Чимало пацієнтів, які усвідомлюють необхідність фізичних навантажень, займаються важкоатлетичними видами спорту, підіймають штанги, тягають гирі, "качаються". І помиляються, бо людям, у яких підвищений артеріальний тиск, потрібні динамічні види спорту, а не статичні, які пов'язані з тривалими навантаженнями, навпаки, котрі можуть сприяти підвищенню тиску. Часом звертаються пацієнти, які в молодості серйозно займалися спортом, зокрема, його статичними видами. Потім за деякий час переставали займатися. Крім того, набували шкідливих звичок: паління, зловживання алкоголем. У такій ситуації (часто в досить молодому віці) формувалася ускладнена артеріальна гіпертонія, яку потрібно було активно лікувати медикаментозно і переконувати пацієнта змінити спосіб життя.

Чому ж у спортсменів підвищується артеріальний тиск? Спортсмен ставить перед собою підвищені задачі: швидше пробігти, проплисти, вище, далі стрибнути. Для цього потрібно більше кисню, потрібно швидше доставити кров з киснем до органів. І серце, відповідно, повинно виконати більшу роботу. Постійна напруга, постійний стресовий стан. В результаті - підвищується артеріальний тиск. Під час максимальних тренувань систолічний артеріальний тиск може досягати 300 мм рт.ст. і більше. Але це короткотермінові підйоми артеріального тиску під час екстремальних навантажень. Після тренувань тиск та частота серцевих скорочень нормалізуються. Проте поступово виникає потовщення (гіпертрофія) серцевої стінки. Коли ж спортсмен перестає тренуватися, серце все одно викидає ту ж саму кількість крові вже у спокійному стані. Робота, яка раніше виконувалася, тепер не виконується, і тиск підвищується. Таким чином, формується артеріальна гіпертонія. З одним із моїх пацієнтів, 42 років, який мав богатирську статуру, саме так і сталося. При опитуванні він сказав: "Раніше я працював на залізниці дорозі робітником, тягав шпали, виконував важку фізичну роботу. І все було в порядку. Потім закінчив заочно інститут, почав просуватися по службі. І почалися проблеми з підвищенням тиску. Рухатися перестав зовсім, службовий автомобіль, кабінети, нервова робота. Апетит хороший зберігся з молодих років, коли були підвищені витрати калорій ". В результаті вага цього пацієнта зросла до 120 кг і артеріальний тиск до 220/120 мм рт. ст. І вже не йшлося про те, щоб виконувати якусь інтенсивну фізичну роботу. Він задихається при сходженні на третій поверх. Тільки після адекватно підібраної терапії, нормалізації артеріального тиску цей пацієнт почав відновлювати фізичні навантаження.

Як боротися з хронічними стресами, просто з хронічною побутовою нервовою напругою? Ну, звичайно, можна радитися з психологами, психотерапевтами. Слід також і самому спробувати використати один з прийомів нервово-м'язового розслаблення:

1. Знайдіть затишне місце з м'яким освітленням. Причому в такий час, щоб Вас ніхто не турбував, або закрийте двері на ключ. Відключіть телефон, в тому числі мобільний, радіоприймач, телевізор. Ніхто і ніщо не повинно вам перешкоджати. Зручно вмостіться на дивані чи в кріслі, щоб можна було розслабитися. Ноги поставте так, аби п'ятки досягали підлоги, а коліна не доторкалися одне до одного. Зніміть піджак, краватку або ж послабте її, розстебніть верхній ґудзик сорочки, попустіть ремінця на штанах, щоб не перетискати тіло. Заплющіть очі.

2. Зосередьте увагу на своєму диханні. Приблизно одну хвилину дихайте глибоко і нечасто (але животом, а не грудьми), проговорюйте про себе на кожному видиху слова: "Я розслабляюся, я заспокоююся ".

3. Після цього, продовжуючи дихати спокійно, без всякої напруги (можна не так глибоко), зосередьте увагу на своєму обличчі. Подумки уявіть собі його напругу у вигляді якогось образу. Наприклад, у вигляді стиснутого кулака або зав'язаного вузла з мотузки. Потім уявіть собі, що кулак розтискається або мотузка розв'язується і звисає подібно до натягнутої і відпущеної гумки. Відчуйте, як розслаблюється ваше обличчя від лоба до верхньої губи.

