Стрункість стала синонімом успішності в особистому і професійному житті сучасної людини. А підрахунок калорій - такою ж ознакою нової культури, як і відвідування модернових виставок. Однак статистика свідчить, що лише 5% з тих, хто мріє наблизитися до ідеалу світових подіумів методом підрахунку калорій та їх обмежень, досягають успіхів. Решта ж продовжують мріяти роками або впадають у велику депресію. Свого часу молодий француз Мішель Монтіньяк, тоді працівник фармацевтичної індустрії, спробував позбутися надмірної маси тіла саме за принципом традиційної дієтології: "рахуй і голодуй". Однак чоловіча нетерпимість до всіляких обмежень у задоволеннях, помножена на відсутність очікуваного результату як такого, зробили свою добру справу - Мішель Монтіньяк вирішив шукати власний шлях до схуднення. А оскільки запальні та ще й голодні чоловіки завжди здатні на революцію - така дійсно відбулася в дієтології після рішення Монтіньяка нею зайнятися впритул. На основі доступних медичних документів і досліджень він розробив оригінальний метод схуднення, який базується на концепції глікемічних індексів, про які тоді було відомо дуже мало. Першим, на кому було випробувано нову методику, став сам Мішель Монтіньяк. Він довів ефективність власного методу тим, що за 3 місяці "скинув" понад 13 кілограмів. І це при тому, що він не дотримувався низькокалорійних дієт і вживав улюблені страви. Щоб поділитися власним відкриттям, М.Монтіньяк почав видавати книги, які розходилися мільйонними накладами (понад 20 книг двома десятками мов побачили світ у 40 країнах) і стали бестселерами.

Традиційна дієтологія, вважає Мішель Монтіньяк, розглядає людський організм як піч, що спалює стільки калорій, скільки потрібно для того, аби рухатися, грітися, розмовляти тощо, а решту невикористаних калорій відкладає про запас. І, мовляв, якщо "піч" недозавантажувати паливом, тобто калоріями, організм діставатиме необхідну енергію з тих самих злополучних запасів, які нам так заважають жити. Ні - заперечує дієтолог-революціонер. Інакше, чому така логіка не допомагає тим, хто обмежує свій денний харчовий раціон одним "порожнім" гамбургером?

Відповідь на це запитання дає теорія Монтіньяка, вибудувана на основі аналізу обміну речовин людини. Так от, Мішель Монтіньяк стверджує, що наш організм поводить себе, вибачте за порівняння, як собака - навіть тоді, коли він практично падає з ніг від голоду, він не може подолати інстинкту боротьби за виживання і закопує частину харчів про запас. До того ж усмоктування різних інгредієнтів їжі в кишечнику залежить від періоду доби, пори року і навіть від хімічного складу продуктів, які ви вживаєте одночасно.

Тому Мішель Монтіньяк вважає, що теорія про калорії - не що інше, як хибна, спрощена до примітиву і навіть небезпечна гіпотеза, котра не має під собою наукового підґрунтя. І той, хто піддався на її спокуси, не лише відчуває себе жертвою обману і заручником неприродного способу існування, а таким є насправді. Натомість французький дієтолог пропонує метод, який допомагає людям схуднути і водночас отримувати задоволення від життя. Цей метод отримав назву "французької дієти", яка якнайточніше відображує менталітет відомої нації. З одного боку, співвітчизники Д'артаньяна славляться своєю пристрастю до гастрономічних задоволень і пишаються своєю вишуканою кухнею, з іншого - французи і француженки є еталоном стрункості й елегантності.

По-перше, її розробник стверджує, що причина ожиріння - передусім порушення обміну речовин, зумовлене слабістю підшлункової залози. Адже кожне вживання їжі супроводжується збільшенням вмісту глюкози в крові - підшлункова залоза вимушена виробляти інсулін, щоб знизити цей рівень. Якщо харчовий раціон незбалансований, а підшлункова залоза й без того не справляється зі своїми обов'язками, тоді інсулін "заганяє" глюкозу в депо печінки, м'язів, інші тканини, створюючи запаси надлишків жиру.

