1) У твоєму холодильнику більше їжі, ніж пива.

2) Перед походом в ресторан ти не п'єш вдома, щоб заощадити.

3) В аптеці ти замість презервативів купуєш крем від болів у спині.

4) Запрошуючи дівчину на чашку кави, ти маєш на увазі ЛИШЕ чашку кави.

5) Ти раптом розумієш, що в твій час молодь була інша.

6) Прогулянка з собакою набагато важливіша за футбол.

7) Твій начальник став досить приємним у спілкуванні.

9) Перед п'янкою ти завжди подумаєш, о котрій тобі на роботу завтра.

10) В Інтернеті ти 90 % часу СПРАВДІ працюєш.

В середньому у чоловіків температура тіла вища, ніж у жінок.

Чоловіки з добре розвиненими м'язами найчастіше міняють партнерок.

Саме завдяки кращому периферійному зору жінок рідко ловлять на тому, що вони розглядають чоловіка. Майже кожного чоловіка в той або інший час звинувачували в тому, що він "з хіттю" роздивлявся особу протилежної статі, але жінок практично ніколи в цьому не звинувачують. Вчені, що займаються проблемами статі, одностайно стверджують, що жінки роздивляються чоловіків настільки ж часто, як і чоловіки жінок, і навіть частіше, але рідко попадаються на цьому завдяки відмінному периферійному зору.

Хоча жінки можуть бачити в темряві краще за чоловіків, очі чоловіка краще пристосовані до стеження за далеким об'єктом у вузькому полі.

Чоловіки в середньому живуть на вісім років менше за жінок, і при цьому не люблять піклуватися про своє здоров'я.

У чоловіків товстіша шкіра. Тому на ній довго не з'являються зморшки. Зовні чоловіки виглядають молодшими своїх одноліток-жінок, але це лише зовні.

Інфаркт міокарду трапляється у чоловіків в чотири рази частіше, ніж у жінок.

Четверо з п'ятеро чоловіків відкладають візит до лікаря до останнього.

70 % чоловіків старших 30 років страждають хропінням. І 50 % жінок - теж.

Перший страх чоловіка - імпотенція, другий, як не дивно - облисіння.

Чоловік в середньому з'їдає за життя близько 3 кг губної помади.

Що заважає вияву справжнього кохання? Це питання хвилювало і продовжує хвилювати не одне покоління людства. Пригадаємо деякі поради, які дають і психологи, і філософи, і просто мудрі люди. Можливо, вони допоможуть і нам знайти відповідь на хвилююче питання... Отже...

Не потрібно плутати кохання із закоханістю. Із закоханості все лише починається, але однієї її недостатньо. На початку ми переживаємо романтичне захоплення, нам все видається ідеальним, але не варто забувати, що закоханість подібна до сильного спалаху вогню: вона крихка, і може так само швидко згаснути, як і з'явилася. Потрібно, щоб закоханість перетворилася на любов. А для цього існує перевірка часом і труднощами.

Найбільші перешкоди на шляху до любові. Інколи ми кохаємо людину, але забуваємо, що у неї є своя індивідуальність, чесноти і недоліки, що відрізняються від наших власних і закохуємося в якийсь ідеальний образ, наділений якостями, які нам подобаються, або які маємо ми самі, або яких нам не вистачає. Коли ж ми усвідомлюємо невідповідність людини і створеного нами образу, то починаємо переробляти його під свої "стандарти", заганяти у визначені нами межі та уявлення. Тому важливо інколи ставити собі питання: "Що нам потрібно в коханні: кохана людина чи наші власні бажання, те, що ми хочемо від неї отримати?" Будь-яка "клітка" наших відчуттів, в яку ми намагаємося загнати кохану людину, - шлях навіть золотий і красивий - коли-небудь стане для неї тісний. І він (вона) або втече, або, навіть якщо залишиться з нами, її душа буде недоступна і закрита від нас. Інколи треба зробити вибір між нашою вигодою та любов'ю і... полюбити заради самого кохання.

Інколи ми опускаємося до приниження і "заради кохання" втрачаємо власну гідність, забуваємо про свої мрії, про власний шлях і сенс життя. І навіщо? Заради жалюгідних крихт, які перепадають нам зі столу,- трошки тепла, крапельку почуттів, трохи грошей?.. Чи не дуже велика ціна для маленького людського щастя?

Бо любов триватиме настільки довго, наскільки сильним буде об'єднуюче. І ніщо так сильно не об'єднує в коханні, як прагнення розділяти одні мрії, одні ідеї і пригоди - і заради них битися і долати труднощі. І навпаки - якщо ніщо не об'єднує, або об'єднуюче нікчемно мале, чи не варто задуматися, чи кохання це взагалі?

