На сьогоднішній день доведено, що надлишок ваги сприяє підвищенню артеріального тиску. І дуже часто у людей, які мають надлишкову вагу, тим більше ожиріння (а таких до 30%), мають підвищений артеріальний тиск. Як визначити надлишкова у вас вага, чи ні? Найпростіший, приблизний спосіб: це від величини свого зросту в сантиметрах відняти цифру 100. Результат вказує на приблизну вагу, яку потрібно мати. Існують більш точні методи визначення оптимальної ваги. Так, за кордоном застосовується індекс Кеттле, який використовується для людей із зростом 150185 см. Він визначається таким чином: маса тіла (в кг) ділиться на квадрат зросту (в метрах). При нормальній вазі тіла індекс Кеттле є меншим 25,0. Якщо він знаходиться у межах більше 25, але менше 27, це свідчить про надмірну масу тіла. Якщо цей індекс перевищує 27, але є меншим, ніж 28,5, то вже йдеться мова про легке ожиріння. Коли ж індекс Кеттле наближається до 35 - це вже ожиріння середнього ступеня. Коли ж показник не перевищує 40, то це вже тяжке ожиріння. А при цифрах, вищих за 40, ожиріння дуже тяжке.

Чому у такої кількості людей надмірна вага? Як вважається, в побуті "обжерливість" - негативне явище, яке супроводжується лінощами. Але тоді можна сказати, що майже третя частина людей є лінивими і ненажерами. Насправді, це далеко не так. Звичайно, винуваті цивілізація і те, що ми стали жити краще. Але причини також набагато складніші. В частини людей у цьому відіграє роль спадковість - як правило, у повних батьків дуже часто діти є повними. Передається не саме ожиріння, а уповільнене окислення жирів. Важливою є також сімейна звичка гарно поїсти.

У побуті велика кількість людей вважають, що з віком людина повинна мати більшу вагу. Так чимало повних жінок виправдовуються жартівливо: "Ну, я ж вже не дівчинка, маю бути солідною". І, навпаки, можуть навіть засуджувати худих. Деякі свою надмірну вагу оправдують жартівливо так: "Хорошої людини повинно бути багато".

Дійсно, потрібно враховувати такий факт, що в людей після 40 років витрати енергії у спокої зменшуються на 10% за кожні 10 років життя. Організм нібито починає економніше витрачати свою енергію. Крім того, людина стає досвідченішою, менше рухається, більше думає, досягає результатів з меншими затратами енергії. Виникає просто гіподинамія. Хтось раніше працював фізично, а потім перестав працювати, а звичка харчуватися залишилася така ж сама. Хтось перестав штовхатися в громадському транспорті, йти пішки кілька зупинок, і пересів в автомобіль. Хтось одружився і став регулярно і смачно харчуватися. Хтось отримав нову квартиру на першому поверсі або з ліфтом, що добре працює, і вже не піднімається на 45 поверх пішки. Хтось покинув займатися спортом. Часто молоді люди починають повніти після повернення з армії.

Важливий ще й такий факт: на розвиток ожиріння дуже впливають застілля з випивкою. Люди розуміють, що пити, не закусуючи, не можна, і закусують. Причому, в хід йдуть гострі продукти: мариновані огірочки, помідори, перчик та інші делікатеси, котрі стимулюють шлункову секрецію і підвищують апетит. Часто такі пацієнти звинувачують у всьому роботу. Щоправда, це частіше зустрічається у керівників "старої гвардії", коли без випивки нічого не можна було вирішити. Такий звичний спосіб життя ще зберігається в певних колах. Але вже є чимало сучасних підприємців, які турбуються за своє здоров'я. І, які просто стверджують: "Якщо я буду пити, то не зможу працювати і нічого не зароблю або й втрачу те, що маю". І коли потрапляють у подібну компанію, просто пригублюють келих.

Зміни в обмінних процесах в організмі і, в першу чергу зміни окислення жиру можуть сприяти розвитку ожиріння. Так, жінка під час вагітності та потім, при годуванні дитини, має більшу потребу у підвищеному харчуванні. Потім потреба в додатковій енергії відпадає, а кількість їжі, що вживається, збереглася, зменшилася швидкість окислення жиру і це може бути пусковим механізмом для розвитку ожиріння.