По-друге, слід враховувати, що кожен продукт має свій глікемічний індекс - показник, який характеризує здатність вуглеводів, які містяться в тому чи тому продукті, підвищувати рівень цукру в крові. Отож, щоб схуднути, слід вживати "правильні" продукти, а саме - з низьким глікемічним індексом, а "неправильних" уникати.

По-третє, глікемічний індекс здатний підвищуватися внаслідок термічної, а особливо технологічної обробки - тому прихильникам стрункої талії слід вживати натуральну їжу, а не дудлити газовані напої чи налягати на чіпси.

Ще одним орієнтиром "правильності" продукту є вміст у ньому якомога більшої кількості білка та клітковини. Приміром, соя має низький глікемічний індекс - 15, а картопля - аж 50. Не дивно, що до розряду "неправильних" продуктів потрапили цукор, кукурудза, хліб (окрім випеченого з борошна грубого помелу), варені морква і буряк, газовані солодкі напої та соки промислового виробництва, кетчуп і майонез, міцні алкогольні напої.

Ще одне правило французької дієти - сирі фрукти можна їсти лише натще (не раніш як за 15 хв до основного вживання їжі) і, якщо це можливо, не чистити їх, щоб зберегти якомога більше клітковини, що міститься в шкірці.

А от пити натще чи безпосередньо перед вживанням їжі революційна дієта не рекомендує. Якщо вже так не терпиться щось випити, можна зробити це не раніше, як ви з'їсте половину сніданку чи обіду.

Та "залізним" правилом дієти Монтіньяка є сувора заборона пропускати бодай один із звичних вживань їжі (а їх має бути не менше 4-5 впродовж дня). Словом, організм не робитиме запаси, якщо не відчуватиме голоду і буде впевненим у тому, що про нього подбають.

Сніданок з'їж сам, обідом поділись із другом, а вечерю ворогу не віддавай - залиши трішки собі (легка вечеря організму, який худне, аж ніяк не завадить).

Не варто надміру мудрувати над меню вечері чи обіду - поєднання продуктів може бути у двох варіантах. Білково-ліпідний (м'ясо чи риба з овочами, які мають глікемічний індекс нижчий 35) або ж білково-вуглеводний (овочі з глікемічним індексом до 50, риба, морепродукти, олія).

І головне - не поспішайте. Період схуднення може тривати від кількох тижнів до кількох місяців, упродовж яких ви можете позбутися лише 4-5 кг. Але ж чекати не так вже й тяжко - ви не відчуваєте постійного голоду і не намагаєтеся викреслити з пам'яті свої уподобання, ви просто наближаєтесь до тієї заповітної точки, коли ваша підшлункова залоза відпочине від перевантаження "неправильними" продуктами, відновить свою колишню силу і нормалізує свою діяльність. І тоді здійсниться і ваша заповітна мрія - ви комфортно і впевнено нормалізуєте свою масу тіла. Гарантію того, що це назавжди, дадуть вам здорова підшлункова залоза і відрегульований обмін речовин. Комфортно, бо французька дієта надзвичайно гуманна і дає можливість робити приємні відхилення на зразок шматочка тортика чи навіть смаженої картопельки. Головне - навчитися це робити правильно. Як саме - підкажуть рекомендації Монтіньяка.

До речі, така приємна дієта може стати звичним способом харчування, якщо ви того забажаєте. А забажати можуть і ті, хто ще не має клопоту із зайвими кілограмами. Якщо ви не задумуєтесь про "неправильність" окремих продуктів вашого раціону, це означає, що ви страждаєте від самовпевненості і переконані, що ніколи не потрапите до категорії товстунів. Але ж і в них усе починалося з такої само самовпевненості.

"Я нікому не кажу: їжте менше, я раджу їсти інше", - підсумовує свою теорію Мішель Монтіньяк. Дійсно, ще Гіппократ твердив, що їжа - найкращі ліки. Схоже, людство почало забувати цю мудрість. Французи, мабуть, почали її пригадувати.

Вітамін С - непримиренний ворог усіх хвороб

Щоденно ми чуємо про вітаміни, але про справжню роль і цінність вітамінотерапії мало хто з пересічних людей задумується. Тому наша мета - розповісти про найважливіші вітаміни, їхню роль у життєдіяльності організму, щоб, користуючись цими матеріалами, ви могли поліпшувати якість свого здоров'я, подовжували молодість.

