У двох літаках авіакомпанії British Airways виявили сліди радіоактивної речовини, ймовірно, полонію-210, за допомогою якого, вважають експерти, отруїли Олександра Литвиненка. Одним із цих літаків повернувся до Москви колишній офіцер ФСБ Андрі Луґовий.

За словами останнього, він вилетів із Лондона до Москви 3 листопада, тобто через два дні після отруєння Литвиненка. Колишній офіцер ФСБ стверджує, що не має жодного стосунку до отруєння Литвиненка. Видання зазначає, що сліди радіації могли залишитися в усіх, хто контактував із покійним, а потім потрапити на сидіння літака. На бортах двох літаків Boeing 767 провели радіометричні дослідження. Вони показали, що там є "дуже слабкі сліди радіації". Обидва судна зняли з рейсів. Окрім того, під підозру потрапив іще один літак, який був у Москві.

Наразі British Airways встановлює контакти з людьми, які скористалися послугою авіаперевезення протягом листопада. На інтернет-сайті компанії опублікували список рейсів, пасажирів яких просять вийти на зв'язок. Загалом це стосується 221 рейсу British Airways, на якому, за загальними підрахунками, могли перебувати 33 тисячі пасажирів і три тисячі співробітників авіакомпанії.

Головний державний санітарний лікар Російської Федерації Генадій Онищенко повідомив, що його служба виявляє сліди полонію на борту британських літаків, які здійснювали рейси до Росії. "Ми вивчаємо ситуацію. Головне - отримати об'єктивні дані про стан забруднення літаків і на основі цього ухвалити рішення стосовно тих людей, котрі в минулому могли бути на борту цих авіалайнерів". При цьому він не відкинув імовірності того, що за наслідками досліджень не доведеться вживати ніяких додаткових заходів. "Тому не варто створювати напруженість", - заявив головний санітарний лікар РФ.

При цьому варто зазначити, що полоній-210 можна абсолютно легально замовити через інтернет зі США. На думку колишнього голови мінатому Росії Євгена Адамова, отруту для Олександра Литвиненка злочинці могли дістати "де завгодно". Проте така радіоактивна речовина, як полоній-210, є вкрай незручною для терористів, адже отрута не тільки радіоактивна, а й високотоксична, - резюмував екс-міністр.

Додамо, що полоній-210 доступний не лише терористам і агентам спецслужб. Невелику дозу цього ізотопу можна вільно придбати для наукових цілей, наприклад, через інтернет-сайт американської компанії United Nuclear, розташованої в штаті Нью-Мехіко. Компанія зобов'язується за 69 доларів надіслати полоній-210 у герметичній капсулі впродовж терміну від 3 до 14 днів просто вам додому. Єдиною умовою для замовлення є американська адреса покупця.

Довкола білоруського опозиціонера та суперника номер один Олександра Лукашенка на останніх президентських виборах знову розгорівся скандал. Через звичайну неуважність опозиційного борця та халатність білоруських прикордонників суд Білорусі може присудити Мілінкевичу два роки позбавлення волі або ж величезний грошовий штраф.

Річ у тому, що, повертаючись із саміту НАТО в Ризі, Олександр Мілінкевич на кордоні помилково дав білоруським митникам паспорт свого сина, який виявився тезкою батька. Прикордонники не звернули уваги на фотографію та рік народження власника пропускного документа й спокійно поставили штамп. Їхню помилку опозиціонер помітив уже в Ризі. А на зворотному шляху зі саміту НАТО на кордоні з батьківщиною невідповідність зауважили й білоруські прикордонники. 29 листопада Мілінкевича заарештували. Через декілька годин лідера об'єднаних демократичних сил у Білорусі звільнили.

Паспорт сина виявився в Мілінкевича випадково, лежав в одній кишені разом із його власним. Прикордонники, через недогляд не звернувши уваги, що особа на 25 років старша від зазначеного в документі віку, що там навіть немає латвійської візи, поставили в ньому штамп.

Незважаючи на те, що це очевидна провина співробітників прикордонної служби, які не перевірили належним чином документа, на Мілінкевича склали адміністративний протокол. На думку прес-секретаря опозиціонера Павла Можейка, влада Білорусі вже вкотре намагаєтся помститися Мілінкевичу за активну міжнародну діяльність і зірвати поїздку на сесію Європарламенту до Страсбурга, де йому мають вручити премію імені Андрія Сахарова.

Уряд Естонії схвалив і направив на затвердження парламенту законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність за публічне використання та розповсюдження символіки окупаційних режимів. Під дію законопроекту потрапляють прапори, герб, знаки відзнаки та інші символи Радянського Союзу та союзних республік, а також символіка Націонал-соціалістичної партії Німеччини і СС. За використання забороненої символіки юридичними особами передбачається покарання у вигляді штрафу до 50 тис. естонських крон (21 тис. гривень). Особи, помічені у використанні радянської чи нацистської символіки в громадських місцях, можуть бути засуджені до ув'язнення терміном до трьох років. Закон, скоріше за все, буде схвалено, оскільки в парламенті діє проурядова більшість. «Не повинно бути жодної різниці у ставленні до символіки часів Сталіна і Гітлера», - заявив глава уряду Естонії Андрус Ансіп.