Їжа, зрештою, приносить задоволення. Особливо, коли людина нервує, має якісь неприємності, щось в неї не ладиться. А тут - з'являється почуття комфорту. В деяких людей виникає так звана гіперфагічна реакція на стрес. Просто дуже хочеться їсти. Тут спрацьовує така логіка - стрес активізує викид адреналіну, що призводить до зростання обмінних процесів і більш швидкому використанню вуглеводів, і виникає необхідність це компенсувати. В мене лікувався пацієнт, який мав вагу 160 кг, зріст 188 см. Просто - таки велетень. Займався бізнесом і мав неабиякі стреси. Він сам не казав про свою неприродну пристрасть - жадібність до їжі. Але дружина відмічала, що чоловік може встати вночі і з'їсти до кілограма кров'яної ковбаси. Піднімався на другий поверх задихаючись, постійно пив мінеральну воду з пляшки. Така зміна в апетиті у нього відбулася після того, як він, у минулому кадровий офіцер, пішов у відставку і почав займатися бізнесом. Стресів було багато і виникали вони постійно. Як тут допомогти? Сама лише рекомендація пацієнту менше їсти і більше рухатися, на жаль, не завжди призводить до бажаного результату. Проблема зменшення ваги не така проста, як може видатися на перший погляд.

До мене звернувся 41 річний хворий, якого привела дружина, лікар­стоматолог, із скаргами на те, що вже протягом 7 років у чоловіка підвищується артеріальний тиск до 160170/110 мм рт.ст.. Цей чоловік, високий, міцної статури, запевняв, що зовсім не має шкідливих звичок: не палить, практично не вживає спиртного. Не було в нього і зайвої ваги. Казав: "Дивно й прикро: є такі люди, що і зловживають тютюном і алкоголем, і, нібито, тиск в них нормальний".

Щоправда, при детальному опитуванні виявилося, що він таки полюбляв їсти солоне, а це для тиску має неабияке значення. Справа в тому, що все дуже просто: сіль затримує воду, в результаті чого збільшується обсяг циркулюючої крові і тиск може значно підвищуватися. Колись, на початку своєї лікарської практики, я оглядав студентів, які мали здавати кров - тоді це було добровільнопримусовим. Студентів звільняли на два дні від занять і вони із радістю ставали донорами. Я виявив, що в кількох з них був високий тиск. Коли я детально почав встановлювати причину, то з'яcувалося, що вони перед здачею крові вирішили напитися пива, випивши його по 46 бокалів. Я їм просто заборонив того дня здавати кров. Таким чином, причиною підвищеного тиску було переповнення судинного русла рідиною. Але, якщо це один раз, і нирки нормально працюють, то виведуть зайву кількість рідини. Значно гірше, коли вживання великої кількості пива або ж іншої рідини супроводжується прийомом солоної їжі, наприклад, тарані, яку дуже полюбляють їсти з пивом. Ну, якщо це гіпертонік так грішить, то дуже легко дійти до класичної гіпертонічної кризи.

Повернемося до нашого пацієнта: крім того він був керівником середньої ланки і робота його пов'язана з постійними стресами. Причому не просто стресами, а він ніс відповідальність за те, щоб об'єкт було вчасно здано, зроблено роботу якісно. Відповідав і за своєчасне укладання угод, забезпечення працівників зарплатою. А цей керівник був обов'язковою, порядною і відповідальною людиною. І це був просто вплив хронічного стресу. В результаті стрес сприяв активації симпатичного відділу вегетативної нервової системи, стимулював спазм судин, збільшував серцевий викид, що і призводило до підвищеного тиску. Крім того, використання службового автомобілю вело практично до відсутності фізичної активності, яка би давала вихід, розрядку цій збільшеній симпатичній активності. Крім того, як з'ясувалося, батько пацієнта помер від інсульту в 50 років. Тут відіграв важливий фактор - спадковість.

Таким чином, маємо кілька чинників підвищеного артеріального тиску: генетичний фактор, постійне нервове напруження, а також гіподинамія - значне зменшення фізичної активності.

Як же допомогти цій людині? Можна порадити зменшити вживати солону їжу, що, до речі, хворий і зробив. Цей пацієнт, на рідкість, розумна людина, досить уважно поставився до свого здоров'я, бо хотів мати активне і довге життя, яке він любив. А от деякі хворі, яким радиш кинути палити чи пити, відповідають: "А навіщо тоді жити?" Просто дивує обмеженість їхнього світогляду. Невже всі задоволення в житті зводяться тільки до цього?.. Та гляньте на природу ранком, на сонце, яке сходить, на росу на траві, перегляньте масу фільмів, трансляцію спортивних змагань; Інтернет - це окремий неосяжний світ; ще один - сім'я, дружина, діти - тисячі різних насолод можна знайти. Якщо ж в людини такий обмежений світ можливих насолод - це вже мені здається симптомом якоїсь залежності: тютюнової, алкогольної. Ще дуже багато хворих з такою психологією я зустрічав, в тому числі таких, які перенесли інфаркт міокарда, коли ще працював лікарем­реаніматологом в блоці інтенсивної терапії інфарктного відділення лікарні швидкої допомоги. Такі хворі вигукували: "Що? Кинути пити і курити...? А може і жінок любити?" В них ці речі чомусь пов'язувалися в одне ціле. Сама тільки думка про зміну способу життя викликала у таких людей почуття депресії, пригніченості.