Бо завжди має бути хтось, хто не дасть нам опуститися нижче у власній гідності, хто нас не обманюватиме і завжди покаже правду, якою б вона не була. І в той же час, хто покаже нам найкращі якості, такі наші здібності і достоїнства, про які часом ми і не здогадуємося.

Якщо ми щиро любимо, то навіть при найстрашніших недоліках, завжди в людині можна і потрібно знайти щось світле і добре. У психології існує поняття самостверджуюче пророкування. Суть його в тому, що якщо ми думаємо про близьких людей краще, ніж вони є насправді, то вони поступово стають кращими. Якщо, навпаки, недооцінюємо їх, то вони зміняться в гіршу сторону. Тому найвірніший спосіб змінити людину в кращу сторону- не в тому, щоб помічати і говорити їй про помилки і недоліки, а навпаки ставитися до неї так, немов вона вже наділена бажаними позитивними якостями.

Любов зміцнюється і підтримується часом через маленькі і незначні деталі. І як часто найменші речі (про яких ми несправедливо забуваємо)- квіти або поцілунок, спогади дорогих моментів і романтика, знаки уваги і турбота- дозволяють показати один одному силу любові.

У розбіжностях і сварках і не проявляти наші "особливості", які здатні довести коханого або кохану до сказу. Якщо друга половина знаходиться у поганому настрої, депресії, смутку, втомі, перевантаженості роботою або проблемами, то самому не потрапляти під вплив, а навпаки, робити всі можливі і неможливі заходи по усуненню таких настроїв.

Все це може принести плоди, якщо зрозуміти одну велику істину: для любові потрібні двоє, потрібні обопільні зусилля обох сторін.

Подружжя:

- Коханий, мені здається, нам пора народити дитину.

- Навіщо?

- Ну хтось же повинен виносити сміття!

***

Розмовляють дві блондинки:

- Я зробила собі другу дірку у вусі!

- Ну і як, тепер краще чуєш?

***

Навіщо Бог створив жінку?

- Він боявся, що інакше чоловік зіп'ється від щастя...

Недаремно кажуть, що найбільший сексуальний орган знаходиться у нас в голові. Саме головний мозок "керує" всіма проявами статевої сфери людини: створює емоційний настрій, потребу в статевому спілкуванні, потяг до протилежної статі й забезпечує реакції, що реалізовують цей потяг.

Мовою науки потяг до протилежної статі називається "лібідо". На тлі лібідо еротичні картини у поєднанні з роздратуванням відповідних зон викликають збудження статевого центру в мозку. В результаті нервові імпульси мчаться від цього центру до різних органів і заставляють серце "тріпотіти," а дихання- частішати. Артеріальний тиск підвищується. Під "керівництвом" центрів спинного мозку статевий член наповнюється кров'ю, у кілька разів (у 4-10 разів) збільшується і напружується. Так виникає ерекція. Емоційне збудження і активізація голівки статевого члена ведуть до скорочення насінних бульбашок і викиду сперми- еякуляції і оргазму.

Порушення злагодженої роботи будь-якої з цих ланок може викликати сексуальні розлади, насамперед втрату здібності до ерекції.

З найдавніших часів йшов пошук засобів, які могли б допомогти чоловікові. Випив любовний напій, а ще краще проковтнув непомітну пігулку- і будь ласка, з'явився перед жінкою в повній силі й готовності. Такі засоби називали "афродізіаком" за іменем Афродіти, грецької богині плотського кохання.

Не зважаючи на багатовікові пошуки, переважна більшість цих засобів були або тонізуючими, як женьшень і вітаміни, або збуджуючими, як кава і шоколад, або просто талісманами, що діють чисто психологічно. Єдиним ефективним засобом виявилася кора африканського дерева йохімбе.

Чому ж так важко впливати на поведінку статевого члена? Адже людина зазвичай непогано керує своїм тілом: навіть із закритими очима і в невагомості її руки та ноги повністю підвладні волі. Але вся річ у тому, що ми можемо командувати лише тими м'язами, які прикріпляються до кісток. Але є й інші м'язи, які нам не підвладні. Вони розташовані в стінках внутрішніх органів і судин. Статевий член знаходиться під управлінням таких м'язів, а тому майже не залежить від волі господаря.