4. Знов напружте своє лице і очі, зморщіть або стисніть як найсильніше, а потім розслабте і постарайтеся відчути, як хвиля розслаблення пішла далі донизу.

5. Виконайте таку ж процедуру з іншими частинами тіла. Повільно просувайтеся від чола і очей донизу - до нижньої щелепи, шиї, плечей, грудей. Далі перейдіть до спини, верхніх та нижніх частин рук, пальців рук, живота, стегон, гомілок, щиколоток, ступнів, пальців ніг - аж доти доки, поки все тіло не буде розслабленим.

Для кожної частини спочатку напружте відповідні м'язи, потім розслабте їх, супроводжуючи подумки уявленнями напруги і розслаблення.

6. Розслабивши все тіло, залиште його в цьому приємному стані від двох до п'яти хвилин (за часом можна стежити за допомогою будильника, який має приємний звук).

7. По тому, як час виконання вправ закінчиться, уявіть собі, що м'язи ваших повік стають легшими, що тіло наповнює енергія і ви знов можете повернутися до своїх справ. Відкрийте очі, потягніться, встаньте.

Після певної кількості вправ вдасться досягнути певного успіху і ви навчитеся знімати нервову напругу.

Є й такі факти. Якщо виникла якась проблема, іноді її можна не вирішувати, тобто змиритися з нею, якщо це нікому не спричинить шкоди. Та, найчастіше, проблеми доводиться вирішувати. А їх багато, вони насідають, насідають... Одні проблеми вирішуються, а інші накопичуються невирішеними. І їх стає все більше і більше... Звичайно можна порадити: "От, як би Ви поїхали в гори, на природу, ізолювалися від суспільства, від усіх проблем. Наприклад, пасли отару овець, розводили бджіл, дихали гірським повітрям..."

Чи, може б, поїхали у село, розводили тільки троянди і нічого не робили. Тоді, можливо, і гіпертонія пройшла б. В такому випадку, ці троянди слід вирощувати просто для краси, для задоволення або, скажімо, для участі у якихось конкурсах, а не на продаж, коли стараються всі жили надірвати, щоб був якомога більший урожай, щоб продати, заробити. Тому що, коли розводиш їх для базару - це вже водночас як і фізична, так і нервова напруга. Я це пояснював багатьом пацієнтам. Однак, жоден не погодився так круто змінити своє життя, свій характер, свої погляди, ідеали. Ні, кажуть, це нам не підходить. А, мабуть, є великий філософський зміст у книжці Оноре де Бальзака "Шагренева шкіра ". Хто читав, той пам'ятає, як головному героєві попалася чарівна шагренева шкіра, і йому було сказано, що будь-яке бажання його буде збуватися, але при цьому розміри цієї шкіри будуть зменшуватися і паралельно зменшиться тривалість його життя. І всі бажання збувалися, але він знав, що чим більше він бажав, тим більше скорочував своє життя. І коли цієї шкіри зосталося зовсім трішечки, герой чітко усвідомив наближення свого кінця. А біля нього знаходилася чарівна кохана жінка. І в цей час у героя виникає бажання і воно наростає, наростає, а шагренева шкіра зменшується, зменшується... Але герой не може перебороти свого бажання і помирає в обіймах коханої. Геніальний задум автора!

Я часто згадую це оповідання, коли розмовляю зі своїми пацієнтами, особливо тими, які забезпечені, займають солідні посади або мають свої компанії. І бізнес йде, і гроші є, і виконання бажань можливе, але здоров'я нема... Правду кажуть: здоров'я це ще не все, але без здоров'я все - ніщо.

Поряд з цим, певна категорія людей, особливо чоловіків, дотримуються таких поглядів: мовляв, краще жити весело: горілка, сигарети, жінки, переїдання, аніж берегти своє здоров'я. При цьому вони вважають людей, які поводяться інакше, слимаками, тобто істотами, які не живуть справжнім життям, обмежені в задоволеннях, тільки існують. Ще й наводять приказки, на кшталт: " орел живе 30 років і харчується кров'ю, а ворон - 300, але харчується мертвечиною ". І себе, звичайно, ж ототожнюють
з орлами, а людей, які дотримуються правил здорового способу життя - воронами, які харчуються мертвечиною. Наприклад, працюючи в інфарктному відділенні, бачив багато чоловіків у досить молодому віці, починаючи навіть від 32 років. Для них інфаркт - це, звичайно, трагедія, це необхідність міняти звички, спосіб життя, можливо роботу, здатність добре заробляти. І дуже болісним було для них чути, що треба кинути палити, пити. "Як!? - вигукували вони, - не палити і не пити, отже і з жінками ніяких стосунків не мати! А для чого ж тоді жити?" Таке враження, що вони жінками цікавилися, тільки коли були напідпитку.

