"Маємо відродити в наших сучасних українцях і українках генетичну пам'ять, почуття гордості, маємо і до збайдужілих іхніх душ торкнутися запашним євшан-зіллям рідного слова"
/Олесь Гончар/
Кожен народ вирізняється
з поміж інших мовою і традиціями. Мова і традиції - це ті найміцніші елементи, які формують окрему групу людей в націю. Ми, українці, маємо чудову мелодійну мову і стійкі традиції, народжені в сиву давнину і освячені віками. Мені, як і багатьом українцям, занесеним долею у далекі Сполучені Штати Америки, особливо зрозуміла й посутньо важлива феноменальність слова у вираженні самобутності мого народу, піднесені його самодатності посеред рівних народів і мов загальнолюдської цивілізації та культури. Часто американці, які не знають жодного українського слова , перепитують: " А ви українка?".
Відповідаючи ствердно, я цікавлюся, звідки вони дізналися. Щоразу чую приблизно однакове пояснення: "Мова - мелодійна і лагідна, а ще - і тиха, і дзвінка".
Поряд з мовою, дістались нам у спадок від дідів-прадідів міцні традиції, відшліфовані багатьма поколіннями наших пращурів. Однією із найміцніших традицій української нації є оздоблення одяну вишивкою. Саме "вишиванка" чітко вирізняє нас з поміж інших народів світу. Ще в кінці ХІХ століття, коли перша хвиля української еміграції досягла американського континенту, автохтонне населення стало називати прибулих "людьми у вишиванках". Очевидно, населенню, одяг якого був бідним на прикраси, кинулася в очі сліпуча краса різнобарв'я української вишивки, її яскравість, колоритність.
25-26 жовтня 2009 року в залі Президії Академії Мистецтв України відбувся ІУ з'їзд Національної спілки майстрів народного мистецтва України, в роботі якого взяли участь делегати із 22-х обласних та регіональних осередків. Окрім делегатів, на з'їзді були присутні представники владних структур, зокрема Микола Жулинський - директор інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, академік НАН України, Владислав Корнієнко - перший заступник міністра культури і туризму України, Микола Яковлєв - заступник директора Академії Мистецтв України, головний вчений секретар академії Мистецтв України.
В перерві між засіданнями мені вдалося поспілкуватися із головою Національної спілки майстрів народного мистецтва України Євгеном Шевченком та першим заступником голови Володимиром Титаренком.
Робота ІУ з'їзду НСМНМУ проходить в період економічної та політичної нестабільності в Україні. В якому стані знаходяться народні промисли нашої держави?
Є.Ш.: - Традиційне народне мистецтво та художні промисли сьогодні перебувають в надто критичному стані. За останні 25 років ми втратили сотні підприємств, десятки тисяч високопрофесійних майстрів - вишивальниць, гончарів, килимарів, ковалів, різьбярів, ткачів. З етномистецької карти вже незалежної України зникли цілі історичні центри народного мистецтва: Бережани, Богуслав, Бубнівка, Гавареччина, Глиняни, Клембівка, Коболчин, Смотрич, Пустинь,
Прокурава. Вже нині ця трагічна доля може спіткати Васильків, Косів, Кролевець, Опішне, Петриківку, Решетилівку та інші осередки.
Сьогодні людство потребує іншого рівня культури, можливості якого виокремлюються в етногенних національних чинниках. Щоб протистояти процесам глобалізації нам, як ніколи, треба відродити українську душу, національну гордість, відбудовувати храм національного мистецтва. Перед сьогоденним поколінням українців постає важливе питання відродження замулених джерел народного мистецтва, автентичного фольклору, народної обрядовості і звичаїв предків. Століттями у нас цинічно "конфісковували" національні цінності, нищили або вивозили національне культурне надбання. Всілякі зайди робили все, щоб ми втратили свою етнопам'ять, загубили самих себе, забули про звитягу славних пращурів. Однак, ми не втратили свої національні гени, зберегли етнічну самобутність, головним чином завдяки національним символам - мові, пісні, народному мистецтву, які слід сприймати як закодовані національні обереги, що допоможуть нам відродитися як великій нації і виведуть нас на широку дорогу історії.
Який відбиток залишає світова економічна криза в житті українців, зокрема мистців-членів спілки?.