Вітамін С (аскорбінова кислота) не накопичується в організмі, проте надзвичайно важливий для його нормальної життєдіяльності, тому потрібно постійно дбати про надходження аскорбінової кислоти з їжею.

Завдання вітаміну С в організмі полягає у забезпеченні імунного захисту та стабілізації психіки людини. Він вбиває віруси, мікроби, інших збудників хвороб, вільні радикали, які, як уже говорилося, сприяють старінню організму, має антиракові властивості.

Аскорбінова кислота захищає організм від токсинів, атеросклерозу, підвищення тиску крові, крововиливів, кровотеч, флебітів, нормалізує рівень холестерину. А також зміцнює сполучні тканини, розгладжує стінки судин, допомагає при варикозному розширенні вен та геморої, усуває зморшки, складки.

Вітамін С забезпечує здоров'я ясен та міцність зубів. Деякі американські біохіміки щоранку замість чищення зубів пастами з'їдають по лимону і цим знезаражують ротову порожнину.

Вітамін С відіграє дуже важливу роль у профілактиці недокрів'я, адже він у кілька разів збільшує засвоєння заліза, яке надходить в організм з продуктами тваринного походження. Тому м'ясні страви, яйця слід обов'язково споживати з великою кількістю петрушки, кропу чи іншої зелені - селери, фенхеля, коріандру, васильків, чаберу, чебрецю, майорану, м'яти тощо.

А ще вітамін С стоїть на сторожі стрункості тіла, бо бере участь у продукуванні гормонів стресу, що перетворюють жир у легкозасвоювану форму.

Насиченість організму вітаміном С у достатній кількості забезпечує добре самопочуття, адже ця біоактивна сполука сприяє виробленню гормонів росту, стресу, статевих тощо.

Встановлена раніше щоденна норма споживання аскорбінової кислоти - 100-300 мг - у наш час значних техногенних та стресових напружень вважається застарілою. Рекомендується збільшити дози щонайменше у 5 разів.

Потреба у вітаміні С у різних людей і у різні періоди неоднакова. Приміром, кожна сигарета "краде" у курця 30 мг вітаміну С, а негативні емоції протягом 20 хвилин забирають з організму 300 мг. Хто проживає у промислово забрудненій зоні або поблизу великих шляхових магістралей, вагітні жінки та годувальниці, жінки, котрі вживають протизаплідні таблетки, антибіотики, а також хворі на гепатит, цукровий діабет, виразкову хворобу, алергію, зі схильністю до каменеутворення, хто довго перебуває на сонці, полюбляє алкоголь, - мають подбати про збільшення його.

Вітаміну С, котрий надходить із "живих" джерел, не буває забагато. Він легко розчиняється у воді і виводиться з організму.

Міститься вітамін С у рослинах та їх плодах. Найприйнятнішим джерелом надходження вітаміну С є овочі, зокрема листкові, редиска, цибуля, плоди обліпихи, чорної смородини, полуниці, шипшини, горіха (особливо нестиглі) тощо.

Зазначені кількості вітаміну містяться в свіжих рослинах, звісно, вміст їх коливається залежно від погодних умов, стану ґрунту тощо. У процесі зберігання відбувається зниження кількості вітаміну (у картоплі, приміром, з осені до весни у 10 разів). Значна частина аскорбінової кислоти втрачається під час консервування з консервантами, теплової обробки. Боїться вітамін С морозу, у лимонах, що лежать в холодильнику, він втрачається щодень більше. Це ж стосується заморожених плодів та овочів. Не сприяє збереженню вітаміну С і приготування в ненакритій каструлі, в пощербленому емальованому, алюмінієвому, мідному посуді. Тому варення в мідних тазах варити не слід.

Вітамін С зміцнює та розгладжує стінки кровоносних судин, тому допомагає людям, що страждають від варикозного розширення вен та геморою. Крім того, аскорбінова кислота розгладжує складки та зморшки.

Вітамін С виконує в організмі дві надзвичайно важливі функції: забезпечує імунний захист і стабілізує психіку.