Ще рік тому мене дивувало, як в місті з 4 професійно-технічними училищами можна було скоротити лікарню з шести відділень до двох. До речі, інфекційного відділення в тому місті теж немає. А от хворі на пневмонію вже є. Тепер мене це вже не настільки дивує - виявляється, що в деяких обласних центрах навіть інфекційних лікарень немає.

Зрозуміло, можна порівняти це з тим, що у США значна частина люду (приблизно 50 млн людей) взагалі не має медичної страховки і розраховувати на безкоштовну медичну допомогу не варто й мріяти. Але - у США дискусія про реформу системи охорони здоров'я іде повним ходом. Тобто, бодай невеликий, але таки є шанс, що до реформи системи охорони здоров'я у американської влади руки дійдуть.

Навіть Майкл Мур не полінувався з'їздити до сусідніх Канади та Куби, аби в повноекранному форматі позаздрити їхнім хворим. Бо як би не критикували Фіделя Кастро, але кубинська система охорони здоров'я залишається однією з найкращих у світі. До речі, можемо порівняти: на Кубі перший випадок свинячого грипу було зареєстровано ще у травні, з того часу від епідемії грипу загинуло 7 осіб. В Україні за півтори тижні від грипу загинуло 67 осіб.

Щоправда, є надія, що після епідемії бодай кільком чиновникам "гикнеться" - он "Дзеркало тижня" почало нахабно докопуватися, куди йшли ті гроші, котрі виділялися на боротьбу зі свинячим грипом ще у квітні" Котра свиня їх обкишенила" Однак, як свідчить досвід, "ДТ" вміє ставити розумні запитання, але чиновники не вважають за потрібне на них реагувати, не кажучи вже про Генпрокуратуру.

Що ж до того, з яких міркувань в Україні політики додумалися масово скорочувати кількість лікарняних ліжок - це взагалі важко осягнути здоровим глуздом, а хворим глуздом - тим паче. Зрозуміло, таким нехитрим чином можна добряче зекономити шматочки державного бюджету, тим більше, що лікарів, котрі хочуть працювати за профілем, досить мало, випускників до шпиталів у райцентрах можна хіба державною квартирою затягнути. Та й ліків на ці лікарні не настачишся. Тобто з точки зору державної жаби - все правильно. Ну і взагалі - навіщо народу здоров'я" А от думку про те, що за таку економію ініціатори мали би відповідати - хоча б в суді - чомусь таку думку в народні маси навіть напередодні виборів ніхто не просуває. А шкода... На хвилі всезагального захоплення марлевими масками і паніки навколо грипу, можливо, такі ідеї мали би популярність...

Спостерігати за реакцією громади на грип, мабуть, вдвічі цікавіше, ніж спостерігати за поширенням цього грипу. Ще цікавіше в цьому сенсі спостерігати за людьми, які "формують громадську думку", тобто, за журналістами. Втішила до сліз репліка одного з майже колег: "Точно під вибори мутять або ще з якоюсь метою. Минулого року в Україні від пневмонії померло 6000 людей. І ніхто ані слова не сказав". Є чому радіти. Супер. Тобто, коли люди мовчки тисячами мруть - це правильний процес, головне - не здіймати паніки навколо питання. А якщо тут здіймають паніку - значить, щось не те.

Відзначу, що людина, котра обурювалася наявністю паніки навколо пневмонії - маркетолог, має не тільки українську, а й закордонну освіту, за результатами його роботи можна зробити висновок, що освіта була досить якісна. Людина працює в компанії, котра займається "агресивним маркетингом", завдання якої - створити поголос, точніше, галас навколо того чи іншого товару. Займаються вони цим доволі успішно, серед їхніх клієнтів, зокрема - фармацевтичні фірми. Отже, наробити галасу навколо певних ліків - от це запросто. За це гроші платять. А от наробити галасу навколо смертей від пневмонії - навіть на думку не спадало. Грошей-бо навряд чи хто заплатить. Маю підозру, що ця людина щиро впевнена, що живе в поганій державі. І що робити цю державу кращою повинен хтось інший.

Ще цікавіші речі можна почитати в доволі "пристойних" виданнях" - "Українській правді" та "Телекритиці".