Повернемося до нашого хворого. Останнім часом він навіть обмежив себе у вживанні солоної їжі. Ну, якщо вже дуже хочеться, трошки оселедця не завадить, але загальна тенденція має відповідати дієті №10: не більше 46 г солі на добу. А як це визначити? Майте на увазі, що чайна ложка має приблизно 5 г солі. Побутує думка, що організму вкрай необхідна сіль. Про це навіть можуть вказувати деякі книжки, які багатьом відомі з дитинства, що ще в давнину люди боролися за сіль. На сьогоднішній день доведено, що натрій хлорид (хімічна назва солі) входить до складу всіх овочів та фруктів. І для організму, в принципі, цілком достатньо тієї кількості її, яка надходить з їжею. Не можна, звичайно, заперечити значення солі, як консерванта, те ж сало, яке з давніх­давен солили для кращого зберігання. Важливим фактором є звичка, що сіль надає приємніші смакові фактори. Деякі хворі говорять: "Як! Недосолювати їжу! Ви що! Її ж не можна їсти! Її ж неможливо їсти, несмачно!" Обмежити сіль - це якраз важливо як для гіпертоніків, так і для повних людей. Не досолюйте їжу, щоб вона не була такою смачною, менше їстимете. То й легше буде схуднути.

Хоча повинен сказати - це справа звички. Я, наприклад, не вживав солі роками. На те були свої причини: ще в дитинстві в нирках виявили пісок і відійшов невеличкий камінчик. Це супроводжувалося жорстокими больовими приступами. Лікарі радили тоді обмежити солоне. Це і змусило включити вольове зусилля, щоб обмежити сіль. Дійсно, спочатку було неприємно їсти несолоне. А потім звиклося. І апетит зовсім не зменшився від цього. Можна сіль для смаку замінити різними приправами.

Наступний фактор ризику, на який можна було вплинути у нашого пацієнта, - це гіподинамія. Він зовсім мало рухався. Здавалося б, це так просто, більше рухайтеся! Всім відомий біг по ранках! На нинішній час ставлення до бігу трошки змінилося. Якщо раніше лікарі рекомендували бігти від інфаркту, то сьогодні радять просто ходити. Протягом дня - до 68 км помірної ходьби. Характерним для артеріальної гіпертензії є те, що, коли фізичні навантаження - це робота, то вони можуть збільшувати артеріальний тиск. А, коли це прогулянка, задоволення, він знижується. Що таке 68 км - це півтори­дві години прогулянки. Або потрібно 4560 хвилин інтенсивної швидкої ходи. Це і багато, і мало. Здавалося б, так просто і, водночас, так складно! Спробувати себе примусити знайти той час іноді досить важко. Тому що сформувався характерний уклад життя, характерний режим роботи.

І все ж таки, якщо у Вас гіпертонія - ходіть, знаходьте можливість ходити до 68 км на день в середньому темпі, або 34 км в швидкому. Це Вам повернеться здоров'ям, роками активного життя, меншою кількістю випитих пігулок. Зрештою, і в голові від свіжого повітря проясниться, меншим стане роздратування після робочого дня. Не будете без причини гримати на дитину чи "випускати пар" на жінку (чоловіка). Думки стануть більш впорядкованими. Продумаєте, що маєте зробити, а не будете відразу хапатися за все і, відтак, сумбурно, нічого до ладу і не зробите. Адже чітко доведено, що у людей, які ведуть малорухомий спосіб життя, артеріальна гіпертонія виникає на 2050% частіше, ніж у фізично активних. Причому старайтеся, щоб фізична активність приносила Вам задоволення. Якщо можете - ходіть пішки, не можете чи не подобається, чи, може, статус не дозволяє - йдіть у басейн, грайте в теніс, катайтеся на ковзанах, придбайте, зрештою, тренажер - велосипед або бігову доріжку. Для кожного можна підібрати варіант до смаку. Але рухайтеся, рухайтеся!