються препарати, що мають властивість попереджувати розвиток інсультів, інфарктів, серцеві приступи і смертельні випадки в результаті серцево-судинних захворювань. Як правило це бета-адреноблокатори, сечогінні ліки, інгібітори ангіотен-зинперетворюючого ферменту, блокатори кальцієвих каналів. Існує чимало препаратів різних виробників цих груп. Усі вони мають певні покази та протипоказання. І призначення кожного з них повинно враховувати вік, супутні захворювання: бронхіальну астму, цукровий діабет, стан серцево-судинної системи, нирок, інші захворювання.

Ці препарати доцільно комбінувати, щоб досягти нормалізації артеріального тиску від вживання, скажімо, завдяки вживаної, скажімо однієї - двох половинок таблеток на день, замість 4 таблеток одного препарату. Сучасні медикаменти це дозволяють. Причому наша вітчизняна фармакологія також зараз почала дуже активно розвиватися. Є препарати, що потрібно не 4-5 разів приймати на день, а тільки 1-2 рази, навіть якщо врахувати невеликі доходи населення, то можна підібрати доступну комбінацію і досягти успіху. Я при призначенні терапії проводжу вивчення типу вегетативної регуляції у хворих з артеріальною гіпертензією методом моніторування варіабельності серцевого ритму з дослідженням у стані спокою, при розумовому та фізичному навантаженні, потім вдаюся до комп'ютерного аналізу. Цей сучасний метод, який широко використовується за кордоном для визначення прогнозу захворювання та призначення лікування, в нас раніше тільки використовувався в космічній медицині, тепер з широким розвитком комп'ютерної техніки почав активно впроваджуватися по всій країні. По призначенню препаратів за допомогою цієї методи мною отримано кілька патентів України. Метод дозволяє більш точно добирати лікування, не перебирати таблетки підряд по-черзі: поприймайте місяць, подивимось який буде ефект, а потім, якщо не підійде, іншу попробуємо. А просто, частіше з першого разу або ж за кілька разів у більш важких випадках - добрати відповідний тип препарату або комбінацію препаратів і призначати лікування, що допоможе нормалізувати артеріальний тиск і підтримувати його нормальним тривалий час. Зустрічається чимало випадків, коли хворим призначається нібито ефективний препарат, наприклад, інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту, але він не забезпечує зниження тиску до нормального. А після обстеження, визначення типу вегетативної регуляції буде досить додати ще півтаблетки іншого препарату і ефект досягнутий. Такий підхід дозволяє звести до мінімуму побічні ефекти ліків і досягти максимального ефекту. Особливо це важливо тому, що лікування гіпертонії за допомогою як немедикаментозних так і медикаментозних методів доводиться проводити тривалий час роками. Це завжди потрібно повідомляти пацієнтам. Хоча можливо більшість людей хотіла почути про якесь чудо: от їх обстежили за допомогою оригінальної методики, провели діагностику і вилікували швидко, раз і назавжди. Саме так зацікавлюють своїх пацієнтів різні цілителі. Дуже важливо, щоб пацієнт отримував повну інформацію про хворобу в клініці. На жаль, зустрічаються випадки, коли не надають повних рекомендацій, пацієнт під час перебування у клініці - почуває себе добре, а дальше що робити - просто не знає, виникає погіршення і знов потрібно госпіталізуватися у клініку. Людина не може все життя лежати в лікарні. Треба і працювати. Потрібно говорити повну правду пацієнтові. І тому ще раз повторюю: більшості людей лікуватися буде потрібно роками і навіть все життя як немедикаментозними так і медикаментозними методами, щоб забезпечити нормальний артеріальний тиск 130/85 мм рт.ст. і менше. Але ті, що лікуються, просто проживуть на 10-20 років довше і краще. Практично всі задають питання: "А як же моя печінка, як же побічні дії ліків?" Відповідаю - користь від лікування можна порівняти таким чином. Резерви Вашої печінки можуть бути розраховані на 40-50 років, а резерви серцево-судинної системи без лікування високого тиску - на 3-5-7 років. Що вам з того, коли ви помрете через кілька років від інфаркту, чи інсульту? Зроблять розтин вашого тіла в моргу і скажуть: От яка здорова печінка! А якщо будете лікуватися, ну припустимо резерви печінки зменшаться на 5 років. Але ви проживете цих 35 років! Все це просто можна оцінити за допомогою дослідження і функціональний стан печінки і стан серцево-судинної системи. А чи можна відмовитися від ліків? Частині людей (до 20 %), які ще не мають значно уражених органів - мішеней завдяки зміні способу життя вдавалося відмовитися від ліків. Тому не можна вважати, як кажуть пацієнти: сів на пігулки, значить на все життя. Але більшість людей не хоче, або ж не може міняти свій спосіб життя. Деякі люди починають лікуватися надто пізно, але впроваджуючи немедикаментозні методи лікування, ми можемо зменшити кількість препаратів до мінімуму і їх можна приймати до глибокої старості. І побічних явищ не потрібно боятися. Чи потрібно міняти часто препарати, чи не виникає звикання до них? Як правило при підібраній терапії, потрібно все ж таки консультуватися з фахівцем раз в пів року, або раз в рік для визначення чи продовження терапії. Справа в тому що, міняються функції організму, функції нирок, печінки, змінюються умови життя людини. Людина може зменшувати чи збільшувати фізичну чи розумову активність, набирає вагу, чи навпаки її знижує. Все це може впливати на реакцію тиску на дію препаратів. Деякі препарати потрібно міняти через індивідуальну чутливість пацієнта. Так інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту можуть викликати кашель, причини якого люди часто довго шукають. Деякі антагоністи кальцію здатні викликати набряки, які не є небезпечними, але пацієнти побоюються, чи не порушилася функція нирок. Деякі препарати (бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію) можуть надто сильно уповільнювати серцевий ритм. Деякі, навпаки, можуть викликати прискорене серцебиття. Всі ці питання потрібно запитувати у лікаря і усувати причину дискомфорту. Дуже важливо надати можливість пацієнту контактувати з лікарем в любий час, щоб якщо виникло якесь питання, чи сумнів щодо лікування гіпертонії, було пояснено.

Більшість людей привикають до нормального тиску і починають експериментувати над собою. Наприклад, кидають вживати препарати. Часто виникає гіпертонічна криза. Потрібно сказати, що препарати дозволяється відміняти під контролем лікаря. І реально їх можна відміняти, або зменшувати лише тоді, коли реально змінюється спосіб життя людини. А люди часто не хочуть, або ж не можуть цього робити. Іноді пацієнтів відговорюють від прийому ліків продавці браслетів, дихальних апаратів, інших сумнівних методів. Мовляв, навіщо тобі приймати цю "хімію", от ми тобі продамо це і навіки позбавишся від гіпертонії. Це неправда. Але люди хочуть дива, не прикладати зусиль і щоб був ефект. Така людська психологія. Мабуть тому завжди популярні казино, лотереї. Ще побутує така думка, що вживаючи медикаменти, ми не лікуємо гіпертонію, а як кажуть пацієнти тільки "збиваємо " артеріальний тиск. Справа в тому, приймаючи препарати, ми розриваємо "хибне коло", захищаємо серце, судини, нирки від незворотних змін. Крім того, людина маючи нормальний тиск, може збільшувати фізичні навантаження, дотримуватися дієти, активніше проводити немедикаментозне лікування, а тоді і кількість препаратів можна буде зменшувати.