Проте і його поведінка визначається нервовими імпульсами. Система нервової регуляції нагадує телеграфний зв'язок. У командному пункті виникає "наказ" у вигляді електричних сигналів, які біжать по дротах- нервах. В кінці дроту сидить "телеграфіст", який переводить імпульси струму в розпорядження, які передаються органам. Ці розпорядження і є ті речовини, які заставляють м'язи то скорочуватися, то розслаблятися.

Всередині статевого члена розташовуються два так звані печерні (запалі) тіла. Уздовж стінок "печер" проходять м'язи, завдяки яким ті можуть міняти свій об'єм. У звичайному, "млявому" стані м'яза "печерних" тіл і м'яза дрібних артерій пеніса знаходяться в стані слабкого скорочення- тонусу. У них постійно циркулює невелика кількість крові, але для додання пенісу пружності цього недостатньо.

Ситуація абсолютно міняється при сексуальному збудженні. До статевих органів поступають потужні імпульси, які викликають розслаблення м'язових волокон в стінках артерій і запалих тіл пеніса. В результаті пеніс і запалі тіла наповнюються артеріальною кров'ю, збільшуючись в розмірі,- виникає ерекція.

Коли статеве збудження спадає, м'язи в запалих тілах скорочуються і вичавлюють з них кров, як воду з губки,- настає кінець ерекції.

Речовина, яка віддає м'язам наказ розслабитися, називається ацетілхолін. Вона швидко руйнується спеціальним ферментом. Коли щурам вводили речовини цього ферменту, вони злягалися годинами. Проте ці речовини діють невибірково.

Американські вчені запропонували інше вирішення цієї проблеми. У 1998 році їм була вручена Нобелівська премія по медицині за відкриття особливої хімічної ланки між ацетілхоліном і м'язами. Це окис азоту, який забезпечує утворення речовин, що приводять до розслаблення м'язів кавернозних тіл і до ерекції. Тепер фармакологи дістали можливість контролювати цей процес.

Перші фізіологічні ерекції виникають у хлопчиків ще в 5-6 років і не пов'язані з еротичними переживаннями. Потім ерекції стають частішими, а під час статевого дозрівання вони вже виникають, як прояв потягу до протилежної статі. Максимальна здатність до ерекції у чоловіка приблизно в 20 років, потім вона поступово знижується, але повністю зникає в кожного по різному- у когось зберігається до 90 років, у когось втрачається і після 40 років.

Насамперед алкоголізм, оскільки у великих дозах алкоголь впливає згубно на здатність до ерекції. Те ж саме- наркотики, особливо кокаїн, екстазі, фенамін: вони на короткий час підвищують потенцію, але буквально через декілька прийомів "вимикають" її. Знижує потенцію і простатит, і цукровий діабет, і деякі гормональні захворювання, а також склероз судин, особливо судин нижніх кінцівок. Те ж відбувається, якщо без поради лікаря починають приймати чоловічі статеві гормони- їх надлишок діє протилежним чином. Погано позначається і депресія, тривога, очікування якихось неприємностей.

У молодих людей ерекція під час першого статевого акту часто зривається через надмірне збудження. Чим більше молода людина бажає близькості, тим важче виникає ерекція. І тут дуже важлива тактовна поведінка жінки- адже інколи причина в ній самій, в тому що вона щось не так сказала або зробила. Якщо щось не виходить при повторних контактах- можна запідозрити патологію. Взагалі ж конкретна жінка не так багато означає для чоловіка в 20 років, але чим старшим він стає, тим більше значення для нього набуває її індивідуальність.

Погано позначається будь-яке відхилення від норми- як надлишок, так і недостача. Відомо, що тривалі перерви- в декілька місяців- знижують ерекцію. Є навіть таке поняття, як "імпотенція моряків". З іншого боку 7-8 статевих актів в тиждень теж можуть зменшити потенцію.

В кожного, звичайно, вона своя. Але в середньому для сімейного чоловіка це 2-3 статевих акти в тиждень. Мінімальна нормальна частота- раз в два тижні.

Безпосередньо ні. У чоловіка пік вироблення статевих гормонів досягається до 30 років, а потенція в цей час вже знижується, хоча і дуже поступово. Здатність же до зачаття зберігається набагато довше. Хоча, якщо безпліддя пов'язане з браком статевих гормонів, може знизитися й ерекція.

Помірне фізичне навантаження підвищує потенцію, надмірне- знижує. І винна не лише втома. Нарощування потужних м'язів "забирає" багато статевих гормонів, в результаті потенція знижується. Про це потрібно пам'ятати тим, хто захоплюється бодібілдінгом.

Відомо, що чоловіки з півдня легше і швидше збуджуються, але не здатні довго утримувати ерекцію. Мешканці півночі- навпаки.

Підготував Гриць Письменний