Якщо в битві тяжкій ти пізнав, що почім -

Значить, книги потрібні ти в дитинстві читав!

В. Висоцький

Здавалося б, у вік телевізора та інтернету значення книги мало би зійти на ніц. Але ж ні - вчені таки дослідили, що відсутність потрібної книжки таки капосно впливає на людську психіку. Шкода, що ці дослідження найближчим часом так і залишаться "надбанням" купки психологів, ну ще, можливо, потраплять у стрічки новин, та й по всьому. І навряд чи хто буде шукати зв'язок між прочитаними (а точніше, непрочитаними) книгами, і, приміром, проблемою зайвої ваги. Кажете, ви такого зв'язку теж не бачите? А він - проте, так само, як і ховрашок з анекдотів, таки є...

Для початку - згаданий анекдот: "Петре, ти ховрашка бачив? Ні? І я теж ні. А він - є!".

Ну а тепер беремося до психологів.

"Здавна вважалося, що читання художньої літератури корисне для молоді, тому що знайомить її з "правилами гри" у реальному світі. Група канадських психологів з університету Торонто нещодавно висунула ідею: так само як навчання на авіаційному тренажері дозволяє вдосконалити навички майбутнього пілота, гарний роман служить "симулятором життя", тренує навички життя в суспільстві. При цьому текст виступає як "навчальна програма", а роль тренажера виконує мозок читача.

Для перевірки цієї гіпотези психологи провели експеримент. Спочатку відібрали групу добровольців і перевірили, наскільки вони знайомі з художньою літературою. Після цього "піддослідним" давали набір фотографій, на яких показані тільки очі людей, і по цій вузькій смужці обличчя треба було сказати, які почуття й емоції переживала ця людина.

У другому тесті учасникам досвіду показували короткі німі відеоролики за участю двох-трьох персонажів, і треба було визначити, що відбувається й у яких стосунках між собою перебувають ці люди. Тобто обидва тести перевіряють уміння жити в суспільстві й взаємодіяти з людьми.

Виявилося, що прихильники читання значно краще, ніж малознайомі з белетристикою, визначають настрій людини за очами і краще розуміють без слів взаємини між людьми.

В іншому експерименті 166 піддослідних суб'єктів розділили на дві групи й одній дали прочитати розповідь Чехова "Дама із собачкою" (зрозуміло, у перекладі), а іншій- текст такої ж довжини, з викладом тих же подій, але в "документальному" стилі. Докладні психологічні обстеження до й після читання показали, що прочитання чеховської розповіді трохи змінило особистість читачів. Кожний з них тимчасово став чимось емоційно схожий на того або іншого персонажа розповіді. Ті, хто читав "документальний" виклад, психологічно не змінилися.

Це всього лишень прочитання однієї розповіді, а той, хто регулярно читає художню літературу (бажано, звичайно, рівня Чехова!), достеменно змінює свою особистість, вважають автори дослідження. Письменники умисно, або ж інтуїтивно, намагаються змусити читача ідентифікувати себе з тим або іншим героєм, це й призводить до деякої зміни психіки читача. Романи, новели, повісті, розповіді, поеми, драми, а в дитинстві- і казки вчать нас життя, програючи на "комп'ютері" нашого мозку різні життєві ситуації."

(Наука і життя)

В іншому випадку психологи - але вже американські, з Північної Кароліни, - визначили, що читання книг, в яких описано елементи "здорового способу життя" допомагає підліткам знизити вагу тіла. Щоправда, сам механізм зниження ваги дослідити в тому випадку не вдалося. Думаю, полегшити виявлення цього механізму могло б допомогти дослідження ще двох груп психологів та соціологів. Вчені з Меріленду виявили, що люди, котрі почувають себе щасливими, багато читають і спілкуються, тоді як люди, котрі вважають себе нещасливими, здебільшого віддають перевагу телевізору. А вибір "книга і друзі чи телевізор" закладається зазвичай ще в дитинстві...

Ну а тепер - ще одне дослідження, котре вже напряму стосується проблеми зайвої ваги.

"Британські учені дійшли до висновку, що однією з причин ожиріння можуть бути проблеми з низькою самооцінкою, які турбували пацієнтів ще з дитинства. При цьому мова не йде про глибокі психологічні проблеми, рівень неспокою і заниженої самооцінки перебував в межах норми.

"Хоча ми не можемо сказати, що емоційні проблеми, що існували в дитинстві, згодом викликають ожиріння, ми абсолютно упевнені в тому, що вони відіграють важливу роль разом з такими чинниками, як вага батьків, харчування і фізична активність", - заявив один з авторів дослідження, Ендрю Терноут.

Терноут підкреслив, що допомогти у вирішенні проблеми може особливий наголос на соціальні і емоційні аспекти процесу навчання, зокрема, залучення уваги до необхідності правильно оцінювати себе."

А тепер спробуймо відтворити логічний ланцюжок.

