З пропрезидентського табору нещодавно пролунали відразу дві заяви з приводу можливості зриву виборів. Вадим Карасьов, екс-радник глави Секретаріату Президента, зокрема побоюється можливості того, що члени дільничних виборчих комісій або навіть Центральної виборчої комісії, обрані від одних політсил, можуть під тиском перейти на бік інших і таким чином поставити під сумнів легітимність результатів цих виборів.

Ігор Попов, екс-голова Комітету виборців України, а нині представник Президента України у Верховній Раді, в свою чергу пояснив свою теорію зриву виборів досить просто- якщо Рада не прийме державний бюджет на 2010 рік, то фінансування діяльності виборчих комісій може не відбутися або відбудеться з правової точки зору із порушеннями (а це є підставою для оскарження результатів таких виборів).

Далі атаку на саму можливість безпроблемного проведення виборів підхопив і перший віце-спікер Олександр Лавринович. За словами "регіонала", небезпека полягає у неякісному наповненні баз даних Державного реєстру виборців. Через це можуть бути проблеми із проведенням голосування (численні помилки у даних про виборців, "мертві душі" і т.д.).

Спікер ВР Володимир Литвин теж не оминув нагоди висловитися на цю тему, назвавши відразу дві причини можливого зриву виборів. Перший сценарій- це визнання нової версії закону "Про вибори Президента України" неконституційною в цілому вже після початку виборчої кампанії (поки що її визнали неконституційною лише через неправильне датування, так що закон все ще виконується).. Другий- це якщо новообраний глава не зможе скласти присягу у Верховній Раді через блокування парламенту. В принципі, у випадку останнього сценарію можлива присяга не у парламенті, але її легітимність буде досить сумнівною.

Про можливі проблеми із проведенням виборів недавно заявила і Юлія Тимошенко. За її словами, Конституційний суд має бути аполітичним при розгляді питання про конституційність виборчого закону. Тобто вона розраховує, що вибори проведуть за новою версією закону, яку КСУ відхилив через неправильне датування. Але в цілому Конституційний суд може її відхилити остаточно. В принципі, як і затвердити.

Друга річ, яку найбільше побоюється Юлія Володимирівна, - це оголошення Віктором Ющенком надзвичайного стану у зв'язку із несприятливою економічною ситуацією та відповідне перенесення голосування на невизначений термін. За її словами, Ющенко на пряму зацікавленим у цьому.

Але чи тільки Ющенко може бути зацікавленим у зриві виборів? За словами лідера КПУ Петра Симоненка, такий варіант може задовольнити і Віктора Януковича, якщо тому не вдасться переконливо виграти у першому турі. На його думку комуніста, "регіонали" можуть відпрацьовувати варіант проходження у другий тур Віктора Ющенка як єдиного кандидата, у якого Янукович, в принципі, може без проблем виграти.

Зрив виборів збереже "обличчя" Януковича, який, таким чином, не програє сам вибори, а створить ілюзію того, що йому знову не дали їх виграти.

У ЗМІ, таким чином, обговорюються декілька сценаріїв зриву виборів. Розглянемо їх по черзі.

Перший з них- визнання неконституційним закону "Про вибори Президента України" в цілому або окремих його положень. Якщо саме процедурні положення визнають неконституційними, то на думку експертів, це буде найбільш змістовним аргументом для зриву виборів.

Наприклад, у новому варіанті закону про вибори прописано, що виборча кампанія триває 90, а не 120 днів, як це було раніше. Якщо виборчі комісії будуть формовані саме за тими правилами, які потім можуть скасувати, то правомірність діяльності цих комісій опиниться під загрозою.

Але КСУ навряд чи візьме на себе роль руйнівника у цій ситуації. Мало того, як сказав голова суду Андрій Стрижак, у випадку визнання цього закону неконституційним можна застосовувати його старий варіант, ухвалений у 2004 році.

