rss
11/21/2018
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#340

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Пам’ять \ Ювілей \ Вісімдесятирічний ювілей на білому коні

Відомому українському поетові, громадсько-політичному діячеві, перекладачеві, лауреатові Шевченківської премії, Героєві України Дмитрові Павличкові 28 вересня цього року виповнилося 80 років. Мабуть несправедливо поетові докоряють про оспівування радянської системи у своїй творчості, адже робив це не від щирого серця, бо в душі ненавидів ту систему. Дмитро Павличко понад усе любив свою рідну землю, яку оспівував у віршах та піснях. Чого тільки вартує вірш "Два кольори", який став піснею і через який мав повно проблем, адже оспівував кольори прапора УПА. Безперечно, хтось відбував покарання у Сибірських таборах, хтось помирав за Україну, а хтось мусів зберегти українську ідентичність за допомогою слова. Таким був Дмитро Павличко. Так, писав вірші, у яких возвеличував комунізм, але цього вимагалося для того, щоби друкували вірші в періодиці і видавали книжки. У 1989 році поет став першим головою Товариства української мови імені Тараса Шевченка, разом з Іваном Драчем і Михайлом Горинем був засновником Народного Руху України і стояв біля витоків відродження української державності, і в цьому велика заслуга ювіляра.

Cвяткування ювілею пан Дмитро розпочав 19 вересня у рідному селі Стопчатові Косівського району Івано-Франківської області у родинній домівці, де ще залишився рідний брат Михайло. На цей ювілей Дмитро Павличко прилетів на літаку Стопчатівського бізнесмена Олександра Яворського. Признався, що навіть трохи сидів за штурвалом. Цій події він присвятив свій вірш, який прочитав гостям.

Свято почалося надвечір у Народному домі, де малий Павличко читав свої перші вірші. На родинному подвір'ї його привітно зустріли гуцульські музики та дівчата-бандуристки з Косівської дитячої школи мистецтв. Герой України і друг ювіляра Василь Ткачук та колишній голова Івано-Франківської обласної адміністрації М. Вишиванюк від імені коломийської делегації подарували ювілярові портрет художника Романа Захарука.

На подвір'ї перед хатою шановні гості, а їх було понад 70, посадили 12 дерев (тиси, ялівці, смерічки, явори, ялинки, липи), а біля криниці - кущ калини. Розпочалося святкування з благословення місцевого пароха та зі спільного "Отченашу". Кажуть, що у Стопчатові давно не було святкування за участю таких відомих людей, а приїхали сюди: Герої України Іван Драч і Василь Ткачук, керівники Івано-Франківської області Микола Палійчук та Ігор Олійник, мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, представники Косівської районної влади, міністр екології Георгій Филипчук, заступник міністра культури Оксана Бенч, голова Всеукраїнського товариства "Просвіта" Павло Мовчан, письменники і громадські діячі Роман Лубківський, Ярема Гоян, Микола Жулинський, Іван Заєць, Михайло Ратушний, Микола Жулинський, Роман Лубківський, Степан Пушик, Михайло Андрусяк, Іван Малкович, Богдан Якимович, Євген Баран, Василь Пилип'юк, Петро Ющенко; відомі бізнесмени Петро Гриник і Олександр Яворський; керівники Коломийської та Снятинської "Просвіти". На зустріч приїхали три ровесники Павличка, з якими він навчався у Коломийській гімназії: Іван Романюк з Городенки, Микола Кейван та Лук'ян Вардзарук з Івано-Франківська. Приїхали також його найрідніші: дружина Богдана, донька Роксолана, онуки та стопчатівська родина на чолі з братом Михайлом та племінником Василем.

Title

Гуморист Микола Савчук співає з ювіляром гуцульські коломийки

 

Найбільше вразив присутніх виступ гостя ювіляра легендарного сотенного УПА "Кривоноса"- Мирослава Симчича. 86-річний командир, який відбув 32 роки каторги у сибірських концтаборах пригадав, що гостював у домівці Павличків на Різдво 1946 року і пам'ятає молодого хлопця, який читав свої вірші. Пізніше вони побачилися аж у Польщі в час незалежності України. Виявляється, Дмитро Павличко був у лавах УПА у сотні "Спартана".

Під час виступу ювіляр виразив свою любов до рідного села:

- Люблю Стопчатів і гори навколо села. Тут я навчився жити і любити Україну. Мені частіше треба тут бувати. Так воно далебі й буде.

Також ювіляр розповів про три найстрашніші моменти у його житті. Найперше- це перебування у лавах УПА і тортури НКВДстів. Тоді просив у Бога смерті. Другий момент- це перші сходини засновників Народного Руху України у 1989 році. Не знав, чи повернеться звідти додому, і третій момент- раптова смерть доньки Соломії Павличко.

Привітав ювіляра брат Президента України В.Ющенка Петро Ющенко:

"Ви- наш земний український архангел, який подарував світові красу українського поетичного слова. Коли у далекі 70 - ті із "брехунця" у Хоружівці лунали ваші "Упали роси на покоси", ми з братом не могли втримати сліз. Крізь морок брежнєвського безчасся, в атмосфері смердючих випарів сусловського великодержавного шовінізму до нас Вашими устами говорила нескорена Україна, яку ви нам подарували..."

Приємний подарунок ювілярові зробив артист Михайло Кривень, заспівавши славну пісню "Два кольори". Принагідно автор розповів гостям історію виникнення пісні і про те, які потім виникли проблеми з цією піснею. Тішив ювіляра музикант, дослідник гуцульської музики з Коломиї Михайло Тимофіїв.

Title 

Село Стопчатів

 

Разом з коломийським гумористом і письменником Миколою Савчуком співали гуцульські коломийки.

Найбільш несподіваним подарунком для ювіляра був білий породистий кінь, орловський рисак Аймак, якого подарував місцевий бізнесмен Олександр Яворський. Радісно було споглядати, коли ювіляр з молодечим запалом вистрибнув на коня і промовив багато цікавих речей, зокрема згадав, що він оспівав коня у своїх віршах, і що колись у їхньому господарстві був коник, якого він купав у річці Лючці і пас на урочищі Крушник, що кінь і людина- це щось цілісне, що він любить поезію, коней і жінок, а також, що цей кінь може натякати на його, вибачте, кінське здоров'я. Але відкритим залишилося питання про те, що він робитиме з цим конем у Києві.

Свято продовжувалося прекрасними піснями на слова ювіляра. Лунали тут відомі пісні про явора і яворину, про босе дівча, яке ніжку покололо, про те, що ми "запалим небеса колись вогнями яворовими". Були також стрілецькі та повстанські пісні.

28 вересня, якраз у сам день ювілею Павличка, відбувся ювілейний концерт і вшанування у Києві. Відвідав святковий вечір і Президент України Віктор Ющенко. Він назвав поета " одним із натхненників "шестидесятників", які повернули українській літературі живий і молодий голос правди й віри, відзначив його активну патріотичну позицію в українській політиці та заслуги у виборюванні статусу української мови. Віктор Ющенко подякував Дмитрові Павличку за талант, творчість, відродження української мови й культури, національної ідеї й самої Української держави, за велику громадську, політичну, державну і дипломатичну працю. За визначний особистий внесок у збагачення літературної спадщини українського народу, багаторічну плідну громадсько-політичну діяльність та з нагоди 80-річчя від дня народження Віктор Ющенко нагородив Дмитра Павличка орденом князя Ярослава Мудрого ІV ступеня.

Фото: Роман Захарук, Юрій Атаманюк

Генії, народжені у сяйві лемківської ватри

На порозі нового року

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com