Дитина читає книгу, на ній "вчиться" поводити себе у суспільстві, ставити цілі, досягати їх, оцінювати себе.

Як казав один мій знайомий, книга - це спосіб тимчасово пожити де-інде і відчути себе кимось іншим.

І це вже добре - як мінімум, людина вчиться ставити себе на місце іншого.

Звісно, з книжок, навіть з класики, окрім вказаних речей, можна "витягнути" ще багато непотребу, котрий радше можна зарахувати до речей із серії "так жити не можна". І, будьмо відверті, інколи ці не зовсім корисні речі так гарно оспівуються, що просто годі втриматися, аби не стати черговим закоханим страждальцем чи просто наївним дурнем. :)

Однак користі від того все ж таки більше - у більшості випадків у книзі відразу видно ланцюжок "причина - наслідок", котрий "наживо" прослідкувати набагато важче, хоча в житті, будьте певні, він також присутній. І дарма кажуть, мовляв, не вчися жити по книгах, в них - суцільні вигадки. Адже в житті трапляються такі дива, котрі жоден письменник не вигадає - інша справа, чи зможете ви їх, ці дива, помітити. До речі, якщо хто не знає - коли Зігмунд Фрейд брався на початках доводити свою теорію про те, що випадкових обмовок не буває, перші свої докази він підкріплював саме матеріалом, почерпнутим з літератури.

Окрім того, саме книги можуть стати одним із джерел "сценаріїв" успішної чи невдалої поведінки, котрі визначають, чи буде дитина "везунчиком" чи невдахою. Зазвичай психологи радять: якщо ви хочете бути успішними в чомусь, пошукайте зразок - людину, якій вдається те, що ви хочете. І якщо серед ближніх і дальніх такий зразок успішної людини знайти важко - то в книгах його знайти набагато легше. Якщо не знаходиться в класиці - значить, варто пошукати в науковій фантастиці :). І чим талановитіше написана книга, тим краще цей зразок "засвоюється", тим більші в дитини шанси вирости щасливою - ну або не дуже...

А звідси вже недалеко і до питання самооцінки. По-перше, щоб об'єктивно себе оцінювати і знати, чого ти вартий, потрібно мати якісь "критерії оцінки". Як мінімум, треба мати себе з чим порівняти - а з книжкою в руках це зробити набагато легше. Якщо ти вирішуєш математичні задачі найкраще в класі чи читаєш швидше за всіх, це вже допомагає зрозуміти, що якісь зародки потужного інтелекту в твоїй голові таки присутні:) З іншими аспектами життя трошки важче - втім, не перейматися з приводу недоліків у зовнішності, соціального чи фінансового статусу батьків набагато простіше, якщо під руками є відповідний книжний зразок.

Окрім того, якщо ти й дійдеш до висновку, що щось тобі не вдається, і ти в цій справі почуваєшся не на висоті - знову ж таки, книга допоможе тобі ці "глюки" виправити. І вона ж навчить не сидіти й мучитися низькою самооцінкою (чи заїдати цю низьку самооцінку шоколадом і гамбугерами), мовляв, от такий от я недосконалий, а брати себе в руки і ставати кращим.

З батьками - то взагалі окрема тема, особливо якщо вони - зрозуміло, з найкращих міркувань - намагаються занизити твою самооцінку. А в батьків такі прагнення бувають частенько. І, знову ж таки, з "правильною" книжкою набагато легше зрозуміти, що батьки - такі ж само люди, як і всі решта, а тому помилки їм також властиві. І, зокрема, що коли вони кричать щось на кшталт "ти - тлумок, і нічого путнього з тебе не вийде", це якраз і є той випадок, коли батьки помиляються. А для того, щоб вони й справді помилилися, потрібно небагато - дістати потрібну книжку, знайти там зразок "чогось путнього" - і вперед, за орденами!

І, що цікаво, книжковий світ вирізняється тим, що зразки в ньому можна знайти на будь-який смак, а сама специфіка читання просто змусить вас не ліниво споглядати за цими зразками, а скрупульозно уявляти кожну описану деталь "успішного проекту".

А чим більш "заковиристим" є стиль написання книги, чим більше там неологізмів чи нестандартних порівнянь - тим більше доведеться "напружувати м'язи" вашому мозку. Що, до речі, теж на нього, на мозок, впливає вкрай позитивно.

Навички вченого, домогосподарки, лікаря, будівельника, батьків величезної щасливої родини - всі ці "тренувальні ігри" ваш мозок має шанс програти "на ура", і таким чином дати старт вашому власному успішному проекту. Варто лишень зайти в бібліотеку, знайти хорошу книжку - і не злякатися величезної кількості букв. Втім, якщо ви дійшли до цього абзацу, це вже означає, що букви вас не лякають:)

Тож лишилося зовсім небагато - знайти потрібну книгу. Або ж зайвий раз привітати себе і протерти німб ганчірочкою у випадку, якщо така книга у вас вже є.