Другий сценарій- введення надзвичайного або військового стану. Як привід для цього можна використати або економічну кризу і пов'язані з нею масові заворушення (які можуть також статися внаслідок невдоволення прихильників певного кандидата результатами виборів), або потенційно можливий конфлікт між Україною та Росією у Криму.

Більшість ЗМІ натякають саме на останній варіант розвитку- конфлікт у Криму. Після минулорічних подій у Грузії багато хто почав вважати, що Росія не зупиниться на відокремленні Абхазії та Південної Осетії від Грузії і почне провокувати аналогічні конфлікти у Криму. У пресі, в свою чергу, з'являлися уявні сценарії воєнних операцій, політичних протистоянь і т.д.

Діючому президенту Віктору Ющенку такі конфлікти підуть швидше на користь- це дасть йому шанси відновити свої електоральні позиції на Заході та в Центрі України. Адже будь-які дії Росії, спрямовані на захист її позицій в Україні, здійснюються таким чином, що це лише викликає відразу навіть у проросійськи налаштованих громадян України.

Проте такому сценарію можуть завадити як Віктор Янукович, так і Юлія Тимошенко. Перший є беззаперечним фаворитом політичних уподобань жителів ключового регіону- Криму. Тому він може допустити заворушення лише у випадку остаточної невпевненості у власній перемозі.

Тимошенко може вплинути на ситуацію тим, що маючи достатньо добрі стосунки з російським керівництвом, буде намагатися залагодити конфлікти мирним шляхом.

Є тут і певні юридичні моменти- укази про введення надзвичайного або військового стану має затверджувати Верховна Рада. Якщо вона з якихось причин не затвердить, скажімо, указ про надзвичайний стан, то він втратить чинність протягом однієї (на черговій сесії) або трьох діб (між сесіями).

Третім сценарієм може стати відсутність кворуму у ЦВК- якщо у розпал виборчої кампанії члени ЦВК, що представляють окремі політичні сили, ляжуть на лікарняний або підуть у відставку за вказівками своїх покровителів. Це намагалися зробити у 2007 році члени Центрвиборчкому, делеговані СПУ, КПУ та ПР. Є шанси, що цей крок намагатимуться повторити і у 2010 році представники тих політичних сил, яких не влаштовуватимуть результати, показані їхніми кандидатами.

Четвертий сценарій- це саботаж з боку членів дільничних виборчих комісій, які масово можуть не вийти на роботу. Але у новій версії виборчого закону передбачено, що підсумки голосування приймаються більшістю від присутніх на засіданні членів комісії, а не загальної кількості. Тому для зриву виборів потрібен "альянс саботажників", що є малоймовірним.

Тимошенко і Януковичу вказали на конституційні двері

Юристи Віктора Ющенка знайшли в законі п'ять сумнівних (з конституційної точки зору) моментів. По-перше, це заборона голосувати тим громадянам України, які перебувають в день голосування за кордоном, але не стоять на консульському обліку.

Не секрет, що в Європі і Росії працюють на постійній основі 3 - 6 мільйонів українців. Проте на консульському обліку перебувають не більше 10 % із них. Решта або працюють незаконно, або лінуються стати на облік (все-таки консульства є не в кожному місті), або просто поняття не мають про тонкощі свого юридичного статусу.

По-друге, КС встановив, що кандидат у члени місцевого виборчкому не обов'язково повинен проживати на території того самого виборчкому.

Тут ситуація була гранично проста. Пам'ятаючи про деякі моменти попередніх виборів, юристи БЮТ і Партії регіонів (саме ці політсили і забезпечили ухвалення закону) вказали: кожний співробітник місцевого виборчкому повинен мати прописку - тобто, перепрошую, реєстрацію - саме в тій місцевості, де цей виборчком працює.

Зроблено це було для запобігання "нашестю варягів" - масового заїзду в регіон громадян, поданих відповідними політсилами як учасники виборчкомів. Передбачалося, що якщо участь "тих, що понаїхали" заборонити, дві провідні політсили більш-менш дотримають баланс на підконтрольних їм "електоральних площах". Ну і заразом девальвують можливості Президента, який взагалі, по суті, не має "базових" електоральних регіонів.