Парламент Естонії вже розглянув закони "Про захист військових поховань" та "Про знесення непридатних споруд". Формулювання першого з цих законів, у якому говориться, що "заборонено встановлювати пам'ятники, які розпалюють ворожнечу та прославляють країни, які окупували Естонію", дозволить на законних підставах демонтувати пам'ятник воїну-визволителю Таллінна від фашистів. Другим законом передбачається перепоховати на цвинтарі останки радянських солдатів із "невідповідного" місця в сквері біля пам'ятника. Передбачається, що ці закони нарешті поставлять крапку в протистоянні противників та прибічників знесення пам'ятника радянським воїнам у столиці Естонії, а також інших аналогічних пам'ятників у країні.

У відповідь на дії Естонії МЗС Росії розродилося гнівною заявою, в якій, зокрема, йдеться: "Влада Естонії продовжує блюзнірські спроби переписати історію, поставити в один ряд злочини нацистів і подвиг радянського народу". До цього подвигу Москва прирівнює також окупацію Естонії, Литви та Латвії. Уряди цих трьох країн за підтримки США неодноразово закликали російську владу визнати приєднання цих країн до СРСР у 1940 році окупацією. Однак Москва продовжує вважати, що введення частин Червоної армії в прибалтійські країни відповідало тодішнім нормам міжнародного права.

Іще одним яскравим прикладом вічного президента став лідер Венесуели Уго Чавес. У неділю, 3 грудня, на виборах за нього проголосувала більшість мешканців країни.

Після підрахунку приблизно 78% бюлетенів стало зрозуміло, що за Чавеса свої голоси віддали понад 61,35% виборців. Уже через декілька хвилин після того, як оголосили попередні результати, президент з'явився на балконі свого палацу. "Сьогодні почалася нова ера, - сказав він. - Революція, революційна демократія поширюється". "Новоспечений" глава держави додав, що Венесуела твердо стоїть на шляху до соціалізму.

Головний суперник керівника країни - Мануель Росалес - набрав менш ніж 38% голосів і вже визнав поразку. У своїй промові він наголосив, що коли буде потрібно, боротиметься за демократію на вулицях венесуельських міст, проте ці слова прозвучали вкрай невпевнено, зазначають спостерігачі.

Тільки-но повідомили попередні результати, прихильники Чавеса повиходили на вулиці та розпочали народні гуляння з феєрверками й танцями, святкуючи перемогу свого кумира. Виступаючи перед народом, Уго Чавес назвав суперника "лакеєм янкі", на що той неодноразово відповідав, мовляв, президент створює у Венесуелі авторитарний лад кубинського зразка.

Зазначимо, що Національні збори Венесуели складаються лише з прихильників Чавеса, оскільки минулого року опозиційні партії бойкотували парламентські вибори "через вади виборчої системи, які грали на руку президентові".

Варто додати, що Венесуела посідає п'яте місце серед найбільших світових експортерів нафти, ціна якої зросла більш ніж удесятеро за роки правління Чавеса. Лише США цьогоріч мусять витратити на венесуельську нафту приблизно 37 мільярдів доларів. Поки ціни на неї високі, президент може спрямовувати величезні гроші на соціальні потреби, а також на свою міжнародну діяльність, що перетворила його на персону світового значення, зазначають спостерігачі. Лідер Венесуели пообіцяв Уругваю 400 мільйонів доларів, асигнував понад чверть мільярда на ремонт автостради на Ямайці, 17 мільйонів - на модернізацію аеропортів на Антигуа та в Домініканській Республіці, а також незліченні мільярди - на допомогу Кубі та Болівії. Щоправда, ці та численні інші витрати не допомогли Венесуелі в жовтні заручитися місцем у Раді Безпеки ООН, боротьба за яке коштувала Чавесу чимало.

Колишній чилійський диктатор Августо Піночет у неділю, 3 грудня, пережив інфаркт і перебуває у військовому госпіталі у важкому, але стабільному стані. Про це повідомляють ЗМІ із посиланням на слова медиків лікарні в Сантьяго.

Зазначимо, що 25 листопада, в день свого 91-річчя, Августо Піночет заявив, що визнає політичну відповідальність за все, що відбувалося в країні за роки його правління. Проти екс-диктатора висунули звинувачення в порушенні прав людини і в ухиленні від сплати податків, а також порушено п'ять кримінальних справ. За останні роки Піночета декілька разів садили під арешт. Востаннє це відбулося минулого понеділка.

2000 року Верховний суд Чилі позбавив Піночета імунітету від судового переслідування. Проте через два роки той же державний орган вирішив, що стан здоров'я колишнього диктатора не дозволяє йому з'явитися перед судом. За даними слідства, на секретних рахунках екс-диктатора в різних країнах не менш ніж 27 мільйонів доларів.

У жовтні 2006 року колишній чилійський лідер також був під домашнім арештом через звинувачення в тортурах, убивствах і викраданні людей, але потім його відпустили під заставу.