В.Т.: - ІУ з'їзд НСМНМУ проходить у надзвичайно складний для нашого народу час економічних, соціальних і політичних потрясінь. Усі відомі людству форми ведення війни сьогодні ведуться в Україні проти її народу. Ми є свідками тотального інформаційного наступу на нашу свідомість через засоби масової інформації з метою руйнації споконвічних, лиш нам властивих світоглядних традицій і канонів.
Економіка України зруйнована і процес руйнації продовжується. Свавілля і беззаконня поставили наше село на крайню межу зубожіння і злиденності, що в кінцевому результаті приведе до його виродження і повного знищення.
Ведеться тоталітарна війна в духовних сферах - структурні основи українського православ'я навіжено розшарпуються і шматуються конфесійними чварами, підступно і вишколено нав'язаними нам далекоглядними противниками нашої державної незалежності.
Перелік подібних факторів є безконечно великий і зобов'язує нас у відповідь мобілізувати всі наші духовні, інтелектуальні, організаційні можливості для протистояння такій загрозливій для нашого буття експансії. І базується ця експансія на зовнішніх і внутрішніх чинниках.
Якщо протистояння зовнішнім чинникам є прерогативою державних і урядових структур, то внутрішні - є великою мірою прерогативою нашого громадянського суспільства. Невід'ємною складовою громадянського суспільства є громадські організації, до яких відноситься наша спілка.
Яку роль відіграє Національна спілка майстрів народного мистецтва України в нашій державі та на міжнародній арені?
Ми являємось специфічно особливою організацією. Відійшли в минуле принизливі трактування народного мистецтва, як примітивної творчості неосвічених мас. Сьогодні весь цивілізований світ дуже шанобливо ставиться до традиційних етнічних культур народів нашої планети. Для їх захисту і збереження створена поважна міжнародна організація ЮНЕСКО, яка діє і фінансується ООН. Штаб-квартира знаходиться в Парижі.
Національна спілка майстрів народного мистецтва України - єдина такого рівня і статусу громадська організація, статутним завданням якої є відродження, збереження і розвиток етнічного автентичного мистецтва українського народу. Тобто діяльність нашої спілки суголосна тим програмним завданням, які покладені Організацією Об'єднаних Націй та ОНЕСКО.
Кожна цивілізована країна з великою пошаною ставиться до етнічної культури свого народу. На який щабель поставлене це питання в нашій державі?
Є.Ш.: - Згідно із Законом "Про народні художні промисли" охорона, відродження і розвиток цієї галузі є обов'язком держави. А відтак усі важелі зосереджено в органах виконавчої влади в центрі і на місцях, передовсім у Міністерстві культури і туризму. Але біда в тому, що до сьогодні в міністерстві немає жодного авторитетного фахівця, який би належно розумівся на наших проблемах та опікувався відродженням галузі. Немає їх і в регіональних органах виконавчої влади, не кажучи вже про місцеві. У країні з багатющим і, що важливо, з іще живими традиціями та школами народного мистецтва така інертність і байдужість - неприпустима. Ось чому наша Спілка ініціювала розробку Державної програми охорони , відродження і розвитку народних художніх промислів і перше , що там передбачувалося - створити в структурі виконавчої влади, яка опікується культурою, дієву вертикаль фахівців-управлінців галуззю народного мистецтва. Координатором реалізації держпрограми мав би стати спеціальний підрозділ міністерства, який до сьогодні не створений. А в традиційних осередках народних художніх промислів неодмінно мають бути високопрофесійні менеджери, які взяли б на себе відповідальність виведення галузі з глибокої кризи.
Нині державі вкрай потрібно невідкладно проінвентаризувати всю матеріально-технічну базу галузі. Треба повернути державі те, що було незаконно "приватизовано". Передовсім підприємства Укрхудожпрому, більшість з яких спритники придбали до своїх рук за копійки, а то й просто поцупили. Тоді б держава могла передати ці об'єкти новоствореним колективам майстрів на правах оренди. Держава має поступово виводити ці підприємства на зовнішні ринки, стимулювати реалізацію художньої продукції всередині країни, паралельно з розвитком туристичної галузі.
