rss
09/30/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Українське Чикаго \ Фестини парафії св. Володимира і Ольги

Минулі вихідні потішили українську громаду Чикаго не тільки хорошою погодою, а ще й чудовими фестинами, які традиційно в цей час проводить парафія Володимира і Ольги.

Історія фестивалю вже має кілька десятиліть. Щоправда, змінився сам формат його проведення. Спочатку це свято відбувалось на оселі в Round Lake. Проте, з роками, парафія зростала, та й віддаленість оселі не дуже сприяла фестивальному духу - втомлювала довга дорога і старших, і найменших парафіян. Тому й вирішили перенести свято до околиці, адже Собор Володимира і Ольги зручно розташований в самому серці Українського Села. І сюди на фестини з радістю з'їжджаються не тільки теперішні парафіяни, а й ті, хто колись ними був, а тепер навідуються з далеких передмість тільки з особливої нагоди. ЗА два дні цього року фестиваль відвідали більше 10 тисяч гостей.

Тут їх чекала товариська атмосфера, смачні страви української кухні та чудовий концерт. Протягом двох днів митці та художні колективи всього українського Чикаго дарували гостям радість та спогади про рідну домівку за океаном. Адже, потрапивши сюди, всі забували, що вони не в Україні: скрізь лунає українська мова, звучать улюблені мелодії українських пісень, смачно пахнуть страви української кухні, навколо снують люди у вишиванках, а на плацу пари кружляють в запальнім танку.

Але головне дійство відбувалось на сцені. Там артисти змінювали один одного, вражаючи глядачів своєю майстерністю і талантом. Шквалом аплодисментів та тисячами усмішок обдарували глядачі найменших вихованців школи­балету народного танцю "Блискавиця". Ці танцюристи підтвердили, що з такою зміною українській громаді та парафії Володимира і Ольги не загрожує нічого, тільки розквіт. Їх старші товариші з Громовиці 2 потішили глядачів надзвичайно цікавими танцювальними композиціями. Українські соловейки Діанка Собчук, Настя Лотоцька, професійні співаки Алла Курильців, Роман Сидорук та багато інших подарували гостям фестивалю чарівні мелодії рідного краю. Проте всі з нетерпінням чекали чогось надзвичайного і, як виявилось, недарма. Величезним сюрпризом для багатьох став виступ відомого скрипалявіртуоза Василя Попадюка та його групи "Papa Duke". Недарма його називають "маестро гри на струнах серця". В його руках скрипка співала й плакала, наповнювала чикагське надвечір'я неповторної краси мелодіями, які творив неперевершений віртуоз. А його чудернацький "Чардаш", виконаний скрипкою на смичку, що тримала глядачка, полонив навіть тих, хто музики не любить взагалі. Глядачі аплодували стоячи і не хотіли відпускати музикантів зі сцени.

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Title

 

Title 

 

Завершальний акорд в концерті фестин виконали улюбленці українського Чикаго - танцюристи "Громовиці". Будь­який народний танець у їх виконанні примушує глядачів забути про вік і підтанцьовувати навіть б сидячи на кріслі.

Найменші ж мали щастя вторити артистам під сценою, вселяючи надію і танцюристам, і глядачам, що надійна зміна в них вже є, і "Громовиця" в Українському Чикаго "гримітиме" ще довго. За цю велику радість, яку танцювальний колектив "Громовиця" під керівництвом Роксани ДикоїПилипчак та Тетяни Караван вже багато років дарує українцям, вдячні глядачі нагородили їх оваціями, а потім, за пропозицією ведучих, ще й вдячними "Многая літа" у виконанні багатотисячного хору всіх присутніх. Цей незапланований фінал прозвучав велично і символічно, продемонструвавши, як сила народного мистецтва єднає людей і заставляє забути про всі негаразди та непорозуміння.

Хочеться відзначити хорошу роботу організаційного комітету Фестин, який очолював Андрій Гриневич. В усьому відчувалось злагодженість та порядок. При такій величезній кількості людей та досить обмеженому просторі організаторам вдалось розмістити всіх зручно та компактно. Не забули вони й найменших гостей. Спеціально для них було створено невеличке королівство розваг з надувними гірками, палацом і навіть діючим "мікропотягом".

 

Title 

 

Title
 

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

 Title

 

Title

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Title 

 

Велике задоволення отримали всі, хто любить потанцювати. Два дні гурт "Мрія" Михайла Демберецького заставив їх забути про важкий трудовий тиждень та всі болячки - танцювали мало не до перших півнів.

Особливий колорит в атмосферу фестивалю привнесли мальовничі декорації на подвір'ї Українського Національного Музею. Тут кожен бажаючий міг на мить стати гуцулом чи бойком (завдяки музейним костюмам), і на пам'ять про цей щасливий момент сфотографуватись біля святкової хатини.

Гадаю, що й спонсори фестивалю теж не пошкодували, що допомогли втіленню в життя такого чудового проекту, як кажуть - людям на радість, і собі на славу.

На завершення хотілось би привітати організаційний комітет з успішним завершенням Фестин і побажати парафії св. Володимира і Ольги успіхів та процвітання.

Світлини Петра Ковтуна.

Школа “Барвінок” і гурт “Черемшина” на парафіяльному празнику церкви Різдва Пречистої Діви Марії у пейлос парк

Чикаго за тиждень

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com