До речі, остання думка - що заборона масових заходів зачіпає свободу слова - є доволі популярною серед багатьох моїх колег. Які чомусь випускають з поля зору те, що грип абсолютно не цікавиться питаннями демократії, і що масове вислуховування локшини від чергового свободолюбивого кандидата в президенти може закінчитися для свободолюбивої електоральної одиниці не зовсім приємною зустріччю з патологоанатомом віч-на-віч. І, що образливо, жодної свободи слова там вже не буде. І демократії теж. "Лікар сказав - в морг, значить - в морг".

Отже, що ми маємо в результаті?

Замість того, щоб скористатися цим доволі трагічним приводом, і взяти "за вразливе місце" Міністерство охорони здоров'я і ніжно поцікавитися, за які такі гріхи панове вирішили довести охорону здоров'я в країні до повного гаплика, українські журналісти почали бурхливо створювати "теорію змов". Так і згадується класичне - "їх треба в поліклініку здати. Для дослідів". Можливо тоді мої шановні колеги почнуть замість того, щоб шукати теорію змов і свободу слова, трошки зважати на те, що окрім політики в світі існують ще деякі цілком реальні речі, на кшталт хвороби, інфекції і т.д. А також на те, що, якщо вони цікавлять політикою, то їхнє пряме завдання - зателефонувати в МОЗ і поцікавитися, куди йдуть виділені на ліки, вакцини і т.д. гроші. Бо якби окрім ДТ туди зателефонувало ще штук 20 видань, можливо, питання б розчули.

Втім, як на мене, і без масових старань журналістів користь від "масової істерії" просто очевидна. В дрібних магазинах, де вологе прибирання проводилося раз на кілька днів, тепер миють підлоги з хлоркою через кожні кілька годин. Південно-Західна залізниця урочисто обіцяє прати і "дезинфікувати" постільну білизну після кожного використання - і я їм навіть починаю вірити. А ви кажете...

Загалом у всьому цьому інформаційному смітті надибала цікаву думку лікаря: якби ЗМІ висвітлювали повну статистику смертей від пневмонії - жах, що творилося б. Як людина, котра свого часу теж ледь не потрапила на той світ з цим діагнозом, наважуся йому заперечити.

Підійдімо здалеку.

Кожна вірусяка, тобто окрема вірусна часточка складається з молекули нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК), скрученої в клубок, і молекул білка, розміщених у вигляді своєрідної оболонки навколо молекули кислоти (капсид).

Віруси не можуть самостійно синтезувати нуклеїнові кислоти і білки, з яких вони складаються. Розмноження вірусів можливе лише в разі використання ферментних систем чужих клітин. Потрапивши у клітину, віруси змінюють і перебудовують обмін речовин у ній, внаслідок чого клітина починає синтезувати молекули нових вірусних часточок. Поза клітинами віруси переходять у кристалічний стан, що сприяє їх збереженню.

Отже, з кожним новим грипом в наш організм потрапляє нова інформація. І не думайте, що це беззмістовний шматок ДНК чи РНК, котрий просто заважає жити і викликає нежить. Наше з вами ДНК - тобто, ДНК кожної людини - приблизно на 30 % складається саме з інформації, котру людський організм колись "зацапав" у вірусів. Тобто, в ДНК кожної людини, якщо добре подлушпатися, можна видлушпати "історію хвороби" всього людства.

А це приблизно - наскільки наразі відомо вченим - понад дві тисячі генетичних програм вірусів та бактерій.

Свого часу це дало потужний поштовх суперечкам про те, чим є мікросвіт для біосфери, в результаті значна частина вчених дійшла до думки, що віруси і мікрофлора- це "носії передового досвіду в біосфері", вони адаптують вищі організми до змінних умов довкілля, відтак є рушійною силою еволюційного процесу. На якомусь часовому відтинку вірусна частинка, вбудувавшись у ДНК, відіграє дуже важливу для життя роль. Наприклад, ретровіруси, які вважаються збудниками деяких небезпечних захворювань, виконують важливу функцію під час зачаття- не дають жіночому організму відторгнути плід, генетично наполовину йому чужий.

Те, що в нашій країні скільки випадків зараження грипу переходять у пневмонію і закінчуються смертю - а на момент написання матеріалу це майже 70 випадків - дає можливість припустити, на які саме "змінні умови довкілля" натякає ця, як кажуть сусіди-поляки, "холєра ясна". Однак про це - наступного разу.