Перспектива розвитку народного мистецтва і художніх промислів в нашій державі є. Що на вашу думку зупинить руйнацію цієї галузі?
Є.Ш.: - Україна має сьогодні рідкісну можливість зберегти унікальну в світовому контексті народну художню культуру. Соціально-економічні перетворення, докорінні зміни побуту, вдосконалення техніки та інструментарію дадуть широкі можливості для діяльності художніх промислів різних форм власності. Тоді інтенсивніше діятиме і туристична галузь, яка нині значною мірою і через відсутність повноцінного ринку традиційних виробів дещо вщухла. Розвиток народного мистецтва треба спрямувати на збільшення випуску вітчизняних художніх виробів з умовою неодмінного підвищення їх національної виразності й художньо-естетичного рівня, розширення асортименту шляхом розробки цікавих нових і відтворення традиційних зразків.
Остаточну руйнацію народно-мис тець кої галузі можна зупинити лише за наступних умов.
Перше. Держава має створити відповідні правові, економічні ті організаційні засади для збереження, відродження галузі, а також табезпечити механізми їх впровадження у життя.
Друге. Необхідно терміново відновити зруйновану матеріально-технічну базу народних художніх промислів, насамперед у традиційних осередках народного мистецтва. Влада має визначити свої культурницькі пріоритети і надати організаційну та фінансову допомогу для будівництва нових підприємств, творчих майстерень, музеїв, виставкових залів тощо.
Третє. Налагодити систему навчання та підготовки фахівців для цієї галузі.
Четверте. І найголовніше - відновити ринки збуту автентичних творів народного мистецтва і виробів народних художніх промислів.
Наша етнічна орнаментальна культура вироблялася віками, пройшовши довгий процес еволюції. Незважаючи на зміни і наступи різних течій та стилів, українська орнаментика зберегла свою первісність в найголовніших формах. Яка відповідальність в цьому аспекті лягає на кожного сучасного майстра-члена НСМНМУ?.
В.Т.: Нам часто дорікають, що ми ведемо політику занадто суворого відбору при прийомі в спілку. У відповідь на подібні нарікання кажу, що критики недостатньо розуміють статутні завдання спілки і природу українського народного мистецтва. Термін "народне мистецтво" є спрощений, або, скажімо, популярний варіант дуже строгого і чіткого наукового визначення такого поняття, як традиційне етнічне автентичне мистецтво. Кожен майстер - член нашої спілки - є унікальним носієм етнічного коду образотворчої мови українців. Це почесно і відповідально, і таку роль кожному із нас слід шанувати, дорожити нею і плекати. Усвідомлюймо нашу етнічну велич і духовну унікальність без гордині, але з гідністю. Плекаймо нашу духовну ниву, бо вона запліднена тисячоліттями історичного буття нашого незнищенного народу, генієм його духу і волі, кров'ю і потом його страждань і втрат, його жертовною працею і великою любов'ю до Життя.
Протягом усього часу свого історичного буття етнос творив образну мову, в якій карбуються його світоглядні основи за законами краси і доцільності. Це не "цяцькування" ужиткових предметів і речей з метою прикрашання, як нас переконували апологети тоталітарних ідеологій. Це навіть не дизайн в сучасному найвищому розумінні. Це значно важливіше і вище! Різьблена розетка в чернігівській різьбі по дереву - це образна модель первісного процесу творення світу Творцем. Цей образ за своєю значимістю має космічні виміри, що перевищують галактичні поняття, бо галактика є лиш дрібною часткою Всесвіту. Творці чернігівської чи карпатської розетки на сучасних різьблених скриньках відтворюють правічний образ вселенського творення.
Саме такими масштабними образами наші пращури компонували свою етнічну орнаментальну культуру і саме тому ця культура пройшла тисячолітніми шляхами аж до наших днів майже неушкодженою. Кажу майже, бо сьогодні розвиток інформаційних систем поставив під загрозу недоторкану цілісність нашої орнаментальної культури. Але найбільшу загрозу несуть нам не інформаційні технології, а наша обмеженість в знаннях про себе і свою історію. Розумію, що наше невігластво ретельно і старанно культивувалося різного роду колонізаторами, своїми і чужими рабовласниками і гнобителями людського тіла і духу. Вони і сьогодні не перевелися. І саме тому у нас немає права розмінюватись на поступки, лінь чи меркантильні обставини буденної прози повсякдення. Звання майстра кличе нас до жертовної праці, до заглиблення в надра нашої душі, щоб віднайти там велич і геній наших батьків, дідів і прадідів, і винести його на поверхню сучасного життя, очистити від бруду і брехні, і осяяти ним наш тернистий шлях до Честі, Гідності і Волі. Ми є сини і доньки величного і древнього народу, і саме нам призначено вивести його із того ницого багна, в яке завели його наші одвічні вороги - чвари, невігластво і лінь. Єднаймося, бо в єдності наша найвища сила!