Інтернаціоналізм російського політичного класу тане в міру наближення чергових парламентських виборів. Ребром постало питання: електорат треба завойовувати, і найкраще це зробити, показавши пальцем на ворога, як говорив головний герой повести Купріна "Двобій", "унутреннего" і "унешнего". Схоже, для білямосковських "ліберальних" політичних сил "унутренний" ворог знайшовся - це недавно відкрита в Москві Бібліотека української літератури.

На думку підмосковної молодіжної екологічної організації "Мєстниє" у бібліотеці окопалися вороги Росії: бандерівці, уна-унсовці, що популяризують невідоме явище в радянській історії - "Голодомор". Якщо залишити на совісті організаторів пікету правопис слова "Голодомор", то навряд чи можна погодитися з тим, що до розпалення міжнаціональної ворожнечі в Росії дорослі політичні дядьки залучили дітей, вік яких ще не дозволяє їм займатися високою, як говорив російський цар Петро I, "політИкою".

"Гуляй-Поле" розповідає своїм читачам про те, хто і навіщо організував пікет біля будинку Бібліотеки української літератури в Москві.

28 листопада о 17:30 біля входу у великий зал Бібліотеки з боку вул. Трифоновської з'явилася організована група підлітків і молоді в кількості близько 100 осіб, з емблемами руху "Мєстниє" і плакатами "Вам не посварити два братерських народи", "УНА-УНСОвський набрід терпіти не може наш народ", "Москва - не притулок для сепаратистів". Співробітники міліції повідомили журналістів, що пікет дозволений префектурою Центрального адміністративного округу.

Працівники бібліотеки спробували поговорити з рядовими учасниками пікету. Це були школярі у віці 15-17 років, але з'ясувалося, що вони не знають, біля якої установи проводиться пікет, не можуть пояснити мети свого перебування біля бібліотеки. Троє "дорослих" модератора пікету забороняли хлопчиськам розмовляти з журналістами і працівниками бібліотеки. Правда, організатори пікету, що так і неназвалися, пояснили, що, за їхніми відомостями, у бібліотеці збираються лімоновці та українські націоналісти. На питання, на яких заходах нібито подібного роду вони були присутні, було отримано відповідь, що особисто вони на них не були присутні. Молоді люди поводилися дивно, від конкретної розмови ухилялися, не дозволяли проводити відео- і фотозйомку пікету, вимагаючи "акредитації".

Дітей, учасників пікету, запросили пройти в Бібліотеку і взяти участь в "Українському музичному салоні", але вони мовчки згорнули оформлення, вишикувалися в колони та пішли убік станції метро "Ризька".

У зв'язку із ситуацією навколо Бібліотеки української літератури в Москві голова реґіональної громадської організації "Українці Москви", заслужений працівник культури Росії та України Вікторія Скопенко та співголова Об'єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії Валерій Семененко звернулися з відповідними листами до керівників міських і федеральних органів влади.

Визнання Верховною Радою України Голодомору 1932-1933 рр. актом геноциду проти українського народу спричинило в Росії неадекватну реакцію. На знак протесту проти такого рішення українського парламенту представники праворадикальних організацій РФ закидали димовими шашками Посольство України в Москві.

Зокрема, в обстрілі Посольства взяли участь представники Євразійського союзу молоді та Націонал-більшовицького фронту. В офіційному повідомленні однієї з цих організацій ідеться про те, що вони протестують не проти українського народу, а проти офіційного політичного курсу української влади, яка "ображає багатовікову братську історію великоросійського та малоросійського народів". Нікого з учасників акції не затримали.

Реакція українського посольства, на відміну від російських правоохоронців, була миттєвою. Як повідомили в прес-службі Міністерства закордонних справ, посольство готує відповідні подання та скарги до компетентних органів. До речі, це вже друга акція протесту проти української влади біля Посольства України в Москві. Наприкінці жовтня десятеро активістів руху "Росія молода" тут же встановили опудало із сіна з написом "Ющенко" та підпалили його. Жодного з учасників тієї акції також не вдалося затримати.

Тим часом російські радикали стали не єдиними, хто висловив свою позицію щодо визнання Голодомору 1933-1932 рр. геноцидом проти українського народу. Президента і Верховну Раду, яка 28 листопада ухвалила відповідне рішення, підтримала Українська Православна Церква Московського патрiархату.

УПЦ МП вважає Голодомор 1933-1932 рр. продовженням полiтики влади, яка викорінювала в суспiльствi християнські цiнності. "Цей геноцид був спробою знищити саму душу народу, привести її до повного духовного рабства. Вiн став знаряддям диявольської помсти за неспроможнiсть викоренити зi свiдомостi народу вiру в Бога. Цю вiру можна було знищити лише шляхом фізичної ліквідації її носiя", - зазначено в пастирському словi предстоятеля УПЦ МП Митрополита Володимира. Окрім того, УПЦ Московського патріархату закликала до вiдмови вiд екстремiзму, нетерпимостi, помсти, братоненависництва, подiлу на своїх i чужих.