Я колись сказав, що життя є прекрасним. Мене деякий час звинувачували в нещирості. Мовляв, як воно в тебе може бути прекрасним, коли не часто ходиш по кафе, по ресторанах, на різні вечірки, а більшість часу проводиш на роботі, постійно займаєшся своєю дисертацією та робиш зарядку, бігаєш по стадіону. Це ж нудно!

Звичайно, я також люблю відпочивати. Але вважаю, що і в роботі потрібно вміти найти насолоду. Якщо ти в будь-яку роботу вник, знаєш її досконало, то, звичайно, отримуєш задоволення від її результатів. Як писав Ганс Сельє, який розробляв теорію стресу, робота потрібна людині для нормальної життєдіяльності, як потрібне повітря, їжа, сон, спілкування ". І наводить, як приклад, ряд людей - лауреатів Нобелівської премії, які все життя напружено працювали, але не помічали цього. І для них праця була якимось захопленням, або просто їх природнім станом.

Важливим фактором у розвитку артеріальної гіпертензії є спадковість. Часто доводиться зустрічатися з випадками, коли звертаються пацієнти, в яких хтось з батьків або брати, сестри перенесли інфаркти, інсульти чи навіть загинули від цих катастроф. Такі пацієнти вже мають певну пересторогу і їх турбує підвищений артеріальний тиск. Чимало з них ведуть нормальний, здоровий спосіб життя, по можливості займаються фізичною культурою. Але тиск повністю не нормалізується. Гіпертонічна хвороба - це не є чисто спадкова хвороба. Спадково передається тип нервової системи, тип реагування на певні стресові фактори, тип обміну холестерину. Мабуть, мають значення також і сімейні звички: наприклад, звичка добре харчуватися певною їжею, звичка мало рухатися, якщо батьки палять, дуже часто і діти це повторюють. Необов'язково хвороба має виникнути, але за подібних умов життя - виникає. І нічого не поробиш, потрібна медикаментозна терапія. Такі пацієнти не дуже задоволені цією рекомендацією. У декого виникає думка: А чому я себе маю обмежувати, а інші п'ють, палять і нічого їм не стається! Може й собі почати пити, палити! Ну, так влаштоване життя. Адже хтось народжується блондином, а хотілося бути брюнетом; хтось стає лисим, а хтось доживає до старості з пишною шевелюрою; хтось є високим і струнким, а хтось низьким і повним; в когось довгий ніс, а в іншого - кирпатий. Але ж більшість з цих людей через це не вважає себе нещасною. А тут передаються спадково просто ферментативні властивості накопичення гормону, що підвищує тиск - норадреналіна. Адже є люди, які дійсно народжуються з більш серйозними хворобами: із втратою зору, слуху, кінцівок, вадами серця. Важливий дух людини. Я знаю одного молодого чоловіка, який хворіє гемофілією - хворобою, при якій не згортається кров за найменшої травми. Людина ця досить обмежена в можливостях пересування, в роботі. Вона просто може загинути від кровотечі. Але треба з нею поспілкуватися! В наш час, коли багато здорових є безробітними, цей чоловік працює диспетчером на телефоні в кількох фірмах. І роботодавці обирають саме його, а не когось іншого, з сотні пропозицій! Як він старається! Зайвий раз передзвонить: "А може Вам тут допомогти, може, інше зробити!". Як він намагається завоювати довір'я клієнта! Цей чоловік так і каже: "Я розумію, якщо я не буду корисним, мені просто не будуть платити ". Ця людина має все в своїй квартирі, ще й утримує свою стареньку тітку-пенсіонерку. Не любить лежати в лікарні, приватним способом оплачує послуги медсестер на дому, коли доводиться ставити крапельниці, словом, живе, а не існує. Я завжди наводжу цей приклад тим хворим, які впадають в депресію, коли їм рекомендуєш лише кинути палити, не зловживати алкоголем і прийняти одну-дві пігулки на день.