Незабаром НСМНМУ відзначатиме своє 20-ліття. Яких результатів досягнуто за пройдений етап?
Є.Ш.: Національна спілка майстрів народного мистецтва вже чимало зробила для відродження і розвитку народно-мистецької галузі. Зокрема, фахівці Спілки брали активну участь у розробці низки нормативно-правових актів у галузі НХП, Державної програми збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів на період ло 2010 року, проектів Указів Президента України "Про заходи щодо відродження традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів в Україні", регіональних та місцевих програм розвитку і сприяння національним творчим спілкам тощо.
Ведеться повсякденна, рутинна робота Спілки, пошук, відбір, підготовка майстрів, усіляка підтримка і подальше сприяння їхньому розвиткові, забезпечення спадкоємності давніх традицій через виховання гідної зміни, яка б стояла на сторожі мистецької спадщини народу, його багатющої магічно-художньої мови, закоріненої в глибини тисячоліть.
За 20 років своєї діяльності спілкою проведено близько 150 творчих виставок, в тому числі 24 великих всеукраїнських. Також за цей період відбулося 30 великих групових виставок, серед яких виставки претендентів на здобуття Національної премії України ім. Тараса Шевченка, премії ім. Костя Широцького, премії ім.Данила Щербаківського, більне 60-и персональних виставок спілчан. Встановлено почесну відзнаку "Майстер - золоті руки" за художню майстерність і збереження народних традицій. До цього слід додати десятки обласних і персональних виставок, організованих осередками спілки в 22 -х обласних та регіональних центрах держави.
Виставкова діяльність Спілки стала помітним явищем в Україні. Багато членів Спілки виставлялося за кордоном у Америці, Італії, Південній Кореї, Канаді, Польщі, Швейцарії,Сінгапурі, Угорщині, Німеччині, Франції, Словаччині, Росії, Шотландії, Японії. Виставки сприяли зростанню популярності творчо-активних майстрів народного мистецтва, багатьом із яких за вагомий внесок в українську національну культуру і мистецтво присвоєно високі державні звання і нагороди.
Квартальник "Народне мистецтво", головним редоктором якого є Ви, пане Євгене, визнаний кращим виданням на ниві народного мистецтва. На якому рівні стоїть видавнича справа Спілки?
Мистецький часопис "Народне мистецтво" є унікальним виданням, започаткованим в 1997 році, яке висвітлює різні аспекти традиційного народного мистецтва, має англомовні анотації статей і веб-сайт. Добірку усіх чисел цього журналу багато дослідників сприймають своєрідною ілюстрованою енциклопедією сучасного народного мистецтва. Це видання є нашою трибуною , з якої ми маємо можливість порушувати нагальні проблем, відкривати нові імена, звітувати перед усім українським народом здобутками наших майстрів.
Також при Спілці вже декілька років успішно діє видавничий центр "Народні джерела", який періодично видає каталоги спілчанських мистецьких видань і практичних симпозіумів. Чотири роки тому центром "Народні джерела" започатковано видавничі проекти "Скарби українського народного мистецтва" і " Видатні майстри українського народного мистецтва". В цих серіях уже вийшли в світ 15 подарункових видань, щонайменше половина з яких стала раритетною.
Сьогодні перед Національною спілкою майстрів народного мистецтва розкрита перспектива для подальшого росту і підвищення професійної творчості. Спілка і надалі стоятиме на засадах духовного збагачення культури і мистецтва, сприятиме розбудові своєї незалежної держави, подальшому поступові української нації!
Слава Україні!
Світлини Олексія Ростопори
та авторки.
лист до редактора
версія для друку