Тепер КС скасував цю норму - тобто "ті, що понаїхали" все-таки можуть стати вершителями доль кандидатів у президенти. Інше питання - хто й куди "понаїде".

Дві інші новації, визначені рішенням КС, набагато серйозніші. Конкретно - КС скасував дві норми, і обидві вони варті того, щоб навести їх зміст повністю.

Отже, по-перше, Верховна Рада вирішила, що будь-які зловживання виборчкомів можна оскаржити в суді протягом тільки двох днів, включно з днем голосування. Причому в цей самий стислий термін суд повинен і винести ухвалу по суті - якщо рахувати "два дні" з моменту завершення голосування.

Цей момент КС залишив у силі. І це важливо, оскільки практично на тих самих підставах - підсудності адміністративних справ і захисту прав громадян - КС заборонив іншу новацію. А саме - скасував депутатську заборону на оскарження результатів виборів у цілому.

Тобто вибори на окремій дільниці зараз оскаржити важко. А ось у цілому - будь ласка. Нагадаємо, що саме оскарження результатів виборів Президента в 2004 році у Верховному Суді стало передумовою до перемоги Віктора Ющенка.

У законі, який розглядав КС, соратники Юлії Тимошенко і Віктора Януковича передбачили, що протоколи виборчкомів - тобто результати виборів як такі, "на папері" - в суді не можна оскаржити в принципі. Але тепер, згідно з рішенням КС, все не так: скаржитися на результати підрахунку голосів можна. Як і раніше.

Найближчим часом "Главред" ознайомить своїх читачів з усіма тонкощами рішення КС. А також - з позицією провідних фракцій парламенту, яким тепер належить внести зміни до нового закону. Поки що спікери провідних фракцій коментувати тему не готові, і це зрозуміло: немає відповідних рішень реальних партійних лідерів.

Тим часом, на Банковій рішенням КС "помірно задоволені". Про це повідомив "Главреду" заступник глави Секретаріату Президента, представник Президента у Верховній Раді Ігор Попов:

- Це дуже добре, що КС ухвалив рішення. Це рішення було очікуваним. Чотири з п'яти питань, з приводу яких звертався до КС Президент, визнані неконституційними, - розповів пан Попов. - Те, що конституційним визнано скасування відкріпних талонів, проти чого глава держави теж мав свої заперечення, я думаю, непринципово. В цілому, талони - це швидше питання юридичного крутійства, аніж реальна технологія фальсифікації виборів. Я маю на увазі, за нинішніх умов.

Чи спілкувалися ви, як представник Президента у ВР, з лідерами фракцій на тему якнайшвидшого внесення змін до закону про вибори Президента згідно з рішенням КС?

- Я можу вас запевнити, що для професіоналів у депутатському корпусі це не є проблемою. Фахівці в конституційному праві готові подати відповідні пропозиції протягом доби, щоб вони були проголосовані максимум у п'ятницю. Але все ж таки справа - в політичних лідерах. Всі вони ще думають, як би щось виграти в цій ситуації особисто для себе.

Чи можливо, що після ухвалення змін у закон Президент знову накладе на нього вето? Адже депутати мають право внести не лише ті зміни, які "підказав" КС...

- Не хотілося б. Але в принципі в нашому парламенті можливо все. У будь-якому разі, я упевнений, що вибори відбудуться в строк, і проблеми законодавців перешкодою не стануть.

Але за яким законом вони відбудуться? Частково - за новим, і частково - за старим? Адже це можливо, якщо парламент так і не врахує поправки КС...

- Я не можу цього сказати. Це, знову-таки, питання до лідерів провідних політичних сил. Ризики, на жаль, існують. Я дивлюся зараз вечірнє засідання ВР - з тридцяти питань, які повинні були голосуватися сьогодні, депутати дійшли тільки до шостого. Тобто не голосуються навіть планові законопроекти - що вже говорити про такі складні питання!